Загальна характеристика злочинів проти здоров'я

Суб’єктивна сторона вказаного  злочину характеризується виключно умисною формою вини. Мотив і мета можуть бути різними і, як правило, на кваліфікацію не впливають. Добровільність вступу в статеві зносини з особою хворою на венеричну хворобу або СНІД не виключають злочинності діяння.

Суб’єкт – фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку, хвора на венеричну хворобу або СНІД, та знає про свою хворобу.

ВИСНОВКИ

Після дослідження данної теми можна  зробити висновки, що фізичне й психічне здоров'я є одним з найважливіших людських благ. Саме нормальне здоров'я забезпечує особі високий рівень соціальної активності, сприяє розвитку її талантів і здібностей. Завдання шкоди здоров'ю заподіює особі в багатьох випадках велику фізичну, моральну й матеріальну шкоду (останнє пов'язане з витратами на відновлення здоров'я, лікування й реабілітацію).Завдання шкоди здоров'ю людини є негативним чинником і для суспільства в цілому, яке також потерпає від втрати або зниження соціальної активності кожного з його членів.

До злочинів проти здоров'я відносяться: різні види тілесних ушкоджень (статті 121—125, 128), побої і мордування (ст. 126), катування (ст. 127), спеціальні види тілесних ушкоджень: зараження вірусом  імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою (ст. 130), зараження венеричною хворобою (ст. 133).

Тілесне ушкодження — це посягання  на здоров'я іншої людини. Заподіяння самому собі тілесного ушкодження, навіть тяжкого, за загальним правилом не є злочином і кримінальну відповідальність тягне лише у випадках, якщо воно є засобом здійснення іншого злочину. Так, ухилення від військової служби, вчинене військовослужбовцем шляхом заподіяння собі тілесного ушкодження, містить склад злочину, передбаченого  ст. 409.

Основним безпосереднім об'єктом  злочинів є здоров'я особи. Додатковим факультативним їх об'єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

З об'єктивної сторони тілесне ушкодження може бути заподіяне дією або бездіяльністю винного. Вплив застосовується як фізичний (нанесення удару, заподіяння опіку тощо), так і психічний (загроза або переляк, що спричинили душевне захворювання та ін.). Винний може використати різні знаряддя і засоби, фактори природи тощо.

Суб'єктом злочинів, передбачених статтями 121 і 122, може бути особа, яка  досягла 14-ти років. За інші тілесні  ушкодження відповідальність настає з 16-ти років.

Суб’єктивна сторона може виражатись в умисній формі вини (умисне середньої  тяжкості тілесне ушкодження, тяжке  тілесне ушкодження тощо) або в  необережності (злочинна самовпевненість  при зараженні венеричною хворобою).

Отже, законодавство України захищає здоров'я будь-якої людини. Тобто здоров'я як об'єкт кримінально-правового захисту охоплює поняття будь-якої функціонуючої людської системи, незалежно від її фізичних чи психічних дефектів. Боротьба зі злочинами у цій сфері, як і з будь-якими іншими злочинними проявами, має проводитися тільки за умови неухильного дотримання законності, зокрема правильного застосування кримінально-правових норм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1) Конституція України.

2) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page3.

3) Порядок організації та проведення  медико-соціальної експертизи втрати  працездатності. Затверджений постановою  КМ № 111 від 4 квітня 1995 р.

4) Правила судово-медичного визначення  ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.  Затверджені наказом МОЗ №6  від 17 січня 1995 р.

5) Постанова Пленуму Верховного  Суду № 2 від 07.02.2003 «Про судову  практику в справах про злочини  проти життя та здоров'я особи»; - Сучасне кримінальне право України:  нормативно-правові документи та  судово-слідча практика: Хрестоматія  / Упоряд. А.В.Савченко та ін.; За заг. редак. В.В. Кузнєцова. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005.

6) Бажанов М.І., Баулін Ю.В. Кримінальне  право України: Особлива частина:  Підручник – 2-е вид. перероб. і доповнене. К.: Юрінком Інтер, 2005 – 480с.

7) Баулін Ю.В., Борисов С.Б. та  ін. Кримінальний кодекс України:  Науково-практичний коментар / Видання  третє. – Х.: ТОВ «Одісей», 2006. – 1152с.

8) Кримінальне право України.  Особлива частина: Підручник / за ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2002. – 494 с.

9) Науково-практичний коментар  до кримінального кодексу України  від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – к.: Каннон, А.С.К., 2001. – 1104с.

10) Коржанський М.Й. Науковий  коментар Кримінального Кодексу  України. - Київ - 2001.

11) Науково-практичний коментар  до Кримінального кодексу України.  – 2-го вид. , переробл. та доп. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2002. – 968 с. – (Нормативні документи та коментарі).

12) Науково-практичний коментар  до Кримінального кодексу України.  – Під загальною редакцією Потебенька М.О.

13) Кримінальне право України.  Особлива частина: Підручник / за ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2002. – 494 с.

14) Сучасне кримінальне право  України: нормативно-правові документи  та судово-слідча практика: Хрестоматія  / Упоряд. А.В.Савченко та ін.; За заг. редак. В.В. Кузнєцова. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 496с.

15) Практика судів України з  кримінальних справ 2001-2005 / Зазагю  редакцією В.Т. Маляренка, В.В.  Сташиста. Київ – Харків, Юрінком  Інтер, 2005р.