Акти органів виконавчої влади

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2011 в 23:17, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження полягає розгляді актів органів виконавчої влади як провідної форми реалізації повноважень.
Досягнення зазначеної мети проводилось в процесі вирішення таких основних завдань:
- розгляд поняття актів управління
- визначення особливостей актів органів виконавчої влади

Содержание

Вступ
Поняття та особливості актів управління
Чинність актів управління
Види актів управління
Висновки
Література

Работа содержит 1 файл

курсовая 2.docx

— 49.68 Кб (Скачать)

План

Вступ

  1. Поняття та особливості актів управління
  2. Чинність актів управління
  3. Види актів управління

Висновки

Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Інститут правових актів управління має надзвичайно  важливе як науково-теоретичне, так і прикладне значення, особливо в сучасних умовах реформування в Україні державно-управлінського механізму та його адміністративно-правового забезпечення. Адже саме правові акти управління є головним засобом регулювання відносин у сфері діяльності органів виконавчої влади, це одна з основних форм реалізації завдань і функцій органів державного управління. За допомогою таких актів досягається упорядкованість і стабільність адміністративно-правових відносин, їх розвиток. Важливість згаданого інституту очевидна, і необхідність встановлення правових норм безпосередньо в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності обумовлена тим, що закони містять лише певні загальні норми, що не можуть повною мірою регулювати всі сторони суспільного життя та всі відносини, які виникають в ході реалізації законів. Правові акти управління займають значне місце у правовій системі нашої держави. Вони видаються на підставах, передбачених Конституцією та законами України, призначені для регулювання як загальних, так і конкретних правовідносин. Включені до загальної системи державно-владного впливу на конкретні сторони суспільного життя, правові акти управління забезпечують формування та функціонування конкретних суб’єктів і об’єктів управлінської, правоохоронної та правозабезпечувальної діяльності. По суті, весь процес реалізації виконавчої влади в усьому розмаїтті його елементів та стадій отримує свій цілеспрямований розвиток завдяки використанню правових актів управління, що визначають організаційні форми, методи, межі та правила діяльності як суб’єктів виконавчої влади, так і підпорядкованих чи підвладних їм об’єктів

Мета  дослідження полягає розгляді актів органів виконавчої влади як провідної форми реалізації повноважень.

Досягнення зазначеної мети проводилось в процесі вирішення таких основних завдань:

- розгляд поняття  актів управління

- визначення  особливостей актів органів виконавчої  влади 

      Акти  органів виконавчої влади важливу роль у суспільному житті. Оскільки цими актами регулюються усі сфери суспільних право відношень, на фоні усіх перебудов які відбуваються зараз в державі, актуальність обраної теми не ставиться під сумнів. Необхідність розробки теорії актів управління обумовлена місцем і роллю актів у системі засобів здійснення функцій державного управління, у механізмі правового регулювання, значенням теорії в удосконалюванні практики використання даних правових засобів.  Повинна проходити реалізація стратегічного курсу  на прискорення соціально-економічного розвитку товариства. Вона потребує мобілізації усіх резервів практики державного керівництва. Багато чого має бути зробити для удосконалювання діяльності державних органів і посадових осіб по підготуванню і прийняттю актів управління, організації їхній виконання. У результаті мір, прийнятих в останні роки , стало помітно деяке поліпшення й у цій області. Але в цілому винятково широка і різноманітна практика використання даних правових засобів ще потребує в корінному поліпшенні. У вирішеннях вищих державних органів, у спеціальній літературі й у спільній пресі утримується чимало критичних зауважень про порядок підготування актів управління, відзначаються низька якість більшості актів, їхня недостатня дієвість.

    У даний час питання про дефектні вирішення ставитися особливо гостро. Перетворення - знаходиться в прямій залежності від того, наскільки ефективно будуть при цьому використовуватися необхідні правові засоби і насамперед акти органів державної влади і управління. Демократія, твердження принципу гласності стає все більш відкрита інформація про роботу державного апарата, його хибах. Краще висвітлюються дефекти більшості правових актів, прийнятих на різноманітних рівнях державного управління. З виданням і застосуванням дефектних актів управління насамперед пов'язані величезні фінансові, матеріальні й інші втрати. Це - і мільйони тонн викинутих та закопаних у землю чорних і кольорових металів, і мільйони тонн вугілля, загубленого при його транспортуванні залізницею, і щорічна шкода, нанесена народному господарству на мільярди гривень через погані шляхи, і т.д. і т.п.

      Дефектні  акти управління дуже відчутно позначаються і на здійсненні самої управлінської  діяльності. З різноманітними необґрунтованими і незаконними актами, зокрема, безпосередньо пов'язане створення безбережного моря галузевої й іншої звітності з усіма негативними наслідками, що випливають звідси.

      У відомчих актах і актах низової ланки управління бувають випадки порушення прав і законні інтереси громадян. Деякі господарчі керівники припускають сваволю при звільненні робітників. Серйозними дефектами страждає форма більшості актів управління . Спостерігаються невиправдане різноманіття, різнобій форм актів, що видаються по палимо самим питаннях органами управління тої самого ланки, а в ряді випадків - тими самими органами.

      Не  вижита практика видання актів управління в невстановлених формах. Навіть деякі  акти міністерств юстиції і їхні органи висловлюються у форми, не установлені законодавством. Порушення форм актів управління, не що викликаються необхідністю, їхнє різноманіття скорочують можливості машинного опрацювання актів-документів, негативно позначаються на робота з їхнього урахування, організації правової інформації, на сприйнятті виконавцями розпоряджень актів. Хиби актів управління, усієї практики використання даних правових Засобів обумовлені багатьма причинами самого різноманітного характеру. Якість актів управління залежить від рівня усієї роботи органів влади і управління.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  1. Поняття та особливості актів управління

На сьогодні як у правовій науковій літературі, так і на законодавчому рівні відсутній єдиний підхід до визначення «правового акта управління», хоча питання інституту правових актів управління було й залишається предметом наукових дискусій фахівців з теорії права, з конституційного та адміністративного права.[10 c. 20]

Різноманіття визначень поняття актів управління пов'язано з причинами, і кожної з них так чи інакше може бути пояснення визначення поняття актів управління через їхню пологову приналежність до рішень може бути мотивовано хоча б такими, що вирішеннями називають не тільки вид (форми) актів місцевих Рад народних депутатів і один із видів (форм) актів виконавчих комітетів цих Рад, але й акти усіх узагалі суб'єктів державного управління. Проведений ще в 90-х роках порівняльний аналіз ряду визначень понять актів управління, зроблених в адміністративно-правовій літературі в 80-90-е роки, безперечно показав вплив названих вище чинників на їхній характер і якість. Передусім необхідно звернути увагу на те, що в науковій юридичній літературі правові акти управління розглядаються у різних значеннях, що призводить до певного змішування понять. Серед усіх підходів до сутності та змісту поняття «правовий акт управління» найпоширенішими є наступні варіанти тлумачення цього поняття.[12 c. 39]

• Правовий акт  управління – це важлива форма  управлінської діяльності (форма  управління).

• Правовий акт  управління – це управлінське рішення (при цьому термін «рішення» має універсальний характер і встановлює необхідність виконання конкретних дій особами та органами, яким адресоване певне рішення).

• Правові акти управління – це правові акти, і  в такому разі до них можна віднести й акти, які приймаються органами законодавчої влади, місцевого самоврядування, судом, прокуратурою.

• Правові акти управління – це дії (або волевиявлення), оскільки вони можуть розглядатись як виконання певних дій правоустановлюючого  або правозастосовчого характеру  у сфері державного управління.

• Правові акти управління – це приписи, оскільки реальним змістом правових актів  управління є правоустановлюючі  та правозастосовні приписи.

• Правові акти управління – це різновид документів (юридичних, службових), оскільки ті приписи, які в них містяться, мають своє документальне оформлення[17 c.26]

Різноманітний підхід адміністративістів до визначення українського державного управління як виду державної діяльності, їхньої розбіжності по питанню про суб'єктів цієї діяльності і її форм - одна з головних причин існуючого становища з визначенням поняття актів управління. На жаль, і у визначеннях, даних уже після того. Поняття актів управління визначають по-різному: через форму діяльності, дії, волевиявлення, розпорядження, документи, офіційні вирішення, результат волевиявлень, спільне поняття правових актів державних органів і т.д.

Акти управління називають: формою управління; однієї з форм діяльності державних службовців; результатом управлінської діяльності; продуктом виконавчої діяльності, засобом  вираження вирішення; документами, що виражають вирішення органів  управління; формою вираження управлінської  діяльності; вираженням управлінських  дій; правовими формами реалізації компетенції державних органів; результатом правотворчої форми діяльності; особливою формою управління; однобічними владними повеліннями; результатом виконавчої діяльності; одним із проявів управлінської діяльності; формою визначеного утримання і т.д. У Конституції України термін «вирішення» крім позначення актів місцевих Рад використовується також для позначення усіх актів органів, державної влади і державного управління усі акти усіх органів державної влади . Оскільки акти управління ставляться до числа правових (як-от про такі акти управління і мова йде в дійсній роботі), їх визначають за допомогою більш широкого поняття - . правові (іноді державно-владні) акти як дії, волевиявлення акти управління визначають тому, що означають право установлення або право застосуванні (або одночасно ті й інше) у сфері державного управління, що, як відомо, здійснюється шляхом рольових дій-волевиявлень відповідних суб'єктів управління.[5 c.27]

Утримання актів  управління складають і право  при мінні розпорядження. Звідси поява визначень поняття актів управління через розпорядження. Нерідко зустрічаються визначення поняття актів управління як документів зв'язано з документальним оформленням багатьох з них Акти управління називають й результатом власного волевиявлення суб'єктів управління по їх управлінським рішенням тут враховується вольовий характер актів управління й той факт, що під управлінським рішенням часто розуміють вимеслинний акт, сформульовану ідею, яка потім загортається в форму юридичних актів утримуючихся у багатьох джерелах визначення поняття актів управління неможливо назвати відображуючи різні їх сторони, взаємно дорівнюючими один одного й своєю совокупністью (або в совокупності видатної частини їх) даючи необхідне представлення про основні властивості даних правових уявлень задачам до даного наукового забезпечення навчального процесу існуючі розробки визначень розгляданого поняття не відповідає різноманіття тут виходить за кордони раціонального в більшості випадків автори стараються виконувати головне требування, до визначень, вказівок на існування, а проведенні дослідження різних видів актів управління поступово поглиблюють наші знання про ці правові уявлення .[11 c.100]

Акти управління в однім підручнику по адміністративному праву визначаються - як особлива юридична форма виконавчої розпорядливої діяльності, в інше - як офіційне вирішення, прийняте органом управління по тому чи іншому питанню виконавчої і розпорядливої діяльності, у третьому - як розпорядження повноважного органа державного управління ( посадової особи). Правовий акт управління - є засноване на законі однобічне, юридично владне розпорядження повноважного органа державного управління (посадової особи), спрямоване на встановлення правових норм або виникнення, зміна і припинення конкретних правовідносин із метою практичної реалізації задач і функцій виконавчої і розпорядливої діяльності.

У виконанні  законів беруть участь усі органи української держави. Визначення актів  управління через форму управлінської  діяльності - широка і різноманітна група визначень цього поняття в літературі. Цінність таких визначень для теорії і практики управління пов'язана з повнотою і точністю визначення самої форми управлінської діяльності. Але питання про форми управлінської діяльності, їхньому понятті, видах, критеріях класифікації і зараз (як і раніше) ставиться до числа дискусійних і при характеристиці актів управління освітлюється не завжди. З'являються висловлення, що інколи в адміністративно-правовій літературі, про наявність єдності поглядів по цих питаннях не відбивають справжнього становища справ. У деяких випадках вони відразу й заперечуються авторами, як тільки справа доходить до перечислення конкретних форм управлінської діяльності. «У адміністративно-правовій літературі про форми управлінської діяльності вирішується в принципі единообразно, якщо не вважати окремих часткових розбіжностей». Але далі Признається, що «загальновизнана класифікація форм управлінської діяльності відсутніх», називаються форми управлінської діяльності, що «виділяються частіше усього» (встановлення загальнообов'язкових норм, видання адміністративних актів, висновок договорів, здійснення суспільно-організаційної діяльності, учинення матеріально-технічних дій).[11 c.27]

Информация о работе Акти органів виконавчої влади