Регіональне розміщення продуктивних сил Рівенської області

 

З метою визначення основної тенденції зміни окремих показників обсяг реалізованих послуг, у розрахунку на одну особу в часі, а також  їх прогнозування на майбутні періоди  використаємо низку методів, основним з яких є аналітичне вимірювання.

За даними табл. 4 визначимо основну тенденцію динамічного ряду шляхом аналітичного вимірювання за прямою та екстраполюємо обсяг реалізованих, у розрахунку на 1 особу по Рівненському регіону 2012 р.

Дані зведемо в табл.5.

 

За умови, що , способом найменших квадратів знайдемо:

та

Аналітичне рівняння прямої матиме вигляд:

Таблиця 5.

Розрахункова  таблиця обсягу реалізованих послуг (у фактичних цінах), у розрахунку на одну особу, грн. [21]

Рік	Обсяг реалізованих послуг (у фактичних цінах), у розрахунку на одну особу, грн.	у	у1	у2	у3
2007	1841,4	-2	-3682,8	4	1738
2008	2650,6	-1	-2650,6	1	2492,37
2009	2984,5	0	0	0	3246,74
2010	3637,3	1	3637,3	1	4001,11
2011	5119,9	2	102398	4	4755,48
Разом	16233,7	Хґ = 0	7543,7	Х ґ2 = 10	162233,7

Отже, можна зробити  висновок, що з кожним роком обсяг  реалізованих послуг, в розрахунку на 1 особу зростають у середньому на 754,37 грн.

Підставляючи значення ґ в наведене рівняння, отримаємо  вирівняні дані суми обсягу реалізованих послуг, у розрахунку на 1 особу у млн. грн.:

• у2011 = 3246,74 + 754,37(-2) = 1738.

На основі аналітичного рівняння здійснимо перспективний  прогноз обсяг реалізованих послуг, у розрахунку на 1 особу по Рівненському регіону за умови, що виявлена тенденція найближчим часом не зміниться, грн.:

• у 2012 = 3246,74 + 754,37(3) = 5509,85;
• у 2013 = 3246,74 + 754,37(4) = 6264,22;
• у 2014 = 3246,74 + 754,37(5) = 7018,59.

Аналітичне вимірювання  динамічного ряду обсягу реалізованих послуг, у розрахунку на 1 особу по Рівненському регіону рівнянням прямої за 2005-2009 рр., а також графічне зображення їх фактичної динаміки свідчать про тенденції до зростання обсягів. Відобразимо тренд і прогноз обсягу реалізованих послуг, у розрахунку на 1 особу (рис. 4).

Однак в окремі періоди (роки) в регіоні з перехідною та нестабільною економікою можливі незначні або різкі коливання (зростання або падіння) обсягів реалізованих послуг, у розрахунку на 1 особу. Проте взагалі спостерігається тенденція до стабільного зростання обсягів. Невирішені проблем міських комплексів перетинаються з недостатнім фінансуванням галузі з боку держави і відсутністю достатніх коштів у населення. Дослідимо, як співвідносяться рівень оплати населенням України житлово-комунальних послуг у розрізі по регіонам (рис.5).

Рис. 4. Прогноз обсягу реалізованих послуг по Рівненському регіону, тис.грн. на 1 особу [23]

 

Рис. 5. Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг, % до нарахованих сум [22]

Розвиток і вдосконалення  систем управління міським комплексом включає дослідження з питань соціально-економічних особливостей міського господарства, його реформування, формування ринкових механізмів функціонування й розвитку, нові підходи та принципи формування цінової і тарифної політики та теоретичні основи управління господарством міського комплексу [5; с.142].

За результатами проведеного  дослідження робимо висновок, що сучасний стан елементів господарчого комплексу  міст Рівненського регіону має позитивно  змінюватися, потребуючи активізації  інноваційно-інвестиційної складової розвитку і додаткової бюджетної підтримки та змін у законодавстві для надання більшої самостійності. На нашу думку, розглянуті проблеми зумовлюють необхідність подальшого дослідження в цьому напрямку.

6. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Рівненської області

Для того, щоб більш  детально розглянути проблеми розвитку і розміщення господарського комплексу  Рівненської області проведемо SWOT-аналізу (Додаток Б).

Зазначимо, що SWOT матриця розроблялася із метою пошуку взаємозв’язків між чотирма елементами SWOT аналізу та виявлення:

1. регіональних порівняльних переваг на яких повинен базуватися подальший розвиток (можливості, які базуються на сильних сторонах);
2. викликів розвитку – проблем, які потребують вирішення (слабкі сторони, які можна вирішити за рахунок можливостей);
3. можливих ризиків, які слід уникнути або мінімізувати їх вплив через вибір адекватних  стратегічних рішень.

Результати розробки SWOT-матриці представлені у Додатку В.

Перелік порівняльних переваг, викликів і ризиків Рівненської області на основі проведеного SWOT-аналізу.

Порівняльні переваги (визначені  в результаті аналізу сильних  сторін і можливостей):

• Сильними сторонами Рівненщини є розміщення на перетині міжнародних транспортних магістралей, розвинена транспортна, у т.ч. митна інфраструктура, а також достатня забезпеченість трудовими ресурсами технічного профілю. Ці сильні сторони є порівняльною перевагою Рівненщини, оскільки можуть бути підтримані такими можливостями, як: нарощення експортного потенціалу завдяки створенню зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;  розвиток легкої промисловості та сільськогосподарського машинобудування завдяки податковим пільгам; зростання популярності туризму серед населення України та Європи.
• Світове зростання цін на продовольство, а також запровадження ринку землі стимулюватиме розвиток АПК Рівненщини, яка зберегла традиції аграрного регіону, має достатні водні запаси, та трудові ресурси у цій галузі економічної діяльності.
• Наявність понад 3000 пам’яток історії, культури та архітектури, а також заповідники, природні та ландшафтні парки, збережена автентична історико-культурна спадщина Полісся і Волині, розвинена транспортна інфраструктура, наявні лісові та водні ресурси, низький рівень злочинності поряд із зростанням популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму серед населення України та Європи.
• Сильними сторонами Рівненщини є хороша забезпеченість лісовими та водними ресурсами. Використати ці сильні сторони для розвитку промисловості, сільського господарства, туризму можуть такі можливості, як: нарощення експортного потенціалу завдяки створенню зони вільної торгівлі між Україною та ЄС; розвиток легкої промисловості та сільськогосподарського машинобудування завдяки податковим пільгам; зростання світових цін на продовольство; запровадження ринку землі; зростання популярності туризму серед населення України та Європи.
• Значні запаси корисних копалин Рівненщини, які  розташовані в безпосередній близькості від магістральних залізниць та автомобільних шляхів, не тільки сприятимуть відродженню будівельної галузі після кризи, але й стимулюватимуть нарощення експортного потенціалу завдяки угоді між Україною та ЄС про зону вільної торгівлі [6; с.101].

Виклики (визначені в  результаті аналізу слабких сторін і можливостей):

• Економіка Рівненщини може стати більше диверсифікованою, а сальдо зовнішньоторговельного балансу може покращитися завдяки використанню таких можливостей, як зростання світових цін на продовольство, прийнятий закон про зелений тариф, прийняття податкових пільг для легкої промисловості та сільськогосподарського машинобудування, підписання угоди між Україною та ЄС про зону вільної торгівлі, відродження будівельної галузі після кризи, потенційне спрощення механізмів розробки родовищ бурштину, зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму серед населення України та Європи.
• Значні міжрайонні дисбаланси у розвитку економіки, освіти, культури, охорони здоров’я можна зменшити шляхом залучення грантових коштів на реалізацію проектів регіонального розвитку (напр. Програми ЄС: Транскордонне співробітництво, Східне Партнерство).
• Зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму серед населення України та Європи допоможе Рівненщині підвищити рівень рекреаційно-туристичної інфраструктури (готелі, мотелі, санаторно-курортні заклади, бази відпочинку, пункти прокату інвентарю тощо).

Ризики (визначені в  результаті аналізу слабких сторін і загроз):

• В умовах слабкої диверсифікації економіки та негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу Рівненщина ризикує зазнати зниження ділової активності в регіоні через посилення фіскального тиску на малий бізнес, погіршення інвестиційного рейтингу України, відтік фінансово-інвестиційного капіталу та нестабільність законодавства.
• Значні міжрайонні дисбаланси у розвитку економіки, освіти, культури, охорони здоров’я посилюють відтік кваліфікованих кадрів за межі області [7; с.163].

Насамперед щоб сказати  про перспективи розвитку туризму  треба зазначити, що соціально-економічний розвиток області, ще надто слабкий. Наприклад загальний спад виробництва в усіх галузях господарського комплексу Рівненської області за останні роки, а також пов’язане із ним погіршення соціально-культурних умов життя, несприятлива ситуація із процесом відтворення населення і його зайнятістю, ставить за необхідне негайне вирішення цих проблем. Досягти цього можна лише при сталому розвитку продуктивних сил регіону.

Трансформація промисловості  повинна здійснюватись з урахуванням  соціальної орієнтації, збільшення обсягів кінцевої продукції, раціонального використання власних природно економічних умов і ресурсів. В області важливими галузями в комплексному розвитку її продуктивних сил мають бути легка, харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів і, особливо, галузі лісогосподарського комплексу.

Для розвитку промисловості  Рівненщини необхідно вирішити такі завдання: реконструювати недіючі підприємства і цехи, технічно переобладнати діючі, замінити морально й фізично зношене обладнання та агрегати, розвивати виробництво супутніх товарів.

Основними напрямами  аграрної політики в області повинні  бути: адміністративне сприяння становленню  приватного сектора, підтримка фермерських (селянських) господарств, створення  стабільної та сприятливої податкової системи; розвиток сільського господарства на основі раціонального використання природних умов (скотарство, свинарство, бджільництво, вирощування льону, хмелю, картоплі, гречки); реалізація заходів щодо підвищення родючості ґрунтів, вирішення проблеми, пов’язаної з переосушенням земель Полісся в результаті меліорації ґрунтів тощо.

Важливим в соціоекологічному регіональному й загальнодержавному відношенні є збереження ресурсів Прип’яті та інших річок області, що вимагає особливого, комплексного підходу, в тому числі організації очисних споруд на підприємствах. Але попри це все туристичну галузь в даній області потрібно розвивати. І в неї є великі перспективи, так як в більшості куточках нашої країни [5; с.164].

При вирішенні питань, пов’язаних із підвищенням техніко-організаційного рівня підприємств харчової промисловості, існує ряд проблем. Головна з них полягає у недостатньому рівні концентрації та спеціалізації виробництва. У ряді галузей харчової промисловості склалася ситуація, коли незначні розміри підприємств стримують впровадження високопродуктивного обладнання, що знижує загальну ефективність їх виробництв.

Слід зазначити, що можливості підвищення концентрації виробництва  на даних підприємствах дещо обмежені. Вони лімітуються або відсутністю достатнього попиту для продукції галузей, що виробляють малотранспортабельну продукцію, або радіусом перевезення сировини для галузей, які переробляють малотранспортабельну сільськогосподарську сировину. Для таких підприємств підвищення рівня спеціалізації і концентрації неминуче пов’язано зі збільшенням концентрації і спеціалізації сільськогосподарського виробництва, вдосконаленням системи заготівлі, зміною сировинних зон [8; с.136].

 

 

Висновки

 

Отже, Рівненська область має ґрунтові та агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського і лісового господарства. Клімат помірно континентальний з вологим теплим літом і м’якою зимою з частими відлигами. Також має вигідне транспортно-географічне розташування, густу мережу автомобільних шляхів, ліній електропередач. За спеціалізацією вона є індустріально-аграрною, де в промисловості 50% обсягу продукції займає електроенергетика. Частка трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, досить високий для України – близько 54,8%, а питома вага їх від загальної кількості трудових ресурсів держави – 2,28%. Незайняте в міжсезоння населення і безробітні виїжджають на заробітки до країн Західної Європи і в Росію.

Мальовничі ландшафти, джерела мінеральних вод є  прекрасною передумовою розвитку рекреаційного комплексу. Серед областей України частка Рівненщини в обсягах продукції промисловості становить 1,5%, а сільського господарства – 3,0%, хоча населення її коливається близько 2,4%. Це все лиш підтверджує, що Рівненська область має великі перспективи для розвитку туристичних комплексів. І їх потрібно розвивати в цій області.

Отже, трансформація промисловості повинна здійснюватись з урахуванням соціальної орієнтації, збільшення обсягів кінцевої продукції, раціонального використання власних природно економічних умов і ресурсів.

Для розвитку промисловості  Рівненщини необхідно вирішити такі завдання: реконструювати недіючі підприємства і цехи, технічно переобладнати діючі, замінити морально й фізично зношене обладнання та агрегати, розвивати виробництво супутніх товарів.