ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ
ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
ЦЕНТР
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
МОДУЛЬНА
РОБОТА
з навчальної
дисципліни
« Державна
служба
»
на тему:
«
Наукові умови виникнення
теорії державної
служби »
Виконавець:
слухачка
групи
ЦДС –
10 мез
Нікищенко О.А.
Перевірив
доцент
Прокопенко Л.Л.
Дніпропетровськ
- 2011
Вступ.
- Теорія
державної служби.
- Філософські
засади теорії державної служби.
- Понятійний
апарат теорії державної служби.
- Концептуальні
ідеї теорії державної служби.
- Теоретична
модель державної служби.
- Методи
державної служби.
Висновок.
ВСТУП.
Державна
служба як юридична наука
включає в себе систему знань
про порядок організації й функціонування
всієї системи державних органів та
органів місцевого самоврядування.
В
основу побудови наукової теорії
державної служби покладено
три взаємопов’язаних та взаємообумовлених
аспекти:
- по-перше,
онтологічний, який розкриває генезис,
суть, місце та роль окремих
закономірностей розвитку державної
служби, сприяє виявленню об’єктивних
факторів, які визначають її
функціонування;
- по-друге,
гносеологічний, пов’язаний з аналізом
принципів, мовою, логікою і структурою
їх адекватної інтерпретації;
- по-третє,
методологічний, який показує логіку
і послідовність перетворення
теоретичних ідей на практику
управлінської діяльності.
1.
Теорія державної
служби.
Теорія
державної служби об’єднує
такі елементи:
- Філософські
засади.
- Понятійний
апарат.
- Концептуальні
ідеї.
- Теоретичну
модель державної служби.
- Методи
державної служби.
- Філософські
засади теорії
державної служби.
Філософські засади теорії
державної служби є важливим структурним
елементом методології науки; вони
визначають об’єкт, суб’єкт, предмет
і завдання державної служби, її
рівні, межі поширення, суть основних
протиріч, зв’язків та основних
дефініцій.
Об’єктом
державної служби є сукупність
державно-службових відносин, що виникають
між складовими державного апарату.
В
теорії адміністративного права
державно-службові відносини поділяються
на:
- відносини
адміністративно-правового характеру,
які виникають в процесі
організації державної служби
(підготовка, підбір, розстановка кадрів,
проведення оцінки державних
службовців, просування по службі,
заміщення посад тощо);
- трудові
відносини, які формуються в
процесі діяльності службовця
всередині державного органу, в
процесі організації робочого
часу і відпочинку, дисципліни
та оплати праці.
З
позицій публічного і приватного
права державно-службові відносини
можна поділити на:
- публічно-правові
відносини, які охоплюють державу,
її органи та державних службовців;
- приватноправові
відносини, що поширюються на
службовця, укладає угоду з керівником
державного органу влади.
Предметом
дослідження державної
служби є механізм практичного
здійснення завдань і функцій
державним апаратом, який, з одного
боку, виконує функції, що випливають
із самого призначення держави,
а з іншого-обслуговує суспільство,
забезпечує права і свободи
громадян.
Метою
вивчення державної
служби в межах окремої науки
є упорядкування та підвищення
ефективності процесів формування
і реалізації державної влади
та державного управління, а
також підвищення відповідальності
за виконання повноважень, закріплених
за державною посадою із
соціально-економічними гарантіями
державної служби.
Завданням
державної служби
є:
- Досягнення
загального консенсусу в суспільстві
щодо загальнолюдських цінностей
та пріоритетів державної політики,
яка має спрямуватися передусім
на досягнення добробуту населення
та забезпечення прав людини.
- Здійснення
принципу розподілу влади, створення
системи противаг, які спонукають
політиків до пошуку компромісів.
- Визначення
статусу політичних діячів та
державних службовців. Політичні
діячі визначають державну політику,
а державні службовці, діючи
відповідно до загальних інтересів
суспільства, мають служити не
окремим політичним силам, а
всьому народу.
- Побудова
органів правління відповідно
до функцій держави.
- Ефективне
здійснення контрольної функції
держави.
- Конкурсний
відбір державних службовців, який
будується лише на професійних
засадах.
- Дотримання
основних прав, обов’язків державних
службовців та обмежень, пов’язаних
із проходженням державної служби.
- Технічне
оснащення державної служби
та стимулювання праці державних
службовців.
Головне
завдання державної служби полягає
в ефективному забезпеченні
комплексної взаємопов’язаної
діяльності, спрямованої на вироблення
і втілення в життя державної
політики та управлінських рішень,
здійснення регулятивних та
обслуговуючих функцій в інтересах
всього суспільства або його
окремих сегментів.
Межі
поширення державної
служби розглядають відносно
практичної і професійної участі
у здійсненні цілей та функцій
держави через виконання обов’язків
і повноважень на посаді, визначеній
у конкретному державному органі.
Посади,
які відрізняються політичним
характером, відповідним порядком
заміщення, визначеним особливим
правовим статусом, називають
верхньою межею
державної служби.
Допоміжні,
обслуговуючі, організаційно-технічні
види діяльності в органах
державної служби, що регулюються
трудовим законодавством, називаються
нижньою межею
державної служби.
Відповідно
до конституційного принципу
поділу державної влади державну
службу поділяють на службу
в органах представницької, виконавчої
та судової влади.
Рівнями
проходження державної
служби є:
- макроекономічний
– це рівень проходження державної
служби в центральних органах державної
виконавчої влади;
- макроструктур
ний – це рівень проходження
державної служби в державних
органах, які мають галузеву
специфіку;
- мезоекономічний
– це рівень проходження державної
служби в регіональних органах
виконавчої та представницької
влади та органах місцевого
самоврядування;
- локальний
рівень – це рівень проходження
державної служби в державних
установах та організаціях.
1.2
Понятійний апарат
теорії державної
служби.
Наступним
рівнем теорії
державної служби
є понятійний
апарат, який формується шляхом
розумової абстракції елементів соціального
буття.
Понятійний
апарат державної служби формується
на основі Закону України
“Про державну службу”, який
вперше визначив і законодавчо
закріпив поняття “державна
служба” та інші поняття: “посада”,
“посадова особа”, “принципи державної
служби”, “етика поведінки державного
службовця”, “правовий статус
державного службовця” тощо.
Розширення
понятійного апарату відбувається
за рахунок:
- формування
кадрового забезпечення державної
служби, що створює такі поняття,
як: кадровий резерв, кадрова номенклатура,
конкурсний відбір, підвищення
кваліфікації, атестація;
- проведення
адміністративної реформи загалом
та реформування державної служби
зокрема, які повинні забезпечити:
оптимізацію управління державною
службою; забезпечення об’єктивності,
конкурсності, прозорості під час
прийняття на державну службу
та її проходження; удосконалення
адміністративної культури державних
службовців, посилення до них
суспільної довіри; посилення мотивації
та стимулювання праці, заохочення
державних службовців та їх
соціальної захищеності; підвищення
юридичної відповідальності державних
службовців;
- інтеграції
України у світове господарство,
що дає змогу запозичити
в понятійний апарат нові
дефініції з практики функціонування
державної служби у розвинених
країнах світу і впроваджувати
його елементи у вітчизняну
систем державно-службових відносин
(самоменеджмент, менеджеризація, маркетизація
та ін.).
Третім
структурним елементом
теорії державної
служби є концептуальні
ідеї – поняття, які становлять
суттєву частину базових положень
теорії і представлені основними
ідеями чи системою доказів.
Основними
концептуальними ідеями розвитку
державної служби в Україні
є такі твердження.
- Державна
служба-це сфера цілеспрямованої
людської діяльності, спосіб організаційно-управлінського
впливу.
- В основу
державної служби закладено
соціальну базу, оскільки вона
покликана задовольняти інтереси
всього суспільства.
- Основними
функціями державної служби
є:
- управління,
яке реалізується через планування,
прогнозування, програмування, підготовку
і прийняття рішень, реалізацію
їх виконання, координацію, інформування,
контроль, стимулювання, мотивацію;
- організація
життя та діяльності громадян
через систему комунікаційних
зв’язків;
- надання
державних соціальних послуг
(система правового захисту, національної
безпеки, освіти, розвитку сфери
фундаментальних досліджень тощо);
- регулювання
правовідносин між громадянським
суспільством та державними
органами влади, між особою, громадянином
і державою.
- Основними
принципами державної служби
є: служіння народові України; демократизм
і законність; гуманізм і соціальна
справедливість, пріоритет прав
людини; персональна відповідальність
за виконання службових обов’язків
і дисципліну; дотримання прав
та інтересів органів місцевого
самоврядування; дотримання прав
та інтересів підприємств, установ,
організацій, об’єднань громадян
(стаття 3 Закону України
“Про державну службу”).
- Основними
цілями розвитку державної служби
є:
- охорона
інтересів суспільства, прав та
свобод громадян;
- досягнення
цілісності держави;
- забезпечення
ефективної діяльності органів державної
влади за рахунок впровадження
прогресивних управлінських технологій;
- демократизація
державного апарату;
- формування
якісного кадрового забезпечення
державної служби.