Ідентифікація за зовнішніми ознаками

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Мая 2012 в 13:53, курсовая работа

Описание работы

Габітологія (або габітоскопія) – галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження і використання цих ознак для ототожнення особи.

Содержание

ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................................ 3
РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
1.1 Поняття ідентифікації ............................................................................ 5
1.2 Об'єкти, типи і види ідентифікації ........................................................ 7
1.3 Загальна методика ідентифікації ......................................................... 10
РОЗДІЛ ІІ. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ГАБІТОЛОГІЇ (ГАБІТОСКОПІЇ) ЯК ГАЛУЗІ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
2.1 Поняття і значення криміналістичної габітології .............................. 13
2.2 Класифікація ознак зовнішності людини ........................................... 17
2.3 Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета ............................................................ 19
2.4 Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання ........................................................................................... 22
2.5 Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці .................................................................................. 28
РОЗДІЛ 3. КРИМІНАЛІСТИЧНІ ВИДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЛЮДИНИ ЗА ОЗНАКАМИ ЗОВНІШНОСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ..................... 32
ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...................

Работа содержит 1 файл

Зовнішність.doc

— 183.50 Кб (Скачать)

      ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................................ 3

РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

       1.1 Поняття ідентифікації ............................................................................ 5

       1.2 Об'єкти, типи і види ідентифікації ........................................................ 7

       1.3 Загальна методика ідентифікації ......................................................... 10

РОЗДІЛ ІІ. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ГАБІТОЛОГІЇ (ГАБІТОСКОПІЇ) ЯК ГАЛУЗІ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

      2.1 Поняття  і значення криміналістичної  габітології .............................. 13

      2.2 Класифікація  ознак зовнішності людини ........................................... 17

      2.3 Криміналістичне  документування ознак зовнішності  людини методом словесного портрета ............................................................ 19

      2.4 Криміналістична  характеристика і методика діагностики  татуювання ........................................................................................... 22

      2.5 Сучасні  засоби і технології документації  ознак зовнішності людини в  криміналістиці .................................................................................. 28

РОЗДІЛ 3. КРИМІНАЛІСТИЧНІ ВИДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЛЮДИНИ ЗА ОЗНАКАМИ ЗОВНІШНОСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ..................... 32

ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 35

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ......................................................... 37

      ВСТУП

 

      Актуальність  теми дослідження. Зовнішній вигляд (зовнішність) людини здавна використовується під час упізнання та кримінальної реєстрації злочинців. Зовнішність людини залишається відносно незмінною протягом всього її життя. Ознаки, які характеризують зовнішню будову людини, називаються ознаками зовнішності. У кожної людини зовнішній вигляд є суто індивідуальний і має здатність відображатися в матеріальних слідах та пам'яті людини у вигляді уявних образів. Ознаки зовнішності складають основу криміналістичного дослідження під час вирішення ідентифікаційних та діагностичних завдань. Вчення про ознаки зовнішності людини, про їх матеріальні та ідеальні відображення, про методи та засоби їх фіксації й використання для встановлення фактів, які відіграють значну роль у розкритті та розслідуванні злочинів, утворює окрему теорію науки криміналістики, яку називають криміналістичною габітологією або габітоскопією.

      Габітологія (або габітоскопія) – галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження і використання цих ознак для ототожнення особи. Науковою основою габітології є дані анатомії, антропології, біології.

      Ідентифікація людини за ознаками зовнішності являє  собою встановлення тотожності або  відмінності конкретної особи в  оперативно-розшукових або кримінально-процесуальних  цілях. Така ідентифікація можлива через індивідуальність зовнішнього вигляду людини та відносну його незмінність (стійкість). Ідентифікованою за ознаками зовнішності є особа, яка перевіряється (розшукувана особа). Це може бути підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений. Ідентифікуючими об'єктами виступають:

  1. мисленнєвий образ зовнішнього вигляду, який зафіксований у пам'яті свідка, потерпілого, іншої особи; при цьому ототожнення здійснюється шляхом пред'явлення для впізнання;
  2. матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;
  3. словесний опис зовнішності людини з використанням спеціальної термінології (наприклад, у криміналістичному обліку розшукуваної особи) чи в довільній формі (під час допиту потерпілого);
  4. останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп).

      Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.

      Метою курсової роботи є дослідження криміналістичної габітології.

      Мета  роботи передбачає виконання таких  завдань:

  • дослідити сутність і значення криміналістичної ідентифікації;
  • дослідити поняття і значення криміналістичної габітології (габітоскопії) як галузі криміналістичної техніки;
  • визначити криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі.

      Об'єктом  дослідження курсової роботи є законодавство України, що регулює суспільні відносини щодо кримінальної відповідальності.

      Предмет дослідження – криміналістична габітологія.

      Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.

      Теоретичною основою даного дослідження є підручники, навчальні посібники, збірники наукових праць, що відносяться як до науки криміналістики, психології, конституційного, кримінально – процесуального права.

      Методи  дослідження: історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз.

      Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

 

РОЗДІЛ  І. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

      1.1 Поняття ідентифікації

 

      Термін  «ідентифікація» походить від пізньолат. identifico – ототожнюю. Теорія ідентифікації вивчає технічні засоби, методи і прийоми встановлення тотожності об'єктів, що мають значення для розслідування злочину.

      Вирішення питань про тотожність має важливе  значення при розслідуванні різних злочинів. Водночас встановлення тотожності є встановленням суттєвих у справі обставин.

      Встановлення  тотожності різних об'єктів дає змогу встановити факти, важливі для розслідування злочину, тобто доказові факти, одержати докази.

      Процес  встановлення тотожності об'єктів (взуття – за слідами, особи – за прикметами зовнішності, знаряддя злому – за відбитками тощо) здійснюється різними  методами. Теорія ідентифікації вивчає загальні прийоми, методи і принципи, які притаманні усім випадкам встановлення тотожності, і тому називається загальною теорією криміналістичної ідентифікації.

      Для того, щоб вирішити питання про  тотожність або відмінність, необхідно в одних випадках здійснити більш-менш складне дослідження (криміналістичну експертизу), в інших – провести слідчі дії (наприклад, пред'явлення для впізнання).

      Тому  розрізняють оперативно-слідчу та експертну  ідентифікацію.

      В усіх випадках встановлення тотожності являє собою процес, який охоплює дослідження, порівняння або зіставлення ознак, – такий процес називається ідентифікацією, або ототожненням.

      Таким чином, криміналістична ідентифікація – це процес встановлення індивідуальної тотожності об'єктів, які мають значення для розслідування злочину або розгляду кримінальної справи.

      Розробка  теорії криміналістичної ідентифікації  є досягненням криміналістики. Криміналісти при з'ясовуванні всіх вузлових питань ідентифікації виходять із положення  щодо діалектичної тотожності, а саме: немає двох речей, предметів матеріального світу, які б були абсолютно подібними за всіма рисами та ознаками. Кожний об'єкт тотожний лише сам собі, відрізняється від усіх інших, хоча б і подібних [5, с.27].

      Наведене  положення є головним в теорії криміналістичної ідентифікації. Тотожність тільки з собою та відносна стійкість ознак й обумовлюють можливість ідентифікації. Положення «об'єкт тотожний тільки сам собі» дозволяє науково обґрунтувати висновок про тотожність при збігу комплексу ознак.

      Винятково важливим для теорії ідентифікації та правильного застосування її положень у судово-слідчій та експертній практиці є положення про те, що «конкретна тотожність містить у собі також розбіжності, зміни».

      Для висновку про тотожність необхідно враховувати зміни, що відбулися, в об'єктах ідентифікації, а також те, що розходження в деяких ознаках при порівнянні не виключає тотожності.

      1.2 Об'єкти, типи і  види ідентифікації

 

      На  даний час загальновизнаним є  те, що об'єктами ідентифікації в криміналістиці можуть бути речі, тварини, особи. Об'єктами ідентифікації вони стають, коли потрапляють в орбіту судового процесу, а встановлення тотожності набуває істотного значення для справи.

      Предмети  (речі). Завдання встановлення тотожності предметів може виникнути при розслідуванні різних злочинів. Неможливо дати вичерпний перелік предметів, щодо яких виникне потреба встановлення тотожності. За кримінальними справами такими предметами можуть виступати знаряддя і засоби, використані злочинцем при вчиненні злочину; залишені сліди; предмети, загублені злочинцем; викрадені речі, печатки, штампи тощо.

      Тварини. Встановлення тотожності тварин набуває значення, коли тварина була використана злочинцем для вивозу викрадених цінностей і на місці події були виявлені сліди лап або коли тварина була предметом розкрадання тощо.

      Особи. Об'єктом ідентифікації може бути особа людини або труп. У слідчій практиці найчастіше зустрічаються випадки ідентифікації особи обвинуваченого, потерпілого, жертви злочину (невпізнаного трупа) та ін.

      У криміналістиці розрізняють такі типи (випадки) ідентифікації:

      а) встановлення тотожності об'єкта за ознаками, відображеними у пам'яті людини;

      б) встановлення тотожності за описом;

      в) встановлення тотожності за фотозображенням;

      г) встановлення тотожності за слідами, які  відображають ознаки зовнішньої будови та інших речових проявів;

      ґ) встановлення тотожності цілого за частиною [5, с.28].

      Особливим типом встановлення тотожності є  ідентифікація цілого за частиною. У таких випадках вирішується питання про те, чи становили дві або декілька частин одне ціле; чи є дані частини частинами одного цілого. Можливість ідентифікації цілого за частиною відкриває шлях до використання з метою розкриття злочину різних дрібних часток. Нерідко вирішення питання про те, чи частини предмета на місці вчинення злочину становили одне ціле до його руйнації, дозволяє встановити злочинця і викрити його.

      Необхідно розрізняти індивідуальну ідентифікацію (ідентифікацію у вузькому розумінні) та встановлення групової належності (групову ідентифікацію).

      При індивідуальній ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, тобто те, що даний об'єкт є саме тим, що спостерігався раніше або залишив  сліди. При встановленні групової належності з'ясовується лише те, що об'єкт належить до певної групи (роду, виду, марки, системи тощо). Тобто при індивідуальній ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, а при встановленні групової належності – подібність (віднесення об'єкта, що залишив сліди, до групи, роду, виду об'єктів).

      Встановлення  конкретної тотожності має більш  важливе значення для слідства, ніж  встановлення групової належності. Проте  не слід недооцінювати й групову  ідентифікацію.

      Значення  встановлення групової належності полягає  в такому:

  1. встановлення групової належності є, як правило, необхідним етапом до встановлення конкретної тотожності;
  2. встановлення групової належності дозволяє виключити групу об'єктів з обсягу криміналістичного дослідження, є засобом виключення деяких версій у справі й тим самим звужує коло пошуків потрібного об'єкта.

      Групова ідентифікація має місце тоді, коли необхідно ідентифікувати матеріали  і речовини. У цьому випадку  мова йде про збіг властивостей порівнюваних об'єктів, які належать до певної групи, що і буде ототожнюваним об'єктом. Індивідуальна ідентифікація не завжди можлива і дослідження може обмежуватися тільки встановленням групової належності. Частіше за все індивідуальна ідентифікація буває неможлива через недостатньо повне відображення ознак об'єкта.

      У деяких випадках можливість встановлення тільки належності до групи залежить від рівня розвитку даної науки. Існує загальне правило, за яким індивідуальна ідентифікація можлива тільки за ознаками зовнішньої будови об'єктів, а якщо таких ознак немає (рідина, газоподібні речовини) або вони не відобразились як слід, то провадиться тільки групова ідентифікація.

Информация о работе Ідентифікація за зовнішніми ознаками