Цивілньо-правовий договір

Розглядаючи питання  про правові наслідки зміни або  розірвання договору, слід мати на увазі  наступне.

Якщо зміна  або розірвання договору відбувається за згодою сторін, він вважається зміненим або розірваним з моменту досягнення домовленості про це, коли інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч. 3 ст. 653 ЦК). За загальним правилом зміна або розірвання договору має вчинятися у такій же формі, що й договору, який змінюється чи розривається. Виняток з цього може бути встановлено договором або законом чи випливати із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК).

Якщо ж зміна  чи розірвання договору відбувається у судовому порядку, останній вважається зміненим або розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили (ч. З ст. 653 ЦК).

Якщо розірвання договору відбувається у разі односторонньої відмови від нього, останній вважається розірваним з моменту одержання  іншою стороною повідомлення про  відмову від договору.

Отже, в усіх випадках рішення про зміну або  розірвання договору діє на майбутнє, а тому сторони не мають права  вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням, до моменту  зміни чи розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 653 ЦК).

Цивільний кодекс передбачає майнові наслідки зміни  чи розірвання договору залежно від  того, на якій підставі це відбулося. Якщо договір був змінений або розірваний у зв’язку з істотним його порушенням однією із сторін, друга - може вимагати відшкодування збитків, завданих такою зміною чи розірванням (ч. 5 ст. 653 ЦК). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд на вимогу будь-якої із сторін визначає наслідки, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже після  написання курсової роботи можна  зробити декілька висновків.

Більшість учених справедливо звертають увагу, що договорами слід вважати тільки ті юридично значущі угоди (домовленості), які є підставою виникнення (зміни чи припинення) правовідносин. Так, у практиці набули поширення такі види переддоговірних угод (угод, які досягаються до моменту підписання кінцевого договору) як меморандум про взаєморозуміння та протокол про наміри, які, однак, не призводять до юридичних наслідків у вигляді встановлення правовідносин (див. ч. 6 ст. 182 ГК України). Утім зведення договору тільки до дво- чи багатостороннього правочину (погодженої дії двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення суб'єктивних прав і обов'язків) означало б, що договір є тільки актом реалізації прав і обов'язків, та має своїм єдиним правовим наслідком встановлення правовідносин між сторонами. Утім правовідносини - це не єдиний правовий результат, до якого призводить укладення договору, адже основним проявом регулювальної функції договору є встановлення правових норм (норм позитивного права - під час укладання нормативного договору; локальних норм - під час укладання індивідуального договору). Поєднання основних властивостей договору (як однієї з форм існування права та акта реалізації прав та обов'язків), і нормативного, й індивідуального дає можливість пояснити тільки актова теорія.

Цивільно-правовий договір є однією з центральних категорій дослідження цивільного права.  Така роль договору обумовлена, перш за все, його історією розвитку та визначальним значенням у регулюванні суспільних відносин. Динаміка розвитку інституту цивільно-правового договору не є сталою, вона постійною змінюється,  а відповідно змінюється і його правове регулювання. Воно характеризується тим, що безумовно враховуються основні,  базові положення,  але й неухильно розвивається внутрішня складова окремих елементів.

Що стосується визначення самого поняття цивільно-правового договору, то зрозуміло, що не можна його розглядати з однієї сторони. Термін «договір» розуміється комплексно як інтегроване поняття, що включає в себе і угоду, і договірне зобов’язання на всіх стадіях його виникнення, і як документарну форму його існування. Для сучасного світу, в тому числі і для України, характерною є тенденція до підвищення ролі та значення договору. Все більше інтересу приділяється ролі договору, який не лише впливає на динаміку розвитку цивільних правовідносин, а є також засобом регулювання поведінки учасників цих відносин.

З вище вказаного випливає також висновок про те, що як у сучасній, так і в зарубіжній правовій доктрині існують схожі підходи до класифікації цивільно-правових договорів. Таким чином, система цивільно-правових договорів як єдина система зі складними взаємозв’язками її елементів характерна як внутрішньою єдністю, так і диференціацією договірних відносин, що зумовлена особливостями конкретних майнових відносин, опосередкованих договорами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел.

1. Конституція  України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.

2. Господарський  кодекс України // Відомості Верховної  Ради (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144.

3. Цивільний  кодекс України // Відомості Верховної  Ради (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356.

4. Закон України "Про товарну біржу" від 10.12.1991 р. № 1956. //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 10, ст.139

5. Законі України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 24, ст. 350.

6. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 592 с.

7. Брагинский М.  И.  Договорное право. Книга первая:  Общие положения / М. И. Брагинский, В. В Витрянский. - Изд. 2-е, испр. - М. : Статут, 2000. – 848 с.

8. Богатых Е. Гражданское и торговое право (Отдревнеримского к современному российскому). – М.,2000. – 429с.с.175; 21, с.165

9. Борисова В. І., Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.; За заг. ред. В. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького Цивільне право України. т.2 Навчальний посібник. - К. : Юрінком Інтер, 2007.- 552 c.

10. Быков А.Г. Система хозяйственных договоров // Вестник МГУ. – 1974. – № 1. – С. 3-8

11. І.С. АЛЕКСЄЄВ, Державний науково-дослідний інститут митної справи ПОНЯТТЯ ТА ФУНКЦІЇ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ. Фінанси і право №2 . 2010 с.8.

12. Красавчиков О.  А.  Гражданско-правовой договор:  понятие,  содержание и функции / О. А. Красавчиков // Межвузовский сборник научных трудов / [редкол.: Верб С.  А.,  Кириллова М.  Я.,  Красавчиков О.  А. (отв. ред.) и др.]. – Свердловск, 1980. – С. 3-20.

13. Луць В.В. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві // Цивільне право України. Підручник у 2-х книгах. Кн. 1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С.Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 689 с.

14. Озернюк Г. В., к.ю.н., доцент кафедри цивільного та господарського права і процесу Міжнародного гуманітарного університету Система цивільно-правових договорів за законодавством України і зарубіжних країн. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету.

15. Олюха В.  Г.  Цивільно-правовий договір:  поняття,  функції та система :  автореф. дис.  на здобуття наук.  ступеня канд.  юрид. наук. :  спец. 12.00.03 /  В. Г.  Олюха. – К., 2003.

16. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. - К.: Знання, 2005. - 583 с.

17. Проблеми географії та менеджменту туризму Явкін В.Г., Руденко В.П., Король О.Д. та ін. – Чернівці: Рута, 2006. – 260с.

18. Халфина Р.  О.  Договор в английском праве /  Р.  О.  Халфина. –  М. :  Изд-во АН СССР, 1959. – 319 с. 

19. Шершеневич Г.  Ф.  Учебник русского гражданского права. Т. 2 /  Г.  Ф. Шершеневич. – М., 2005. – 462 с.   с.68

20. Юридична енциклопедія. – К. : НАНУ; ІДіП ; Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. – Т. 2. – 744 с. с.232