Порядок пред’явлення позову

ПЛАН

1. Порядок пред’явлення  позову………………………………………………….2

2. Позовна заява…………………………………………………………………….12

3. Залишення позовної  заяви без руху, повернення позовної  заяви…………….18

4. Відкриття провадження  у справі: передумови, порядок і  правові наслідки…22

5. Відмова у відкритті провадження у справі…………………………………….26

Список використаних джерел……………………………………………………..31

1. Порядок пред’явлення позову.

Позов пред'являється  шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 111 Цивільного процесуального кодексу України, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Позивач має право  об'єднати в одній позовній заяві  кілька вимог, пов'язаних між собою.

Позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Діяльність суду по захисту  порушеного чи оспорюваного права або  охоронюваного законом інтересу протікає в різних процесуальних формах, основною з яких є позовна. Позов — це:

• звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
• засіб судового захисту;
• форма звернення заінтересованої особи до суду з проханням вирішити правовий конфлікт.

В залежності від характеру  матеріально-правової вимоги, в науці  цивільного процесуального права виділяють 3 види позовів:

• позови про визнання — це позови, в яких позивач просить суд встановити наявність або відсутність певних спірних прав або правовідносин. До таких належать, зокрема, позови про визнання батьківства, визнання права власності, визнання правочину недійсним та інші;
• позови про присудження (стягнення) — це позови, в яких позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (виконати зобов'язання);
• позови про перетворення — це позови, в яких позивач просить змінити або припинити спірне правовідношення (наприклад, позов про розірвання договору, про зміну договору, про виселення)[4,c.152].

Окремо виділяють позови, спрямовані на захист права власності: віндикаційний (про витребування речі з чужого незаконного володіння) і негаторний (про усунення перешкод у користуванні майном, не пов'язаних із позбавленням володіння). В окремих джерелах згадується негаційний позов — позов про визнання правочину недійсним.

 В порядку позовного  провадження розглядається більшість цивільних справ. Особливістю позовного провадження є наступне:

• це справи, які виникають з цивільних, земельних і трудових правовідносин;
• наявним є спір про право;
• участь беруть дві сторони — позивач і відповідач;
• одним з учасників спору завжди є фізична особа;
• має універсальний характер, про що свідчить той факт, що на відміну від окремого чи наказного провадження, ЦПК не містить вичерпного переліку справ, які розглядаються в порядку позовного провадження;
• процесуальним засобом порушення судової діяльності по захисту прав є позов.

 Як і позов, поняття  «право на позов» є складним, має дві сторони: матеріально-  правову та процесуально-правову.  Право на звернення за судовим  захистом тісно пов'язане з  суб'єктивним матеріальним правом, яке підлягає захисту. З порушенням матеріального суб'єктивного права у зацікавленої особи появляється право на позов, як одне із правомочностей суб'єктивного матеріального права. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду, який в певному порядку розглядає вимогу позивача і дає відповідь у вигляді судового рішення.

Отже, матеріально-правова  сторона права на позов — це право на його задоволення. Цивільне процесуальне право визначає процесуальну сторону права на позов як право  на пред'явлення позову.

 Право на пред'явлення  позову мають усі громадяни  і юридичні особи. Якщо в  суб'єктивних юридичних правах  можуть бути обмеження у встановлених  законом випадках, то в праві  на пред'явлення позову ніхто  не може бути обмежений. Більше  того, ст. 3 ЦПК не допускає навіть самообмеження в цьому праві: відмова від права на звернення до суду недійсна.

 Коментована стаття  не тільки регулює право на  пред'явлення позову, а й визначає  порядок його реалізації. Пред'явлення  позову здійснюється шляхом подачі позовної заяви. Позовна заява є формою (зовнішнім виразом) позову. Звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин та породжує обов'язок суду розглянути і вирішити його по суті.

 Реєстрація позовної  заяви та доданих до неї документів відбувається в порядку, встановленому розділом 2 Тимчасової інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.02.2005 № 20 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2005 р. за № 346/10626)[6,c.210].

Усі судові справи та кореспонденція, у тому числі документи, надіслані  електронною поштою, факсимільним зв'язком, а також телеграми, що надходять  до суду, приймаються, опрацьовуються та передаються за призначенням працівниками апарату суду відповідно до обов'язків.

 Працівник, який  здійснює приймання судових справ  і кореспонденції, у день їх  надходження перевіряє цілісність  пакетів та конвертів і відповідність  їх адресування, з дотриманням  установлених правил безпеки розкриває пакети й конверти, перевіряє відповідність вкладень до опису (наявність додатків до документа), проставляє на правому нижньому чи іншому вільному від тексту місці супровідного листа до судової справи (матеріалу), першої сторінки листа чи іншого документа реєстраційний штамп суду, у якому зазначає дату надходження матеріалу в суд і реєстраційний номер згідно з журналом реєстрації вхідної кореспонденції.

 Конверти (пакети), у  яких надходять документи, приєднуються  до надісланих документів. У разі одержання матеріалів у пошкодженій упаковці, а також якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт у двох примірниках, один примірник якого надсилається відправнику, а другий — долучається до одержаних матеріалів і передається разом з ним для розгляду за належністю.

 Прийняття судових  справ і вхідної кореспонденції  від кур'єра (кур'єром) здійснюється  за пред'явлення документа, що  посвідчує його особу та належність  до організації- відправника (одержувача). У разі відсутності такого документа судові справи, кореспонденція від нього (ним) не приймаються.

 Не підлягають реєстрації, а передаються для долучення  до справ з відміткою про  дату одержання їх судом:

 а) судові повістки, повернуті суду за неврученням адресату;

 б) розписки про одержання  копій обвинувальних висновків,  скарг, судових повісток.

 Кореспонденція особистого  характеру передається адресату  без реєстрації. Не реєструються  рекламні повідомлення, плакати,  вітальні листи, запрошення, а також повернена (як помилково надіслана судом) кореспонденція.

 Помилково доставлена суду  кореспонденція пересилається за  належністю разом із супровідним  листом за підписом голови  суду чи його заступника.

 Позовні заяви, скарги та  інші матеріали і документи, отримані під час особистого приймання, невідкладно передаються працівнику, відповідальному за приймання судових справ і кореспонденції, для реєстрації в журналі вхідної кореспонденції та у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах, після чого передаються за призначенням для розгляду.

 Особа, яка подала матеріали  чи документ до суду, управі  представити додаткову копію  матеріалів (документа), на першій  сторінці яких на її прохання  проставляється штамп суду «Отримано», зазначаються дата отримання матеріалів (документа), посада і прізвище особи, яка прийняла матеріали (документ), після чого копія повертається.

 Після реєстрації, але не пізніше наступного  робочого дня, усі судові справи  та матеріали, що надійшли до  суду і підлягають розгляду відповідно до кримінального, цивільного чи адміністративного судочинства, передаються для реєстрації у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах та алфавітних покажчиках за формами згідно з додатками[5,c.98].

 Цивільні справи, позовні  заяви, скарги окремого провадження,  заяви, що виникають з адміністративно-правових  відносин, та інші заяви, що  розглядаються в порядку цивільного  судочинства, реєструються у відповідних  обліково-статистичних картках,  реєстрацій­них журналах, а також в алфавітному покажчику цивільних справ.

 Цивільна справа, позовна  заява, скарга окремого провадження,  заява, що виникає з адміністративно-правових  відносин, реєструються в день  надходження до суду в обліково- статистичній картці на цивільну справу, позовну заяву, заяву, скаргу та алфавітному покажчику цивільних справ. В алфавітному покажчику цивільних справ облік ведеться за кожним відповідачем і позивачем. У разі об'єднання зустрічних позовів уносяться записи до відповідних обліково-статистичних карток.

 Для полегшення  розшуку справ у суді в алфавітному  покажчику цивільних справ облік  у справах окремого провадження  та в справах, що виникають  з адміністративно- правових відносин, ведеться як за скаржником, заявником,  так і за юридичними та фізичними особами, стосовно яких розглядаються справи (наприклад, про визнання громадянина безвісно відсутнім облік додатково ведеться і за прізвищем цієї особи; про визнання громадянина недієздатним — і за прізвищем цього громадянина; про оскарження рішень виборчих комісій — і за найменуванням виборчої комісії тощо).

 Номер судової справи  та інших матеріалів, розгляд  яких передбачається процесуальним  законодавством, складається з відповідного  індексу, порядкового номера обліково- статистичної картки на судову справу чи реєстраційного журналу із зазначенням через дріб двох останніх цифр поточного року. Номер проставляється на обгортці судової справи або матеріалу. Наприклад: кримінальна справа — № 1 — 30/05; цивільна справа — № 2 — 20/05; справа про адміністративне правопорушення — № 3 — 26/05; матеріали за поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання — № 5 — 15/05 тощо.

 Номер судової справи (матеріалу) зазначається у відповідному  алфавітному покажчику.

 Усе листування, що  стосується окремих судових справ і матеріалів, зареєстрованих у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах, ведеться за номером судової справи (матеріалу).

 Після закінчення  календарного року обліково-статистичні  картки на справи, що не розглянуті по суті, перереєстровуються у хронологічному порядку їх надходження в суд із зазначенням на них нового порядкового номера.

 Переоформлені обліково-статистичні  картки переставляються в картотеку  наступного року. Після перенесення  карток на всі нерозглянуті справи минулого року продовжується порядкова реєстрація справ і матеріалів, що надходять.

 У картотеку минулого  року замість вилучених обліково-статистичних  карток вкладаються картки-замінники,  у яких ставиться номер за  картотекою минулого року, робиться напис про перенесення обліково-статистичної картки в картотеку наступного року із за­значенням нового номера[12,c.149].

 Перереєстрація нерозглянутих  справ і матеріалів, які обліковуються  в реєстраційних журналах (справи  за заявами про вжиття запобіжних заходів до пред'явлення позову в цивільних справах, за поданнями і клопотаннями в порядку виконання судових рішень у цивільних справах), полягає в перепису в хронологічному порядку в реєстраційний журнал наступного календарного року всіх нерозглянутих справ і матеріалів з новими порядковими номерами. При цьому в реєстраційний журнал попереднього року вноситься запис про новий номер перереєстрованої справи, матеріалу, що були нерозглянуті за станом на кінець року.

 Судові справи (матеріали), що надійшли з апеляційної чи касаційної інстанцій на повторний судовий розгляд після скасування судового рішення, а також кримінальні справи, що надійшли повторно від прокуратури, реєструються як такі, що надійшли вперше. Кожній з них присвоюється новий реєстраційний номер і заповнюється нова обліково- статистична картка на судову справу (матеріал), у відповідному алфавітному покажчику до попереднього запису додається відмітка про новий номер судової справи (матеріалу).

 У разі роз'єднання  позовів у цивільній справі в самостійні провадження нова судова справа реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови, ухвали) суду. Їй присвоюється новий номер у порядку черговості відповідної обліково-статистичної картки. В алфавітному покажчику до попереднього запису додається відмітка про новий номер судової справи (матеріалу). У новій судовій справі підшиваються оригінали або завірені суддею копії процесуальних документів, що мають значення для цієї справи.