Торгівля людьми

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Мая 2013 в 10:25, курсовая работа

Описание работы

Метою дослідження курсової роботи є комплексний аналіз криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
1) проаналізувати та визначити поняття та значення криміналістичної характеристики як структурного елементу методики розслідування;
2) проаналізувати поняття криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми та зміст її елементів, а саме визначити та охарактеризувати:
- дані про спосіб вчинення та приховування;
- дані про обстановку та слідові картину;
- відомості про особу злочинця і потерпілого.

Содержание

ВСТУП ………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Загальні засади криміналістичної характеристики ……………………..5
1.1 Поняття та значення криміналістичної характеристики як структурного
елементу методики розслідування ……………………………………………………5
РОЗДІЛ 2. Поняття криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми та зміст її елементів …………………………………………….14
2.1 Дані про спосіб вчинення та приховування …………………………………….14
2.2 Дані про обстановку та слідові картину ………………………………………...17
2.3 Відомості про особу злочинця і потерпілого …………………………………..24
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………..28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……………………….30

Работа содержит 1 файл

KSR_Torgivlya_lyudmi.doc

— 193.50 Кб (Скачать)

У причинному зв’язку із способом вчинення злочину завжди знаходиться  його „слідова картина”.У справах про торгівлю людьми криміналістичний інтерес представляють не тільки сліди злочинців, але й сліди потерпілих. Дуже важливо правильно визначити, які саме сліди і де повинні або могли залишитися в результаті вчинення злочину.

Пошук слідів доцільно проводити як на місці затримання підозрюваних у вчиненні злочинів, так і в місці утримання потерпілих, за місцем знаходження посередників у вчиненні злочинів, транспортних засобах, що використовувалися для перевезення потерпілих, тощо.

Оскільки мова завжди йде  не тільки про матеріальні, але й  про ідеальні сліди, їх носії (джерела) варто виявляти відслідковуючи діяльність із підготовки вчинення злочину, безпосереднього вчинення та приховання наслідків (слідів злочину). Кожна з цих стадій може бути помічена очевидцями. Від них можливо отримати відомості про стать людей, пов’язаних із вчиненням торгівлі людьми, їх вік, зовнішній вигляд, особливі прикмети, автотранспорт, напрямок руху і деякі інші дані, що мають значення для встановлення особистості злочинців.

Слідова картина  характеризується й тим, що торгівля людьми також пов’язана із перетинанням державного кордону України. Для цього злочинці можуть використовувати підроблені документи, налагоджувати корупційні зв’язки із представниками уповноважених органів, перетинати кордон незаконно. Звісно, така діяльність не може проходити безслідно, а знаходить свій вираз у відповідній слідовій інформації.

Отже, вчинення торгівлі людьми знаходить свій вираз у наявності  матеріальних та ідеальних слідів вчинення злочину, а саме: 17

- слідів, пов’язаних із переміщенням (законним чи незаконним) через державний кордон (наприклад, відповідні документи);

- слідів укладення незаконної угоди стосовно жертви з її подальшим переміщенням через кордон (наприклад, журнали обліку відвідувань, записи секретарів організацій, що займаються працевлаштуванням громадян за кордоном та ін.);

- слідів отримання винагороди за продаж людини (гроші, цінності, сліди пальців рук на них, мікрочастинки тощо);

- слідів, що залишилися на тілі людини внаслідок застосування фізичного насильства (тілесні ушкодження, сліди крові);

- широкого кола ідеальних слідів (показання потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачених), що в сукупності складають такий елемент криміналістичної характеристики як «слідова картина».18

Успішна кваліфікація злочину залежить насамперед від  того, наскільки особа, яка її здійснює, має уявлення про склад злочину  як юридичну підставу притягнення винного  до кримінальної відповідальності, а  також про його складові ознаки (елементи). Кожний елемент будь-якого складу злочину (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона) має істотне значення при встановленні вини тієї чи іншої особи в діянні, що їй інкримінується.

Описуючи кожен  конкретний склад злочину в диспозиції статей Кримінального кодексу України, законодавець найбільшу увагу завжди приділяє опису його об'єктивної сторони. Але немає ніяких підстав вважати, що саме цей елемент у нормі закону є найважливішим і займає значне місце в загальній структурі складу злочину, оскільки всі елементи за ступенем інформативності й обсягом являють собою "окремі самостійні сектори єдиного кола", які тільки в сукупності можуть визначити те чи інше діяння як злочин, і відсутність хоча б одного з них дає підстави стверджувати про відсутність і складу злочину.

Зазначення  законодавцем у диспозиціях статей Кримінального кодексу України (далі КК України) такої кількості ознак, котрі складають і характеризують об'єктивну сторону злочину, на наш погляд, пов'язане саме з тим, що тільки вона, по суті, являє собою діяння (дію або бездіяльність), з наявністю якого (за умови, що інші елементи злочину присутні) кримінальний закон пов'язує конкретний склад злочину, а відповідно, визначає злочинність тієї чи іншої поведінки.

Досліджуючи даний  елемент складу злочину, необхідно  зазначити, що він, у свою чергу, так само має певні ознаки, які поділяються на обов'язкові та факультативні. До обов'язкових відноситься діяння (дія або бездіяльність), а до факультативних – злочинний наслідок, причиновий зв'язок, а також місце, час, знаряддя, засоби, спосіб та обстановка скоєння злочину. Головна відмінність між обов'язковими й факультативними ознаками полягає в тому, що обов'язкові ознаки – це необхідна умова для існування будь-якого із злочинів. Факультативні ж ознаки в одних злочинах можуть бути наявними, а в групі інших – або не існують взагалі, або існують, але не несуть у собі будь-якої особливої інформації та не впливають на кваліфікацію злочину.19

Звідси випливає, що склад конкретного злочину  – це сукупність певним чином згрупованих  ознак, які характеризують певне  суспільно небезпечне, протиправне, винне й каране діяння як злочин. При їх визначенні необхідно дослідити, чи відповідає вчинене певною особою діяння цілям кримінально-правової політики держави, що знайшла своє відбиття в нормах кримінального закону.

Найважливіше значення при розслідуванні будь-якого злочину має вивчення елементів криміналістичної характеристики цього злочину. Одним з ключових елементів криміналістичної характеристики злочину є обстановка скоєння злочину.

Поняття обстановки скоєння злочину має важливе криміналістичне значення, бо воно найтіснішим чином пов'язане з питанням оптимізації як практичної, так і дослідницької і дидактичної діяльності криміналістичної спрямованості. Зокрема, структуризація цього поняття дозволяє визначити коло його складових елементів, тобто і обставин, що підлягають з'ясуванню у справі (час доби, день тижня, місяць, місце злочину, погодні умови, прилеглі до вказаного місця комунікації, наявність поблизу житлових, виробничих об'єктів і так далі).

Вказані умови  різною мірою впливають на подію, що вивчається. Вони складаються незалежно або по волі учасників злочину і в основному характеризують певне зовнішнє середовище і деякі інші чинники об'єктивної реальності. Тому можна погодитися з тим, що під обстановкою в криміналістиці слід розуміти систему різного роду взаємодіючих і взаємозв'язаних об'єктів, явищ і процесів, що характеризують умови місця і часу, речові, фізико-хімічні, метеорологічні, виробничі чинники, особливості поведінки учасників події і інші обставини об'єктивної реальності, що склалася в ході злочину, і що впливають на спосіб його здійснення і механізм.20

З вивчення обстановки, тобто місця, часу, предмета злочинного посягання, сприяючих або утрудняючих  умов, часто починається встановлення події злочину і особи, що його вчинила. З урахуванням специфіки того або іншого злочину, деякі чинники мають більше значення, деякі менше, а інші і зовсім втрачають своє криміналістичне значення.

Для чіткішого  з'ясування обстановки здійснення торгівлі людьми перш за все доцільна її деталізація, стосовно торгівлі людьми деталізація повинна робитися з урахуванням розподілу скоєння цього злочину на етапи: обстановка вербування жертв злочину; обстановка транспортування жертв від місця вербування до місця змісту і експлуатації; обстановка на місці змісту жертви; обстановка місця експлуатації завербованих.

1) При характеристиці  обстановки вербування жертви  слід зупинитися на часі здійснення  вербування і її місці. З урахуванням часу здійснення вербування можна назвати і місця здійснення вербування:

- місця загального  скупчення людей (вулиці, парки,  сквери, вокзали, райони магазинів,  супермаркетів і тому подібне);

- клуби, кінотеатри, арендовані приміщення зального  типу і тому подібне;

- місця, де  зазвичай збираються особи, що  займаються проституцією (вулиці міст, готелі, сауни і тому подібне);

- інші місця.

2) Транспортування  жертв до місця їх експлуатації  або іншого використання може  бути добровільним і насильницьким. При цьому добровільне транспортування можна розділити на добровільне самостійне і добровільне з супроводом. В той же час обстановку транспортування можна розділити залежно від виду транспорту на якому робиться перевезення:

- транспортування  на автомобільному транспорті;

- транспортування  на повітряному і залізничному  транспорті;

- в деяких  випадках можуть також використовуватися  засоби морського і річкового  транспорту, при цьому матимуть  місце особливості що зустрічаються  при авіаційній і залізничній  перевезеннях (зустрічається дуже  рідко).

Час при характеристиці обстановки перевезення жертв торгівлі людьми може бути найрізноманітнішим, але проте можна виділити деякі особливості:

Так при перевезенні  автомобільним транспортом злочинцями частенько використовується нічний час або ранній уранішній час, в який на дорогах є мала вірогідність зустрічі із співробітниками дорожньої міліції, а також на дорозі є значно менше транспорту, водії якого згодом можуть стати очевидцями злочину. При перевезенні будь-яким транспортом, де жертва перевозиться по квитках, час як правило, великих особливостей не має, і характеризується лише розкладом руху транспорту.

3) При характеристиці  місць безпосередньої експлуатації  жертви слід виділити місце  укриття (перебування) жертви торгівлі людьми і місце її експлуатації. При цьому конкретним місцем змісту жертв були: міська квартира, будинок (дача) злочинців або квартира, що винаймає, злочинцями в піднаймання (місце їх тимчасового проживання); гаражі, сараї, землянки, тимчасові будівлі і тому подібне, номера готелів, санаторіїв (профілакторіїв), будинків відпочинку, інші приміщення (склади, "підсобки", гуртожитки, ремонтовані будови або будинки).

4) Найбільш важливе  значення для розкриття і розслідування  злочинів цієї категорії має  характеристика обстановки безпосередньої  експлуатації жертви злочину.21

Слід сказати, що місце змісту жертв торгівлі людьми в деяких випадках може бути і місцем їх використання (це буває в основному при сексуальному використанні завербованих осіб або при їх релігійній експлуатації), проте набагато частіше місце перебування (укриття) і місце експлуатації є різними місцями.

Серед таких  місць, з урахуванням виду експлуатації, можна виділити наступні:

- об'єкти сільського  господарства (місця обробки сільськогосподарських  культур, випасу худоби, збору  урожаю і тому подібне);

- об'єкти промислового призначення (місця будівництва, місця корисних копалини і тому подібне);

- об'єкти розваг  і дозвілля (нічні клуби, бари, стриптиз-клуби, публічні будинки і тому подібне);

- об'єкти культу (церкви, молитовні дома і інші установи релігійних організацій).

Таким чином  з'ясування особливостей обстановки здійснення торгівлі людьми є одним з визначальних моментів у своєчасному розкритті  і розслідуванні злочинів цієї категорії.

 

2.3 Відомості про особу злочинця і  потерпілого

 

Вагоме значення у структурі криміналістичної характеристики мають ідеальні сліди, що відображуються у пам’яті потерпілих, свідків, підозрюваних та обвинувачених. Так, підозрювані чи обвинувачені у вчиненні торгівлі людьми можуть надати інформацію про особливості підготовки до вчинення злочину, підшукування відповідних засобів і знарядь учинення злочину, його співучасників; налагодження корупційних зв’язків із представниками прикордонних та інших державних органів; про розподіл ролей та міжнародні зв’язки у злочинній групі тощо.22

До свідків, яким можуть бути відомі обставини, що мають суттєве значення для справи, окрім очевидців, слід віднести: членів родини, рідних, близьких потерпілого, які володіють відомостями про його зв’язки, особливості працевлаштування чи вимоги, що пред’являлися до особи; свідків діяльності злочинної групи, яка займалася “працевлаштуванням” громадян, їх відбором; осіб, що мешкають поблизу помешкань, де перебували потерпілі, або які бачили його переміщення злочинцями; особи, які стали свідками захоплення людини, дій злочинців до і після нападу; особи, які викликали міліцію після вчинення злочину чи надали для цього свій телефон; особи, які надавали першу допомогу жертві після її звільнення; члени бригади швидкої допомоги, медичний персонал лікувального закладу, хворі, які контактували з жертвою; колеги по роботі потерпілого та інші працівники підприємства, установи, організації; керівники та члени спортивних секцій, де тренувалися члени злочинної групи, офіціанти розважальних закладів, де збиралась група, тощо.

У структурі криміналістичної характеристики торгівлі людьми транснаціонального характеру особа потерпілого відіграє важливу роль як джерело фактичної інформації, що має організаційне і тактичне значення для виявлення та розкриття зазначеної категорії злочинів. До числа основних властивостей потерпілих, що мають криміналістичне значення, відноситься їх вік і пов’язані з ним особливості психіки, сімейний стан, рід занять, інтелектуальний і фізичний розвиток, а також наявність окремих психічних і фізичних недоліків.

Серед особливостей, властивих поведінці потерпілих, криміналістично значущими є  такі, як: спосіб життя, коло і характер зв’язків, поведінка в побуті, статева культура, зловживання алкоголем та інші, які характеризують їх поведінку поза зв’язком з вчиненими щодо них злочинами.23

Потерпілі –  це будь-які особи, незалежно від  статі та віку: чоловіки – з метою  експлуатації у праці; діти – з  метою використання у жебрацтві; будь-яка особа – для вилучення  і трансплантації органів. Але значний відсоток припадає на жінок і дівчат, яких продають з метою використання у примусовій проституції. Їх можна поділити на групи:24

- ті, хто виїхали  за кордон за власним бажанням  з метою працевлаштування, і сподівалися,  займатимуться проституцією, але  надалі стали жертвами торгівлі  людьми;

- ті, хто виїхав  за кордон за власним бажанням  з надією працевлаштування за  якоюсь професією, але стали жертвами торгівлі людьми;

- ті, хто виїхав  за власним бажанням, але, будучи  обманутими ще на території  своєї держави, стали жертвами  торгівців людьми;

Информация о работе Торгівля людьми