Поняття, предмет і принципи патентного права

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КРИВОРІЗЬКИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

 

 

 

 

 

 

ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ  І ПРИНЦИПИ

ПАТЕНТНОГО  ПРАВА

 

 

 

 

Підготувала студентка

фізико-математичного  факультету

групи МІм-08

Попель  Майя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий  Ріг – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3

I. ОБ'ЄКТИ ПАТЕНТНОГО ПРАВА 5

1. Винахід 5

2. Корисна модель 6

3. Промисловий зразок 7

II. СУБ'ЄКТИ ПАТЕНТНОГО ПРАВА 8

1. Автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків 8

2. Патентовласники 10

3. Спадкоємці 11

III. ПАТЕНТУВАННЯ ВИНАХОДІВ ЗА КОРДОНОМ 13

1. Загальні положення патентування винаходів і корисних моделей 13

2. Відбір винаходів для патентування за кордоном 14

3. Підготовка матеріалів на одержання охоронних документів 15

за кордоном 15

4. Складання опису патентного паспорта 16

ВИСНОВКИ 19

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 20

 

 

ВСТУП

Коли у світі з'явився перший патент? Історики знають точну  відповідь на це запитання: перший офіційний документ, що засвідчує винахід, був виданий у Флоренції в 1421 році архітектору Пилипу Брунеллеську. Відомий архітектор (він же скульптор і допитливий вчений) запатентував підйомний пристрій для суден. Цей прототип підйомного крана встановлювали на баржах, які транспортували знаменитий італійський мармур. Через двадцять вісім років після цієї події був зареєстрований перший патент в Англії: він був виданий фламандському майстрові, який виготовив кольорові стекла для вікон Ітонського коледжу. Історія патентів цікава та повчальна.

У 1718 р. англійський юрист  Джеймс Пакл запатентував машину, яка цілком можна вважати прообразом і попередником (за цілих півтораста років) сучасного кулемета. Машина випускала одну кулю за секунду. Втім, нам важливі тепер не тактико-технічні дані, а записка, яку приклав винахідник до свого винаходу. У ній мовилося, що пристрій призначений "для захисту короля Георга I, його країни і законів" і була рекомендація.

У Росії юридична форма  патенту розвивалася з феодального  привілею, аж до Жовтневої революції 1917 р. охоронний документ на винахід називався саме так. Видача привілеїв на винаходи в Росії почалася з середини XVIII ст., перший був виданий у березні 1748 р.

Таким чином, було створено національні  системи захисту інтелектуальної власності. У кінці ХІХ ст. виникла потреба інтернаціоналізації цієї сфери.

Промислова власність, будучи складовою інтелектуальної власності, характеризується тим, що її об’єкти  знаходять застосування у виробничій діяльності.

Поняття «промислова власність» було вперше вжито в тексті ст. 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності у 1925р. Для об’єктів права промислової власності характерна наявність територіального принципу охорони, який полягає в тому, що виключне право на такий об’єкт дійсне тільки в межах держави, де його було одержано. Виключне право на об’єкти промислової власності підтверджує спеціальний охоронний документ, виданий компетентним органом (як правило, патентним відомством).

Сьогодні щоб вижити в  конкурентній боротьбі, потрібно виробляти конкурентоздатні товари, що можливо здійснити тільки за рахунок використання результатів інтелектуальної діяльності, а саме науково- технічної творчості, тобто об'єктів промислової власності: винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау. Необхідною умовою для ефективного створення і використання об'єктів промислової власності є наявність в країні патентної системи. 

I. ОБ'ЄКТИ ПАТЕНТНОГО ПРАВА

Патентне право — галузь винахідницького права, що являє  собою сукупність відповідних правових норм, які регулюють відносини, пов’язані зі створенням і використанням винаходів. У даний час у більшості країн використовують закони, прийняті або переглянуті впродовж останніх років. У США діє закон 1952 р. (ред. 1981 р.), у Канаді — 1935 р., у Великій Британії — 1977 р., Німеччині — 1981 р., Франції — 1968 р. (ред. 1 978 р.), в Італії — 1939 р. (ред. — 1979 р.), Австрії — 1950 р. (ред. 1 981 р.), у Швейцарії — 1954 р. (ред. 1976 р.), Японії — 1959 р. (ред. — 1975 р.), Бразилії — 1971 р., Мексиці — 1975 р., Перу — 1971 р., Колум-бії — 1 971 р. У більшості країн зміни запроваджуються відповідно до суспільних потреб та економічної політики.

1. Винахід

Згідно зі ст. 459 (1) «винахід вважається придатним для набуття  права інтелектуальної власності  на нього, якщо він відповідно до закону є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання».

Відповідно до ст. 459 (2) ЦК об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Винахід має бути новим. Новизна  винаходу визначається у світовому  масштабі. Винахід є новим, якщо його сутність не відома з сучасного рівня  техніки. Винахідницький рівень винаходу визначається шляхом порівняння здатності  фахівця створити таке рішення зі здатністю винахідника. Винахід - це винайдення, відшукання рішення, якого  фахівець не знає. Винаходом не визнається запозичення і використання чужого відомого рішення. Винаходом визнається пропозиція, яка може бути використана  у будь-якій доцільній діяльності.

Згідно із Законом України  «Про охорону прав на винаходи і  корисні моделі» не є придатними для набуття права такі об'єкти технології:

• сорти рослин і породи тварин;

• біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що їх не відносять до небіологічних та мікробіологічних процесів;

• компонування інтегральних мікросхем;

• результати художнього конструювання.

Новизна - один із критеріїв (умов) охороноздатності винаходу. Суть його полягає в тому, що до дати подання заявки на видачу патенту або, якщо заявлено пріоритет, до дати встановлення пріоритету суть винаходу не має бути розкрита для невизначеного кола осіб в обсязі, що дає можливість здійснити його.

Другим критерієм патентоздатності винаходу є винахідницький рівень. Відповідно до ст. 7 (7) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід має винахідницький рівень, якщо він є очевидним для фахівця, тобто не випливає явно з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок до уваги не беруть.

Третім критерієм патентоздатності є придатність для промислового використання.

Відповідно до ст. 7 (8) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід  визнають придатним для промислового використання, якщо його можна використати  у промисловості або в іншій  сфері діяльності.

2. Корисна модель

Згідно зі ст. 460 (1) «корисна модель вважається придатною для  набуття права інтелектуальної  власності на неї, якщо вона відповідно до закону є новою і придатною  для промислового використання»

Корисною моделлю є  результат творчої діяльності людини в галузі технології, пов'язаний із конструктивним використанням пристрою. Як корисні моделі охороняють нові і промислово застосовні рішення. Промислова придатність корисної моделі має  бути такою самою, як і промислова придатність винаходу.

Корисні моделі відрізняють  від винаходів передусім два  аспекти:

• корисна модель не повинна мати винахідницький рівень;

• максимальний рівень охорони, передбачений законодавством, менший за строк охорони винаходів.

Відрізняються корисні моделі і від промислових зразків. Корисна  модель - це внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам  пристрій, та зв'язок між ними.

Згідно зі ст. 7 (9) Закону України  «Про охорону прав на винаходи і  корисні моделі» об'єктом корисної моделі, придатним для набуття  права на нього, може бути:

• продукт (пристрій, речовина, біологічний матеріал тощо);

• процес (процес, прийом, спосіб, застосування продукту чи процесу).

Об'єктом корисної моделі, придатним для набуття права  на нього, не можуть бути:

• лікарські засоби, засоби захисту тварин та харчових продуктів;

• способи одержання лікарських засобів, засобів захисту тварин та харчових продуктів;

• способи терапевтичного, хірургічного лікування людини та тварини.

Придатність для промислового використання передбачає можливість неодноразового використання корисної моделі.

3. Промисловий зразок

Закон України «Про охорону  прав на промислові зразки» визнає промисловий зразок результатом  творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Промисловий зразок - це нове конструктивне рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим  способом.

Промислові зразки бувають  об'ємними, площинними або комбінованими. Об'ємні промислові зразки - це певна  композиція, в основу якої покладено об'ємну просторову структуру (наприклад, зовнішній вигляд меблів, певних механізмів). Площинні промислові зразки - це композиції, в основу яких покладено лінійно-графічне співвідношення елементів, що не може бути сприйняте візуально як об'ємне (наприклад, зовнішній вигляд килима, тканини). Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, притаманними об'ємним і площинним зразкам (наприклад, будівельна оздоблювальна плитка).

Відповідно до ст. 461 (1) ЦК «промисловий зразок вважається придатним  для набуття права інтелектуальної  власності на нього, якщо він відповідно до закону є новим».

Промисловий зразок визнається новим, коли сукупність його суттєвих ознак не стала загальновідомою  у світі до дати подання заявки до установи або якщо заявлено пріоритет  до дати її пріоритету.

Правову охорону не можуть отримувати об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні  споруди, друкована продукція як така, об'єкти нестійкої форми з  рідких газоподібних, сипких або подібних їм речовин.

Промислові зразки за об'єктним складом поділяються на однооб'ємні і багатооб'ємні.

Оскільки промисловий  зразок призначений задовольняти естетичні  потреби, він наближається до творів декоративно-прикладного мистецтва, правову охорону яких здійснюють згідно з нормами авторського  права.

Промисловий зразок визнають новим, якщо відомості про сукупність його суттєвих ознак, що визначають естетичні  і (або) ергономічні особливості  виробу, стали загальнодоступними у  світі до дати встановлення пріоритету промислового зразка.

II. СУБ'ЄКТИ ПАТЕНТНОГО ПРАВА

1. Автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків

 

Автор технічного та художньо-конструкторського  рішення є однією із центральних  фігур патентного права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» людину, внаслідок  інтелектуальної, творчої діяльності якої створено винахід (корисну модель), називають винахідником.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» людина, творчою працею якої створено промисловий зразок, є автором.

Для визнання особи автором  не має значення ні її вік, ні стан її дієздатності. Неповнолітні віком від 14 до 18 років не тільки набувають, а  й самостійно здійснюють належні  їм права, що випливають з факту створення  розробки. За осіб, які не досягли 14 років, а також осіб, визнаних у  встановленому порядку недієздатними, всі необхідні дії щодо належних їм прав здійснюють їхні законні представники (батьки або опікуни).

Громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства рівні у своїх правах та обов'язках, визначених патентним законодавством.

Якщо у створенні об'єкта патентного права брали участь кілька фізичних осіб, всі вони вважаються його авторами.

Підставою для виникнення співавторства є спільна творча праця кількох осіб, втілена у  вирішенні задачі. Співавторство  може виникати протягом усього творчого шляху, мати найрізноманітніші форми - необхідно лише, щоб кожний зі співавторів  зробив свій творчий внесок у спільну  роботу.

Співавторами не визнають осіб, які надали автору тільки технічну, організаційну або матеріальну  допомогу, а також осіб, які здійснювали  лише загальне керівництво розроблюваними темами, але не брали творчої участі у створенні винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Порядок користування правами, належними співавторам, визначає угода  між ними.

2. Патентовласники

Патентовласником є особа, яка володіє патентом на винахід, корисну модель або промисловий  зразок і виключними правами, що випливають з патенту, на використання зазначених об'єктів.

Патентовласником може бути автор розробки, його спадкоємець  або інший правонаступник.

Первісно правом на одержання  патенту на своє ім'я володіє автор  розробки, якщо тільки закон не встановив  іншого. Це право базується на самому факті створення патентоздатного рішення і є одним з основоположних прав автора.

Відповідно до законів  України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (ст. 9) та «Про охорону  прав на промислові зразки» (ст. 8) право  на одержання патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок, які створено у зв'язку з виконанням трудового договору, належить винахіднику  або автору промислового зразка та роботодавцю розробки, якщо іншого не встановлено договором.

Винахід, корисну модель, промисловий зразок вважають створеними у зв'язку з виконанням трудового  договору, якщо їх створено у зв'язку з виконанням трудових обов'язків  чи доручення роботодавця та (або) з використанням договору, виробничих знань, секретів виробництва, знарядь  чи коштів роботодавця.