Порядок пред’явлення позову

Інформація про місце  проживання (перебування) фізичної особи  має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним  органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

У разі якщо отримана судом  інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Питання про відкриття  провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Про відкриття провадження  у справі чи відмову у відкритті  провадження у справі суддя постановляє  ухвалу. В ухвалі про відкриття  провадження у справі зазначаються:

• найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;
• ким і до кого пред'явлено позов;
• зміст позовних вимог;
• час і місце попереднього судового засідання, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним;
• пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Ухвала про відмову  у відкритті провадження у  справі повинна бути невідкладно  надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Відмова у відкритті  провадження у справі перешкоджає  повторному зверненню до суду з таким  самим позовом.

1. Наявність або відсутність  права на звернення до суду  з позовом в кожному конкретному  випадку в залежить від певних  обставин, іменованих передумовами  права на пред'явлення позову. Їх можна визначити як обставини,  з наявністю або відсутністю  яких цивільний процесуальний закон пов'язує можливість пред'явлення позову в суді.

 Виділяють дві групи  передумов права на пред'явлення  позову: суб'єктивні та об'єктивні.

 Суб'єктивні передумови  — це обставини, які пов'язані  з особою позивача і за наявності  яких у позивача виникає право на пред'явлення позову в суді. До них належать правоздатність і процесуальна заінтересованість.

 Об'єктивні передумови  — це обставини, які не залежать  від особи позивача і з наявністю  чи відсутністю яких закон  пов'язує можливість пред'явлення конкретного позову. Їх, в свою чергу, можна поділити на:

• позитивні, тобто ті обставини, які повинні існувати для того, що б заява була прийнята. До них можна віднести: 1) підвідомчість справи суду; 2) правовий характер вимоги.
• негативні — обставини, яких не повинно бути: 1) відсутність такого, що набрало законної сили рішення суду, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 2) відсутність затвердженої ухвали суду про відмову позивача від позову або про затвердження мирової угоди; 3) відсутність справи по тотожному спору; 4) відсутність договору про передачу справи не розгляд у третейський суд.

 Відкриття провадження  у справі тягне за собою  матеріально-правові та процесуально-правові  наслідки. До матеріально-правових належать:

• переривання перебігу строку позовної давності, з моменту прийняття позовної заяви позовна давність починається заново;
• аліменти присуджуються з моменту відкриття провадження (стаття 79 СК);
• добросовісному власнику (відповідачу) відшкодовуються витрати по утриманню спірного майна у разі його відчуження;
• майно вважається спірним і <span class="das