Автоматизация молокозавода

         У додаток до цих функцій  процесором ПЛК виконується наступна  обробка:

• вхідний контроль перевищування рівня сигналу;
• фільтрація сигналів;
• перетворення вхідних вимірювань у формат користувача.

 

           В якості аналогового вихідного  модуля було використано модуль  TSX ASZ 401, який має 4 аналогових виходи з загальною точкою, працює без зовнішнього джерела живлення і має наступні діапазони:

• + 10 В з мінімальним навантаженням до 1 кОм;
• 0-20 мА з максимальним навантаженням 600 Ом;
• 4-20 мА з максимальним навантаженням 600 Ом.

            Цей модуль виконує наступні  функції:

       

• вибір діапазону для кожного виходу: напруга або струм;
• обробка цифрових значень, які обчислює ПЛК у результаті виконання програми користувача;
• виявлення і обробка несправностей, які виникають у роботі модуля і ПЛК та встановлення значень виходів у стан, який відповідає аварійному режиму;
• цифро-аналогове перетворення (11 біт+ знак).

           Модулі  аналогових входів-виходів можуть  бути встановлені у всі позиції TSX Micro, за виключенням першого слота базового шасі (позиції 1 і 2). Максимальна кількість аналогових модулів, які можуть бути встановлені у ПЛК обмежена 4 модулями, які можуть бути встановлені або в базовому шасі, або в міні-шасі розширення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       6. Проектне компонування пункта управління

       

       

         Місце розміщення пунктів управління визначається з урахуванням особливостей технологічного процесу, норм протипожежних вимог будівельного проектування компонованих будівельних рішень прийнятих в різних галузях промисловості, зручність управління автоматизованим об’єктом. Щитові  приміщення не слід розміщувати під виробничими приміщеннями з мокрими технологічним процесом , під душовими сан вузлами , під вентиляційними камерами загально обмінної вентиляції.   

         Пункти управління не повинні  піддаватися впливу вібрацій,   виробничого шуму та магнітних полів, що виникають від електротехнічних установок та обладнань .

         Наявність магнітних полів в  місті розташування приміщення  може викликати додаткову похибку  приладів , яка залежить від напруженості поля.  

         Між виробничими приміщеннями  і пунктами управління повинно  забезпечуватися сполучення. Коридори ,тамбури, що ведуть в приміщення  щита управління не повинно ускладнювати транспортування щита та іншого обладнання, що в них встановлюються.

         Через приміщення не можна  прокладати транзитні трубопроводи  опалення, водопроводу, каналізації,  вентиляції, технологічні трубопроводи, газопроводи.

         В якості засобів пожежегасіння  в пунктах управління слід  застосовувати вуглекислотні і порошкові вогнегасники.

         Прокладка електричних і трубних  проводок в пунктах управління  повинна бути скрита. Для цього можуть передбачатися спеціальні канали або подвійні поля чи кабельні півповерхи. 
 
 
 

       Для опалення приміщень рекомендуються застосовувати повітряне опалення. Центральне водяне чи парове опалення , якщо воно задовольняє вимоги підтримки постійної температури, в межах щитового приміщення повинно виконуватись цільними трубами без вентелей, фланців, тощо.

         Температура, вологість і тиск в пунктах управління повинні створювати комфортні умови для роботи оператора.

         Підлога в приміщеннях повинна  бути не електропровідною, що  дозволяє значно підвищити електробезпеку цих приміщень . Підлога не повинна допуском проникнення вологи і шкідливих газів. Розрахункове навантаження на підлогу при установці щитів і пунктів може прийматися 500кг/см.

         Вихід з щитового приміщення  в виробниче з пильним, сирим  і хімічно-активним середовищем повинен виконуватися через коридор чи тамбур.  

         Приміщення пунктів управління повинні мати вікна , що забезпечують достатнє природне освітлення. В приміщеннях управління повинно передбачатися робоче і аварійне освітлення як від загальної мережі так і від мережі аварійного освітлення об’єктів що автоматизуються. Освітленість від аварійних світильників повинна складати 10% освітленості робочого освітлення. В якості світильників рекомендується брати люмінесцентні джерела білого світла. Електропроводка при цьому прокладається скритим способом.

         При установці щитів в щитових приміщеннях необхідно виконувати вимоги діючих правил про допустиму ширину проводів між рядами щитів, відношеннями між струмоведучими частинами приладів,

       апаратів  розташованих на протилежно встановлених рядах щитів тощо.

         Вибір типу та конструкції  щитів визначається в першу чергу їх експлуатаційним призначенням, в залежності від площі моторного і сенсорного полів. При перевантаженні моторного поля щитову конструкцію пункту управління приймається пункт, якщо навпаки то вибирається щит.

       Отже, розглянемо пункт управління процесами виробництва дієтпродуктів, який являє собою майданчик виробничого приміщення, оснащений засобами подання інформації й органами управління.

         При виборі місця для встановлення  щитів слід виконати низку  вимог: 

• вільні проходи та підходи до щита, ширина проходів від відкритих на 90° дверей або від корпусу щита не менше 800 мм;
• наявність достатнього освітлення приладів на щиті, відсутність в місцях встановлення щитів вібрацій, теплових, магнітних та електричних полів і аґресивних газів.

         Кінцевою метою рішення архітектурних,  компоновочних та планувальних питань має бути створення найбільш сприятливих умов для кращої діяльності оператора, що відповідають наступним вимогам технічних норм, а також інженерної психології й технічної естетики:

• розташування щитових приміщень якомога ближче до об’єкта управління для зручності огляду;
• відсутність у будівельних конструкціях всередині приміщень виступаючих частин (балок), прокладок через приміщення транзитних трубопроводів опалення, водопостачання, каналізації, вентиляції, технологічних трубопроводів, газопроводів;
• підпорядкування кількості та просторового розташування

 
       

• окремих елементів  системи управління завданням, що вирішує  оператор в різних режимах роботи. Для цього простір операторського приміщення може бути розділений на функціональні зони: зона активного операторського контролю та управління, зона періодичного аналізу й опрацювання узагальнених показників, зона відпочинку;
• розташування робочого місця оператора на відстані не більше 5 м від щита залежно від виду шкали приладів, наявності мнемосхем тощо.

       До  розроблювального пункту управління входять: щит шафовий ЩШ-ЗД-1 (600х800х600), стіл з тумбою СТ-Т (740х1250х800), крісло, ПЕОМ, принтер, кондиціонер.

       Для подання інформації оператору та управляючих дій в даному пункті використовується ПЕОМ, на якій зображено мнемосхему процесу виробництва продукту. Мнемосхема містить кнопки виклику трендів основних реґулюючих величин. За допомогою цих трендів оператор може ознайомитися з передісторією перебігу змін цього параметру.

         Даний пункт має робочу станцію,  якою є мікропроцесорний контролер TSX Micro.

         При виборі висоти основним  розміром є 2200 мм.

         Довжину лицьового боку вибираємо  залежно від кількості, габаритів  та принципів компонування приладів  й апаратів.

         Глибина щитів обирається залежно  від габаритів утоплених частин  приладів та габаритів приладів, розташованих усередині щитів.

         Відкриті струмоведучі частини  усередині щита відсутні, тому  ширина проходу в защитовому  просторі – 800 мм.

         Під кожним приладом, що розташований на фасадному боці щита, є рамочка з написом про функції , які покладені на прилад.

         Мінімальні відстані між окремими  елементами на фасадному боці  щита становлять 40…80 мм, а між  приладами та боковими стінками  щита – 100 мм.

         Нижня частина щитової конструкції являє собою декоративну панель. Вона не призначена для розташування на ній приладів.

         На внутрішній площині щита  розташовуємо допоміжну неоперативну  апаратуру (вимикачі із запобіжниками,  розетки тощо).

         Розташування і з’єднання апаратури електроживлення виконуємо відповідно до схеми електроживлення. 

       Після розташування апаратури та клемних  збірок всередині щита вибирають електричну проводку залежно від призначення й умов прокладання.

         При виборі електричної проводки  враховують допустиме струмове навантаження (опір лінії) та тип приєднуваних пристроїв комутованої апаратури. Найчастіше для прокладання по щитових конструкціях використовують провід з мідною жилою та полівінілхлоридною ізоляцією. Обираємо провід ПВ1´1,5.

       

         Зовнішній вигляд і розгортку внутрішньої площини щита з апаратурою в зображено в графічному матеріалі (аркуш 3). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Cписок літератури: 
 
 

1. Брусиловский  А.К. Автоматизация  технологических  процесов в молочной промышленности.-М.:Агропромиздат,1975.

2. Трегуб В.Г., Ладанюк А.П., Плужников Л.Н. Проектирование, монтаж и эксплуатация систем автоматизации в пищевой промышленности.- М.:Агропромиздат,1991.-352с.

3. Проектирование  систем автоматизации технологических  процесов: 

          Сравочное пособие/Под ред.А.С.Клюева.- М.:Энергопромиздат, 1990.

4. В.Г.Трегуб.Проектування, монтаж та експлуатація систем автоматизації:Навчальний посібник.- К.:НМК ВО,1990.-80 с.