Розробка системи землеробства для господарства зони Півдня України

Мишій сизий (Setaria glauca P.B.)забур’янює більшість сільськогосподарських культур, особливо просо і просапні. Коріння проникає в ґрунт на 100 – 170 см, розгалужується до 78 см. Висота стебла – 10 – 60 см. Мінімальна температура проростання насіння – 6 – 8 С. максимальна плодючість 13,8 тис. зернівок, які у свіжому і недостиглому стані проростають у ґрунті з глибини не більше 16 – 18 см. Життєздатність насіння зберігається впродовж до 30 років.

Лобода біла (Chenopodium album L.)поширена на всій території України, засмічує всі культури. Має добре розвинений стрижневий корінь і розгалужене стебло. Сходи з’являються в березні – жовтні, утворюючи близько 700 тис. горішків. Проростає з глибини не більшої за 8 – 10 см. Життєздатність зберігає до 38 років. Недостигле насіння має низьку схожість.

Заходи боротьби: очищення насіннєвого матеріалу культур, які пізно збираються; після збирання зернових колосових культур проводиться лущення стерні з наступною ранньою зяблевою оранкою; знищення проростків бур’янів у літньо-осінній період заходами обробітку ґрунту; до сходове і після сходове боронування посівів; своєчасний і систематичний догляд за просапними культурами; правильне чергування культур у сівозміні.

Зимуючі бур’яни – малорічні рослини, осінні сходи яких можуть перезимувати у фазі розетки і в першій половині вегетаційного періоду наступного року дати насіння. Якщо насіння проростає навесні, то рослини утворюють насіння в поточному році.

Грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris L.) засмічують усі культури, особливо зріджені посіви зернових культур і багаторічних трав. Мінімальна температура для проростання насіння + 1…2С, сходи з’являються в березні – травні, а також у серпні – жовтні, літньо-осінні перезимовують. Зимуючі форми цвітуть у березні – травні, ярі – в червні – липні. Плодоносять у червні – вересні. Максимальна плодючість – 273 тис. насінин. Насіння проростає з глибини не більше 2 – 3 см і зберігає життєздатність не менше 35 років.

Волошка синя (Centaurea cyanus L.) засмічує посіви озимих і ярих культур. Стебло пряме, висота сягає 25 – 100 см. Цвіте наприкінці травня і у вересні. Плоди утворюються  в липні – жовтні. Максимальна плодючість однієї рослини – 6700 насінин, які проростають з глибини 4 – 7 см і зберігають життєздатність у ґрунті протягом 3-х років.

Ромашка непахуча (Matricaria inodora L.) поширена на всій території України, особливо в Лісостепу і на Поліссі. Плодючість – 1,65 млн. насінин. Проростає з глибини 5 – 6 см. Сходи з’являються в березні-травні, а також наприкінці літа – на початку осені. Засмічує посіви зернових культур, багаторічних трав, сади, городи.

Заходи боротьби: правильне чергування культур; лущення і рання зяблева оранка; знищення розеток бур’янів у осінній період культиваціями та боронуванням зябу; очищення посівного матеріалу; використання гною лише в напівперепрілому стані; передпосівний обробіток ґрунту під ярі зернові та просапні культури культиватором із підрізу вальними робочими органами; боронування посівів озимих та просапних до і після появи сходів; хімічне прополювання озимих і ярих зернових.

Озимі бур’яни – малорічні рослини, обов’язковими складовими життєвого циклу яких є осіння вегетація, перезимівля і весняно-літній період росту і розвитку. Бур’яни зимують у фазі куща і завершують цикл розвитку наступного року. Насіння достигає водночас з озимими культурами і під час збирання засмічує зерно і ґрунт.

Заходи боротьби: уникнення повторних посівів озимих культур; весняне боронування.

Багаторічні кореневищні бур’яни – дуже небезпечні бур’яни для всіх польових культур. Вони мають повзучі підземні стебла для всіх польових культур. Вони мають повзучі підземні стебла, або кореневища, розміщені в ґрунті на глибині не більше 12 см. За допомогою них ці бур’яни розмножуються вегетативно. Вони також розмножуються насінням.

Пирій повзучій (Elytrigia repens Nevski) – росте на всіх ґрунтах, витримує тривале затоплення, люті морози і посухи. Коріння – мочкувате, заглиблюється в ґрунт до2,5 м, що дає йому змогу добре переносити посуху. Розмножується переважно підземними стеблами (кореневищами), які залягають на глибині 10 – 12 см. Може розмножуватись і насінням. Нові кореневища пирію утворюються на початку літа і відмирають через рік. Кореневища, які утворилися пізно восени, можуть перезимовувати два рази. Бруньки на кореневищах проростають тоді, коли добре прогріється ґрунт. Із відрізків кореневищ, на яких є хоча б одна брунька і які містяться в ґрунті на глибині 5 – 10 см, виростають нові рослини. Пирій не витримує затінення ,тому під густим покривом культурних рослин гине. Не переносить ущільнених ґрунтів.

Заходи боротьби. Основним при знищенні кореневищ бур’янів є активація бруньок зі стану спокою, подрібнення підземних вегетативних органів за рахунок лущення дисковими лущильниками, яке призводить до їх виснаження і загибелі.

Багаторічні коренепаросткові бур’яни розмножуються переважно паростками бруньок на корінні. Протягом року ці бур’яни не можна знищити, навіть найбільш ефективними агротехнічними заходами.

Заходи боротьби: для боротьби з ними застосовують систему заходів, спрямованих на виснаження кореневої системи. Найбільш ефективно ці буряни в системі поліпшеного зяблевого обробітку ґрунту. Також ефективна боротьба з ними в чистих і ранніх зайнятих парах, де коренева система систематично підрізується, бур’яни виснажуються і гинуть.

 

 

5. Розробка  систем обробітку ґрунту в сівозміні

Системи обробітку  ґрунту

Обробіток ґрунту являє  собою механічну дію на грунт  робочими органами машин і знарядь  з метою забезпечення оптимальних  умов для вирощування культур.

Обробіток вирішує такі завдання:

• перетворення щільного орного шару в пухкий грудочкуватий стан;
• знищення бур’янів та їх вегетативних органів розмноження;
• боротьба зі шкідниками і хворобами культурних рослин;
• заробка поживних решток і добрив
• підготовка ґрунту для посіву насіння сільськогосподарських культур;
• забезпечення захисту ґрунту від водної та вітрової ерозії;
• посилення мікробіологічних процесів для поліпшення поживного режиму ґрунту.

Системи обробітку – це сукупність заходів обробітку ґрунту в певній послідовності для забезпечення найкращих умов росту рослин і одержання високих врожаїв у конкретних природних умовах.

Система обробітку ґрунту залежить від особливостей культури, грунтово–кліматичних умов, рівня  окультуреності того чи іншого поля в  сівозміні, попередника, культури, під яку обробляють грунт.

Система обробітку ґрунту – це сукупність прийомів, виконаних у визначеній послідовності з метою найбільш повного вирішення поставлених перед обробітком завдань. Вона залежить від ґрунтових умов, забур’яненості, стану ґрунту, попередників і організаційно-господарських можливостей.

Система зяблевого основного обробітку ґрунту під ярі культури:

У районах з теплою, довгою осінню проводиться напівпаровий обробіток ґрунту під ярі культури. При цьому після збору врожаю рано визріваючих культур грунт лущать, потім проводять оранку з боронуванням, а після цього по мірі відростання бур’янів поле культивують та боронують.

  Після зернових попередників на полі залишається стерня та бур’яни. На такому полі посилюється випаровування вологи з ґрунту по капілярам та починають розвиватись бур’яни. Ці явищам можна запобігти своєчасним лущенням вслід за збиранням врожаю. У південних посушливих районах для зменшення втрат вологи слід за лущенням на глибину 8-10 см грунт прикочують кільчатими катками та одночасно боронують.

  Після просапних культур (соняшника, кукурудзи) обов’язкова оранка для заробляння в грунт рослинних рештків. Тому поле дискують у 1-2 сліду, а потім глибоко орють плугом з передплужником.

Система обробітку  ґрунту під озимі культури Озиму пшеницю висівають на початку осені на полях, де в першій половині вегетаційного періоду вирощувались певні культури. Тому грунт висушений і містить мало доступних поживних речовин. У цьому випадку пере обробітком поставлені такі завдання:

• забезпечити в ґрунті якомога більшої кількості вологи (15-20 мм в орному шарі);
• очистити поле від бур’янів;
• нагромадити в ґрунті достатню кількість поживних речовин;
• розробити грунт до дрібно грудочкуватого стану.

Система обробітку ґрунту під озимі залежить від попередника. Озимі колосові висівають у кінці літа та першій половині осені по паровим та не паровим попередникам. Основний обробіток чорного пару виконується восени попереднього перед сівбою озимих. Після збирання кукурудзи на силос основний обробіток складається з дискування, культивації. З наведеної таблиці видно, що у сівозміні різноглибинний обробіток, та безполицевий. Щоб запобігти погіршенню фізичних властивостей орного шару, система основного обробітку передбачає чергування в сівозміні глибоких розпушень під просапні культури, середніх, мілких та поверхневих під такі як віко-вівсяна суміш, кукурудза на силос.

Система передпосівного обробітку ґрунту в сівозміні

Передпосівна обробка  ґрунту забезпечує благо приємні  умови для сівби та заробки насіння у вологий грунт і відповідно умови швидкого і дружнього з’явлення сходів та росту рослин.

Способи передпосівної  обробки ґрунту залежить від грунтово-кліматичних  умов, агротехніки культури, що вирощується  та попередньої зяблевої обробки.

  В зоні недостатнього зволоження головна задача передпосівної обробки – збереження накопиченої вологи, що досягається проведенням ранньовесняного боронування. Першу культивацію проводять вслід за боронуванням. Кількість їх залежить від механічного складу ґрунту та агротехніки культури. Для вирівнювання поверхні ґрунту і утворення поверхневого мульчувального обробітку впроваджують прикочування одночасно з боронуванням легкими боронами.

  Передпосівний обробіток  під кукурудзу в цих умовах  складається з ранньовесняного боронування в два сліди і двох культивацій: першої на глибину 10-12 см з боронуванням при появі сходів бур’янів і другої – в день сівби на глибину загортання насіння 5-7 см. Перед сівбою для кращого вирівнювання та подрібнення ґрунту доцільно провести коткування кільчасто-шпоровими котками. Під ячмінь першим заходом є боронування та наступна культивація на глибину заробки насіння.

Система післяпосівного обробітку ґрунту в сівозміні

Завданням післяпосівного обробітку ґрунту є: ущільнення верхнього  шару ґрунту для підняття вологи до насіння, руйнування ґрунтової кірки, розпушення ґрунту для поліпшення аерації, зменшення випаровування вологи та підтримання оптимальної для рослин щільності ґрунту, знищення сходів бур’янів, регулювання густоти посіву культурних рослин, регулювання поживного режиму. Ущільнення верхнього шару ґрунту після сівби досягають коткуванням. Ґрунтову кірку, що утворюються після дощів, руйнують боронуванням або коткуванням. Для знищення бур’янів та обробки культиваторами , а також прийомом підгортання. Для захисту ґрунтів від вітрової ерозії у парових полях застосовують плоско різний обробіток із залишенням стерні та поживних решток на поверхні ґрунту.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 7

Розробка систем основного обробітку ґрунту в сівозміні

№ поля	Культури в сівозміні	Прийоми обробітку	Строк обробітку	Знаряддя	Глибина, см
1	Пар + в. в. суміш
2	Оз. пшениця	Дискування         Оранка	Після збирання в. в. суміші. Після появи бур’янів	ЛДГ – 10     ПЛН-5-35	6 – 8     16 – 18
3	Ц. буряк	Дискування у двох напрямках    Оранка	Після збирання попередника У кінці вересня	ЛДГ – 10     ПЛН-5-35	6-8     28-30
4	Гречка	Культивація     Оранка	Після збирання попередника Після появи бур’янів	ПЛ-10-25     ПЛН-5-35	12 – 14     20 – 22
5	Оз. пшениця	Дискування у двох напрямках      Оранка	Після збирання попередника Після появи бур’янів	ЛДГ – 10     ПЛН-5-35	6 – 8     16 – 18
6	Яр. ячмінь + люцерна	Дискування у двох напрямках      Культивації	Після збирання попередника Після появи бур’янів	ЛДГ – 10     КПС -4	6 – 8     8-10
7	Люцерна	-	-	-	-
8	Оз. пшениця	Дискування         Оранка	Після збирання попередника Після дискування через 10-15днів	ЛДГ – 10     ПЛН-5-35	6 – 8     16 – 18
9	Яр. ячмінь + люцерна	Дискування у двох напрямках      Культивації	Після збирання попередника Після появи бур’янів	ЛДГ – 10     КПС -4	6 – 8     8-10
10	Кукурудза на силос	Дискування у двох напрямках    Плоско різний обробіток	Після збирання попередника  У кінці вересня	ЛДГ – 10     КПГ-2,2	6 – 8     25 – 27
11	Кукурудза на зерно	Дискування у двох напрямках    Плоско різний обробіток	Після збирання попередника  У кінці вересня	ЛДГ – 10     КПГ-2,2	6 – 8     25 – 27
12	Соняшник	Дискування у двох напрямках      Культивації	Після збирання попередника Після появи бур’янів	ЛДГ – 10     КПС -4	6 – 8     8-10

 

Таблиця 8

Розробка систем передпосівного обробітку ґрунту в сівозміні

 

№ поля	Культури в  сівозміні	Прийоми обробітку	Строк обробітку	Знаряддя	Глибина, см
1	Пар + в. в. суміш
2	Оз. пшениця	Культивація з боронуванням	Перед сівбою	КПС-4	4-5
3	Ц. буряк	Боронування зябу з шлейфуванням Культивація Коткування	Після доспівання грунту Перед сівбою Перед сівбою	БЗСС-1     УСМК- 5,4 ККН-2,8	3-4 Глибина загортання насіння
4	Гречка	Боронування Культивація	Рано навесні Перед сівбою	БЗСС-1 ККН-2,8	3 – 4 4 – 5
5	Оз. пшениця	Культивація	Перед сівбою	КПС-4	6 - 8
6	Яр. ячмінь + люцерна	Боронування Культивація	Рано навесні Перед сівбою	БЗСС-1 ККН-2,8	3 – 4 4 – 5
7	Люцерна
8	Оз. пшениця	Культивація	Перед сівбою	КПС-4	6 - 8
9	Яр. ячмінь + люцерна	Боронування Культивація	Рано навесні Перед сівбою	БЗСС-1 ККН-2,8	3 – 4 4 – 5
10	Кукурудза на силос	Боронування Культивація   Культивація	Рано навесні Після боронування  Перед сівбою в той  самий день	БЗСС-1 КПС-4   ККН-2,8	3 – 4 8 – 10   6 – 8
11	Кукурудза на зерно	Боронування Культивація   Культивація	Рано навесні Після боронування  Перед сівбою в той  самий день	БЗСС-1 КПС-4   ККН-2,8	3 – 4 8 – 10   6 – 8
12	Соняшник	Боронування Культивація	Рано навесні Перед сівбою	БЗСС- 1 КПС-4	3-4 6 – 8

 

 

 

Таблиця 9

Розробка систем післяпосівного обробітку ґрунту в сівозміні

 

№ поля	Культури в  сівозміні	Прийоми обробітку	Строк обробітку	Знаряддя	Глибина, см
1	Пар + в. в. суміш
2	Оз. пшениця	Коткування    Боронування	Після сівби в той  самий день Рано навесні	ЗККШ-6   БЗСС-1	3 – 4
3	Ц. буряк	Коткування    Боронування Шарування     Прорідження сходів	Після сівби в той  самий день Рано навесні Утворення першої пари листків Утворення першої пари	ЗККШ-6   БЗСС-1 УСМК -5,4+РБ -5,4   УСМП -5,4А	3 – 4 3 - 4
4	Гречка	Коткування   Боронування	Після сівби в той  самий день До появи сходів	ЗККШ-6   БЗСС-1	3 – 4
5	Оз. пшениця	Коткування    Боронування	Після сівби в той  самий день Рано навесні	ЗККШ-6   БЗСС-1	3 – 4
6	Яр. ячмінь + люцерна	-	-	-
7	Люцерна
8	Оз. пшениця	Коткування    Боронування	Після сівби в той  самий день Рано навесні	ЗККШ-6   БЗСС-1	3 – 4
9	Яр. ячмінь + люцерна	-	-	-	-
10	Кукурудза на силос	Боронування Боронування	До появи сходів У період 2-3 листка	БЗСС-1 БЗСС-1	3 – 4 3 – 4
11	Кукурудза на зерно	Боронування Боронування	До появи сходів У період 2-3 листка	БЗСС-1 БЗСС-1	3 – 4 3 – 4
12	Соняшник	Боронування Культивація	До появи сходів Після появи сходів При появі бур’янів	БЗСС-1 БП-0,6   КРН-4,2	3 – 4     8 – 10 6 – 8