Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення

 

Як видно у 2006 році виробництво продукції тваринництва збільшилося у порівнянні з 2005 роком окрім виробництва м'яса птиці та яєць.

Розглянемо динаміку розвитку молочного скотарства у сільськогосподарському виробничому кооперативі „Колос" (табл. ).

Аналізуючи худобу, насамперед необхідно проаналізувати показники її продуктивності, які показують, чи взагалі потрібно утримувати дану худобу в господарстві. Показники продуктивності молочного поголів'я у сільськогосподарському виробничому кооперативі „Колос" можна розглянути у таблиці.

Таблиця

 

Динаміка виробництва молока у сільськогосподарському виробничому коперативі „Колос”
Показники	2002	2003	2004	2005	2006	2006 р. до 2004 р.		2006 р. до 2002 р.
						відхи-лення +;-	%	відхи-лення +;-	%
Поголів'я корів, гол	367	272	272	272	291	19	107,0	-76	79,3
Валовий надій, ц	13930	10162	10400	10181	11169	769	107,4	-2761	80,2
Надій молока на одну корову, кг	3796	3736	3824	3743	3838	14	100,4	42	101,1
Обсяги виробництва молока на 100 га с/г угідь, кг	229	167	171	167	184	13	107,6	-45	80,4

 

Таблиця

Показники динаміки поголів'я корів у СВК “Колос”

 

Роки	Поголів'я корів, гол	Абсолютний приріст, гол.		Темп зростання, %		Темп приросту, %		Значення 1% приросту, %
		базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	ланцюго-вий
2002	367	-	-	-	-	-	-	-
2003	272	-95	-95	74,1	74,1	-25,9	-25,9
2004	272	-95	0	74,1	100,0	-25,9	0,0
2005	272	-95	0	74,1	100,0	-25,9	0,0
2006	291	-76	19	79,3	106,7	-20,7	6,7

 

Таблиця

Показники динаміки надою молока від однієї корови у СВК "Колос"

 

Роки	Надій молока від однієї корови, кг.	Абсолютний приріст, гол.		Темп зростання, %		Темп приросту, %		Значення 1% приросту, %
		базис-ний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	ланцюго-вий
2002	3796	-	-	-	-	-	-	-
2003	3736	-60	-60	98,4	98,4	-1,6	-1,6
2004	3824	28	88	100,7	102,4	0,7	2,4
2005	3743	-53	-81	98,6	97,9	-1,4	-2,1
2006	3838	42	95	101,1	102,5	1,1	2,5

 

2.3. Стан кормової бази і ефективність використання кормів

 

Потреба в елементах споживання - це та кількість необхідної енергії, поживних і біологічно активних речовин, яка потрібна організму тварини для участі в обмінних процесах, пов'язаних з покриттям затрат на підтримку життя, формування нових тканин тіла при рісті та відгодівлі, отриманню продукції, здійсненню репродуктивних функцій, збереження здоров'я.

Потреби тварин в елементах споживання змінюються. Вони залежать від виду, віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та використання тварин.

Недоотримання або надлишок в кормах необхідних поживних речовин або нездібність організму використовувати їх змінює плин біохімічних функцій, знижує продуктивність тварин та нерідко викликає захворювання.

Для годівлі молочних корів використовують в основному корми рослинного походження. Хімічний склад, поживність, а іноді і доброякісність корму залежать від грунтових і кліматичних умов, виду і сорту рослин, системи агротехніки, норм внесення добрив, строків і методів збирання, консервування, умов зберігання і способів підготовки до згодовування. Особливої гостроти в останні роки набуло питання хімізації кормовиробництва, тобто широке застосування при вирощуванні кормових культур мінеральних добрив, насамперед азотних, а також різних гербіцидів, пестицидів.

Під раціональною організацією кормової бази, слід розуміти насамперед повну відповідність її структури та об'єму виробничому напрямку і потребам тваринництва. Крім того, вона повинна забезпечувати виробництво максимальної кількості кормів з одиниці площі при відносно низькій їх собівартості, тобто структура кормової бази повинна мати наукове обгрунтування виходячи з природно-кліматичних умов зони, в якій вона створюється. Для цього безпосередньо у господарствах під час організації кормової бази всі кормові культури повинні оцінюватися за урожайністю, виходом кормових одиниць та перетравного протеїну, а також за затратами праці та коштів з розрахунку на кормову одиницю та перетравний протеїн .

Усі корми, які використовують у тваринництві поділяють на такі основні групи:

1) рослинні, які підрозділяють на зелені, грубі, соковиті, відходи промислової переробки сільськогосподарської продукції (жом, брага), концентровані (комбікорми, висівки, макуха, шрот, відходи хлібозаводів та інші);

2) тваринного походження - молоко і відходи маслоробної та сироварної промисловості, відходи м'ясокомбінатів та рибної промисловості;

3) мінерально-кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші;

4) вітамінні.

На склад молока і його кількість сприятливо діють якісні зелені корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і більшість концентрованих кормів. Деякі корми надають молоку специфічного присмаку (наприклад, туркепс, бруква - присмаку редьки), погіршують якість масла і сиру, тому їх добові об'єми обмежують. При згодовуванні деяким коровам трави, сіна та соломи, засмічених ріпаком, дикою редькою, полином, дикими цибулею та часником, молоко і продукти його переробки набувають характерного присмаку і запаху і стають непридатними для вживання. Тому такі корми краще згодовувати молодняку і поголів'ю на відгодівлі. Крім того, молоко може вбирати запах деяким кормів під час доїння, наприклад силосу, тому його потрібно згодовувати після доїння.

Для годівлі тварин і птиці кормів на початок 2007 року було 33920 цнт 13571 цнт к.о., соковитих кормів 5839 цнт к.о. За 2006 рік на корм всім видам худоби та птиці 50348 цнт кормових одиниць. За структурою використання кормів концентровані корми складали 54,8% від загальної кількості кормів (27589 цнт к.о.), грубі корми складали 18,6% до загальної кількості кормів або 9345 цнт к.о., соковиті корми в структурі витрачання кормів на годівлю склали 22,0% до загальної кількості або 11070 цнт к.о., інші корми склали 4,6% або 2344 цнт к.о. Надійшло усіх видів кормів в господарство 59971 цнт кормових одиниць. За структурою вони мають такий вигляд: концентровані корми 51,5%, грубі корми 32,3%, соковиті корми 12,3% та інші корми 3,9%. Всі види кормів були заготовлені власними силами окрім 1419 цнт к.о. комбікормів із 30877 цнт к.о. концентрованих кормів, які були закуплені.

Господарство спеціалізується на виробництві продукції сільськогосподарських культур, деяких галузях тваринництва - скотарства, свинарства і бджільництва та реалізації іншої продукції, робіт і послуг. В таблиці 1 наведено дані про витрати виробничих ресурсів, урожайність, ціну реалізації та собівартість виробництва продукції, а також вміст поживних речовин в 1 ц продукції, що виділяється на годівлю худоби.

При формуванні обмежень необхідно врахувати, що кожен працівник може відпрацювати в середньому за рік 280 днів, на одному тракторі в середньому за рік може бути відпрацьовано 210 машино-змін.

Продуктивність луків та пасовищ - 90 ц/га, а природних сінокосів -15 ц/га. В 1 ц зеленої маси трави пасовищ 0,19 кг кормових одиниць, 22 гр протеїну і 3 гр каротину, а в 1 ц сіна природних сінокосів відповідно 0,32; 0,043; 1,5. В 1 ц соломи відповідно 0,2 ц.к.од., 0,008ц. протеїну; 0,8 гр. каротину.

Згідно із нормативами витрат кормів на 1 голову поголів'я із звичайною технологією виробництва та згідно надою молока від корови на 1 корову в рік потрібно 31,1 ц.к.од., 3,11 ц перетравного протеїну і 210 гр каротину; на 1 ц приросту свиней відповідно 7,28 ц.; 8,4 гр.

Для годівлі худоби виділяється 1% валового збору пшениці, 5% проса, 25% овса, 15% збору овочів та картоплі, цукрового буряку та врожай кукурудзи, ячменю, багаторічних трав та інших культур. Крім того, господарство може виготовити комбікорм, в 1 ц якого міститься 0,9 ц.к.од., 0,11 ц. перетравного протеїну та 0,2 гр. каротину.

Посівна площа зернових культур не повинна перевищувати 50% від загальної площі всіх посівних культур, а площа багаторічних трав на сіно - не менше 60% від загальної площі багаторічних трав, по соняшнику не більше 12%.

При визначенні потреби в кормах господарство враховує допустимі границі вмісту окремих груп кормів у відсотках від загальної річної потреби в кормових одиницях для кожної з тваринницьких галузей.

 

Таблиця 3 Потреба в кормах, %
Показники	Для ВРХ	Для свиней
Концентрати	19-25	78-83
Грубі	20-24
Зелені	26-30	5-7
Соковиті та коренеплоди	23-24	10-31

 

Потреба в кормах для ВРХ приведена згідно нормативам структури витрат кормів на 1 корову по рівням молочної продуктивності і по продукції вирощування в молочному і молочно-м'ясному скотарстві, а для свиней - по природно-кліматичній зоні Степу.

А тому оптимальна виробнича структуру господарства для двох критеріїв оптимальності посівної площі, при якій загальний прибуток від реалізації всієї продукції буде максимальний буде виглядати так:

1. Економіко-матиматична модель:

х_1- посівна площа озимої пшениці, га;

х_2- посівна площа ячміня ярого, га;

х_3- посівна площа кукурудзи на зерно, га;

х_4- посівна площа овса, га;

х_5- посівна площа соняшника, га;

х_6- посівна площа гречки, га;

х_7-посівна площа сої (проса), га;

х_8- посівна площа цукрового буряка (фабричного), га;

х_9- посівна площа картоплі, га;

х_10- посівна площа під овочі відкритого грунту, га;

х_11- посівна площа під багаторічні трави на зелений корм, сінаж, силос, га;

х_12- посівна площа під однорічні трави на зелений корм, сіно і випас, га;

х_13- посівна площа під чорний пар, га;

х_14- кількість корів, гол;

х_15- кількість приросту живої маси свиней, гол;

х_16- кількість кілограмів кукурудзи в раціоні, кг;

х_17- кількість ячменя, кг;

х_18- кількість овса, кг;

х_19- кількість проса, кг;

х_20- кількість картоплі, кг;

х_21- кількість буряку, кг;

х_22- кількість сіна люцерни, кг;

х_23- кількість сіна суданки, кг;

х_24- кількість соломи озимої пшениці, кг;

х_25- кількість соломи ячмінної, кг;

х_26- кількість соломи овсяної, кг;

х_27- кількість просяної, кг;

х_28- кількість кукурудзи, кг;

х_29- кількість овса, кг;

х_30- кількість озимої пшениці, кг;

х_31- кількість макухи, кг;

х_32- кількість молока цільного, кг;

х_33- кількість кабачків кормових, кг;

х_34- кількість гички цукрового буряку, кг;

х_35- допоміжна змінна.

2. Систему обмежень:

1) Використання виробничих ресурсів:

а) По ріллі:

х₁+х₂+х₃+х₄+х₅+х₆+х₇+х₈+х₉+х₁₀+х₁₁+х₁₂+х₁₃ <=4594;

2) По технологічній структурі сівозміни:

а) по площі озимої пшениці та ячменя: