Регіональне розміщення продуктивних сил Рівенської області

Пивоварна галузь представлена Рівненським, Семидубським, Квасилівським пивзаводами. Майже 10 підприємств випускають безалкогольні напої, мінеральну воду.

Основним видом діяльності понад 60 підприємств області є  переробка продукції тваринництва, з яких майже половина випускає молочну  продукцію, 5 підприємств займаються переробкою риби.

В області функціонує розгалужена мережа приватних підприємств  із виробництва ^ борошномельної та масложирової продукції, продуктів харчування, зокрема, хліба та хлібобулочних виробів, молокопродуктів, кондитерських, круп’яних та макаронних виробів [6; с.127].

 Аналіз переробної  ланки ПКО дозволяє говорити  про те, що харчова промисловість  відіграє значну роль у господарському  комплексі регіону, який досліджується.  Харчова промисловість займає  найбільшу питому вагу у загальному обсязі промислового виробництва регіону. Так, у 2007 р. питома вага її продукції у загальному обсязі промислового виробництва склала майже третину. Це значно вище, ніж у цілому по Україні, де питома вага харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів у загальному обсязі промислового виробництва складає 15,8 %.

Таким чином, можна говорити про те, що Рівненська область належить до тих областей, які мають порівняно  високий рівень розвитку харчової індустрії. Наявність більш високих темпів росту загального обсягу продукції галузі та більш низьких темпів зниження її питомої ваги у загальному обсязі виробництва у перспективі. Питому вагу переробної ланки ПКО у загальнодержавному виробництві ілюструють дані таблиці 2.

Таблиця 2.

Питома вага виробництва окремих видів продукції харчової промисловості Рівненської області у загальнодержавному її обсязі (у відсотках) [23]

Види продукції	2007	2008	2009	2010	2011
Борошно	3,3	2,3	1,8	2,1	2,4
Хліб та хлібобулочні вироби	1,5	1,6	1,8	1,8	1,7
Цукор-пісок	5,6	7,2	3,4	4,9	2,7
Продукція з незбираного молока	0,9	0,8	0,8	1,2	1,3
Жирні сири	1,6	2,3	3,0	2,6	3,3

 

Як свідчать дані табл. 2, питома вага Рівненської області у загальнодержавному виробництві продуктів харчування незначна. Лише по виробництву цукру-піску даний показник перевищував 4 %. Однак, використання коефіцієнта душового виробництва дозволяє говорити про те, що більшість галузей харчової промисловості займає провідне місце у господарському комплексі регіону. Рівень виробництва в області з розрахунку на душу населення перевищує середній рівень по борошну, цукру-піску, тваринному маслу, хлібу та хлібобулочних виробах, сухих овочах та картоплі.

Дослідження харчової промисловості  у регіоні дозволяє говорити про  те, що галузями спеціалізації для  Рівненської області є хлібопекарська, цукрова, плодоовочева, борошномельна  галузі.

Галузі харчової промисловості  області виробляють широкий спектр продуктів харчування. Динаміка їх виробництва представлена у таблиці 3. Дані таблиці свідчать про те, що за останні роки виробництво всіх основних видів продукції харчової промисловості значно підвищилось і спостерігається це, починаючи з 2007 р.

Таблиця 3.

Динаміка виробництва продукції харчової промисловості Рівненської області (тис. т) [21]

Види продукції	2007	2008	2009	2010	2011
Борошно	75	69	53	58	69
Хліб та хлібобулочні вироби	37	39	42	43	39
Цукор-пісок	99	141	55	123	57
Продукція з незбираного молока	6	8	10	16	15
Жирні сири	1,1	2,4	3,9	4,4	7,3
Олія	ОД	0,9	1,5	4,9	0,3

 

Харчова промисловість регіону  складається переважно з дрібних  і середніх підприємств, більшість  яких характеризується недостатнім  виробничим потенціалом, низьким рівнем технічної озброєності праці. Невисокий техніко-організаційний рівень цих підприємств ставить у ряд першочергових завдань впровадження у виробництво нових технологічних ліній та комплексів, які дозволять значно підвищити продуктивність праці та забезпечать більш глибоку переробку сільськогосподарської сировини.

4. Територіальна структура господарства Рівненської області

Рівненська область  розташована в північно-західній частині України на території  трьох природних зон – Лісостепу, Полісся та Малого Полісся у межах водорозділу басейну річок Горинь та Стир, що впадають у р. Прип’ять.

В області налічується 171 річка, природні водойми площею 26,6 км2, водосховища  площею 32,98 км2 та ставки площею 70,72 км2.

 До складу агропромислового  комплексу області входять майже  800 діючих суб’єктів господарювання, в тому числі функціонує понад 400 фермерських формувань, майже 120 господарських товариств, понад 130 приватних підприємств та майже 120 підприємств інших форм господарювання.

Усі селяни одержали земельні сертифікати, 98 відсоткам виготовлено державні акти на землю.

Сільське господарство області  складає майже четвертину її валового внутрішнього продукту, забезпечує сировиною  переробну промисловість, створюючи  основу експортного потенціалу.

 В агропромисловому комплексі  області зайнято понад 40 відсотків сільського населення. Рівненщина має значний виробничий потенціал. Пріоритетними напрямками розвитку аграрного сектору економіки області є виробництво картоплі, цукрових буряків, зернових та зернобобових культур, овочів, молока та м’яса.

У північній частині області  найбільш поширені дерново-підзолисті та дернові ґрунти, у південній – темно-сірі лісові та чорноземи опідзолені.

Харчова і переробна  промисловість. Розвинуті цукрова, молокопереробна, м’ясна, консервна, спиртова, пивоварна, та хлібопекарська галузь. Виробляється цукор, хлібобулочні та кондитерські вироби, масло тваринне, сири, продукція із незбираного молока, м’ясо, консерви та ковбасні вироби [4; с.90].

Інвестиційна привабливість регіону:

• Природнокліматичні умови сприятливі для вирощування переважної більшості сільськогосподарських культур, зокрема конкурентноспроможних (ріпак, круп’яні культури, пшениця, жито, кукурудза, цукрові буряки);
• Високим є рівень освоєння земель, придатних для сільськогосподарського виробництва;
• Наявність значного поголів’я худоби і птиці, насиченість на 100 га сільськогосподарських угідь худоби та птиці вища середнього показника по Україні;
• Наявність доріг з твердим покриттям до переважної більшості сільгосппідприємств;
• Наявність в регіоні найбільшого на Західній Україні виробника мінеральних добрив – ВАТ «Рівнеазот» та ВАТ «Укртехнофос»;
• Можливість залучення до використання земель, власники яких не використовують дані землі з передачею їх в оренду;
• Наявність незадіяних тваринницьких приміщень;
• Площа лісових угідь дає можливість заготовляти значні об’єми дикоростучих ягід.

Стратегічні напрямки залучення  інвестицій в агропромисловий комплекс області у рослинництві:

• залучення під посів сільськогосподарських культур ріллі, що не обробляється;
• впровадження інтенсивних технологій вирощування сільгоспкультур, що забезпечили б одержання стабільних урожаїв не погіршуючи при цьому потенційну родючість ґрунтів;
• збільшення площі  конкурентноспроможних культур, зокрема, цукрових буряків, ріпаку та круп’яних культур;
• поповнення машинно-тракторного парку високоефективною технікою.

у тваринництві:

• реконструкція та модернізація молочної галузі, зокрема  встановлення доїльних залів;
• розвиток м’ясного скотарства в поліській зоні;
• свинарстві створення нових ферм і племрепродукторів з розведення свиней м’ясного напрямку;
• відновлення роботи відгодівельних комплексів по свинарству та птахівництву;

у переробній галузі:

• реконструкція та технічне переоснащення окремих переробних підприємств м’ясної та молочної промисловості;
• впровадження нових технологій, освоєння випуску нових видів продукції;
• придбання і встановлення ліній швидкої заморозки плодів, ягід та овочів.
• технічне переоснащення комбікормових заводів по виробництву збалансованих комбікормів та концентратів [5; с.161].

Що стосується транспортної системи то можемо зазначити наступне.

За січень–жовтень 2012р. всіма видами транспорту перевезено 12,6 млн.т вантажів. Послугами пасажирського транспорту скористалося 109,6 млн. пасажирів.

Із початку року в  області відкрито 9 автобусних маршрутів: «Рівне – Гориньград Перший ч/з Білу Криницю»; «Рівне – ПВА «Залізничний» – Омеляна – Бармаки»;»Гоща АС – Дуліби, Гоща АС – Рівне АС»; Рокитне АС – Старе Село, Рокитне АС – Рівне АС»; Рівне АС – Городище (дачний масив Калина)»; «Здолбунів АС – Богдашів, Здолбунів АС – Рівне ПВА «Залізничний»; «Степань АС – Сарни АС ч/з Корост»; «Степань АС – Сарни АС ч/з Малинськ»; «Сарни АС – Одринки ч/з Костянтинівку, Поляни, Угли, Убереж».

Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення  області здійснюється трьома видами транспорту – залізничним, автомобільним  і повітряним.

Вузлові станції Рівне, Здолбунів і Сарни обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають  територію області.

У місті Рівному працює аеропорт призначений для прийому, обслуговування та відправки літаків  усіх типів. В аеропорту «Рівне» знаходяться постійно діючі митний та прикордонний пости. Нині аеропорт обслуговує чартерні рейси.

Територією Рівненської  області проходять чотири міжнародні транспортні коридори: Крітський  транспортний коридор № 3 (Краковець  – Львів – Рівне – Київ), Крітський транспортний коридор № 5 (Косин – Чоп –Львів –Рівне – Сарни – Мінськ), Європа – Азія (спільно з Крітським транспортним коридором № 3), Балтійське море – Чорне море (Ягодин – Ковель – Луцьк – Тернопіль – порти Чорного моря).

Перевезення пасажирів  автомобільним транспортом загального користування на маршрутах в області здійснюють 16 юридичних та 272 фізичних осіб.

Автобусна маршрутна  мережа області нараховує 87 міських, 404 приміських та 100 міжміських маршрутів.

Мережа автостанцій  ВАТ «Рівненське підприємство автобусних станцій» включає 17 автостанцій та ДП «Рівнеавтотранссервіс» – 1, а також відкрита нова автостанція в м. Рівне – «Чайка».

За січень – квітень 2011 року всіма видами транспорту перевезено 4185,1 тис. тонн вантажів, що на 43,6 % більше ніж за відповідний період минулого року [7; с.171].

Загальний обсяг перевезення  пасажирів становив 35,8 млн. осіб, що на 3,4 % більше ніж за відповідний  період 2010 року.

5. Участь Рівненської області у внутрішньодержавному поділі праці та економічних зв’язках

Відповідно до програми «Україна 2012» на період 2006-2010 рр. прогнозувалося становлення високоефективної, соціально орієнтованої економіки ринкового типу.

Аналіз запропонованих в програмі заходів свідчить про  їх масштабність, загальну спрямованість, однак існує невизначеність щодо конкретних виконавців і ресурсів забезпечення.

Дані Головного управління статистики у Рівненській області, у розрахунку на 1 особу свідчать про фактичне зростання обсягів наданих послуг у 2007-2011 рр. (матеріали зведено в табл.4).

Таблиця 4.

Обсяг реалізованих послуг по Рівненському регіону 2007-2011 рр. [22]

Рік	Обсяг реалізованих послуг (у факт. цінах), у розрахунку на 1 особу, грн.	Абсолютний приріст		Темп зростання		Темп приросту		Абсолютне значення 1 % приросту, грн.
		базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий
2007	1841,4	-	-	1,000	-	-	-	-
2008	2350,6	509,2	509,2	1,277	1,277	0,277	0,277	18,414
2009	2984,5	1143,1	633,9	1,621	1,269	0,621	0,269	23,506
2010	3736,3	1894,9	751,8	2,029	1,252	1,029	0,252	29,845
2011	5119,9	3278,5	1383,6	2,780	1,370	1,780	0,370	37,363