Почвы совхоза “Солнечный” Лебединского района Сумской области, их происхождение, агротехническая характеристика и пути повышения плод

Болотні ґрунти

28. Лугово-болотні слабосолонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові на алювіально-делювіальних відкладах.
29. Лугово-болотні слабосолонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові з плямами болотних (10-30%) на алювіально-делювіальних відкладах.
30. Болотні солонцюваті солончакові на алювіальних відкладах.
31. Болотні солонцюваті солончакові на делювіальних відкладах.
32. Торф’яники низинні  глибоко поховані содово-слабосолончакові середньорозкладені хвощово-осокові з глибини 1-1,5 м підстилаємі алювіаьлно-делювіальними відкладами.

Осолоділі ґрунти впадин

33. Солоди болотні крупнопилувато-середньосуглинкові на делювіальних відкладах.

Вихід порід

34. Гумусований оглеєний делювій крупнопилувато-середньосуглинковий на делювіальних відкладах.
35. Лесові породи  крупнопилувато-середньосуглинкові.

Торфорозробки

36. Торфорозробки покинуті, підстилаємі з глибини 1,5-2,5 м алювіальними відкладами.

Поєднання грунтів

37. Чорноземі типові вилугувані потужні мало гумусні в поєднанні із лугово-чорноземними слабо осолоділими (10-30%) крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах
38. Чорноземи типові карбонатні потужні мало гумусні в поєднанні із лугово-черноземнимислабоосолоділими (10-30%) крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах.

 

Опис конкретних типів  ґрунтоутворення

Опідзолені  ґрунти

1. Сірі опідзолені слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові з плямами середньозмитих (10-30%) на лесових породах (шифр 1, площа 2,8 га)
2. Темно-сірі опідзолені слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 2, площа 25,1 га).
3. Темно-сірі опідзолені слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові з плямами середньозмитих (10-30%) на лесових породах (шифр 3, площа 18,9 га).
4. Темно-сірі опідзолені середньозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 4, площа 43,6 га).
5. Темно-сірі опідзолені середньозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові з плямами середньозмитих (30-50%) на лесових породах (шифр 5, площа 6,9 га).
6. Темно-сірі опідзолені сильнозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 6, площа 9,8 га).
7. Черноземи опідзолені сильнозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 7, площа 27,5 га).
8. Чорноземи опідзолені слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові з плямами середньозмитих (10-30%) на лесових породах (шифр 8, площа 11,8 га).
9. Черноземи опідзолені середньозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 9, площа 20,9 га).

Опідзолені ґрунти сформувалися під пологом широколистяної лісової рослинності, яка пізніше перемінилася на степну. Утворена при цьому органічна речовина (гумус), має явно виражені кислотні властивості і здатні насищати колоїдний комплекс ґрунту іонами водню. З цим пов’язана підвищена концентрація іонів водню і помітно виражена кислотність ґрунтів даної групи. Все це призвело до гідролізу ґрунтової маси і перерозподілу колоїдної маси із верхніх горизонтів у нижні.

Тому характерними ознаками цих ґрунтів є вилугованість, підвищена кислотність ґрунтового розчину, диференціація профілю на елювіальний і ілювіальний горизонти, що не можна не враховувати при застосуванні добрив і обробітку ґрунту.

Ґрунти цієї групи  розташовані в основному по схилах балок і зайняті переважно  природними кормовими угіддями.

Найбільшого поширення  здобули темно-сірі опідзолені слабосмиті ґрунти. Нижче наведено морфологічний  опис темно-сірого опідзоленого крупнопилувато-середньосуглинистого ґрунту (полу яма 136, природні кормові  угіддя, схил балки).

He 0-25	-	Темно-сірий, дрібнокомкуватий, слабо елювіірован, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, коріння рослин, поступово переходить в
HI 25-90	-	Темно-бурий, горіхувато-зернистий, крупнопилувато-середньосуглинковий, ущільнений, коріння рослин, поступово  переходить в
I(h) 90-150	-	Бурий, призмовидний, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, щільний, кротовини, коріння  рослин.

Як бачимо із наведеного морфологічного опису, ознаки опідзолення  виражені добре, внаслідок чого виявляється  перерозподіл колоїдів по профілю та ілювіальний горизонт залягає з 25 см.

Реградовані ґрунти

1. Темно-сірі реградовані слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 10, площа 8 га).
2. Чорноземи реградовані слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 11, площа 89,9 га).
3. Чорноземи реградовані слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові з плямами середньо змитих (10-30%) на лесових породах (шифр 12, площа 34,7 га).

Ці ґрунти утворилися внаслідок зміни підзолистого процесу  дерновим, який розвивається під пологом трав’янистої рослинності. Із знищенням лісу, зникає основний фактор опідзолення. В ґрунт не надходять органічні кислоти, відбувається зміна водного та повітряного режиму.

На розораних ділянках під пологом трав’янистої рослинності  переважає випаровування із висхідними токами вологи. При цьому відбувається поступове підтягування карбонатів кальцію із материнської породи. З підняттям карбонатів відбувається нейтралізація кислот, збільшення кількості Са²⁺ в колоїдному комплексі ґрунту, покращуються фізичні властивості, відбувається в цілому збільшення родючості ґрунту. Таким чином профіль реградованих ґрунтів зовнішньо зберігає морфологічні ознаки опідзолених ґрунтів, але з обов’язковою присутністю карбонатів кальцію та магнію.

В господарстві реградовані ґрунти розташовані на східних схилах балки, розташованої біля с. Степноє і на сході землекористування (с. Олександрівка). Зайняті вони оранкою та природними кормовими угіддями.

Більшу площу в господарстві займають чорноземи реградовані. Вони мають наступну будову профілю (полу яма 129, схил східної експозиції, природні кормові угіддя).

Heк 0-20	-	Темно-сірий, неміцнозернистий, крупнопилувато-середньосуглинковий, наявність SiO2, свіжий, ущільнений, закіпає, коріння рослин, поступово переходить в
Hрік 20-63	-	Темно-сірий з бурим  відтінком, горіхувато-зернистий, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, кротовини, коріння  рослин, поступово переходить в
НРІк	-	Грязнобурий, призмовидний, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, карбонати у вигляді плісняви, кротовини, коріння рослин.

Як бачимо, профіль  зберігає ознаки чорноземів опідзолених, але ілювіальний горизонт карбонатний, слабо ущільнений.

Чорноземи типові

1. Чорноземи типові вилугувані потужні малогумусні крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 13, площа 1144,8 га).
2. Чорноземи типові потужні малогумусні крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 14, площа 879,7 га).
3. Чорноземи типові карбонатні потужні малогумусні крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 15, площа 864,1 га).
4. Чорноземи типові потужні слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 16, площа 1286,8 га).
5. Чорноземи типові середньозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові на лесових породах (шифр 17, площа 145,4 га).
6. Чорноземи типові середньозмиті крупнопилувато-середньосуглинкові з плямами сильнозмитих на лесових породах (шифр 18, площа 2,5 га).

Чорноземи сформувалися під степовою трав’янистою рослинністю  при глибокому заляганні ґрунтових вод, в умовах нормального атмосферного зволоження на лесових породах.

В господарстві ці ґрунти розташовані  на вирівняних ділянках місцевих міжбалолчних вододілів і їх схилах. Використовуються, як піхотні землі.

Одними із найбільш поширених ґрунтів цієї групи є чорноземи типові потужні. Нижче наведений морфологічний опис цього ґрунту (розріз 35, пашня).

H 0-42	-	Темно-сірий, пилувато-комкуватий, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, слабо ущільнений, коріння  рослин, поступово переходить в
Hрк 42-74	-	Темно-сірий з бурим  відтінком, дрібнокомкуватий, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, кротовини, коріння  рослин, карбонати, поступово переходить в
НРк 74-130	-	Грязно-бурий, призмовидний, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, кротовини, коріння рослин, карбонати, поступово переходить в
Рnк 131-170	-	із затіками гумусу, призмовидний, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, кротовини, коріння  рослин, карбонати у вигляді трубочок, коротко переходить в
Рк 171-200	-	Бурий, призмовидний, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, кротовини, коріння  рослин, карбонати, лесовидний суглинок.

Із морфологічного опису видно, що профіль чорноземів типових потужних має темне забарвлення, переходи між генетичними горизонтами поступові, потужність досягає 160-170 см.

Чорноземи намиті

Чорноземи намиті вилугувані крупнопилувато-середньосуглинкові на делювільних відкладах. (шифр 19, площа 3,1 га).

Ґрунти цієї групи залягають  у підніжжя схилу балки і займають невелику площу. Зайняті вони природними кормовими угіддями. Мають потужний добре гумусований профіль. Формуються під впливом делювіальних вод.

Вони мають наступну морфологічну будову (полу яма 209, пасовище):  

Hd 0-43	-	Темно-сірий, дрібнокомкуватий, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, слабошаруватий, коріння рослин, поступово переходить в
H/р/ 44-115	-	Темно-сірий, дрібнокомкуватий, слабошаруватий, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, кротовини, коріння рослин, поступово переходить в
Нpк 115-150	-	Темно-сірий з бурим  відтінком, комкувато-призмовидний, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, кротовини, коріння  рослин, карбонати.

 

Лугово-чорноземні ґрунти

1. Лугово-чорноземні поверхнево-солонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові на делювіально-алювіальних відкладах (шифр 20, площа 30,3 га).
2. Лугово-чорноземні глибоко-солонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові на делювіально-алювіальних відкладах (шифр 21, площа 78,4 га).
3. Лугово-чорноземні намиті поверхнево-солонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові на делювіальних відкладах (шифр 22, площа 29,1 га).
4. Лугово-чорноземні намиті глибоко-солонцюваті содово-слабосолончакові крупнопилувато-середньосуглинкові на делювіальних відкладах (шифр 23, площа 4,4 га).
5. Лугово-чорноземні намиті слабо-осолоділі крупнопилувато-середньосуглинкові на алювіально-делювіальних відкладах (шифр 24, площа 6,0 га).

Формування цих ґрунтів  проходило під впливом лугової (трав’янистої) рослинності і за участю слабозасолених ґрунтових вод, які в літній час залягають на глибині 2-3м.

Лугово-чорноземні ґрунти розташовані  по дну балок, а також у заплава  мілководної ріки Сумка. Використовуються вони як орні землі і невелика площа зайнята природними кормовими угіддями. Найбільшого поширення здобули лугово-чорноземні глибоко-слабосолонцюваті содово-солончакові крупнпилувато-середньосуглинкові на алювіально-делювіальних відкладах. Мають наступну морфологічну будову.

Hекс 0-30	-	Темно-сірий, елювіальний, дрібнозернистий, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, закипає, коріння  рослин, поступово переходить в
Hр/і/кс 31-90	-	Темно-сірий з бурим  відтінком, дрібнокомкуватий, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, коріння рослин, закипає, поступово переходить в
НРІксgl 91-165	-	Гзязно-бурий, оглеєний, дрібнозернистий, призмовидний, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, закипає, коріння  рослин, коротко переходить в
Pglкc 166-180	-	Бурий, оглеєний, призмовидний, крупнопилувато-середньосуглинковий, свіжий, ущільнений, закипає.