Автоклав

15. Кількість теплоти, яка повинна надійти в камеру за цей період:

Q_под1= _рас- _пр= 12984991,65- 10267897,52=2717093,48  кДж;

16. Витрати теплоносія:

1293,85кг;

17. Погодинна витрата теплоносія:

q_n1=G_n/τ₁=1293,85/5,5=235,24 кг

18. Питомі витрати пари:

Q_v1=G_n/v_б=1293,85/56,73=22,8кг/м³.

Знаходимо сумарні загальні витрати:

-Кількість теплоти що повинна надійти за два періоди

Q_под= Q_под1+ Q_под2= 5064111,8 +2717093,48 =7781205,28 кДж;

- Сумарна витрата  теплоносія

   G_n1+2=G_n+G_n=2411,5+1293,85 =3705,35кг; 

-Сумарна годинна  витрата теплоносія

   q_n= G_n1+2/t₁+t₂=3705,5/2+5.5=570 кг;

-Сумарна питома витрата пари

       Q_v= Q_v /V_б=3705,35/56,73=65,31 кг/м³ ; 
 

Розрахунок  трубопроводів

   Діаметр трубопроводів визначає мозгідно з  р – ням витрати по масі: 

   G_n=3600·S·V·ρ=3600·

   Витрати пари по масі складають, кг/г

   D_факт=1,1·D_max=1,1·2411,5=2652,65;

   D_max- max витрата пари в першому або другому періоді:

   G_n= D_факт/τ_1,2=2652,65/2=1326,32 кг/год;

   Діаметр паропроводу:

   d_n=

   d_n1= = =0,073 м;

   За  ГОСТ 3262-75 приймаэмо паропровід діаметром 74 мм

   Діаметр конденсатопроводу:

   а=136,34

   d_n2= = =0,04 м.

   За  ГОСТ 3262-75 приймаємо конденсатопровід діаметром 41 мм 
 
 
 
 

      Автоматизація установок теплової обробки. 
 

  Регулювання  процесу теплової обробки виконують  за допомогою ручного управління, напіватоматичного і автоматичного  регулювання.

  Ручне управління процесом часто приводить  до теплових ударів, різких коливань температури  середовища, підвищення витрат теплоносія і, в результаті, зниження якості виробів.

  Для підвищення стабільності регулювання  режимів теплової обробки повинна  бути забезпечена стабільна робота системи теплопостачання установки. При використанні пари встановлюють регулятори тиску, які забезпечують постійний (в межах 3%) тиск пари на вході  в 6…10 теплових установках. Діаметр  регулятора підбирають за витратами  пари, тиском до і після регулятора.

  Напівавтоматичне  регулювання забезпечується установкою дросельних діафрагм і регуляторів  температури прямої дії. Дросельна  діафрагма являє собою металеву пластинку товщиною 3…5 мм. Одна діафрагма  встановлюється у флянцевому з'єднанні  з отвором такого діаметра, який забезпечує витрату пари на нагрів установки з заданою швидкістю; друга  - поиобвідному трубопроводу для підтримання ізотермічного  прогріву.

  Регулятори  температури прямої дії (РПД) обладнані  сильфонними датчиками з передачею  імпульса по капілярній трубці і встановлені  на паропроводі біля камери, автоматично  підтримуютиь температуру ізотермічного  витримування, регулюючи подачу і  відключення пари. Як показав досвід промислової експлуатації, більш  удосконаленими являються системи,  засновані на використанні програмних електронних регуляторів температури. Вони забезпечують високу точність і  стійкість регулювання температурного режима, а тоакож автоматичний контроль і сигналізацію пролцеса теплової обробки. Використання електронних регуляторів  дозволяє здійснювати централізоване дистанційне управління автоматизованими  об'єктами, що значно підвищують зручність  обслугову-вання , а також надійність роботи вимірювальної і регулюючої арматури. Від стабільності теплового  режиму залежить якість виробів, зниження тривалості їх обробки і витрати  теплової енергії.

  Всі діючі САР процесу теплової обробки  діляться на дві основні групи.

  До  першої відносять САР на базі програмних регуляторів, які обробляють всю  необхідну програму режима теплової обробки: підйом і зниження температури, ізотермічної витримки. Виликого поширення  набули електронні регулятори типу ПРТЭ і ЭРП, які використовують в установках періодичної дії.

  Одна  з ефективних систем автоматизованого управління теплової обробки заснована  на використанні програмного електронного регулятора типу ПРТЭ-2М (див мал). Регулювання температурного режиму по заданій програмі здійснюється за рахунок зміни кількості пари, яка подається в камеру в періоди підйому температури і ізотермічного прогрівання. Регулюючий орган встановлений на паровому вводі в камеру, отримує командні імпульси від програмного регулятора температури, змонтованого на центровому щиті управління.

  Контроль  і реєстрація контролюємої температури  здійснюється автоматичним мостом. Датчики  програмного регу-лятора і автоматичного  моста, встановлені в просторі камери, виміряють температуру пароповітряного  середовища. Установка датчиків в  спеціальній ніші, розташованій на одній із дальніх стінок камери посередині, дозволяє дозволяє оберігати їх від  механічних ушкоджень при завантаженні та розвантаженні виробів і захистити  від безпосередньої дії гострої  пари. Стабілізація тиску здійснюється за допомогою регулятора тиску. Встановленого  на магістральному цеховому паропроводі.

  Основним  елементом системи є програмний регулятор температури типу ПРТЭ-2М, який забезпечує автоматичне регулювання температурного режима по заданій програмі при максимальному продовженні цикла обробки у межах 24 год.

  Режим теплової обробки задають за допомогою  реостатного датчика, важіль якого  кінематично зв'язаний із програмним диском- лекалом, закріпленого на валу синхронного електродвигуна, що здійснює повний оберт за 24 год. В якості виконуючого  механізма використовують електромагнітний соленоїдний вентиль з діаметром  умовного проходу 50…70 мм. Регулятор  працює при температурі навколишнього  середовища від –10 до +40 ºС. чутливість його не менше 0,5 ºС. межі регулювання  температури 20..100 ºС .

  Функціональна схема регулювання процесу ТВО  в установках періодичної дії  приведена на мал. б. Після завнтаже-ння  виробів і закриття кришкиза допомогою  перемикачів 1-1 і вентиля 2-1 заповнюють гідрозатвори системи вентиляції. Інформацію про рівень води подає сигналізатор 3-1. Потім включають програмний регулятор  температури 4-1 типу ПРТЭ-2М. У відповідності з зміною вихідного сигналу задаючого пристрою регулятор за допомогою виконавчого механізма 2-3 (електромагнітний вентиль типу СВВ) керує витратою пари в камері. Тиск в паропроводі підтримує регулятор 5-2.

  Після закінчення активного періоду ТВО  за допомогою перемикача 1-2 і вентиля 2-2 випускають воду з гідрозатворівсистеми вентиляції. Потім, дистанційне управління 1-3, включають вентиляторння виробів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Техніка безпеки 

  В установках для теплової обробки  бетонних виробів в залежності від  виду теплоенергопостачання можуть бути використані пар високого тиску, електроенергія, горючі і димові гази, високотемпературні теплоносії. Тому ці установки відносять до обладнання підвищеної небезпеки. Техніка безпеки  і охорона праці при їх експлуатації регулюється відповідними правилами  та інструкціями, розроблені органами державного надзору.

  На  кожну установку повинні бути складені наступні документи: паспорт  з робочими кресленнями обладнання, схе-мами електрообладнання і трубопроводів; акти випробувань і режимів роботи обладнання і контрольно – вимірювальних  приладів. В інструкціях по експлуатації установок, які вішаються в цехах  біля пультів або вузлів управління, обумовлюють порядок лопуску  до експлуатації і ремонту установок , їх запуску та зупинки, дії обслу-говуючого  персоналу при аварійних ситуаціях, міри протипожежної безпеки.

  В цехах де знаходяться установки  ТВО обов'язково встановлюють приточно-витяжну  вентиляцію. Всі усиановки повинні  мати герметичні системи підвода  пари, газу, видалення конденсату, паро- або газоповітряної суміші, мають  працюючі і герметичні клапани, вентилі, шибери.

  Застосовуючи  електроенергію при тепловій обробці  виробів, необхідно користуватись  правилами по експлуатації електрообладнання, виконання яких контролює держенергонадзор. Електрообладнання, яке використовується в установках для ТО повинно бути пристосованим до експлуатації у  вологому середовищі або виконано у  вибухобезпечному виконанні (для газових  установок) все обладнання повинно  бути надійно заземлено.

  Пульти  управління і контролю за роботою  установок монтуються за їх межами з використанням систем автоматизаціїі дистанційного управління процесом. Ввімкнення установок супроводжується  світловим або звуковим сигналом. Обслуговуючий персонал повинен  працювати у гумовому взутті  і гумових рукавичках.

  Конструкції установок повинні бути герметичними і теплоізольованими; все обладнання повинно огороджуватись.

  Обслуговуючий персонал допускається до робіт на теплових установках після проведення інструктажу та здачі іспитів  по правилам експлуатації та техніки  безпеки при роботі на теплових установках.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ЛІТЕРАТУРА

1. Методичні вказівки до курсового проектування для студентів спеціальності «ТБКВМ» «Теплові установки» Кокшарев В.М. Київ КНУБА 2001.
2. Кокшарев В.Н. Кучеренко А.А. «Тепловые установки» Киев «Вища школа»
3. Стефанов Б.В., Русанова Н.Г., Волянский А.А. Технология бетонных и железобетонных изделий.- Киев, 1982,
4. Кучеренко А.А. Тепловые установки заводов сборного железобетона. – К.: Вища шк., 1977
5. Вознесенский А.А. тепловые установки впроизводстве строительных материалов и изделий. – М.: Стройиздат, 1964