Традиції іконописання в Київській Русі

«Образ» в перекладі з грецької мови – ікона. І з давніх часів слово «ікона» почало вживатись і вживається до цього часу як назва окремих самостійних зображень, які отримали широке поширення в живописі візантійського світу, як правило, написаних на дошці. Але в широкому значенні іконою, тобто образом, який втілює слово, являється все створене цим живописом: і зображення, невід”ємне від самих споруд храмів, мозаїки, викладені на їх стінах із кубиків дорогоцінного скла, фрески, написані по штукатурці,яка вкриває ці стіни, і мініатюри, які прикрашають сторінки рукописних книг. Намагаючись підкреслити призначення і характер живопису візантійського православного світу, часто повністю до нього, а не лише власне до ікон відносять термін «іконопис».