Суть та значення антикризової політики

в) Незважаючи на те, що девальвація гривні обумовила  різке скорочення обсягів імпорту, синхронна девальвація валют низки торговельних партнерів України та падіння обсягів вітчизняного виробництва цілком спроможні спричинити відновлення імпортної експансії, причому тепер – разом із потужним «імпортом інфляції». Відтак завдання дієвого регулювання імпорту до України зберігає актуальність, тому необхідна суттєва активізація заходів щодо регулювання та обмеження небажаного імпорту:

• запровадження сучасних технічних (автоматизованих) та правових інструментів митного контролю та оцінки митної вартості імпортованих товарів з метою контролю над обґрунтованістю останньої;
• здійснення оперативного контролю цінової ситуації з метою оперативного запобігання ціновому та іншими видам демпінгу з боку імпортерів та застосування відповідно до норм ГАТТ/СОТ антидемпінгових та компенсаційних мит з метою захисту вітчизняних виробників;
• забезпечення належного контролю над якістю імпортованої продукції;
• запобігання контрабанді та ввезенню контрафактної продукції;
• застосування, в разі потреби, заходів тимчасового обмеження імпорту для стабілізації платіжного балансу, передбачених нормами СОТ;
• запровадження жорсткого обмеження (або цілковита заборона) імпорту уживаного одягу та взуття.

г) Важливим чинником стимулювання економічного зростання  та збільшення внутрішнього попиту на товари виробничого призначення має стати заохочення припливу в Україну прямих іноземних інвестицій.

Девальвація гривні створила для цього позитивні стартові умови через здешевлення вартості активів, які можуть придбаватися іноземними інвесторами. Проте інвестиційна привабливість України суттєво знижена через перманентну політичну кризу, суперечливість економічної політики, невизначеність макроекономічних прогнозів. Відтак доцільно використовувати досвід країн Центральної та Східної Європи щодо створення в Україні привабливого інвестиційного середовища, активізувати інвестиційну співпрацю насамперед з країнами, які найменш постраждали від світової фінансової кризи.

Значна експортоорієнтованість української економіки вимагає  розглядати відновлення позитивної динаміки експорту як необхідну умову економічного пожвавлення в країні. Актуальність цього завдання посилюється з огляду на необхідність забезпечення поліпшення стану поточного рахунку платіжного балансу в умовах критичного наростання зовнішньої заборгованості. Реалізація позитивного потенціалу девальвації гривні в умовах світової фінансової кризи потребуватиме зрушень у структурі експорту з України в напрямі освоєння ринків продукції з вищим рівнем доданої вартості. Для цього необхідні:

• створення на базі Укрексімбанку системи експортного кредитування та страхування;
• активізація діяльності торговельних представництв України за корд<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b