Використання елементів медіа-освіти на уроках біології

• Краще і більш глибоке розуміння досліджуваного матеріалу.
• Мотивація учня на контакт з новою областю знань.
• Економія часу через значне скорочення часу навчання.
• Отримані знання залишаються в пам'яті на більш довгий термін і пізніше легше відновлюються для застосування на практиці після повторення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  ІІ. Особливості навчального процесу із використанням медіа ресурсів.

Нові медіа  привели до створення нових форм управління знаннями й організації  знання. Звичайні форми передачі навчальної інформації все частіше критикуються: декларативне знання більше не затребуване. Традиційні заняття базуються на освоєнні структурованого змісту, що вчителі передають учням. Навчання в інформаційному суспільстві вимагає більшої активності самих учнів, які освоюють техніки, прийоми, методи самонавчання.

Навчання за новими принципами означає: самостійність, кооперацію (співробітництво), інтерактивність (взаємодія), креативність (творчість). Сприяти новому навчання можна за допомогою: введення нових форм навчання, створення нової ролі викладача, активного включення нових технічних засобів у навчальний процес, забезпечення вільного доступу до медіа-ресурсів.

На етапі  мотивації медіа-засоби організовують  увагу і збуджують інтерес, що є основною умовою будь-якого заняття. Візуальні медіа-засоби, можуть, наприклад, спантеличувати, зароджувати і підтримувати інтерес та допитливість, створювати стимули для подолання труднощів.

Також медіа-засоби можуть передавати зміст предметів  або виконувати їх функції: об’єкти, котрі є недоступними через високу ціну чи інші особливості, постають перед  учнями в ілюстраціях, діаграмах, звукових документах чи фільмах – це функції замісника.

Також із цим  тісно пов’язано те, що медіа-засоби сприяють інтенсифікації сприйняття через  образне уявлення: вони відкривають  доступ до прихованих процесів у мікро- чи макросвіті, збільшують чи зменшують те, що є неможливим для зорового сприйняття, забезпечуючи цим особистісно зорієнтований та діяльнісний процеси самоосвіти.

Для повторення і цілеспрямованого поглиблення  навчального змісту медіа-засоби зі зміненою перспективою і в різноманітних формах уявлення дозволяють реалізувати спостереження, аналіз та класифікацію: відоме по- новому виявляється у зображеннях, фільмах,звуковому ряді, розміщених на медіа-носіях. Таким чином, медіа-засоби підтримують здатність до запам’ятовування і поглиблення когнітивного рівня[5,с.4].

Фунції та дидактичні можливості ММЗ на уроці

Етапи уроку	Функції медіа-засобів
Мотивація	Мотивувати
Уявлення	Інформувати
Демонстрація  наочності	Інтенсифікувати
Етапи тренування та самостійного вивчення	Активізувати  та індивідуалізувати
Повторення	Запам’ятовувати та систематизувати
Контроль	Підтверджувати  знання
Узагальнення	систематизувати

 

2.1. Матеріали  медіа ресурсів на уроках біології

Способи ефективного  використання медіа у навчально-виховному  процесі

• Обробка традиційних завдань у спеціальній формі. Робота з текстами, підготовка повідомлень, доповідей. Аналіз інформації, розробка опорних схем і малюнків, мультимедійних презентацій.
• Організація навчальної діяльності з електронними словниками, енциклопедіями, Інтернет-порталами.
• Обробка традиційних завдань у спеціальній формі. Робота з текстами, підготовка повідомлень, доповідей. Аналіз інформації, розробка опорних схем і малюнків, мультимедійних презентацій.
• Організація навчальної діяльності з електронними словниками, енциклопедіями, Інтернет-порталами.
• Електронні медіа як інструмент моделювання.  Віртуальні подорожі та екскурсії.

Для інтеграції медіа-освіти в шкільний курс біології  її цілі слід конкретизувати до рівня  навчальних завдань з цього предмету. Слід знаходити якомога більше точок зіткнення біології і «зовнішніх» інформаційних потоків, забезпечити їх перехресність, а потім ставити і вирішувати медіа-освітні завдання.

  Медіа як т засоб використання у навчально-виховному процесі:

1. Інструмент, за допомогою якого традиційні завдання обробляються в спеціальній формі (підготовка повідомлень, доповідей, мультимедіа-презентацій і т.д.).

2. Помічник у навчанні (робота з електронними словниками, енциклопедіями, Інтернет-порталами).

3. Інструмент моделювання дійсності .

2.2. Створення і розробка дидактичних матеріалів із використанням медійних ресурсів

При реалізації на практиці необхідно дотримуватись  наступних вимог: доцільність використання електронних медіа; максимальне  наближення до потреб, можливостей  і особливостей учнів; пріоритет гуманістичного підходу перед апаратно-технологічним; мінімізація позапредметної інформації; практична цінність знань і обов'язкового використання продуктів навчальної діяльності; інтегративність і варіативність; гуманістичні відносини між учасниками навчального процесу; комп'ютерна безпека.

Ефективність виявлених засобів використання електронних медіа в навчально-виховному процесі виявляється в таких показниках, як підвищення пізнавальної активності і самостійності учнів, поліпшення їх успішності, позитивне ставлення до навчального процесу та шкільного життя в цілому. Початкова зацікавленість учнів у використанні електронних медіа у навчальній роботі являє собою важливий мотиваційний компонент, подальша реалізація якого будувалася з урахуванням того, що основними джерелами підвищення пізнавальної активності є зміст навчального матеріалу, сам процес навчання і особистість вчителя. Висока пізнавальна активність, у свою чергу, веде до поліпшення успішності школяра і справляє позитивний вплив на ставлення учня до навчальної діяльності.

Для ефективного використання електронних медіа в нових умовах актуальними є знання про існуючі медіапродукту навчального призначення, вміння створювати власні матеріали такого типу, знаходити точки перетину шкільних і позашкільних інформаційних потоків, враховувати педагогічні аспекти використання медіа у навчально-виховному процесі.

Приклади  дидактичних завдань, які формують медіа-освітні вміння та навички на уроках біології.

Наприклад, під час вивчення теми «Свідомість» (9 клас) на етапі «Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності» у вивченому матеріалі, учні об’єднуються в малі групи, отримують інструкцію з організації роботи групи й завдання; результати роботи групи фіксують у таблиці «Результати діяльності групи».

Завдання 1.

1. Розгляньте зображення (додаток №1).
2. Прочитайте уривки з твору Г. Андерсона «Дикі лебеді».
3. Чи осмислені, на вашу думку, дії героїнь цього твору?

Наприклад, під  час вивчення теми «Формування поведінки  і психіки людини» (9 клас) на етапі узагальнення пропонується завдання.

Завдання 2.

Прочитайте  уривок з оповідання А.К.Дойла «Зникнення леді Френсіс Карфекс»: «- Швидше, швидше, Уотсон! Ось викрутка! – командував Холмс.

• Ви теж беріть викрутку. Якщо через хвилину кришка буде зірвана, отримаєте соверен, друзі! Ніяких питань! Швидше, швидше!..

Уп’ятьох ми зірвали кришку і в ту ж мить нас оглушив важкий в’язкий запах  хлороформу…»

Чому доктор Уотсон називає хлороформ наркотиком? Які наркотичні речовини зустрічаються  в побуті? Знайдіть в Інтернеті, повідомленнях газет, журналів, радіо і телебачення інформацію про наслідки застосування наркотиків і розділіть їх на дві групи: «Наркотики - благо» і «Наркотики - зло».

Коментар. Чи можуть наркотики бути благом? Можливо, питання  поставить учнів у глухий кут. У крайньому випадку можна підштовхнути їх до правильної відповіді, нагадавши, що такий наркотик, як етанол, був першим знеболювальним засобом, який ще середньовічні лікарі застосовували при хірургічних операціях.

Наприкінці  ХІХ ст. у стоматології для загального наркозу було застосовано хлороформ.

 

Висновки

Одним з ключових завдань в освіті є забезпечення підвищення якості викладання. Якість освіти в школі - найважливіший показник її успіху в освітньому середовищі. Однією з можливих форм забезпечення поліпшення якості викладання може стати впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес.

Педагогічні технології не залишилися осторонь від загального процесу комп'ютеризації. Тому використання медіа-засобів і медіа-технологій у навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. Медіа-технології дозволяють зробити учня не тільки спостерігачем готового навчального матеріалу, а й учасником його створення, перетворення, оперативного використання.

Наявні освітні програмні продукти дозволяють по-новому будувати уроки. Сучасний урок - це цікавий урок. Мультимедійні технології відкривають великі можливості для підвищення інтересу в учнів. Медіа-технології незмірно розширює можливості в організації та управлінні навчальної діяльності і дозволяє практично реалізувати величезний потенціал перспективних методичних розробок, знайдених в рамках традиційного навчання, які залишалися незатребуваними або в силу певних об'єктивних причин не могли дати  належного ефекту. Крім того, коли заняття проходить в комп'ютерному класі, а відповіді учнів розраховані на комп'ютерну обробку, вчитель отримує можливість оперативно відстежувати «середній відсоток розуміння» і вносити в хід уроку необхідні корективи. Більш того, по закінченню заняття можна відстежити та оцінити роботу кожного школяра.

Або, електронний підручник - автоматизована навчальна система, що дозволяє використовувати їх для самостійного отримання знань та самоперевірки знань. Таким чином, мультимедіа-технології дозволяють ініціювати і стимулювати внутрішню активність учнів навіть в умовах застосування пояснювально-ілюстративного методу.

 

Список використаної літератури

1. Вершинская О.Н. Информационно-коммуникационные технологии и общество. – М.: Наука, 2007. – 203 с.

2. Короченский А.П.,Медиаобразование: миф или реальность?//Медиаобразование. 2005.  № 2.  С.83.

3. Медиаобразование/Под ред. Л.С.Зазнобиной. – М.: МИПКРО, 1996. – 80 с.

4. Медиаобразование сегодня: содержание и менеджмент/Под ред. А.В.Федорова. – М.: Изд-во Гос. ун-та управления, 2002. – 80 с.

5.Мельник О. Медіа-освіта: шляхи інтеграції у шкільний курс хімії /

О. Мельник // Хімія. – 2010. - №35.- С3-20. 

6. МОО ВПП ЮНЕСКО «Информация для всех»: проекты в области медиаобразования // Медиаобразование. – 2007. №3 [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.edu.of.ru/mediaeducation.

7. Онкович Г.В. Технології медіаосвіти // Вища освіта України. 2007 (л).  № 3. Додаток 3 (т.5). Тем. вип. «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: моніторинг якості освіти». С.357 – 363.

8. Потятинник Б.В.  Медіа: ключі до розуміння.  Львів, Паіс, 2004. 312 с.

9. Романовский И.И. Масс-медиа. Словарь терминов и понятий. М.: Изд-во Союза журналистов России, 2004. 480 с.

10. Федоров А.В. Медиаобразование в контексте теории диалога культур//Школьные технологии. – 2003. - № 3. – С.112-216.

11. Федоров А.В. Медиаобразование в России//Alma Mater. Вестник высшей школы. – 2002. - № 7. – С. 29-32.

12. Федоров А.В. Медиаобразование и медиаграмотность. – Таганрог:  Изд-во Кучма, 2004. – 340 с.

13. Федоров А.В. Медиаобразование: история, теория, методика. Ростов-на-Дону: Изд-во ЦВВР, 2001. – 708 с.

14. Федоров А.В. Терминология медиаобразования//Искусство и образование. – 2002. - № 2. – С.33-38.

15. Шариков А.В. Медиаобразование: мировой и отечественный опыт. - М.: Изд-во Академии педагогических наук, 1990. - 66 с.