Государственное управление и его соотношение с исполнительной властью

Управлінський характер і правова природа функцій  держави зумовлюють набуття державним  управліням таких специфічних ознак[4]:

-у процесі його здійснення формуються та реалізуються цілі, завдання, функції, інтереси держави та її суб’єктів, конституційні права, забезпечуються законні інтереси громадян;

-функції управління виконуються спеціальними субєкттами, які формуються переважно державою, діють за дорученням держави, наділені необхідними повноваженнями державно-владного характеру;

-державне управління – це соціальне, політичне явище, вид суспільної діяльності, пов’язаної із здійсненням державної влади в демократичній країні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову;

-державне управління має процесуальний характер, що охоплює процеси ціле визначення, ціле покладання та ціле здійснення. Державне управління має політичний та адміністративний аспекти;

-державне управління – це систематично здійснюваний цілеспрямований вплив держави на суспільну систему в цілому або на окремі її ланки, на стан і розвиток суспільних процесів, на свідомість, поведінку та діяльність осби з метою реалізації державної політики, виробленої політичною системою та законодавчо закріпленої в інтересах держави;

-цілі та функції державного управління адекватні цілям, завданням і функціям держави та становлять відповідні сукупності декомпозованих цілей, завдань і функцій держави, сформованих політичною системою з урахуванням соціально-економічного та політичного стану держави;

-цілі державного управління формуються політичною системою та реалізуються механізмом держави;

-органи державної влади як суб’єкти державного управління діють у межах компетенції, визначеної для них у відповідних нормативних актах, та наділені необхідними державно-владними повноваженнями;

-виконавчо-розпорядчу діяльність з реалізації зазначених цілей в основному здійснюють державний апарат і органи місцевого самоврядування в межах делегованих повноважень; державний апарат формується на підставі законодавчих актів за дорученням держави.

Наведені ознаки дають  змогу запропонувати таке визначення категорії „державне управління”: державне управління – цілеспрямований  організаційний та регулюючий вплив  держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи і громадянина з метою досягнення цілей та реалізації функцій держави, відображених у Конституції та законодавчих актах, шляхом запровадження державної політики, виробленої політичною системою та законодавчо закріпленої, через діяльність

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративна діяльність: Навчальний посібник . За заг. ред. д.ю.н., доцента О.І.Остапенка.- Львів: ЛІВС, С 2002 р. - 252с
2. Адміністративне право України. Підручник для юрид. вузів і фак. За ред.Ю. П. Битяка. - Харків: Право, 2001. – С.207-208.
3. Административное право зарубежных стран. Под ред. профессора А.Н.Козырина. - М., 2005. : Спарк,  464 с.
4. Авер'янов В. Б.,Андрійко О.Ф.,Битяк Ю.П. та ін.Виконавча влада і адміністративне право/НАН України; Інститут держави і права ім..В.М.Корецького / В.Б. Авер'янов (ред.). – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002, - 668 с.
5. Авер'янов В. Б., Крупчан О. Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. — Харків, 2001. — 40 с. 
6. Бандурка О.М., Греченко В.А. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть. Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 304 с.
7. Веремеенко И. И., Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка. Части 1 и 2. - М., 1991-1992- С. 18, 19
8. Виконавча влада і адміністративне право /За заг. ред. В.Б. Авер'янова. — К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. – 668 с.
9. Відом. Верх. Ради України. – 1992. -№ 27. -Ст. 382.Про службу безпеки України: Закон України
10. Гладун З. Поняття і зміст державного управління: адміністративно-правовий аналіз. — Львів, 2006. —21с.

11. Голосніченко Д.І. Теорія повноважень: вітчизняний і зарубіжний досвід їх формування. Монографія. - Київський національний ун-т внутрішніх справ. - К. : Видавець Голосніченко А.М. (Г.А.М.), 2009. - 356 с.

12. Голосніченко І.П (Україна), професор Пітер Г. Соломон- молодший (Канада). – К.: Юрінком Інтер. 2010. – С. 515.
13. Драго Р. Административная наука. — М., Прогресс , 2002- С. 5-6.
14. Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. - К., 1998. –С.45-46.
15. Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение. - К., 1999-гл. ІV-С.154.
16. Коваль Л. В. Філософські аспекти адміністративного права - Вісник КДУ.- К., 2001. - Вип. 14.
17. Козлов Ю.М. Административное право: Учебник. – М.: Юрист, 1999.– С.11-12., С.15.
18. Козлов Ю. М. Административные правоотношения. — М., Юрид. лит., 2001. - 184 c.
19. Колпаков В. К.  Адміністративне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 736 с, С.140-145.
20. Колпаков В. К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України, - К.: Юрінком Інтер, 2009. – 544с.
21. Конституція України. – К., Преса України, 1996. Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР
22. Коренев А. П. Нормы административного права и их применение. — М., «Юридическая литература», 1998, 141 с.
23. Локк Д. Два трактата о правлении Д. Локк - Сочинения : в 3 т. ; [пер. с англ.]. – М. : Прогрес, 1983–1985. – Т. 3. – 1985. – 408 с.
24. Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – С.9
25. Монтескье Ш. О духе законов (1748) Ш. Монтескье -История политических и правовых учений: хрестоматия. – Белгород : 1999. – С. 262–273.
26. Ніжник Н.Р.Державна виконавча влада в Україні:формування та функціонування ч.1. Київ. Вид-во: УАДУ, 2009 - 224 с. Зб. наук. пр.
27. Овсянко Д. М. Административное право. — М., Юристь, 2000. — 468 с.
28. Полянський І.А. Правоведение – М.1999/4 - С. 18.
29. Самсонов В. М. Административное законодательство: понятие, содержание,реформа. — Харьков, 1991- С.-117.
30. Теорія держави і права. Академічний курс. Підручник. За ред. О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер. – 2006. С. 688.