Особливості діяльності асоціацій підприємств та органи управління об’єднання

3. Стаття 119 Господарського  кодексу України, яка визначає  види госпо-дарських об’єднань, основи і порядок їх створення та реєстрації, ознаки об’єднання як суб’єкта права, правове становище підприємств – членів об’єд-нання; Закон України «Про власність», який визначає господарське об’єднання як суб’єкт права колективної власності (ст. 20), підстави виникнення цього права (ст. 21), об’єкти права власності господарського об’єднання (ст. 27); декрети і постанови Кабінету Міністрів України, якими створено господарські об’єднання в окремих галузях народного господарства (зв’язку, вугільної промисловості, транспорту і дорожнього господарства, енергетики, нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтозабезпечення, будівельного комплексу тощо), а також договори, статути та положення про окремі об’єд-нання (тобто локальні нормативні акти, укладені або затверджені засновниками і власниками майна об’єднань). Так, господарська організація «Вуглесорб» засновувалась як господарська асоціація. В той же час за своїм правовим статусом була кваліфікована як товариство з обмеженою відповідальністю. Головною метою «Вуглесорбу» стала спільна діяльність 12 підприємств по виробництву і впровадженню сорбентів медичного, технічного та сільськогос-подарського призначення, устаткування з їх застосуванням, діагностичного і лікувального обладнання, надання різноманітних послуг комерційного посередницького та іншого характеру. В коло діяльності асоціації не ввійшла координація основної господарської діяльності підприємств-учасників. З прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України під 31 грудня 1992 р. №24-92 «Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» виникла правова ситуація, яка потребувала вирішення питання про віднесення «Вуглесорбу» до сфери його дії. В результаті асоціація припинила свою діяльність.

ВИСНОВКИ

З розвитком ринкових відносин в Україні розвиваються і форми  підприємницької діяльності. Для  того, щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції та реалізовувати значні фінансово-промислові проекти підприємствам уже недостатньо функціонування в рамках окремих розрізнених господарських товариств, і тому вони прагнуть об’єднуватись у групи підприємств за галузевим, територіальним чи іншим принципом. Такі об’єднання підприємств в цивільному праві називають господарськими об’єд-наннями. Останні мають свої специфічні ознаки, які відрізняють їх від госпо-дарських товариств. Чинне законодавство України виділяє чотири основних види об’єднань підприємств, до яких відносяться асоціації. корпорації, консорціуми і концерни.

Починаючи з 1994 р. все більш  підприємств мають наміри ввійти в склад великих об’єднань.  Такі об’єднання, включаючи в себе промислові підприємства, наукові інститути, торгові фірми, банки, страхові компанії і інші фінансові структури, є своєрідним каркасом економіки провідних індустріаль-них країн і світового господарства в цілому, основою сучасного промислового виробництва.

В Україні діють специфічні фактори, які спонукають підприємства до об’єднання в великі структури:

-необхідність відновлення зруйнованих виробничо-технологічних зв’язків. Традиційно виробництво високотехнологічної продукції в СРСР було сконцентровано на крупних НВО інтегруючих життєвий цикл виробу від конструкторської розробки до його обслуговування у покупця. НВО включали у свій склад науково-дослідні організації, конструкторські бюро, дослідні та серійні заводи. Руйнування цих науково-виробничих комплексів значно погір-шило умови як наукових  і конструкторських організацій, так і виробничих підприємств. Щоб виправити ситуацію, підприємства роблять спроби відновити об’єднання на новій основі чи створити структури, які більше підходять вимогам розвитку виробництва на сучасному етапі.

-Необхідність структурної перебудови виробництва, яка неможлива без координації діяльності усіх ланок технологічного ланцюга і залучення великих фінансових ресурсів.

-Лобірування інтересів підприємств. Більш успішно це може бути зроблено не одним підприємством, а їх групою, яка має спільні інтереси.

Оскільки створення господарських  об’єднань не може суперечити антимонопольному законодавству, законодавство про господарські об’єднання узгоджується з відповідними статтями Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» та закону «Про захист економічної конкуренції».

Види об’єднань – це їх класифікація за певними матеріальними та юридичними критеріями з урахуванням законодавчих визначень.

Матеріальним критерієм  класифікації об’єднань на види закон визначає мету, або, інакше, основу їх створення та діяльності. Це може бути: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів членів об’єднання, координація їхньої діяльності, централізоване виконання виробничо-господарських і управлінь-ких функцій, реалізація спільного інвестиційного проекту (програми) тощо.

Юридичним критерієм класифікації об’єднань на види ст. 20 Господар-ського кодексу України визначає правовий режим членства учасників в об’єднаннях. Відповідно до цього критерію розрізняють договірні і статутні об’єднання, які класифікуються також залежно від їхньої організаційно-правової форми: державні, недержавні, змішані.

Наведена класифікація об’єднань  не є вичерпною, оскільки законом  передбачено, що підприємства можуть об’єднуватися  й в інші структури за галузевим  чи територіальним принципом. До них  відносять як договірні, так і  статутні об’єднання, що мають свої власні назви. Це можуть бути компанії (наприклад, Державна акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот»), виробничі об’єднання, комбінати, трести та інші об’єднання підприємств з традиційними назвами (наприклад, Південно-Західна залізниця, Українське об’єднання «Авіалінії України» тощо).

Асоціації – договірні  об’єднання, які створюються учасниками з метою координації їхньої діяльності (узгодження дій по номенклатурі товарів, цінах та маркетингу).

Таким чином, можна дійти  висновків, що Конституція України, міжна-родні договори, а також рішення Конституційного суду щодо асоціацій значно менше обмежують створення і діяльність об’єднань підприємців, що здійсню-ють господарської діяльності, ніж це склалося в адміністративній практиці, і докладніший аналіз цих правових гарантій стане надійним інструментом для захисту прав підприємців та їхніх об’єднань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Феміна, 1996. – 64 с.
2. Господарський кодекс України, прийнятий ВР України 16 січня 2003 р.
3. Цивільний кодекс України, прийнятий ВР України 16 січня 2003 р.
4. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р.
5. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18.02.1992 р.
6. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. - К.: Новый Юрист, 2004. – 396 с.
7. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2006. – 544 с.
8. Господарський кодекс України: Науково практичний коментар / О.І.Ха-ритонова, Є.О.Харитонов, В.М.Косак та ін.; за заг. ред. О.І.Харитоно-вої. - Х.: Одіссей, 2007. – 832 с.
9. Господарське право: Практикум / В.С.Щербина, Г.В.Пронська, О.М. Вінник та інші; за заг. ред. В.С.Щербини. - К.: Юрінком Інтер, 2006. – 347 с.
10. Господарське право: Навчальний посібник / Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. - К.: Кондор, 2003. – 463 с.
11. Господарське право України: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.О. Саніахметової. - Х.: Одіссей, 2005. – 524 с.
12. Економіка та організація діяльності об’єднань підприємств: навч. посібник. / Чепурда Л.М., Беляева С.С, Плахотнікова М.В. та ін. Під заг. ред. Л.М. Чепурди. - К.: ВД «Професіонал», 2005. – 272 с.
13. Єщенко П.С., Балкін Ю.І. Сучасна економіка. Навч.посіб. - К.: Вища шк., 2008. – 327 с.
14. Орлов А.І. Особливості правового статусу асоціацій (спілок) // Право і економіка. - 2007. - №4. – С.19-23
15. Пігач Я.М., Труфанова Л.М. Господарське законодавство. Навчальний посібник. - Тернопіль, 2002. – 185 с.
16. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право: Курс лекцій: Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів - К.: Вентурі, 2002. – 412 с.
17. Саниахметова Н.О. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины. - Одесса, 2004. – 415 с.
18. Тоцький В. І., Лаврененко В. В. Організаційний розвиток підприємства: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. – 247 с.
19. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М.: «Дело ЛТД», 2003. – 452 с.
20. Щербина B.C. Господарське право: підручник. - 4-те вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2009. – 640 с.