Судова система України

арбітражного суду; встановлення чисельності арбітрів та інших працівників

Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Республіки Крим,  арбітражних

судів   областей,   міст   Києва  і  Севастополя  і асигнувань на їх

утримання; тлумачення законів України;

     6) забезпечує  підготовку матеріалів з питань,  що  підлягають розгляду

на президії та пленумі Вищого арбітражного суду,  вносить на розгляд ці

питання, скликає  президію і пленум та головує на  їх засіданнях;

     7) може  прийняти до свого провадження  в  межах  підвідомчості

арбітражних судів  України вирішення  господарського  спору та переглянути

рішення, ухвалу, постанову  по  справі  в  порядку, передбаченому

Арбітражним процесуальним  кодексом України;

     8) вносить  у президію Вищого арбітражного  суду  протести  на рішення,

ухвали, постанови, прийняті  заступниками  Голови  Вищого

арбітражного суду або в засіданнях під їх головуванням;

     9) вносить  у пленум  Вищого  арбітражного  суду  подання  про перегляд

постанов президії Вищого арбітражного суду;

     10) здійснює  інші повноваження, передбачені  законодавством.

    Заступник  Голови Вищого арбітражного суду  України за своїми

функціональними обов'язками:

     1) є  головою арбітражної колегії  Вищого арбітражного суду;

     2) може  прийняти до свого провадження  в  межах  підвідомчості

арбітражних судів  України  вирішення  господарського  спору в порядку,

передбаченому   Арбітражним    процесуальним  кодексом України, та

переглянути  рішення,ухвалу, постанову  по справі;

     3) здійснює  відповідно до розподілу обов'язків   керівництво роботою

структурних підрозділів  апарату Вищого арбітражного суду;

     4) здійснює  інші повноваження, передбачені  законодавством.

   Пленум  Вищого арбітражного суду України  діє у складі:

     Голови  Вищого  арбітражного  суду  (головуючий), його

заступників, арбітрів Вищого арбітражного суду, голови арбітражного  суду

Республіки Крим, голів арбітражних судів областей, міст  Києва  і

Севастополя  за  посадою.

     Пленум  скликається не менш як двічі   на  рік.  Про  час  його

скликання члени  пленуму повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до

засідання. В  цей  же  строк  надсилаются  матеріали  щодо питань, які

вносяться на  розгляд  пленуму.  Засідання  пленуму  є правомочним при

наявності не менш як двох третин його складу.

     Постанови   пленуму   приймаються    відкритим    голосуванням

більшістю голосів  членів  пленуму  і  підписуються  головуючим  на

засіданні.

         Пленум Вищого арбітражного суду  України:

     1) вирішує  найважливіші питання діяльності  арбітражних  судів України;

     2) заслуховує  повідомлення голови арбітражного  суду Республіки Крим,

голів  арбітражних  судів областей,  міст Києва і  Севастополя про

виконання  покладених  на  них завдань і практику застосування

законодавства;

     3) розглядає  матеріали узагальнення арбітражної   практики  та

статистики і  дає  керівні  роз'яснення,  що  є  обов'язковими  для органів,

які вирішують  господарські спори,  а  також  підприємств, організацій,

державних та інших  органів, посадових осіб;

     4)  приймає  рішення  за  висновками  Конституційного    суду України

  про   відповідальність  роз'яснень    пленуму    Вищого арбітражного суду

Конституції України;

     5) переглядає  за поданням  Голови  Вищого  арбітражного  суду

постанови  президії  Вищого  арбітражного  суду  з   господарських спорів;

     6) обирає  кваліфікаційну колегію,  яка   проводить  атестацію, арбітрів

арбітражних судів;

   7) розглядає  інші питання вдосконалення правового  регулювання

господарських  відносин,  які  вносяться  президією  або   членами пленуму

Вищого арбітражного суду.

    Президія   Вищого   арбітражного  суду  України   утворюється у   складі

 Голови  Вищого  арбітражного  суду   (головуючий)    та заступників Голови

за посадою і  кількох арбітрів. Кількість членів і склад президії  Вищого

арбітражного  суду затверджується Верховною Радою  України  за поданням

Голови Вищого арбітражного суду. Засідання президії Вищого арбітражного

суду  є  правомочними при наявності не менш як двох третин членів Президії.

Рішення  президії  Вищого  арбітражного   суду    приймаються відкритим

голосуванням  більшістю  голосів  членів  президії    і підписуються

головуючим у  засіданні.

Засідання президії Вищого арбітражного суду України проводяться  не менш як

один раз на місяць.

  Президія Вищого  арбітражного суду України:

     1) вирішує  питання організації та діяльності, підбору  кадрів

арбітражних судів  України;

     2) заслуховує  повідомлення голови арбітражного  суду Республіки Крим,

голів арбітражних  судів  областей,  міст Києва і  Севастополя,  арбітрів

арбітражних  судів  України та звіти керівників структурних  підрозділів

Вищого арбітражного суду;

     3) переглядає  за протестом Голови Вищого  арбітражного суду  в порядку

нагляду  рішення,  ухвали,  постанови,  прийняті    Вищим арбітражним

судом,  та  переглядає  за  нововияленими  обставинами  справи, постанови з

яких  було  прийнято  самою  Президією  Вищого арбітражного суду;

     4)  розглядає  матеріали  узагальнення  практики  і  аналізує

статистики, у період між засіданнями пленуму  Вищого  арбітражного суду дає

 роз'яснення   щодо  практики  застосування  законодавства України,  яке

регулює  відносини  в   господарській   сфері    та порядок розгляду

господарських спорів з наступним затвердженням на

пленумі;

     5)  вносить  питання  для   розгляду  їх  на  Пленумі   Вищого

арбітражного суду;

     6) розглядає  інші питання, які вносяться   Головою  чи  членом президії

Вищого арбітражного суду.

     Склад  арбітражної  колегії  затверджується  президією  Вищого

арбітражного    суду    України  з   числа   арбітрів       Вищого

арбітражного суду.

         Арбітражна колегія:

     вирішує    господарські    спори,    віднесені    Арбітражним

процесуальним  кодексом  України   та   іншими   законодавчими актами до

компетенції Вищого арбітражного суду;

     переглядає  в  порядку  нагляду  рішення   та  ухвали   Вищого

арбітражного суду, рішення, ухвали, і постанови арбітражного  суду

Республіки   Крим,   арбітражних   судів  областей та міст Києва і

Севастополя   переглядає  за  нововияленими   обставинами  рішеня,  ухвали,

 постанови,  які  було прийнято цією  колегією.

     Голова  Вищого арбітражного суду  у   необхідних  випадках  має право

залучати арбітрів однієї колегії для розгляду справ  в  іншій колегії.

 

ПОНЯТТЯ КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
 

      До контрольно-наглядових органів  влади України можна віднести:

      Конституційний Суд України

      Прокуратуру України

      Державні інспекції (податкова,  пожежна, екологічна і т.д.)

      Крім цього,  контрольно-наглядові   функції  властиві  таким   державним

органам  як  Антимонопольний   комітет   України,   Національний   Рада   по

телебаченню і  радіомовленню і деякі інші органи державної влади[11].

      Ці організації  відносяться   до  державних  органів  влади,  а  не  до

державних установ, підприємств і організацій -  тобто  елементам  державного

механізму,  що  не  мають  владно-розпорядчих  функцій  так,  як   вони   не

забезпечують  господарчу  діяльність   держави,   а   здійснюють   визначені

контрольно-наглядові  функції.

      Насамперед,  доцільно   використовувати   для   розгляду   особливості

контрольно-наглядових структур  і  функцій  державної  влади  характеристику

самих понять “контроль” і “нагляд”.

      Характерною рисою даних понять  є подібність змісту цих визначень.  Так,

поняття “нагляд”  визначається[12]  як  спостереження  або  спостереження  з

метою перевірки, а поняття “контроль” - як перевірка, спостереження з  метою

перевірки[13] .

      Отже основною функцією контрольно-наглядової  діяльності є ПЕРЕВІРКА  І

СПОСТЕРЕЖЕННЯ З  МЕТОЮ ПЕРЕВІРКИ.

      Характеризуючи функції різноманітних  державних органів влади ми  можемо

виявити, що їм властиві такі види діяльності як перевірка  і  спостереження.

Це призводить до закономірного висновку про те, що  такі  функції  державних

органів можуть бути названі контрольно-наглядовими.  При  цьому,  якщо  така

діяльність є  основною, то і ці органи влади є  контрольно-наглядовими.

      У цьому сенсі Конституційний  Суд є контролюючим органом  влади, але  не

наглядовим так, як у його функції входить рішення  питань  про  відповідність

Конституції  України  законів  і  інших  нормативних   актів   держави,   що

розглядаються тільки по зверненнях:  Президента  України;  не  менше  сорока

п'яти народних депутатів України;  Верховного  Суду  України;  Уповноваженій

Верховної  Ради  України  по  правах  людини;  Верховної   Ради   Автономної

Республіки Крим[14]. При цьому, самий Конституційний Суд  України  по  своїй

ініціативі спостереженням за законодавством на  предмет  його  відповідності

Конституції   України,   не   займається,   тобто    не    має    наглядових

(спостережливих) функцій.

      У демократичній державі  роль  контрольно-наглядових  органів   держави

важко   переоцінити.   Важливість   їх   існування   обумовлена   участю   у

функціонуванні  системи “стримувачів і  противаг”,  що  підтримує  реалізацію