Відшкодування шкоди, завданої діями чи бездіяльністю медичних працівників

 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

Відшкодування шкоди, завданої діями чи бездіяльністю медичних працівників

З дисципліни «Цивільне право України» 
 
 
 

                        Група: ГП-139

Спеціальність: 7.060101-Правознавство 
 
 
 

Виконав:                                                                                           Куляс Т.В.

Керівник курсової роботи:                                   К.Ю.Н. доцент Купін А.П. 

РЕФЕРАТ

      Кількість сторінок – 32, кількість джерел – 22

      Об’єкт  дослідження – відносини, які виникають у сфері надання медичних послуг і реалізації прав громадян на відшкодування шкоди, завданої діями чи бездіяльністю медичних працівників.

     Предмет – права споживачів на відшкодування шкоди завданої їм медичними працівниками.

     Актуальність  теми. В період реформування системи  охорони здоров'я України та удосконалення  правового регулювання медичної діяльності значної актуальності набуває  дослідження особливостей цивільно-правової відповідальності суб’єктів правовідносин  з надання медичних послуг. В умовах публічно-правового регулювання  медичної діяльності застосування цивільно-правових норм у згаданих відносинах особливо не досліджувалося. До того ж з прийняттям і введенням у дію нового Цивільного кодексу України постало багато проблемних питань, зокрема: визначення змісту та особливостей правовідносин  з надання медичних послуг, забезпечення прав пацієнта на різних етапах медичного  втручання, а також застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди здоров’ю та життю  пацієнтів.

     Виконані  завдання:

• провів теоретичний аналіз правової регламентації відносин з надання медичних послуг, визначив їх особливості, об’єкт, мету впливу;
• з’ясував правове становище, обсяг прав і обов’язків учасників правовідносин з надання медичних послуг;
• проаналізував поняття та зміст цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди у сфері надання медичних послуг;
• проаналізував склад правопорушення як підставу відшкодування шкоди потерпілому, діями чи бездіяльністю медичних працівників.

     Ключові слова: шкода, відшкодування, цивільний, медичні, відповідальність, пацієнт, здоров’я  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1 ВІДШКОДУВАННЯ  ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ПАЦІЄНТОВІ НЕВДАЛИМ МЕДИЧНИМ ВТРУЧАННЯМ.......................................................8

1. Зобов’язання з відшкодування шкоди.........................................................8
2. Що таке шкода здоров’ю?............................................................................9
3. Правомірне заподіяння шкоди...................................................................12
4. Особливості, притаманні відшкодуванню шкоди здоров’ю...................13

РОЗДІЛ  2 ВИДИ ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНОЇ ШКОДИ.....................15

1. Відшкодування майнової шкоди...............................................................15
2. Проблема відшкодування немайнової (моральної) шкоди.....................17
3. Перспективи відшкодування шкоди здоров’ю.........................................21

РОЗДІЛ 3 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ....................23

1. Ненадання допомоги хворому медичним працівником..........................23
2. Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником...................................................................25
3. Порушення прав пацієнта...........................................................................27

ВИСНОВКИ...........................................................................................................29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    Актуальність  теми. В період реформування системи охорони здоров'я України та удосконалення правового регулювання медичної діяльності значної актуальності набуває дослідження особливостей цивільно-правової відповідальності суб’єктів правовідносин з надання медичних послуг. В умовах публічно-правового регулювання медичної діяльності застосування цивільно-правових норм у згаданих відносинах особливо не досліджувалося. До того ж з прийняттям і введенням у дію нового Цивільного кодексу України постало багато проблемних питань, зокрема: визначення змісту та особливостей правовідносин з надання медичних послуг, забезпечення прав пацієнта на різних етапах медичного втручання, а також застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди здоров’ю та життю пацієнтів. Крім того, у вітчизняній судовій практиці ще не визначено засад застосування цивільно-правової відповідальності, на основі яких суди мали б змогу справедливо та однаково вирішувати такі справи, а також уникати судових помилок.

     У правовій літературі дослідженню цивільної  відповідальності медичних закладів і  працівників за заподіяння шкоди  здоров’ю пацієнтів присвячена порівняно  невелика кількість публікацій. Наявні роботи, в яких розглядалися тільки окремі аспекти цієї проблематики, належать представникам переважно  російської правової науки або науковцям  з інших країн. Дослідження, вітчизняних  науковців з медично-правової проблематики – теж можуть бути своєрідним фундаментом для наукової творчості та удосконалення правового регулювання в медичній діяльності, однак вони  виконані переважно на основі цивільного законодавства УРСР. Крім того, після набрання чинності новим ЦК України, ще не з’явилися роботи, які були присвячені саме комплексному дослідженню цивільно-правової відповідальності медичних закладів і працівників за заподіяння шкоди здоров’ю пацієнтів під час надання медичних послуг. Тому нові дослідження у сфері правововідносин з надання медичних послуг є сьогодні особливо актуальними для цивілістичної науки.

    Об’єктом  дослідження є цивільно-правові відносини, які виникають у сфері надання медичних послуг і реалізації прав громадян на відшкодування шкоди, завданої діями чи бездіяльністю медичних працівників.

     Предмет – права споживачів на відшкодування шкоди завданої їм медичними працівниками.

     Метою дослідження є з’ясування специфіки та умов застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди здоров’ю при наданні медичних послуг.

     Відповідно  до поставленої мети основну увагу  приділено вирішенню таких завдань:

• провести теоретичний аналіз правової регламентації відносин з надання медичних послуг, визначити їх особливості, об’єкт, мету впливу;
• з’ясувати правове становище, обсяг прав і обов’язків учасників правовідносин з надання медичних послуг;
• проаналізувати поняття та зміст цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди у сфері надання медичних послуг;
• проаналізувати склад правопорушення як підставу відшкодування шкоди потерпілому, діями чи бездіяльністю медичних працівників.

 

     Методи  дослідження, що використовувалися у роботі: системно-функціональний – при визначенні основних правових засад правового регулювання надання медичних послуг та охорони прав пацієнтів (системно-функціональний метод має системно-функціональну природу держави і права, що регулюють суспільні відносини); порівняльно-правовий – при аналізі норм законодавства України та інших країн.( Порівняння розуміють як процес відображення й фіксації відношень тотожності, подібності в правових явищах, порівнянню в процесі вивчення права властивий цілий ряд пізнавальних функцій: пізнання одиничного, особливого і загального)

      Структура роботи. Робота починається зі вступу та закінчується висновком. Дана робота складається з трьох розділів, в першому розділі чотири підпункти, в другому і третьому по три підпункти  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1 ВІДШКОДУВАННЯ  ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ПАЦІЄНТОВІ НЕВДАЛИМ МЕДИЧНИМ ВТРУЧАННЯМ

1. Зобов’язання з відшкодування шкоди

     Згідно  з чинним законодавством відносини  з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, регулюються главою 82 Цивільного кодексу України (далі —  ЦК). Зокрема, статтею 1166 ЦК визначено, що така шкода підлягає відшкодуванню  у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством [1,c. 294]. Спробуємо визначити особливості виникнення зобов’язань з такого відшкодування.

     У цивільному праві зобов’язання, що виникають в особи, яка протиправно  заподіяла іншій особі майнову  чи моральну шкоду, називають деліктними. Така назва застосовується з огляду на те, що зобов’язання виникають за заподіяння майнової або немайнової (моральної) шкоди внаслідок цивільного правопорушення — делікту.

     Цивільно-правовий делікт — це зобов’язання з заподіяння шкоди фізичній або юридичній  особі. До речі, останнім часом у  правовій літературі делікти, які виникли  внаслідок медичних втручань, отримали навіть власну назву «ятрогенні» (з  грецької «jatros» — лікар).

     За  цивільним правом України, основним об’єктом відшкодування при ятрогенному  делікті є майнові втрати, які  виникають у зв’язку з ушкодженням  здоров’я чи смертю особи та можуть виражатися, зокрема, у втраті заробітку  чи інших прибутків, у витратах на відновлення здоров’я, на поховання  тощо. Заподіяння шкоди життю або  здоров’ю пацієнта дає останньому право вимагати компенсації ще й  моральної шкоди.

     При розгляді зобов’язань з відшкодування  шкоди у сфері медицини слід також  згадати про окремі випадки заподіяння шкоди у зв’язку з купівлею платних медичних послуг як таких. Спричинення  шкоди в цих випадках має характер випадковості, вірогідності та не пов’язане  з самим медичним втручанням, а, наприклад, з неповною чи недостовірною інформацією про медичні вироби, що використовувалися при наданні послуги (наприклад, протези). Через це пацієнт-споживач висловлює претензії, що він зробив неправильний вибір медичної послуги. Тобто така проблема не пов’язана з медичними діями, а є наслідком порушення прав споживача.

     За  загальним правилом, мірою цивільної  відповідальності у ятрогенних деліктах служить не міра вини правопорушника, а розмір заподіяної шкоди, залежно  від якого і визначатиметься  розмір та порядок її відшкодування.  

2. Що таке шкода  здоров’ю?

     Щоб зрозуміти специфіку відшкодування  шкоди здоров’ю, спричиненої невдалим медичним втручанням, доцільно буде спочатку визначити, у чому така шкода полягає.

     Законодавство України чітко не розкриває поняття  «шкода здоров’ю». Під «шкодою» взагалі  у цивільному праві прийнято розуміти зменшення, знищення суб’єктивного  цивільного права чи блага.

     Отримати  більш наближену до суті цього  поняття відповідь можна у  нормативних актах, які стосуються тілесних ушкоджень. Так, наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» від 17 січня 1995 р. № 6 (далі — Наказ  № 6) визначено, що у разі неналежного  надання медичної допомоги, що виявилося  у порушенні анатомічної цілісності тканин і органів та їх функцій, такі порушення розглядаються як тілесні  ушкодження (п. 1.3.). Тобто така шкода  розглядається як синонім тілесних ушкоджень [4].

     Відповідно  до пункту 1.2 Наказу № 6 під тілесними  ушкодженнями (тобто шкодою здоров’ю) слід розуміти: порушення анатомічної  цілісності тканин, органів та їх функцій, що виникають як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів — фізичних, хімічних, біологічних, психічних [4].

     У пункті 2.1.6 Наказу № 6 даються також  визначення таких споріднених «шкоді»  понять, як «розлад здоров’я» та «наслідок ушкодження». Розлад здоров’я — це пов’язаний з ушкодженням  послідовно розвинутий хворобливий  процес. Наслідок ушкодження — це повне  загоєння ушкодження і зникнення  хворобливих змін, які були ним  зумовлені.

     За  даними дослідження нормативних  та літературних джерел, до шкоди здоров’ю, яка заподіяна при здійсненні медичних втручань, можна віднести: тілесні ушкодження, які полягають  у порушенні анатомічної цілісності органів і тканин або їх фізіологічних  функцій; виникнення супутнього основному  захворюванню пацієнта, послідовно розвинутого  хворобливого процесу або патологічного  стану, що залишають після зникнення (видужання) стійкі наслідки ушкодження у вигляді спотворення зовнішнього  вигляду частин тіла, порушення функцій  органів чи їх систем; зараження  невиліковною хворобою чи хворобою, яка  потребує тимчасової або постійної  ізоляції від суспільства; безповоротно згаяну можливість вилікування хворого, а також розвиток психічного захворювання, що виникло у результаті медичного  втручання.