Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2012 в 10:10, курсовая работа

Описание работы

Мета і завдання. Метою роботи є комплексна кримінально-правова характеристика складів злочинів, передбачених статтями 115, 116, 117, 118, 119 КК, та характеристику умисного вбивства при пом’якшуючих обставинах.
Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких головних завдань:
 дослідити об'єктивні та суб'єктивні ознаки умисного вбивства та вбивства через необережність;
 детально вивчити обставини, що є обтяжуючими та пом’якшуючими вину при вчиненні вбивства;
 проаналізувати спеціальну літературу з проблем кваліфікації вбивств;

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ: ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА 6
1.1. Загальна характеристика злочинів проти життя 6
1.2. Кримінально-правове поняття вбивства 7
РОЗДІЛ ІІ. ПРОСТЕ УМИСНЕ ВБИВСТВО І УМИСНЕ ВБИВСТВО З ОБТЯЖУЮЧИМИ ОБСТАВИНАМИ. ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ 10
2.1. Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин 10
2.2. Умисне вбивство з обтяжуючими обставинами 14
РОЗДІЛ ІІІ. УМИСНЕ ВБИВСТВО З ПОМ’ЯКШУЮЧИМИ ОБСТАВИНАМИ І ВБИВСТВО ЧЕРЕЗ НЕОБЕРЕЖНІСТЬ. ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ 25
3.1. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного
хвилювання 25
3.2. Умисне вбивство при перевищені меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця 29
3.3 Вбивство, вчинене через необережність 33
ВИСНОВКИ 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

Работа содержит 1 файл

Вбивство та його види (Крим.право).doc

— 174.50 Кб (Скачать)

Відповідальність за вбивство через необережність наступає за ст. 119 КК України.

Об'єктом злочину є життя особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням - посяганням на життя іншої людини;

2) наслідками у вигляді її смерті;

3) причинним зв'язком між вказаними діянням і наслідками.

Якщо необережне заподіяння смерті є ознакою іншого злочину (зокрема передбаченого ч. 2 ст. 134 «Незаконне проведення аборту», ч. З ст. 135 «Залишення в небезпеці», ч. З ст. 136 «Ненадання допомоги особі, яка перебувала в небезпечному для життя стані», ч. 2 ст. 137 «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей» , ч. 2 ст. 139 «Ненадання допомоги хворому медичним працівником»), воно кваліфікується за відповідною статтею Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за цей злочин, і додаткової кваліфікації за ст. 119 не потребує.

Вбивство через необережність вважається закінченим з моменту настання смерті особи.

Суб'єкт злочину загальний, тобто осудна особа, яка досягла 16 років.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується необережною формою вини: злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю.

Вбивство через необережність слід відмежувати від випадкового заподіяння смерті (казусу), коли особа, що заподіяла смерть потерпілому, не передбачала настання смерті потерпілого від своїх дій (бездіяльності) і за обставинами справи не повинна була або не могла цього передбачати.

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 119) є вбивство через необережність двох або більше осіб.

Заподіяння смерті через необережність при зґвалтуванні чи насильницькому задоволенні статевої пристрасті неприродним способом (наприклад, потерпіла особа вистрибнула з транспортного засобу під час його руху або з вікна квартири) повністю охоплюється ч. 4 ст. 152 або ч. 3 ст. 153 і додаткової кваліфікації за ст. 119 не потребує.

Вбивство, вчинене через необережність карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Якщо аналізувати старий кодекс, варто вказати, що він (ст. 98) не передбачав кваліфікованих видів цього злочину. Вбивство через необережність каралося позбавленням волі  на строк до трьох  років або виправними роботами на строк до двох років [8].

 

ВИСНОВКИ:

Оскільки життя людини визнається Конституцією України найвищою соціальною цінністю і невід’ємне право на життя закріплене за кожною людиною, злочини проти життя являються одними з найтяжчих і відповідальність за них передбачена в другому розділі особливої частини КК України.

На життя особи посягає найтяжчий злочин – убивство. Убивством у кримінальному праві називається протиправне і винне заподіяння смерті іншій людині.

Об’єкт посягання при вбивстві – не тільки біологічна особистість, але й певна сукупність суспільних відносин, спрямованих на охорону цієї особистості. Кримінальний закон містить цілу низку кримінально-правових норм, що охороняють ці відносини – ст.115-119 КК.

У зв’язку із значною суспільною небезпечністю цих злочинів, суб’єктом є особа з 14 років (статті 115-117) і лише за статтями 118 і 119 – з 16 років.

Частина 2 ст. 115 КК передбачає кримінальну відповідальність за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах:

– умисне вбивство двох або більше осіб;

– умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного була у стані вагітності;

– умисне вбивство заручника;

– умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю;  

– вбивство вчинене способом, небезпечним для багатьох інших осіб;

– вбивство із корисливих мотивів;

– умисне вбивство з хуліганських мотивів;

– умисне вбивство, особи чи її близького родича, вчинене у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку;

– умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

– вбивство, поєднане зі зґвалтуванням, або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

– умисне вбивство, вчинене на замовлення;

– умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

– умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинили умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116–118 КК України.

КК України окрім обтяжуючих обставин вбивства передбачає також і пом’якшуючі обставини:

– умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116);

– умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117);

– умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118).

Обов’язковою ознакою для цих видів злочину може служити стан, в якому перебувала особа, час вчинення злочину або ж обстановка вчинення злочину.

Також КК України передбачає ще один вид вбивства – вбивство через необережність (ст. 119). Тобто коли особа не передбачала настання суспільно небезпечного наслідку свого діяння у вигляді смерті потерпілого, хоча повинна була і могла його передбачити, або ж коли особа передбачала настання такого наслідку, але легковажно розраховувала на його відвернення.

З метою охорони людського життя повинна діяти злагоджена система профілактичних заходів. Загалом, під попередженням злочинності розуміють такі заходи, що безпосередньо спрямовані на виявлення і усунення причин та умов скоєння злочинів, запобігання їм та припинення.

З часу прийняття Кримінального кодексу України 2001 року (далі - КК) предметом дискусій науковців неодноразово ставали питання караності умисних вбивств.

За вчинення умисного вбивства без обтяжуючих і без пом’якшуючих обставин в санкції ч.1 ст. 115 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

Не можна не звернути увагу на ту обставину, що незважаючи на ті пріоритети в ієрархії соціальних цінностей, які наведені в ч. 1 ст. 3 Конституції України, законодавець досить своєрідно встановлює міру покарання за посягання на такі цінності. Це можна проілюструвати, порівнявши санкції ч. 1 ст. 115 і, наприклад, ч. 3 ст. 289 КК, якою передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна за незаконне заволодіння транспортним засобом. Як бачимо, за умисне вбивство позбавлення волі іншої людини законодавець передбачає менш сурове покарання ніж, скажімо, за так званий угон автомобіля.

Враховуючи вищевикладене, я вважаю, що законодавцю необхідно переглянути верхню межу покарання у виді позбавлення волі на певний строк в ч. 2 ст. 115 КК, піднявши її до 25 років (з внесенням відповідних змін і до норм Загальної частини КК).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.             Конституція України, прийнята на п’ятій сесії ВРУ від 28 червня 1996 року зі змінами.

2.             Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку: Інструкція, затверджена наказом МОЗ № 226 від 25 вересня 2000 p.

3.             Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине. - М., Медицина, 2010. 

4.             Козак В.Н. Право граждан на необходимую оборону. – Саратов, 2011

5.             Кримінальне право України: Особлива частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти / М. І. Бажанов, В. Я. Тацій, В. В. Сташис, І. О. Зінченко та ін. – К.: Хрінком Інтер; Х.: Право, 2011. – 496 с.

6.             Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Велес, 2009. – 176 с. (п. 11 cт. 32, ст. 204).

7.             Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 2-ге вид., перероб. та доп. / Ред. С.С. Яценко. – К., 2010- 968 с.

8.             Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2011. – 1184 с.

9.             Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19 листопада 2009p. // ВВР. – 2002. - Ст. 52.

10.        Практика судів України в кримінальних справах. – К., 2011. – С.88-89

11.        Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2011 p. №2 // Вісник Верховного Суду України. - 2011.

12.        Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 p. №1 // Вісник Верховного Суду України. – 2010. - п. 7.

13.    Сташис В.В., Бажанов М. Личность под охраной уголовного закона. – Симферополь, 2009.

 

 



Информация о работе Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання