Кримінально-правова характеристика ухилення від сплати податків,зборів,інших обов’язкових платежів

 

МІНІСТЕРСТВО  ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА

ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

КІРОВОГРАДСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Кримінальне право (ч.2)»

ТЕМА 8. «Кримінально-правова характеристика ухилення від сплати податків,зборів,інших обов’язкових платежів»

 

 

 

                                                                    Виконав:

                                                                                   Студент 4-го курсу

                                                                            Групи № К-29

                                                                                                           Чулков Дмитро Олександрович

                                                                                                        Залікова книжка №09-38 ККР

                                                                                                    Адреса:Конєва 23,к.3,кв.49.

                                                                            м. Кіровоград

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КІРОВОГРАД 2012      

ТЕМА 8. «Кримінально-правова характеристика ухилення від сплати податків,зборів,інших обов’язкових платежів»

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………...3

1.Сутність оподаткування………………………………………………….5

2. Ухилення від сплати податків в Україні………………………………11

2.1 Ухилення  від сплати ПДВ в Україні………………………………….15

2. Варіанти заміни ПДВ іншими податками……………………………19

3.Застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів………………...22

ВИСНОВОК………………………………………………………………….28

Задача  № 1……………………………………………………………………26

Задача  № 2……………………………………………………………………26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………31

ВСТУП

 

Становлення ринкових відносин в Україні зумовлює необхідність проведення низки соціально-економічних, політичних, правових та інших реформ, для яких характерною рисою є  реорганізація механізму господарювання в цілому й окремих його ланок.

Ц.і процеси  супроводжуються загостренням криміногенної  обстановки, значним зростанням окремих  груп злочинів - як загальнокримінальної спрямованості, так і в сфері  економіки. Недовершене врегулювання питань власності, відсутність дійового контролю за законністю надходжень грошових коштів, що використовуються під час приватизації, незбалансованість кредитно-фінансової системи, високий ступінь монополізації деяких галузей народного господарства, незавершеність проблеми оподаткування та інші чинники не лише ускладнюють економічну ситуацію у країні, а й сприяють значному поширенню кримінальних проявів у цій сфері. За своєю структурою фінансова злочинність охоплює злочинні діяння, передбачені, зокрема, статтями 207, 209 - 212, 222, 223 Кримінального кодексу України. У роботі акцентовано увагу на вивченні й аналізі таких із них, як ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст.212 КК України). Такий вибір пояснюється значною питомою вагою цих видів злочинів у структурі злочинних посягань економічної спрямованості та їх тенденцією до зростання. Зазначені протиправні діяння є найбільш типовими серед сучасних податкових і кредитно – фінансових злочинів в Україні. Слід зауважити, що шахрайство з фінансовими ресурсами й ухилення від сплати податків – це злочини з досить високим ступенем латентності, що характерно для всього масиву злочинів фінансового спрямування. Удосконалюються засоби їх учинення, з’являються нові, витончені “винаходи” в галузі фінансових зловживань. Різноманітні способи вчинення названих злочинів викликають нагальну потребу їх наукового аналізу й узагальнення, систематизації раніше накопиченого досвіду.

Дослідження сучасної податкової і кредитно-фінансової злочинності  вимагає інтегративного підходу  до проблеми загальних положень її попередження, визначення її сутності й поняття фінансової злочинності в цілому та податкової і кредитно-фінансової злочинності, зокрема, класифікації розглядуваних злочинів.

Кримінально – правовим і кримінологічним проблемам ухилення від сплати податків і шахрайства з фінансовими ресурсами присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, як: П.П. Андрушка, В.І. Антипова, Л.П. Брич, М.Б. Бучко, В.Н. Вересова, Б.В. Волженкіна, П.Т. Геги, Д.І. Голосниченка, А.Є. Гутника, Н.О. Гуторової, І.М. Даньшина, В.Є. Еминова та ін. Проте з часом істотно змінюється соціальний зміст податкової і кредитно – фінансової злочинності. До того ж, останнє десятиріччя проблематика фінансової злочинності вивчалася в основному в рамках наук кримінального права та криміналістики. Усе це свідчить про необхідність проведення комплексного кримінологічного дослідження сучасної податкової та кредитно-фінансової злочинності в Україні та розробки пропозицій щодо шляхів вдосконалення заходів попередження як зазначених видів злочинних діянь, так і фінансової злочинності в цілому. Метою даної роботи є співставлення діючих схем ухилення від сплати податків з новими реаліями економічного життя, яке наступило з приходом нової влади і відповідно очікування підприємців від неї. Об’єктом дослідження є діяльність платників податків в умовах діючої системи оподаткування виступають. Предметом дослідження є конкретні схеми ухилення від сплати податків а токож відносини які складаються у платників податків з їхніми контрагентами.

1. Сутність оподаткування

 

В умовах розвиненої ринкової економіки податки досягають  найбільшого розвитку і стають об’єктивними елементами фінансових відносин між  державою та юридичними і фізичними  особами. На цьому рівні розвитку суспільних відносин формується завершена модель податкової системи кожної країни, яка включає в себе методи і об’єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль за витрачанням. Податки стають ефективним знаряддям реалізації державної фінансової політики. Податки, приймаючи участь у процесі перерозподілу нової вартості, виступають частиною загального процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин, що і формує їх суспільний зміст. При перерозподілі національного доходу податки забезпечують привласнення державою частини нової вартості в грошовій формі. Ця частина національного доходу, мобілізована примусово в формі податків з усього населення країни і суб’єктів господарювання, перетворюється в централізований фонд фінансових ресурсів держави. Цей розподіл згладжує недоліки ринкового саморегулювання, створює додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості. Податки - це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат. Обов'язкові платежі перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування. Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції - фіскальну та регулюючу. Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту. Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільного призначення. Для реалізації цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів в розпорядження держави. З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої функції податків. Ця функція реалізується через вплив податків на різні напрямки, показники діяльності суб'єктів господарювання. Використання податків у цій функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення таких питань:

1. Установлення  об'єкта оподаткування та методики  його визначення. Згідно з чинним  законодавством оподатковуються  валовий дохід, прибуток, вартість  майна, сума виплаченої заробітної  плати, вартість товарної продукції,  обсяг реалізації та ін.

2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (за стягнення податку на прибуток); собівартість (відрахування в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів);

частина виручки  від реалізації продукції (сплата мита, акцизного збору, податку на додану вартість).

3. Установлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку. Розмір ставок податків є дуже складною проблемою оподаткування, що істотно впливає на здійснення фіскальної і регулюючої функцій податків. Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування або у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними (зростають зі збільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням об'єкта оподаткування).

4. Установлення термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і залежать від об'єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати. Для уникнення негативного впливу податків на фінансово-господарську діяльність важливе значення має запобігання тимчасовій іммобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків. 5. Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на здійснення регулюючої функції податків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також визначатися для окремих об'єктів оподаткування.

5. Застосування  штрафних санкцій за порушення  податкового законодавства суб'єктами господарювання. Штрафні санкції застосовуються за таких порушень: неподання або несвоєчасне подання необхідних документів, форм звітності до податкової адміністрації; несплата в установлений термін податків та інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктів від оподаткування, умисне заниження суми податку. При цьому регулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати. У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, прибуток підприємства, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг залучення кредитів. Система оподаткування - це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національних особливостей. Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991 р. Закону України "Про систему оподаткування". У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку. Ураховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідність дальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 р. було ухвалено другий варіант Закону України "Про систему оподаткування". Третій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 р. В останньому варіанті закону дано більш повне і чітке визначення принципів побудови системи оподаткування, а також понять системи оподаткування, платників податків і зборів, об'єкта оподаткування; обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів податків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів. Система оподаткування - це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

Законом України "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови:

• стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;
• стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
• обов'язковість;
• рівнозначність і пропорційність;
• рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
• соціальна справедливість;
• стабільність;
• економічна обгрунтованість;
• рівномірність сплати;
• компетентність;
• єдиний підхід;
• доступність.

Нажаль, не всі  з перелічених принципів достатньо  реалізуються за здійснення податкової політики, у законодавчих актах щодо окремих податків. У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб. Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають:

• прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];
• непрямі податки (податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито);
• збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір);
• державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Місцеві податки  і збори включають:

• два податки (комунальний податок і податок з реклами);
• різні збори (за право використання місцевої символіки; за парковку автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).