Формування творчої компетентності на уроках біології

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2012 в 19:22, реферат

Описание работы

Сьогодні, як ніколи раніше, перед школою постає проблема виховання свідомої людини, з достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство. Тому нагальною проблемою сучасної школи має бути формування в учнів життєвих або ключових компетентностей. Саме компетентнісний підхід має подолати прірву між освітою й вимогами сучасного життя.

Работа содержит 1 файл

липка с і.docx

— 40.95 Кб (Скачать)

самостійному  рішенні.

Таким чином, критичне мислення –  це складний ментальний процес, який починається  із залучення інформації й завершується прийняттям рішення.

Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є групова форма  роботи.

Під час роботи в групі відбувається спільне розв’язання поставлених  завдань. У процесі цієї роботи розвивається почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скутості. Працюючи в групі, учні вчаться спілкуватися, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення. Робота в групах будується на таких правилах:

    • один говорить – усі слухають;
    • з кожної проблеми висловлюються усі члени групи;
    • висловлювати свої думки необхідно чітко, лаконічно;
    • група доручає одному з її членів виступити перед усім класом;
    • усі учні цінують час одне одного.

Працюючи в групі, у нагороду за вміння слухати та співпрацювати  учні отримують колективну мудрість інших. Саме така форма роботи створює  особливі умови для формування ключових компетентностей.

Так склалося життя, що впродовж десятиліть суспільний лад у нашій країні, проголошуючи пріоритети творчої особистості, віддав перевагу виконавцям. Акцент на «монолітну єдність» та «однодумність» сприяв поширенню конформізму, приниженню суб’єктивного в людині, впливав  на зміст та організацію навчально-виховного  процесу. Хоча, як відомо, творчий розвиток особистості зумовлює все її особисте життя. Прагнення людини до творчих  досягнень викликане різними  її потребами:

  • фізіологічними (в їжі, одязі, відпочинку тощо);
  • в особистій безпеці (захист від насильства та загроз);
  • у спілкуванні;
  • у прихильності та любові;
  • у повазі оточення;
  • в адекватному само оцінюванні, у самостійності, в успіхові.

Наразі ситуація в суспільстві  дещо змінилася і проблема творчого розвитку набуває дедалі більшої  ваги. Громадськість усвідомлює, що, тримаючи курс на формування інтелектуального потенціалу вітчизни, слід розвивати  в межах можливого творчі здібності  кожної дитини, а не особливо обдарованих.

Розвитком творчої особистості  важко керувати. Є багато чинників, що впливають на інтелектуальний  розвиток, серед них умови, в яких формується дитина, середовище, що її оточує. Однак найважливішим для творчого розвитку особистості є характер її навчальної діяльності. Моделювання  творчої діяльності в навчанні потребує осмислення самого поняття «творчість».

Під творчістю найчастіше розуміють  створення нових матеріальних або  духовних цінностей. Творча діяльність є антиподом наслідування, копіювання, діяльності за шаблоном, готовим взірцем, правилом, алгоритмом. Творчість має  такі основні ознаки:

  1. У процесі творчої діяльності відбувається перетворення явищ, речей, процесів діяльності або їх зразків, чуттєвих чи розумових.
  2. Продукти творчості, нової ідеї, систем дій, невідомих закономірностей тощо містять в собі новизну, оригінальність.

На сучасному етапі розвитку науки про творчість уточнюється  саме поняття новизни творчого продукту. Відомий психолог Л. Виготський, визначаючи поняття творча діяльність, підкреслював, що творчий тип діяльності дійсно спрямований на створення «нового», утім, це «нове» може бути не лише

 витвором  нової речі зовнішнього світу,  а самої людини, і є новим  відносно її системи знань,  способів дій, оціночних орієнтацій  тощо. На основі такого підходу виділяється навчально-творча діяльність.

Велика  увага приділяється розв’язанню  творчих задач. Перед учнями ставиться  проблема, далі вони об’єднуються у  групи, при цьому кожен самостійно обмірковує розв’язання проблеми й  обговорює у своїй групі, після  чого думка виноситься на загальне обговорення. Це дозволяє розвивати  індивідуальні можливості й творчі здібності.

Тема. Травлення. Затяжний обід.

    1. Довжина кишечнику людини у 4 рази перевищує довжину тулуба, кишечнику у собаки – у 4,5 рази, вівці – у 24 рази. Поясніть ці факти.

Підказка 1. Припустіть, за рахунок якого відділу і чому загальна довжина ШКТ у вівці більша порівняно з людським?

Підказка 2. Визначте функцію кишечнику, згадайте, за рахунок чого вона здійснюється.

Відповідь. Довжина кишечнику залежить від характеру їжі. Напівоброблена їжа перетравлюється швидше, ніж у людини. В овець все меню складається з грубої рослинної їжі, тому для її перетравлювання необхідні бактерії, що містяться у товстому кишечнику. Чим більше організм пристосований до споживання клітковини, тим довший товстий кишечник.

Формування компетентності учнів  зумовлене не тільки реалізацією  відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Перелік цих методів  є досить широким, їх можливості –  різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя звісно не існує.

Використовуючи методи стимуляції, активізації творчої діяльності, слід ураховувати багатоплановість, багато вимірність творчої особистості. Зважаючи на це, застосовується цілий  комплекс методів. При цьому враховується, що існуючі методи активізації творчої  діяльності мають бути співвіднесені  зі сторонами творчої особистості, які вони найефективніше актуалізують і розвивають у процесі творчої діяльності.                                                                                         

У своїй практиці використовую такі методи стимулювання творчості:

 

Метод евристичної загадки

З опису проблеми вибирається низка  релевантних (суттєвих) пошуковому запитові ключових слів, які виражаються з  допомогою загадок. Відгадки мають стосуватися сфери проблемної ситуації. Генерування загадок реалізовується з допомогою персоніфікації, упредметнення, протиставлення.

Метод синектики

Використовують чотири спеціальні прийоми.

  1. Аналогія пряма, або пошуки схожих процесів в інших видах знань.
  2. Аналогія особиста, або ототожнення себе з елементами проблемної ситуації ( уявити себе літаючим електроном).
  3. Аналогія символічна, або використання поетичних образів метафор для формулювання завдання.
  4. Аналогія фантастична (як у казці) – ігнорування законів природи (довільне заперечення земного тяжіння, зміна швидкості світла).

Сенкан 

Сенкан – це вислів, який складається  з п’яти рядків. Він дає змогу  встановити суть теми, яку вивчають учні. Так, у 7 класі в темі «Водорості» діти складають такий сенкан:

  1. Слово-тема (іменник)

Хламідомонада

  1. Два прикметники

Зелена, одноклітинна

  1. Три дієслова

Рухається, фотосинтезує, розмножується

  1. Фраза

Живе в прісних водоймах.

  1. Слово – синоніми теми

Водорість


 

Дерево проблем

Дерево проблем – інтеракція, за якої відбирається потрібна інформація, здійснюється зв'язок між окремими поняттями; учні вільно висловлюють  свої думки, приймають складні рішення.

Так, на уроці  біології в 9 класі, вивчаючи тему «Виділення. Будова нирок.», учні складають асоціативний кущ.


 






 


 

Метод «Мозкова атака»

Метод запропонований у 1937 році А. Осборном. У парах, малих  великих групах швидко генеруються  та фіксуються усі ідеї щодо заданої  теми. Усі ідеї без винятку беруться до уваги. Усі твердження приймаються, ніякої критики, підходить усе, ніяких обговорень або суджень за винятком тих, що з’ясовують цілі. Учасники можуть використовувати ідеї інших, на це резервується певна кількість часу. Коли ідеї згенеровані, їх можна об’єднати або довести  до ладу. На основі базового методу А. Осборна розроблено кілька варіантів «мозкової атаки»: пряма колективна «мозкова атака», конвертна «мозкова атака».

Розминка 

«Якщо хочеш  бути щасливим, то будь ним», – зазначав Козьма Прутков. Наш оптимізм – запорука щасливої долі. Спробуйте оцінити  свій оптимізм. Для цього запишіть у таблицю позитивні і негативні  події останніх днів.

Позитивні події

Негативні події

   

  

Отже, двотисячний  рік, коли було введено дванадцятибальну систему й уперше проголошено компетентнісний підхід, давно позаду. Слово творчість є зараз одним з найуживаніших у середовищі педагогічних працівників. Педагогу важливо оцінювати вплив тих методів, які він використовує в процесі навчання. Це допомагає йому коригувати свою діяльність і діяльність дітей. Учитель аналізує типові помилки своїх учнів і прогнозує подальшу взаємодію з останніми, що вдосконалює їх пізнавальну діяльність.

Готуючи учнів до самостійного життя, не достатньо  застосовувати ефективні прийоми  одержання знань, необхідно рахуватися із думкою учня, для цього я часто  використовую анкетування (анкети 1 - 8).

Результативність викладеної проблеми:

    1. Творча компетентність на уроках біології мобілізує учнів на одержання знань та вміння їх застосовувати на практиці в повсякденному житті.
    2. Це дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної творчої діяльності, критично мислять і відстоюють свою позицію.
    3. Учні є призерами ІІ і ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад та конкурсів з біології.

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Формування творчої компетентності на уроках біології