Шпаргалка по "Договорное право"

зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов’язань;

зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.

2.Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є:

1) несплата коштів, визначених договором  купівлі-продажу, протягом 60 днів  з дня нотаріального посвідчення  договору;

2) невиконання або неналежне  виконання умов продажу об’єкта  і зобов’язань покупця щодо  основних напрямів розвитку і  функціонування приватизованого об’єкта;

3) невиконання умов договору  купівлі-продажу у зв’язку з  банкрутством приватизованого підприємства  або підприємства, до якого було  передано приватизований об’єкт.

У договорі купівлі-продажу чітко  визначаються критичні значення неналежного виконання виключних умов (строк, відсоток виконання).

Строк виконання  зобов’язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п’яти  років

Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Державний орган приватизації має  право залучати органи виконавчої влади  та органи місцевого самоврядування (за їх згодою) до здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу.

За результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою Фондом державного майна України.

3. Власники приватизованих об'єктів  мають пріоритетне право на  довгострокову оренду (на строк  не менше десяти років) займаних  ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України.

4. Договір купівлі-продажу підлягає  нотаріальному посвідченню та  у випадках, передбачених законом,  державній реєстрації.

5. На вимогу  однієї із сторін договір купівлі-продажу  може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

6. Передача приватизованого об’єкта  в заставу або внесення такого  об’єкта до статутного капіталу  господарського товариства в період дії умов договору купівлі-продажу здійснюється за згодою державного органу приватизації, який є стороною цього договору, в установленому Фондом державного майна України порядку.

7. Проведення додаткової емісії  акцій акціонерним товариством

8. Забороняється подальше відчуження  окремих частин пакета акцій  до повного виконання покупцем  умов договору купівлі-продажу  об'єкта приватизації, а також  подальше відчуження приватизованого  об'єкта без збереження для  нового власника зобов'язань, визначених умовами конкурсу, аукціону, викупу.

9. У разі  розірвання в судовому порядку  договору купівлі-продажу у зв'язку  з невиконанням покупцем договірних  зобов'язань приватизований об'єкт  підлягає поверненню у державну  власність, включаючи земельну ділянку.

54.  Правове регулювання закупівлі товарів за державні кошти

 Однією  з   форм  участі  громадськості   у  формуванні   та реалізації  державної  політики  у  сфері   державних  закупівель є Тендерна палата України.

     Стаття 17-3.

     1. Тендерна  палата  України  функціонує  з  метою  сприяння: розвитку   системи  державних  закупівель  в  Україні,  прозорості державних закупівель,  підвищенню ефективності  та  раціональності витрачання державних коштів, здійсненню громадського контролю.  Тендерна палата  України  є  незалежною  у своїй діяльності.

     З  метою забезпечення здійснення  громадського контролю у сфері  державних  закупівель замовник  надсилає Тендерній палаті України  в паперовому  або  електронному  вигляді  тендерну  (кваліфікаційну)  
документацію,   протокол   розкриття  тендерних  (кваліфікаційних, цінових)  пропозицій,  протокол  оцінки  та  звіт  про  результати здійснення  процедури закупівлі протягом трьох робочих днів з дати  
їх  затвердження. 

     6.  Тендерна  палата  України з метою забезпечення здійснення громадського  контролю  у  сфері державних закупівель має право на всіх   етапах   здійснення   державних  закупівель  запитувати  та отримувати   у   замовників,  учасників,  інших  осіб  інформацію,  
документи   та  матеріали щодо  діяльності  тендерного  комітету замовника,   здійснених  замовником  закупівель,  стану виконання  
договорів  про закупівлю на будь-якій стадії виконання. Замовники, учасники,  інші особи протягом п'яти робочих днів з дати отримання відповідного  запиту  мають  надіслати  Тендерній  палаті  України  
інформацію,   завірені   належним   чином   копії   документів  та матеріалів,  за  винятком  тих,  які  містять  охоронювану законом таємницю.

     8. При виявленні  порушень  під   час  
здійснення відповідних перевірок контролюючими органами а також вчинення  тиску на членів або працівників Тендерної палати України з  боку  будь-яких  фізичних  чи  юридичних  осіб  Тендерна палата України  має  право:

     направляти  інформацію у відповідні  органи  для вжиття  ними належних заходів;

     інформувати Верховну  Раду  України,   Кабінет Міністрів України, Антимонопольний комітет України та громадськість;

     оприлюднювати  підготовлені висновки щодо  виявлених   порушень або  іншої  інформації  у  засобах  масової інформації,  проводити громадські слухання з цих питань.  
     Тендерна  палата України у разі виявлення під час розгляду та аналізу документів  і матеріалів   щодо   здійснення   державних закупівель  ознак злочину має право передавати такі документи та матеріали  до правоохоронних органів.

     Тендерна  палата  України  у  разі  виявлення порушень у сфері  державних закупівель,  які були  допущені замовником або  Комісією, або  контролюючими органами,  а також у разі прийняття  підзаконних  
нормативно-правових актів,  що суперечать нормам цього  Закону,  з метою  здійснення  громадського контролю має право на звернення до суду з  позовом  про  оскарження  рішень  або  висновків  Комісії,

 

55.  Види процедур щодо державних закупівель ( відкриті торги, двоступеневі торги, запит цінових пропозицій, закупівлі в одного постачальника)

Згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель» ст. 20- 32.

Відкриті  торги є основною процедурою закупівлі Під час проведення процедури відкритих  торгів  пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи. Оголошення  про  проведення  процедури  відкритих   торгів безоплатно   публікується   в  державному  офіційному  друкованому виданні з питань державних закупівель та  безоплатно  розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Двоступеневі  торги Ст.33-34 Процедура двоступеневих торгів  може  застосовуватися за таких умов: замовник не   може   визначити   необхідні  технічні,  якісні характеристики (специфікації) товарів (робіт)  або  визначити  вид послуг  та  якщо  для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками; предметом закупівлі   є   здійснення   наукових   досліджень, експериментів  або розробок,  виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт.  
Порядок проведення процедури двоступеневих торгів  
1. Двоступеневі  торги проводяться в порядку,  передбаченому  
для  процедури  відкритих  торгів,  з  урахуванням  особливостей, визначених цим розділом. 2. Двоступеневі торги проводяться в два етапи.

На першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні  пропозиції конкурсних торгів  без  зазначення  ціни

На другому  етапі  замовник  запрошує  до  участі  учасників, попередні пропозиції  конкурсних торгів яких не було відхилено на першому етапі та пропозиції яких виявилися прийнятними в цілому, але не  менше ніж двох.  На другому етапі учасники повинні подати остаточні пропозиції конкурсних торгів із зазначенням ціни.  
Запит цінових пропозицій ст. 35-38

Замовник  здійснює закупівлю  шляхом застосування процедури  
запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг,  для  яких  існує постійно діючий ринок,  за умови,  що їх вартість не перевищує 200 тисяч гривень. Запит цінових пропозицій безоплатно публікується в державному офіційному  друкованому виданні з питань державних закупівель та безоплатно  розміщується  на  веб-порталі Уповноваженого   органу.Кожен   учасник   має  право  подати  тільки  одну  цінову пропозицію,  яка  не  може  бути  в  подальшому  змінена.   Цінова пропозиція  подається  у  письмовій  формі  за  підписом учасника, прошита,  пронумерована  та  скріплена  печаткою,  у  запечатаному конверті. Цінові  пропозиції розкриваються у встановлений замовником  
час.  До  участі  у   процедурі   розкриття   цінових  пропозицій запрошуються всі учасники, що подали свої пропозиції.Переможцем процедури запиту цінових пропозицій  визнається учасник,  який подав пропозицію,  що відповідає вимогам замовника, зазначеним у запиті цінових пропозицій, та має найнижчу ціну.

Закупівлі в одного постачальника. Ст. 39Закупівля в одного учасника - це процедура, відповідно до якої  замовник  укладає  договір  про  закупівлю з учасником після проведення  переговорів з одним або кількома учасниками та акцепту пропозиції   переможця  процедури  закупівлі  в  одного  учасника.Замовник протягом  трьох  робочих  днів  з  моменту прийняття рішення про застосування процедури  закупівлі  в  одного  учасника забезпечує  публікацію у державному офіційному друкованому виданні з питань  державних закупівель  та  розміщення  на   веб-порталі  
Уповноваженого   органу. Обґрунтування застосування  процедури закупівлі   в   одного учасника повинно містити: умови застосування процедури закупівлі; посилання на   експертні,   нормативні,   технічні   та  інші документи,  що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі. Оприлюднення інформації  про застосування процедури закупівлі в одного учасника не вважається запрошенням до участі у  процедурі закупівлі для невизначеного кола осіб.

 

56.Поняття та юридична характеристика договору контрактації.

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом можуть бути передбачені особливості  укладання та виконання договорів  контрактації сільськогосподарської  продукції.

У договорах контрактації повинні передбачатися: види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

кількість продукції, яку контрактант  приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;

 обов'язки контрактанта щодо надання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору; інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У договорі контрактації можуть передбачатися  обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам.

Решта продукції приймається контрактантом  на визначених договором приймальних  пунктах, розташованих у межах адміністративного  району за місцезнаходженням виробника.

Інші особливості виконання  договорів контрактації встановлюються Положенням про контрактацію сільськогосподарської  продукції, яке затверджується Кабінетом  Міністрів України.

 Слід зазначити, що у договорі  контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до вимог  Кодексу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

57.Правове регулювання ціноутворення у сфері господарювання.

ціноутворення - процес формування та встановлення цін.

Стаття 13. Способи державного регулювання цін

1. Державне регулювання цін здійснюється  Кабінетом Міністрів України,  органами виконавчої влади та  органами місцевого самоврядування  відповідно до їх повноважень  шляхом:

1) установлення обов’язкових для  застосування суб’єктами господарювання:

фіксованих цін;

граничних цін;