Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення

х₁ + х₂<=0,8*4594,

х₁ + х₂<=3675,2;

б) по площі соняшнику:

х₅<=0,12*4594,

х₅<=551,28;

в) по площі багаторічних трав на зелений корм, сінаж, силос :

х₁₁<=0,2*4594,

х₁₁<=918,8;

3) По використанню трудових ресурсів:

8,2х₁+3,84х₂+7,8х₃+2,8х₄+1,1х₅+1,5х₆+6,9х₇+6,25х₈+46,8х₉+125х₁₀+

+82,05х₁₁ +4,5х₁₃=<12040;

Загальна кількість кормових одиниць в раціоні

1,33х₁₆+1,18х₁₇+1х₁₈+0,94х₁₉+0,31х₂₀+0,14х₂₁+0,48х₂₂+0,53х₂₃+0,2х₂₄+0,34х₂₅+

+0,32х₂₆+0,48х₂₇+0,2х₂₈+0,22х₂₉+0,16х₃₀ +1,8х₃₁+0,34х₃₂+0,06х₃₃+0,16х₃₄ >=х_35,

х₃₅ >=8,6;

Загальна кількість перетравного протеїну в раціоні

73х₁₆+85х₁₇+79х₁₈+67х₁₉+15х₂₀+11х₂₁+102х₂₂+51х₂₃+5х₂₄+11х₂₅+14х₂₆+17х₂₇+

+13х₂₈+2,1х₂₉+21х₃₀+324х₃₁+33х₃₂+8х₃₃+19х₃₄ >=897,8;

Визначаємо загальну кількість жиру в раціоні

42х₁₆+22х₁₇+40х₁₈+32х₁₉+2х₂₀+3х₂₁+19х₂₂+18х₂₃+13х₂₄+18х₂₅+18х₂₆+16х₂₇+

+5х₂₈+11х₂₉+8х₃₀+77х₃₁+37х₃₂+1х₃₃+7х₃₄ >=225;

Загальна кількість сухої речовини в раціоні

0,85х₁₆+0,861х₁₇+0,878х₁₈+0,862х₁₉+0,247х₂₀+0,143х₂₁+0,852х₂₂+0,953х₂₃+

+0,846х₂₄+0,866х₂₅+0,876х₂₆+0,823х₂₇+0,212х₂₈+0,279х₂₉+0,245х₃₀+0,9х₃₁+

+0,15х₃₂+0,066х₃₃+0,175х₃₄ >=10,7;

Загальна кількість клітковини в раціоні

38х₁₆+49х₁₇+97х₁₈+80х₁₉+8х₂₀+12х₂₁+287х₂₂+282х₂₃+334х₂₄+366х₂₅+350х₂₆+

+312х₂₇+54х₂₈+82х₂₉+73х₃₀+129х₃₁+11х₃₃+27х₃₄ >=3000;

Загальна кількість кальцію в раціоні

0,9х₁₆+2х₁₇+1,7х₁₈+1,4х₁₉+0,3х₂₀+0,6х₂₁+18,4х₂₂+5,5х₂₃+2,6х₂₄+4,9х₂₅+3,0х₂₆+

+3,4х₂₇+1,08х₂₈+1,4х₂₉+0,9х₃₀+5,9х₃₁+1,3х₃₂+0,3х₃₃+2,9х₃₄ >=55,6;

Визначаємо загальну кількість фосфору в раціоні

2,4х₁₆+3,8х₁₇+2,9х₁₈+5,1х₁₉+0,6х₂₀+0,3х₂₁+1,7х₂₂+1,6х₂₃+0,9х₂₄+0,7х₂₅+0,8х₂₆+

+1,6х₂₇+0,68х₂₈+0,9х₂₉+0,6х₃₀+12,9х₃₁+1,2х₃₂+0,2х₃₃+2х₃₄ >=38,5;

Загальна кількість каротину в раціоні

0,3х₁₆+0,5х₁₇+0,2х₁₈+2х₁₉+12х₂₂+15х₂₃+4х₂₄+4х₂₅+2х₂₆+8х₂₇+54х₂₈+

+53х₂₉+31х₃₀+2х₃₁+х₃₂+0,3х₃₃+38х₃₄>=384,8;

Фактична вага концентрованих кормів

х₁₆+х₁₇+х₁₈+х₁₉<=3,8 - по max концентрованих кормів;

х₁₆+х₁₇+х₁₈+х₁₉>=1,8 - по min концентрованих кормів;

Фактична вага грубих кормів

х₂₂+х₂₃+х₂₄+х₂₅+х₂₆+х₂₇<=12 - по max грубих кормів;

х₂₂+х₂₃+х₂₄+х₂₅+х₂₆+х₂₇>=5 - по min грубих кормів;

В соковитих кормах

а) всього кормових одиниць

0,48х₂₂+0,53х₂₃<= 0,5х₃₅- по max грубих кормів;

0,48х₂₂+0,53х₂₃<= 0,4х₃₅- по min грубих кормів;

б) питома вага буряку

х₂₁<=0,24(х₂₀+х₂₁);

х>=1

І тому

3. Цільова функція:

Z=(45-44.01)*0.9*22.9х₁+(33,33-45.00)*0.75*12х₄+(98.74-75.48)*1.4х₅+(133.58-44.71)*2.5х₆+(59.72-37.10)*21.1*0.75х₇+(12.69-24.97)*0.85*130х₈ +(54.54-70)*0.85*7.5х₉ +(59.68-96.15)*0.85*150х₁₀+(56,63-75,13)*11,84х₂₀+(345,56-888,89)*1,37х₂₀+(860,47-1119,05)х₂₁→ max

Z=0,21х₁-105,03х₄+32,56х₅+222,18х₆+357,96х₇-1356,9х₈-98,56х₉-4649,93х₁₀-219,04→ max

Тому на сьогоднішньому етапі розвитку, господарству необхідно провести заходи по удосконаленню структури посівних площ. Необхідно звернути увагу на розв'язанні проблеми кормового білка, насамперед за рахунок збільшення виробництва рослинного білка.

Широкий набір кормових культур і високий рівень їх урожайності в свою чергу висувають необхідність вирощування польових культур у науково - обґрунтованих сівозмінах, де створюються найбільш сприятливі умови для високої ефективності добрив, вапнування, травосіяння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази.

 

2.4. Економічна ефективність виробництва молока у господарствах

 

Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства в цілому, що й треба врахувати при розробленні заходів для підвищення ефективності роботи ферм і комплексів.

Важливим показником ефективності виробництва є собівартість 1 центнера продукції. Проаналізуємо собівартість 1 центнера молока у господарстві (додаток ).

Основним резервом для зниження собівартості молока є підвищення продуктивності праці при одночасному підвищенні заробітної плати обслуговуючого персоналу і зменшення витрат, пов'язаних з виробництвом та використанням кормів. Вплив собівартості одного центнера продукції можна розрахувати за допомогою кореляційно-регресивного аналізу. При цьому розраховують рівняння прямої лінії:

Собівартість продукції - важливий узагальнюючий економічний показник виробничо - фінансової діяльності підприємства, організації чи окремого виробника. Зниження собівартості продукції має велике народногосподарське і економічне значення в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва.

Вплив на їх собівартість можна прослідковують за допомогою кореляційно - регресійного аналізу.

При цьому використовують лінійне рівняння регресій:

 

де - значення собівартості;

 а₀ - початок відліку або значення при х = 0;

 а₁ - коефіцієнт регресії ;

х - значення факторного признаку.

Для розрахунку параметрів а₀ і а₁ складають систему рівнянь:

 

Економічний зміст регресії показує, що в досліджуваній сукупності господарств при зростанні надою на 1 ц собівартість молока зменшується. Для кількісної характеристики цільності зв'язку між продуктивністю корів і собівартістю молока визначається перший лінійний коефіцієнт кореляції :

 

Отже, коефіцієнт кореляції обернений і характеризує середній зв'язок.

Визначають коефіцієнт детермінації :

 

 

Коефіцієнт детермінації показує, що з усієї сукупності факторів, що впливають на формування і відхилення собівартості молока, вплив продуктивності копів оцінюється в 37 %, а 63 % - це вплив інших факторів.

Знаходять середню помилку вибіркового коефіцієнта парної кореляції за формулою :

  ,

де r - коефіцієнт кореляції,

 n - вибіркова сукупність.

 

За допомогою цього значення знаходять ймовірність або надійність коефіцієнта кореляції, яка визначається за формулою :

 

 

В нашому прикладі відношення коефіцієнта кореляції до його середньої помилки більше 3. Отже, коефіцієнт кореляції є вірогідним, тобто зв'язок між досліджуваними явищами є доведеними.

Кореляційний аналіз - це метод кількісної оцінки взаємозалежності між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно - економічні явища і процеси.

Залежно від форми зв'язку між факторною і результативною ознаками вибирають тип математичного рівняння, за допомогою якого визначають характеристики кореляційного аналізу. Прямолінійну форму зв'язку визначають рівнянням прямої лінії:

У_х=а₀+а₁х , де

У_х - теоретичні значення результативної ознаки;

а₀ - початок відліку;

а₁ - коефіцієнт регресії;

х - значення факторної ознаки.

Параметри а₀ і а₁ рівняння регресії обчислюють способом найменших квадратів. Цей спосіб зводиться до складання і розв'язування системи двох рівнянь з двома невідомими:

де n - кількість спостережень.

Розв'язавши цю систему рівнянь, дістанемо:

;   ;

При від'ємному значенні а₁ означає, що розв'язок між собівартістю і продуктивністю корів зворотній. Тобто, чим більша продуктивність, тим менша собівартість і навпаки.

Завданням кореляційного аналізу є визначення щільності зв'язку між корелюючими величинами. Кількісним показником щільності прямолінійного зв'язку є коефіцієнт парної кореляції, який обчислюється за формулою:

де r -лінійний коефіцієнт кореляції;

  - середнє значення відхилення факторної ознаки;

  - середнє значення відхилення результативної ознаки.

Отже, для підвищення продуктивності корови необхідно, насамперед знизити собівартість 1 центнера молока. Для цього необхідно впроваджувати комплексну механізацію виробничих процесів, які в свою чергу сприятимуть зменшенню витрат заробітної плати на центнер молока, або зменшенню собівартості центнера молока на 13-14%.

У господарстві у 2006 році надій молока склав у кількості 11169 цнт і середньорічний надій на 1 корову склав 3838 кг. Собівартість 1 цнт молока у 2006 році склала 99,47 грн за 1 цнт в той час як у 2005 році даний показник становив 83,77 грн за 1 цнт. хоча середньорічний надій склав 3743 кг. При виробництві 1 цнт молока продуктивність праці склала 5,5 люд-год проти 6,4 люд-год у 2005 році.

Значним резервом зниження собівартості молока є зменшення витрат на корми. Для цього потрібно значно підвищити урожайність культур, які використовують для годівлі; істотно поліпшити зберігання та підготовку кормів до згодовування. Одночасно треба враховувати не тільки зоотехнічну але й економічну оцінку кормових раціонів. Під час економічної оцінки кормів враховувати не лише середню багаторічну урожайність, але і можливі її підвищення.

Амортизаційні відрахування, вартість поточних ремонтів, електроенергії, пального, транспортних витрат та інших, зниження цих витрат, залежить не тільки від здійснення режиму економії, але і від наслідків виробничої діяльності всього господарства. Найбільш помітний вплив на цю групу витрат має рівень середньорічної продуктивності корів. Розмір окремих частин цих витрат залежить від інтенсивності виробництва, рівня спеціалізації та концентрації. Наслідки узагальнення досвіду, показують, що при більш інтенсивному веденні скотарства амортизаційні відрахування, витрати на поточний ремонт та інші витрати помітно зростають. Одночасно, з використанням більш досконалої технології виробництва, економія фонду заробітної плати помітно перевищує їх зростання.

Найбільш наочні наслідки господарювання підприємств одержують при зіставленні витрат на виробництво продукції з результатами її реалізації. Велике значення для підвищення ефективності роботи молочних комплексів має товарність продукції та її якість. Чим вища питома вага реалізованої продукції по відношенню до валової, а також її якість (в першу чергу вміст жиру в молоці, та його відповідність до сорту), тим більше грошових надходжень, а також вищий прибуток.

Значним резервом зниження собівартості молока є підвищення продуктивності праці.

Для вивчення динаміки явищ, ступенів виконання плану застосовують: індексний метод.

На основі даних додатків зробимо аналіз впливу різних факторів на формування продуктивності праці у тваринництві.

Оскільки продуктивність праці вимірюється кількістю продукції, виробленою за одиницю часу, або затратами робочого часу на виробництво одиниці продукції, для визначення рівня продуктивності праці необхідно знати обсяг продукції та час, затрачений на її виробництво. Використовують також вартісні показники продуктивності праці, які одержують шляхом ділення вартості продукції на затрачений робочий час.

При вивченні динаміки продуктивності праці на виробництві окремих видів продукції в сільському господарстві розраховують індивідуальні індекси продуктивності праці. При обчисленні їх за сукупністю різнорідної продукції співвідношення затрат робочого часу на виробництво продукції в поточному періоді та фактичними затратами робочого часу на продукцію звітного періоду. Структурна формула цього співвідношення має вигляд:

Обернену величину індексу продуктивності праці називають індексом затрат робочого часу.

Наведені індекси називають трудовими індексами продуктивності праці. Агрегатний індекс продуктивності праці у статистиці має назву «трудовий індекс продуктивності праці фіксованого складу».

На практиці широко застосовується вартісний метод вимірювання динаміки продуктивності праці. Такий методичний підхід дає змогу одержати узагальнюючу характеристику динаміки продуктивності праці шляхом обчислення вартісного індексу продуктивності праці.