Практичне використання діаграм стану двокомпонентних та трикомпонентних систем

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2011 в 21:20, курсовая работа

Описание работы

Мета роботи: навчитись визначати будову та хімічні перетворення речовин за різних зовнішніх умов; досліджувати хімічні явища за допомогою теоретичних і експериментальних методів фізики.
В роботі розглянені: фазові рівноваги та кристалічні структури сполук в системах TiО2 – SіО2, Na2О − CaО − SіО2; шляхи кристалізації розплаву в системі Na2О − CaО − SіО2; для всіх систем побудовані діаграми стану.

Содержание

Вступ …………………………………………………………………………… 4
1 Двокомпонентна система SiO2 – TiO2 ………………………...…………… 8
1.1 Опис діаграми стану SiO2 – TiO2 ………………………………………. 8
1.2 Ліквація в системі SiO2 – TiO2 …………………………………………. 9
1.3 Практичне використання системи …………………………………….... 10
2 Трикомпонентна система Na2О – СаО – SiО2 ……………………………… 13
2.1 Опис діаграми стану ……………………………………………………...13
2.2 Конструктивні елементи діаграми стану ………………………………..14
2.2.1 Прикордонні криві на діаграмі …………………………………..14
2.2.2 Потрійні точки …...…………….………………………………....17
2.3 Шляхи кристалізації …………….………………………………………..20
2.4 Ліквація в системі Na2О – СаО – SiО2 …..…………………………….. 21
2.5 Практичне застосування системи …….…...…………………………… 23
3 Практичне завдання …………………………………………………………...25
3.1 Приклади по діаграмі стану SiO2 – TiO2 ………………………………..25
3.2 Приклади по діаграмі стану Na2О – СаО – SiО2 …...………………… 29
Висновки …………………………………………..……………………………31
Перелік посилань ………………………………..…………………………… 33

Работа содержит 1 файл

Курсовая работа.docx

— 1,007.66 Кб (Скачать)

       Точка подвійного опускання утворюється, коли по одній прикордонній кривій температура падає до точки, а  по двом іншим прикордонним кривим від точки.

       В точці подвійного опускання при  постійній температурі відбувається хімічна реакція взаємодії рідкої фази складу цієї точки з двома  із три кристалічних фаз, які знаходяться  в рівновазі в цієї точці, внаслідок  цього ці сполуки, що реагують, повністю або частково зникають, а третя  сполука кристалізується з розплаву. З рідкою фазою взаємодіють ті дві сполуки, які знаходяться  у рівновазі з рідкою фазою  впродовж єдиної прикордонної кривою з температурою, що падає до точки  подвійного опускання, а кристалізується  з розплаву та сполука, поле первинної  кристалізації якої межує з двома  прикордонними кривими з температурою, що подає від точки подвійного опускання [2].

 

 

         
 

Рисунок 2.2.1.1-Напрям падіння температур на трьох пограничних  кривих, утворюючих точки евтектики (а), подвійного підняттю (б), і подвійного падіння (в) 

       Якщо  кристалізація в точці подвійного опускання не закінчується, то взагалі  подальший шлях кристалізації під  час охолодження системи може продовжуватися по однієї з прикордонних кривих, впродовж яких падає температура  від точки (повністю зникає одна реагуюча тверда фаза). Спочатку знаходяться  дві з’єднувальні прямі, які відповідають двом прикордонним кривим з температурою, що подає від точки подвійного опускання. Потім з’єднують прямою лінією точку подвійного опускання  та точку складу вихідного розплаву і визначають, яку з двох вказаних з’єднувальних прямих перетинає  продовження цієї прямої. Подальший  шлях кристалізації піде по тій прикордонній кривій, якої відповідає саме ця з’єднувальна пряма, тобто по тій кривій, впродовж якої в рівновазі знаходяться  сполуки, точки складу яких з’єднує  ця пряма [2]. 

       2.3 Шляхи кристалізації 

      Розглянемо  шляхи кристалізації деяких складів. Склад 1 повинен виділити при охолодженні  спочатку NC2S3.

      Розпочинаючи  з точки 3, буде проходити відокремлення  N2CS3 та розчинення раніш відокремлених кристалів NC2S3 до точки 4; розплав застигне в евтектиці К, що складається з NS, NS2, N2CS3.

      При кристалізації складу 2 почнуть відокремлюватись кристали CS. Починаючи з точки 5, відбудеться відокремлення NC2S3. В точці R кристали CS дисоціюють з утворенням девітриту. По лінії RN буде відбуватись відокремлення NC2S3 та NC2S6. В точці N NC2S3 здійснює переход з утворенням бісилікату натрію NS2. Система повністю затвердіє в точці О з виділенням девітриту, бісилікату натрію та α-кварцу. Ось такі теоретично найбільш важкі шляхи кристалізації деяких складів цієї системи.  

     Розбиття даної системи з зазначенням відносних величин елементарних трикутників приведено на рис. 2.3.1

Рисунок 2.3.1 – Елементарні трикутники в системі Na2О – СаО – SiO2

I – NCS; II – NC3S2; III – NC2S2; IV – NC2S3; V – NCS2; VI – N2CS3; VII – N4CS5; VIII – NC3S6; IX – NCS5 [9]  

     2.4 Ліквація в системі Na2О – СаО – SiО2 

       Найбільш  докладно купол ліквації досліджено в системі Na2О – СаО – SiО2. На рис. 2.4.1 показано області ліквації при різних температурах.

       В системі є вузька область стабільної ліквації, яка прилягає до кальцієвосилікатної сторони концентраційного трикутника. Вся решта лікваційної області метастабільна. При еквімолекулярній заміні Na2O на CaO величина, яка поворотна  температурі ліквації, змінюється прямо пропорційно складу, який виражено в молярних долях. Це відповідає увігнутим кривим в координатах Тл – концентрація (рис. 2.4.2, б) [2].

    

Рисунок 2.4.1 – Області ліквації в системі Na2О – СаО – SiО2 [2]

       

             Рисунок 2.4.2 – Концентраційна залежність 1/Тл (а) та Тл (б): 1 – 70, 2 – 75, 3 – 80, 4 – 85, 5 – 90 мол.% SiO2 [2] 

      2.5 Практичне застосування системи 

      Важливіші кристалічні фази системи: девітрит (NC3S6), волластоніт та кристобаліт – знаходяться в складі «каменів» закристалізованого технічного скла. На рис. 2.5.1 представлена частина діаграми, яка має значення для технології скла.

      Девітрит  NC3S6 викристалізовується в якості одної з фаз при расстекловівании (девітрифікації) звичайних стекол. В полі девітриту розміщені склади звичайних стекол, найбільш стійких до дії води та лужних розчинів [10].

      Система Na2О – СаО – SiO2 має важливе значення для технології виробництва вапняково-натрієвих силікатних стекол, включаючи склади деяких промислових стекол (віконного, посудного, тарного тощо).

      Вивчення  діаграми стану дає змогу протистояти  виникненню розповсюджених дефектів в  стеклах, які порушують його фізичну  та хімічну однорідність. 

      Рисунок 2.5.1 – Діаграма стану частини потрійної системи Na2О – СаО – SiO2, яка має значення для технології скла ( за Мореєм). Кількість Na2О (ваг. %) отримують віднімання зі 100 % сумарної кількості СаО та SiO2 [11] 

      Більшість складів звичайних стекол розташована  вздовж суміжної кривої між полями кристалізації девітриту Na2О·3СаО·6SiO2 та кремнезему, температури ліквідусу якої складають 900 – 1050ºС. Дана ділянка діаграми є лише часткою легкотопкої області, але склади звичайних стекол обирають саме в ньому, з тим щоб вони вміщували достатню кількість СаО, що необхідно для забезпечення достатньої хімічної стійкості. 
 

3 ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 

      3.1 Приклади по діаграмі стану SiO2 – TiO2 

     Для закріплення практичних навичок  обрано задачі з примірника [13]. Для діаграми стану SiO2 – TiO2 слід розв’язати два приклади:

     Приклад 1. Визначити, як зміниться кількість рідкої фази в системі SiO2 – TiO2 (рис. 3.1.1) при 1600°С, якщо до SiO2 додати 2 та 4 % TiO2. Визначити також температури топлення цих сумішей.

     Розв'язання задачі. На діаграмі стану системи  SiO2 – TiO2 проведемо ізотерму, яка буде відповідати температурі 1600°С. На розгляд візьмемо дві фігуративних точки, за якими можна встановити склади М1 та М2.

     Кількісне співвідношення між фазами визначається за правилом важеля, згідно якого якщо одна фаза розпадається на дві, то співвідношення між ними обернено пропорційне відрізкам, що об'єднують склад похідної фази зі складами отриманих фаз. За правилом важеля можна встановити не лише співвідношення між фазами в кожний момент кристалізації, але і температури, при котрих утворюється задана кількість рідкої фази.

     Склад М1 представлено співвідношенням SiO2 : TiO2 = 5 : 95 (ваг. %), для якого при 1600°С характерна наявність 2 фаз: твердої – кристали TiO2, якій відповідає відрізок bd, та розплаву (ab), збагаченому SiO2.

     Склад М2 представлено співвідношенням SiO2 : TiO2 = 40 : 60 (ваг. %). При 1600°С в системі присутні 2 фази: кристали TiO2, яким буде відповідати відрізок cd, та розплав, якому відповідатиме ac.

    Відповідно  до правила важеля можна записати співвідношення:

    ;                                                                           Оскільки ab + bd = 100 % (або 1 + 16,7 = 17,7 частин) та ac + cd = 100 % (17,7 частин), то з цих співвідношень можна розрахувати кількість кожної фази в відсотках при 1600°С:

;

Отже, співвідношення між фазами для складів відповідатиме:

  • для М1 TiO2(тв. фаза) : Розплав = 94,35 : 5,65 (ваг.%);
  • для М2 TiO2(тв. фаза) : Розплав = 54,8 : 45,2(ваг.%).

     В разі додавання 2 або 4 % TiO2 до суміші слід перераховувати співвідношення твердої та рідкої фаз, звідки буде виходити, що:

  • = ; ; чи = ; ;

t˚C 

           2000               1870                    1800        
 

1600

          1400 
 

  1200

          TiO2                 20                    40                   60                   80            SiO2

      Ваг%

     Рисунок 3.1.1 – Діаграма стану системи TiO2 – SiO2 [4]

Звідки  можна розрахувати як зміниться  кількість рідкої фази в системі  TiO2 – SiO2 при 1600°С: 

;  

Отже, відбулись  відповідні зміни в співвідношеннях  між фазами:

  • для М1 TiO2(тв.. фаза) : Розплав = 94,46 : 5,54 чи 94,57 : 5,43 (ваг.%);
  • для М2 TiO2(тв.. фаза) : Розплав = 55,7 : 44,3 чи 56,54 : 43,46 (ваг.%).

     Відповідно  до змін в складі сумішей слід очікувати  й змін в температурах топлення, проте вони незначні: для М1 складає ~ 1820°С (дещо зростає), а для М2 ~ 2020°С (знижується).

      Приклад 2. Знайти склад фаз та співвідношення між ними при 1800°С, для суміші 40% TiO2 та 60% SiO2.

     Розв'язання задачі. На рис. 3.1.1 суміші 40% TiO2 та 60% SiO2 відповідає фігуративна точка 2. При 1800°С ця суміш знаходиться в області ліквації, де співіснують дві рідкі фази (Р1 та Р2), кількісні співвідношення між якими визначається за допомогою правила важеля.

     Для розплавів заданої суміші склади співіснуючих рідких фаз при 1800°С відповідають точкам: e відповідає рідка фаза Р1, збагачена компонентом TiO2, для f відповідно рідка фаза Р2, збагачена SiO2. Отже, для визначення складів фаз складемо пропорцію: 
 

Враховуючи  той факт, що ef + fg = 100 % (або 6,2 + 7,8 = 14,0 частин), з цього співвідношення можна розрахувати кількість кожної фази в відсотках при 1800°С:

;

Отже, співвідношення між рідкими фазами для складу М2 відповідатиме:

  • Р1 = 55,7 %, в якому TiO2 :  SiO2 = 91 : 9 (ваг.%);
  • Р2 = 44,3 %, в якому TiO2 : SiO2 = 20 : 80 (ваг.%).
 

      3.2 Приклади по діаграмі стану Na2О – СаО – SiО2 

     Приклад 1. Тверда суміш, що вміщує 70 % SiO2, 20 % Na2O та 10 % CaO, нагріта до температури 900°С. Чи збережеться при цій температурі тверда фаза? Якщо так, то визначити її склад та кількість.

       Розв'язання задачі. Задана суміш компонентів (точка 1, рис.3.2.1) розташована в елементарному трикутнику NS2 – S – NC3S6, в якому кристалізація закінчується в евтектичній точці Е при 755°С:  22,0 % Na2O, 3,8 % CaO, 74,2 % SiO2 [9].

Рисунок 3.2.1 – Фрагмент діаграми стану системи Na2О – СаО – SiО2 [10]

       Точка 1 розташована в полі первісної  кристалізації Na2О·3СаО·6SiО2, тому ця сполука плавиться конгруентно. Проведемо з вершини елементарного трикутника пряму NС3S6 до ізотерми 900°С.

     Відповідно  тверда фаза складатиме (100 – 85,1) = 14,9 %, яка представлена сполукою Na2О·3СаО·6SiО2.

       Приклад 2. Первинний розплав складу 8 % Na2O, 30 % CaO, 62 % SiO2, повільно охолоджується до температури появи евтектики. Визначити склад та співвідношення рівноважних фаз, якщо в момент досягнення вказаної температури суміш піддалась різкому загартуванню.

      Розв'язання задачі. Наведений склад шихти представлено точкою1 на рис.3.2.2

Информация о работе Практичне використання діаграм стану двокомпонентних та трикомпонентних систем