Поняття, предмет і принципи патентного права

Обов'язковою умовою договору про передання права на одержання  патенту від винахідника або  автора промислового зразка до роботодавця  є надання винахіднику або  автору промислового зразка справедливої винагороди відповідно до економічної  цінності та іншої вигоди роботодавця.

Патентовласником об'єкта патентного права можуть одночасно  виступати кілька осіб. Така ситуація може виникнути при створенні  об'єкта кількома співавторами. Вони можуть передати свої права на одержання  патенту одному або кільком співавторам  чи одержати патент на ім'я всіх співавторів.

Придбати право на одержання  патенту або купити вже виданий  патент може не тільки одна, а й кілька осіб. Співвласниками патенту можуть бути і кілька спадкоємців.

Взаємовідносини із приводу  використання об'єкта патентного права, патент на який належить кільком особам, визначає угода між ними. За відсутності  такої угоди кожний із них може використовувати охоронюваний об'єкт  на свій розсуд, але не має права  оформляти на нього ліцензію або  відчужувати патент іншій особі  без згоди решти власників.

Іноземні патентовласники, які є громадянами держав - учасниць Паризької конвенції або мають  на території однієї з цих держав постійне місцезнаходження, користуються в Україні таким самим обсягом  прав, що й українські патентовласники.

3. Спадкоємці

У разі смерті автора розробки або власника патенту суб'єктами патентного права стають їхні спадкоємці.

До спадкоємців переходять лише майнові права. Вони передбачають право на подання заявки, видачу патенту й одержання винагороди або компенсації, якщо патент має  право одержати роботодавець померлого  автора.

При спадкуванні патентних  прав до спадкоємців переходять права  патентовласника в повному обсязі. Проте період їхньої дії обмежений  строком дії патенту, що залишився.

Будучи повноправним патентовласником, спадкоємець може перевідчужувати патент будь-якій зацікавленій особі.

Якщо спадкоємців кілька, вони реалізують винахідницькі та патентні права, що перейшли до них, за взаємною угодою. Вони можуть робити це спільно, наділити відповідними правомочностями одного зі спадкоємців, передати майнові права третій особі тощо.

Спори між спадкоємцями з  цього приводу розглядають у  судовому порядку.

При переході у спадщину патенту  спадкоємці зобов'язані одержати в  нотаріуса спеціальне свідоцтво  про право спадкування патенту, у якому зазначено, хто яку  частину спадкує відповідно до патентного права.

Якщо в заповіті не визначено  точно частки спадкоємців і між  ними виникає спір щодо патентних  прав, його розглядає суд за позовом  будь-кого зі спадкоємців.

  
III. ПАТЕНТУВАННЯ ВИНАХОДІВ ЗА КОРДОНОМ

1. Загальні  положення патентування винаходів  і корисних моделей

Патентування винаходів  за кордоном здійснюється з метою  захисту економічних інтересів держави переважно в таких випадках:

• відправлення продукції  на експорт (машин, матеріалів, приладів,

обладнання);

• продаж ліцензій іноземним  фірмам, організаціям або окремим

особам;

• надання допомоги іншим  країнам під час будівництва  об’єктів

(розробки технологічних  процесів, випуску продукції і  т. ін.);

• науково-технічне співробітництво  із закордонними партнерами.

Готуючи пропозиції для патентування винаходів, корисних моделей, потрібно враховувати основні положення патентних законів тих країн, де буде здійснюватися патентування винаходу чи корисної моделі.

Знання зарубіжних законів  патентування і правил їх застосування дають патентуючим організаціям можливість краще зорієнтуватись у визначенні доцільності патентування конкретних винаходів та корисних моделей, у виборі країн патентування.

Зазначимо, що поняття «корисна модель» охоплює такі технічні нововведення, які за своїми зовнішніми ознаками дуже нагадують патентоспроможні винаходи, але є менш значними з огляду на їх внесок до рівнятехніки.

Законодавство деяких країн, здійснюючи правову охорону винаходів і корисних моделей, встановлює більш спрощений порядок видачі охоронних документів на корисні моделі. Їх називають малими винаходами — внаслідок меншої їх дії та, відповідно, менших грошових зборів за патентування.

Патентування винаходів  за кордоном та корисних моделей, створених у своїй країні, здійснюється за рішенням Державного патентного відомства (далі — Відомство) на основі пропозицій підприємств, міністерств, а в деяких випадках з урахуванням рекомендацій Управління патентування та ліцензування при Відомстві.

Подання винаходів за кордон на винаходи допускається, як правило, тільки після того, як ці винаходи будуть заявлені у Відомстві України. Патентне відомство може в окремих випадках дозволити патентувати винаходи за кордоном до подачі на них заявок у своїй країні. Патентування винаходів за кордоном здійснюється після визнання рішення Відомством, підприємством, організацією, закладом або за згодою цього підприємства, організації, закладу, автора винаходу в установленому порядку.

2. Відбір  винаходів для патентування за кордоном

Пропонуючи винаходи для  зарубіжного патентування, підприємство, організація, міністерство повинні визначитися, чи будуть об’єкти, у яких використано ці винаходи, експортуватися, включаючи комплектні поставки, або чи передбачається на ці об’єкти продаж ліцензій, або вони будуть розроблятися, виготовлятися шляхом кооперації із зарубіжними фірмами, організаціями.

Якщо винаходи можуть бути виготовлені за описом, доданим до патенту, або на основі опублікованих заявочних матеріалів і для цього не потрібно спеціальних знань типу «ноу-хау» та участі спеціалістів для їх виготовлення типу «інжиніринг», а по виробах, виготовлених за запатентованою технологією, неможливо визначити, яким методом вони виготовлені, заявники практично не зможуть проконтролювати використання їхніх винаходів за кордоном. Патентувати такі винаходи за кордоном, як правило, недоцільно, оскільки в тих випадках стає відомою відповідна інформація для іноземних зацікавлених фірм і це зменшує перспективу комерційної реалізації винаходів на зовнішньому ринку.

Кожен винахід, який пропонується для патентування, повинен бути своєчасно освоєний промисловістю. З цією метою патентуюча організація, міністерство вживають заходів для використання цих винаходів спочатку у своїй країні і включають їх у відповідні плани економічного розвитку галузі, оскільки без промислового освоєння винаходу не може бути ні експорту, ні вигідного продажу ліцензії.

Патентуючі організації, міністерства під час направлення в Держпатент пропозицій на патентування винаходів за кордоном, зазначають термін освоєння об’єктів техніки, у якій ці винаходи задіяно, з посиланням на відповідні затверджені плани, роблять про це записи в патентних паспортах.

Неправильно оформлені патентні паспорти, у яких є невизначені  і непідтверджені дані про доцільність патентування, а також відсутність необхідних документів не дають Відомству можливості прийняти рішення про патентування, і матеріали направляються міністерству на доопрацювання.

Якщо автори винаходів  самі хочуть патентувати свої винаходи за кордоном, то вони повинні у відповідні міністерства, відомства дати пропозиції про патентування, заповнений патентний паспорт, копії винаходів, рішення Відомства про видачу охоронного документа.

3. Підготовка матеріалів на одержання  охоронних документів

за  кордоном

Неправильно оформлені патентні паспорти, у яких є невизначені  і непідтверджені дані про доцільність патентування, а також відсутність необхідних документів не дають Відомству можливості прийняти рішення про патентування, і матеріали направляються міністерству на доопрацювання.

Якщо автори винаходів  самі хочуть патентувати свої винаходи за кордоном, то вони повинні у відповідні міністерства, відомства дати пропозиції про патентування, заповнений патентний паспорт, копії винаходів, рішення Відомства про видачу охоронного документа.

Подання заявок на патентування винаходів у зарубіжні патентні відомства і листування щодо них здійснюється через ТПП, яка після одержання від Держпатенту повідомлення про прийняття рішення на патентування винаходів за кордоном і від патентуючої організації необхідних відомостей у двотижневий термін надсилає документи в патентні відомства відповідних країн.

Копії запитів іноземних  патентних відомств і патентних  повірених для подання роз’яснень та інших матеріалів на винаходи для патентування, а також експертиз патентних відомств ТПП направляє патентуючій організації з повідомленням термінів подання відповідей.

Коли патентуюча організація своєчасно не дає відповідь на рішення експертизи патентних відомств або ці відповіді даються не по суті поставлених питань, що може викликати непотрібні витрати валюти і привести до втрати можливості одержати охоронний документ, Відомство приймає рішення про припинення патентування.

Одержавши охоронні документи  на винаходи за кордоном, ТПП направляє охоронний документ й опис винаходу патентуючій організації.

Через чотири роки з часу подання заявки у зарубіжні патентні відомства патентуюча організація зобов’язана подати матеріали у Відомство, а копію — у відповідне міністерство, відомство — підтвердження про необхідність продовжити патентування або підтримки чинності одержаних охоронних документів стосовно винаходу. Підтвердження повинно відображувати стан процесу освоєння винаходу у своїй країні і реалізації винаходу на зовнішньому ринку, результати комерційної проробки і т. ін.

За відсутності таких  підтверджень Відомство приймає  відповідне рішення про призупинення патентування й підтримки чинності охоронних документів.

4. Складання опису патентного паспорта

Патентний паспорт подається  в Держпатент в одному примірнику разом з копією опису винаходу, поданого із заявкою в Науково-дослідний центр патентної експертизи. Додаються також копія пріоритетної довідки і остаточне рішення експертизи, якщо воно є.

Патентний паспорт заповнюється на об’єкт, у якому використано  на патентування винаходи. Патентний паспорт складає організація, яка пропонує патентувати винахід за кордоном. Усі пункти патентного паспорта повинні бути заповнені чітко і містити повні відповіді на всі поставлені запитання.

Пункт 1

Дається технічна характеристика об’єкта.

Пункт 2

Наводяться дані порівняно  з найбільш перспективним об’єктом аналогічного призначення, а також економічний або інший ефект.

Пункт 3

З’ясовують стан об’єкта  на момент заповнення паспорта: виготовлений макет, дослідний або промисловий зразок, проведені випробування, їх результати, винаходи впроваджуються (де) або впроваджені (де).

Пункт 4

Розглядають заходи щодо промислового освоєння.

Пункт 5

Вказують орієнтовну потребу  в об’єкті у своїй країні і  у країнах, де передбачається реалізація даного об’єкта.

Пункт 6

Зазначають галузі використання винаходу і можливі інші методи використання.

Пункт 7

З’ясовують можливість контролю за використанням винаходу стосовно готового продукту.

Пункт 8

Висвітлюють секрети конструктивного  або виробничого характеру (ноу-хау), які містить об’єкт, котрі однак не розглянуто в заявці або публікаціях.

Пункт 9

Наводять відомості (опубліковані) про винаходи, впроваджені в даному об’єкті, крім рекомендованих до патентування.

Пункт 10

Наводять дані, чи використовувалися раніше у своїй країні винаходи, що патентуються, і яка їх ефективність, а також чи використовуються вони в експортній продукції або проданих ліцензіях.

Пункт 11

Наводять відомості про  відкриті публікації, якщо такі були, стосовно винаходів.

Пункт 12

Вказують мету патентування винаходів (експорт або комплексні поставки об’єкта, у якому використано винаходи, очікуваний продаж ліцензії або інші мотиви).

Пункт 13

Називають країни, де передбачається продаж ліцензій, і підтверджують можливості продажу по кожній країні.

Пункт 14

Крім країн поставки, зазначають можливий об’єм експортної продукції, що є вирішальним моментом у визначені країн патентування.

Пункт 15

Зазначають країни, у яких доцільно патентувати винаходи.

Пункт 16

Наводять інші відомості, які додатково характеризують об’єкт.

Пункт 17

Наводять дані про організацію, яка здійснює діловодство з патентування винаходів, зазначених у патентному паспорті.

Пункт 18

Подають висновок міністерства, відомства.

 

 ВИСНОВКИ

Патентне право - це сукупність норм, що регулюють май­нові й особисті немайнові відносини, які виникають  у зв´язку з використанням  авторства на винаходи, корисні моделі і про­мислові зразки, з охороною прав на винаходи, корисні моделі і  промислові зразки, установленням режиму використання цих об´єктів, матеріальним і моральним стимулюванням, а  також захистом прав авторів і  патентовласників.

Об´єктами патентного права є винаходи, корисні моделі і промислові зразки, яким надається правова охорона, що не су­перечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Патентоздатність - це властивість нововведення бути виз­наним винаходом, корисною моделлю, промисловим зразком у правовому відношенні і, відповідно, одержати правову охорону. Винахід - це технічне (технологічне) рішення, що отримує правову охорону у разі, якщо воно є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним для використання. Об´єктом винаходу може бути продукт, (пристрій, речовина тощо) або про­цес у будь-якій сфері технології.

Патентування винаходів  за кордоном здійснюється з метою захисту економічних і правових інтересів держави переважно під час експорту, продажу ліцензій, проведення виставок, ярмарок і т. ін.

Патентування винаходів  за кордоном проводиться після того, як ці винаходи запатентовано у своїй країні і Держпатент прийняв рішення про проведення патентування.