Проблема кислотних дощiв та шляхи вирiшення

     _{^{Сільськогосподарські культури, як і всі види рослин, також є чутливими до дії кислотних дощів. Особливо це проявляється на початкових стадіях росту рослин, особливо на стадії виходу в трубку. При дії кислотних дощів з pH ̴ 2,5 спостерігається значне зниження врожайності всіх видів культур. Кислотність опадів може впливати на швидкість процесу фотосинтезу в рослинах і, для деякі сільськогосподарських культур, зокрема редису, спостерігаються прямі кореляційні залежності.}}

     _{^{Крім компонентів кислотних дощів,  на сільськогосподарські культури можуть впливати попередники цих дощів. Так, дія діоксиду Сульфору на більшість культур, викликає у рослин стрес, який супроводжується виділенням етилену. Ці процеси призводять до порушення обміну речовин у рослин і можуть призводити до їх загибелі. За впливом кислотних дощів на врожайність  сільськогосподарських культур також спостерігається їх дії. [11]}} 
 
 
 
 

_{^{РОЗДІЛ 3. Наслідки кислотних опадів.}}

     _{^{Шкідлива дія на фактори навколишнього середовища:}}

_{^{– врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується на 3–8% внаслідок ушкодження листя кислотами;}}

_{^{– кислі опади спричиняють вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що викликає деградацію фауни та флори;}}

_{^{– деградують і гинуть ліси (особливо вразливі кедр, бук і тис);}}

_{^{– отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба ( в першу чергу цінні види – лосось, форель тощо) і численні види комах;}}

_{^{– зникнення комах у водоймах призводить до щезнення птахів і тварин, які ними живляться;}}

_{^{– зникнення лісів у гірських районах (Карпати) зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селів;}}

_{^{– різко прискорюється руйнування пам’ятників архітектури, житлових будинків, особливо тих, що оздоблені мармуром, вапняком;}}

_{^{– вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричиняє захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо [1].}}

_{^{А тепер докладніше про деякі з наслідків.}}

     _{^{В 70-х рр. в ріках і озерах скандинавських країн стала зникати риба, сніг у горах пофарбувався в сірий колір, листя з дерев опали на землю раніше, ніж зазвичай. Дуже скоро ті ж явища помітили в США, Канаді, Західній Європі. В Німеччині постраждало 30%, а місцями 50% лісів. і все це відбувалося далеко від міст і промислових центрів. Виявилося, що причина цих бід – кислотні дощі.}}

     _{^{Щодо землі і рослин: знизилась продуктивність ґрунту, знизилась кількість корисних речовин, змінився склад ґрунтових мікроорганізмів.}}

     _{^{Величезну шкоду отримали ліси. Вони висихають. Кислота збільшує рухливість алюмінію, котрий токсичний для невеликих коренів. Особливо страждають хвойні дерева, тому, що голки змінюються не так часто, як листя, що призводить до накопичення більшої кількості шкідливих речовин за один і той же період. Хвойні дерева жовтіють, крони стають рідкіші. У листяних дерев теж змінюється колір листків, гине частина крони, пошкоджується кора. Причому, ліси природнім шляхом не відновлюються.}}

     _{^{У сільськогосподарських культур: пошкоджуються покривні тканини рослин, змінюється обмін речовин в клітинах, рослини уповільнюють ріст і розвиток, зменшують опірність до хвороб і паразитів. знижується врожайність [4].}}

     _{^{Потрапляючи у воду, шкідливі речовини, що вмістяться в опадах, розчиняються та поглинаються водоростями. Водоростями живляться молюски, а молюсками – риби. У кінцевому підсумку через риб, раків, устриць, креветок, кальмарів важкі метали потрапляють в організм людини, що призводить до непоправних наслідків [5]. Страждають від кислотних дощів і люди, які мусять пити питну воду, забруднену токсичними металами – ртуттю, свинцем, кадмієм і т.д. [4].}}

     _{^{Взимку поблизу ТЕС, металургійних заводів тощо інколи випадає також кислотний сніг. Він є ще більш шкідливим, ніж кислотний дощ. Як встановив англійський дослідник Т. Девіс, райони, де випадає такий сніг, одержують одразу чотирьох-п’ятимісячну дозу забруднення, а під час танення навесні відбувається процес концентрації шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить вдесятеро більше кислот, ніж сніг, який Девіс назвав «екологічною бомбою уповільненої дії» [1].}}

     _{^{Великою загрозою є “інтернаціональний” характер цього забруднення, адже повітряні течії розносять кислотні тумани на тисячі кілометрів від місць їх виникнення. Ті ж, наприклд, шведські озера були пошкоджені кислотними дощами, що утворилися внаслідок викидів ТЕС і металургійних підприємств Великобританії. Пануючі в цьому районі західні вітри розносять отруту далеко від Британських островів – аж до Скандинавії. Кислотні дощі в Канаді - принесені з США, в Україні – з Румунії тощо. [7].}}

     _{^{Грунт і рослини, звичайно, теж страждають від кислотних дощів, знижується продуктивність грунту, скорочується постування поживних речовин, міняється склад грунтових мікроорганізмів. Велику шкоду наносять кислоті дощі лісам. Ліси висихають, розвиваються суховершинність на великих площах. Кислота збільшує рухливість в грунті алюмінію, який токсичний для дрібних коренів, і це призводить до угнітіння листя і хвої, крихкості гілок. Особливо страждають хвойні дерева, вони жовтіють. У них проріджуються крони, пошкоджуються дрібні коріння. Але і у листяних деревах змінюється колір листя, передчасно опадає листя, пошкодується кора.}}

     _{^{Кислотні дощі не тільки вбивають живу природу, а й розрушують пам’ятники архітектури. Міцний, твердий мрамур, суміш оксиду кальцію (СаО і Со2), реагують з розчином сірної кислоти і перетворюються в гіпс (СаSО4). Зміна температури, потоки дощу і вітер розрушують цей м’який матеріал. Історичні пам’ятники Греції і Риму, простоявши тисячоліття, останніми роками руйнуються прямо на очах. Таке ж чекає і Тадж_Махану- шедевру індійської архітектури періода Великих Моголов. На соборі Св.Павла у Римі шар портлендського вапна роз’їджений на 2,5 см. В Гансандії статуї на соборі Іоана тають, як лідінці. [9].}}

     _{^{Вивчивши нові дані про кислотність опадів. Які випадають в різних регіонах Західної Європи. І про діє їх на будівлі і споруди, співробітники Дублінського університету (Ірландія) виявили, що найбільш катастрофічне положення склалося в центрі Манчестера (Великобританія), де за 20 місяців кислотні дощі рочинили більше 120 г на 1 м2 каменя. Місто постраждало дуже сильно.}}

     _{^{Страждають від кислотних дощів і люди, вимушені споживати питну воду. Забруднену токсичними металами – ртуттю, свинцю, кадмієм. І тому спасати природу від закислення необхідно. Для цього треба різко знизити викиди в атмосферу окису сірки і азоту. Спостереження за хімічним складом і кислотністю опадів ведуть 94 станції, які відбирають на хімічний аналіз сумнівні проби.}}  

_{^{РОЗДІЛ 4. Заходи по запобіганню негативних впливів кислотних дощів}}

     _{^{Існують організаційні, технологічні та інші способи боротьби із забрудненням атмосфери.}}

_{^{Як зробити повітря чистим і уникнути кислотних дощів:}}

_{^{1) Зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва більш потужних, забезпечених новітніми системами очищення й утилізації (корисного використання) газу та пилу. Як відомо, одна потужна ТЕС забруднює повітря менше, ніж сотня котелень тієї самої сумарної потужності.}}

_{^{2) Очищення вугілля до його надходження в топки ТЕС від піриту (сірчаного колчедану).}}

_{^{3) Заміна вугілля та мазуту для ТЕС на екологічно чисте паливо – газ. ТЕС, які працюють на природному газі, крім СО (останній теж можна вилучити з диму), не викидають у повітря шкідливих газів.}}

_{^{4) Регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілі, встановлення на них спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ до СО.}}

_{^{5) Озеленення місті сіл.}}

_{^{6) правильне планування житлових і промислових районів у межах міста [2, с.].}}

_{^{Методи боротьби з кислотними опадами:}}

• по-перше, необхідно знизити викиди оксидів сірки й азоту (SO2 , NO2 і NO) в атмосферу, але в першу чергу сірчаного газу, адже саме сірчана кислота та її солі на 70–80% обумовлюють кислотність дощів, які йдуть на великих відстанях від місця викиду;
• по-друге, необхідно розумно обмежити потреби людини;
• по-третє, важливо розробити і вводити принципово нове технологічне отримання сірчаної і азотної кислот: час безконтрольних викидів пройшов.
• Для очищення викидів в атмосферу від оксидів азоту широко використовують декілька методів відновлення: низькотемпературне аміаком; некаталітичне гомогенне в присутності кисню і аміаку; селективне каталітичне в присутності оксиду титана (ІV) і оксиду ванадію (V).
• Для очищення відхідних газів від сірковмісних домішок використовують спеціальні пристрої – скрубери, заповнені вапном, вапняком і спеціальними домішками. так можна знизити вміст діоксиду сірки на 70–90%.
• Для відновлення втрачених екологічних умов на озерах і в ґрунтах застосовують вапнування. Існує досить велика кількість методів нейтралізації антропогенних забруднень. Їх використання веде до збільшення витрат на виробництво, але іншого шляху для збереження навколишнього середовища немає [3].
• У водоймища, які постраждали від кислотних дощів, нове життя може вдихнути невелика кількість фосфатних добрив; вони допомагають планктону засвоювати нітрати, що веде до зниження кислотності води. Використання фосфатів дешевше, ніж вапна, тим більше, фосфати менше діють на хімічний склад води [4].
• Дуже важливим є нагляд за хімічним складом і кислотністю опадів, який ведеться на спеціальних станціях. Останні відбирають на хімічний аналіз сумарні проби, інколи вимірюють лише величину рН. Але частіше, цим не обмежуються і зазначають також наявність іонів сульфатів, нітрату амонію, важких металів тощо [4].
• Для оприділення показника кислотності використовують різні рН-метри, а также дорогоцінні електронні прибори. Простим способом оприділення характеру середовища являється застосування індикаторів – хімічних речовин, колір яких змінюється в залежності від рН середовища. Найбільш поширеним індикатором є – фенол-фталеїн, лакмус, а також барвники з червоної капусти і чорної смородини. Дощова вода, утворюється при конденсації водяного пари, повинна мати нейтральну реакцію, рН. Проте і в дуже чистому повітрі завжди є діоксид вуглевода, і дощова вода, розчиняє його, ледь підкислюючи (рН=5,6-5,7) [6].
• ВИСНОВОК
• Отже, проаналізувавши все вище сказане можна зробити такі висновки:
• 1. Основна причина виникнення кислотних опадів – це утворення дрібних крапельок сірчаної та азотної кислоти, внаслідок сполучення окисів сірки та азоту з атмосферною вологою. Причому, окиси сірки та азоту потрапляють в атмосферу через викиди автомобільних двигунів та ТЕС. Вони переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами та кислотним снігом.
• 2. Негативні наслідки проявляються на всій екосистемі. Руйнується ґрунт, у водоймах гинуть цінні види промислових риб, зникає унікальна рослинність, наявна інтенсивна міграція багатьох хімічних елементів, жовтіють і гинуть хвойні дерева і т. д. Сильно руйнуються цінні історичні пам’ятки. Якщо людина потрапляє під кислотний дощ, подразнюється її шкіра і слизові оболонки, порушується дихальна діяльність, з’являється біль у грудях. Через забруднену воду люди можуть одержувати дуже важкі отруєння.
• 3. Засоби по запобіганню негативного впливу кислотних опадів – це боротьба із забрудненістю атмосфери, яка має проводитися комплексними заходами об’єднанням країн. Так як сірка та азот потрапляють в атмосферу через ТЕС та двигуни автомобілів, то і способи боротьби із забрудненням атмосфери ґрунтуються на очищенні та утилізацію газів та пилу від ТЕС, і регулюванні двигунів внутрішнього згорання та встановленні на них спеціальних каталізаторів.
• Кислотні опади – глобальна екологічна проблема людства, причиною якої і стала сама людина. Будь-хто має нести відповідальність за наслідки своїх дій, тому люди просто зобов’язані зробити все можливе, щоб зменшити негативні наслідки кислотних опадів і запобігти їм.
• СПИСОК ВИКИРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
• Білявський Г. О. Основи загальної екології / Г. О. Білявський, М. М. Падун, Р. С. Фурдуй – 2-е вид., зі змінами. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.
• Гільметова О. В. Скільки кислоти в крапельці дощу? // Біологія і хімія в школі. – 2001. – №6. – С. 19 – 24.
• Лыгин С. А. К рассмотрению проблемы кислотних дождей // Химия в школе. – 2003. – №6. – С. 35 – 38.
• Новиков Ю. В. Екология, окружающая среда и человек. – М.: Книга, 2000. – 224 с.
• Халікова І. В. Кислотні дощі та їх вплив на довкілля // Виховна робота в школі. – 2006. – №2. – С. 50 – 51.
• Безпека життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
• Загальна гігієна з основами екології. Підручник. – К., 2003.
• Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.
• Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
• Джирей В. С. Екологія та охорона навколишнього середовища. – Навчальний посібник. –К.: Знання, 2002– 203с.
• Сухарєв С.М., Чундак С.Ю., Сухарєва О.Ю. Основи екології та охорони довкілля. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 394 с.