Конспект лекцій для напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка» для підготовки магістрів за спеціальністю: 8.03050301 – «міжнародна еко

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 13:31, реферат

Описание работы

Інтелектуальна власність

Работа содержит 1 файл

Цивільний-захист.-Конспет-лекцій.doc

— 445.50 Кб (Скачать)

Таблиця 2

Обов'язки начальника цивільного захисту об'єкта та начальника штабу  
ЦО об’єкта при різних режимах функціонування єдиної системи  
цивільного захистиу

 

Обов’язки начальника ЦЗ об’єкта

Обов’язки начальника штабу  ЦО об’єкта

У режимі повсякденної діяльності:

– знати вимоги законодавчих і  нормативно-правових актів держави  у сфері захисту персоналу (а на об'єкті  підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті) від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;

– постійно удосконалювати особисту підготовку;

– спланувати і забезпечити здій-снення відповідних заходів щодо захисту працівників усіх структурних  підрозділів об'єкта (а на об'єкті  підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті) і навколишнього природного середовища під час виникнення НС;

– організувати підготовку і навчання персоналу з питань ЦЗ, дій під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного чи воєнного характеру;

– забезпечити готовність до використання за призначенням органів управління, сил і засобів цивільного захисту щодо попередження і ліквідації надзвичаних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;

– організувати розробку і своєчасне  коригування плану дій органів  управління та сил цивільного захисту  щодо попередження та ліквідації наслідків НС у мирний та воєнний час.

– керувати плануванням та здійсненням  евакозаходів на випадок надзвичайних ситуацій як мирного, так і воєнного часу;

– забезпечити весь персонал об'єкта засобами індивідуального і коллективного  захисту, іншим майном цивільного захисту;

– впроваджувати нові методи  прогнозування, оцінки обстановки, розрахунків сил  і засобів, прийняття і реалізації рішення з використанням комп'ютерної  техніки із сучасним програмним забезпеченням при моделюванні і виникненні надзвичайних ситуацій на об'єкті;

– організувати забезпечення структурних  підрозділів об'єкта сучасними засобами оповіщення і зв'язку;

– створити і підтримувати в належному  стані матеріальні і фінансові  резерви для забезпечення діяльності органів управління і сил цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.

– забезпечити готовність систем зв‘язку та оповіщення;

– забезпечити підготовку органів управління та невоєнізованих формувань цивільного захисту (НФЦЗ) до дій за призначенням;

– керувати розробкою плану цивільного захисту від надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу;

– спланувати та організувати здійснення підготовки та підвищення кваліфікації персоналу об‘єкта з питань цивільного захисту від НС мирного та воєнного часу;

– приймати участь у діяльності комісії  з питань ТЕБ та НС і евакуаційної комісії об‘єкта;

– забезпечити розробку і виконання  організаційних, фінансових, інженерно-технічних заходів щодо підвищення стійкості роботи об‘єкта за умовами надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу;

– своєчасно подавати перед-бачені звіти, донесення та інші документи;

– удосконалювати навчально-матеріальну  базу з питань цивільного захисту.

 

 

 

У режимі підвищеної готовності:

– здійснити прогнозування і  моделювання обстановки, що склалася, при можливості – з використанням програмного забезпечення, відпрацювати пропозиції щодо нормалізації ситуації;

– перевірити стан системи  оповіщення і збору керівного складу, органів  управління цивільного захисту персоналу  об'єкта (а на об'єкті  підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті);

– встановити  постійний звязок і взаємне інформування про ситуацію, що склалася, з місцевими органами державної влади, підрозділами МНС України, аварійно-рятувальними службами тощо;

– організувати спостереження і  контроль за станом навколишнього середовища і прилеглої до об'єкта території;

– при виникненні НС, що загрожує життю  і здоров'ю персоналу і підопічних об'єкта, здійснити їх екстренну евакуацію в безпечний район;

– вжити заходів щодо захисту  навколишнього середовища і підвищення сталості функціонування об‘єкта;

– привести органи управління і невоєнізовані  формування цивільного захисту (НФЦЗ) у стан готовності до використання за призначенням;

– організувати перевірку служб  життєзабезпечення об‘єкта, їх готовності до дій відповідно до   обстановки, що прогнозується;

– доповісти про обстановку і  проведені заходи вищестоящому керівництву.

– забезпечити дублювання одер-жаного сигналу оповіщення або інформації про загрозу чи виникнення НС і доведення їх до керівництва, невоєнізованих формувань цивільного захисту, усього персоналу об‘єкта (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті);

– організувати збір і аналіз інформації про ситуацію, що склалася та підготувати  проект відповідного рішення начальника цивільного захисту;

– забезпечити збір і початок  роботи комісії з питань ТЕБ та НС, інших створених органів упоравління цивільного захисту;

– запровадити на об‘єкті цілодобове оперативне чергування;

– започаткувати виконання розділу  плану, що стосується дій при загрозі  виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру;

– здійснити підготовчі заходи щодо захисту персоналу об‘єкта (а  на об'єкті підвищеної небезпеки і  населення, що проживає в зоні можливого  ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті);

– забезпечити доведення розпоряджень начальника цивільного захисту, органів управління ци-вільного захисту до виконавців;

– проконтролювати виконання заходів, передбачених  календарним планом дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;

– забезпечити своєчасне подання відповідних звітів і донесень до вищестоящего  керівництва.

У режимі надзвичайної ситуації

1. Усвідомити й оцінити обстановку, прийняти відповідні оперативні  рішення, поставити завдання  голові комісії з питань ТЕБ  та НС, керівникам інших органів  управління та невоєнізованих формувань цивільного захисту:

– на забезпечення своєчасного оповіщення персоналу об‘єкта (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому  об'єкті);

– на організацію дій НФЦЗ об‘єкта щодо локалізації і ліквідації НС;

– на проведення рятувальних та інших  невідкладних робіт;

– на організацію меддопомоги постраждалим і евакуацію їх у лікувальні заклади;

– на забезпечення контролю за заходами безпеки при веденні рятувальних, аварійно-відновлюваль-них та інших невідкладних робіт;

– на забезпечення безперервного  керування заходами щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

– на організацію своєчасного коригування  планів дій щодо ліквідації наслідків  НС;

– на організацію спостереження за станом навколишнього середовища і джерелом небезпеки;

– на евакуацію персоналу у безпечні райони.

2. Доповісти вищестоящому керівництву  про місце, час, причину, вид  НС, завдані збитки, наслідки, вжиті  заходи.

– забезпечити негайне доведення одержанного сигналу оповіщення чи інформації про виникнення надзвичайної ситуації до керівництва, невоєнізованих формувань цивільного захисту, усього персоналу об‘єкта (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті);

– прийняти негайні заходи щодо захисту  персоналу (а на об'єкті  підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від  наслідків аварії на цьому об'єкті) об‘єкта;

– організувати здійснення рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт;

– забезпечити функціонування за призначенням органів управління та невоєнізованих формувань цивільного захисту;

– організувати практичне вико-нання  плану ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного чи воєнного характеру та їх наслідків;

– приймати участь у діяльності комісії з питань ТЕБ та НС і  евакуаційної комісії об‘єкта;

– забезпечити розробку наказів, розпоряджень і вказівок начальника цивільного захисту та органів управління цивільного захисту;

– забезпечити своєчасне подання  відповідних звітів і донесень до вищестоящого керівництва.


 

На великому об‘єкті  для організації і проведення заходів захисту від НС на базі відповідних структурних підрозділів (відділів, цехів тощо)об‘єкта, в залежності від характеру його виробничої діяльності створюються служби цивільного захисту:

– оповіщення і зв‘язку;

– протипожежна;

– аварійно-технічна;

– сховищ і укриттів;

– медична;

– охорони громадського порядку;

– протирадіаційного  та протихімічного захисту;

– харчування та торгівлі;

– автотранспортна;

– матеріально-технічного постачання та інші.

На невеликому об‘єкті  служби ЦЗ не створюються, а їх функції  при необхідності виконують структурні органи управління цього об‘єкта. Керівники  цих служб (керівники підрозділів на базі яких створені ці служби) відповідають за постійну готовність сил і засобів, за забезпечення підлеглих формувань спеціальними засобами (засобами індивідуального захисту, спецобладнанням, апаратурою, приладами, технікою тощо), за навчання діям у надзвичайних ситуаціях.

Для виконання завдань  цивільного захисту на об‘єкті створюються  невоєнізованні формування. Вони поділяються  на формування загального призначення (наприклад, рятувальні загони, команди, групи)  і формування служб (команди, групи, дружини, ланки, пости).

Невоєнізовані формування – це завчасно підготовлені до дій  у НС групи робітників та службовців об‘єкта, які об‘єднані в окремі загони, команди, дружини, ланки, групи, пости зі спеціальною технікою, приладами  та майном, без звільнення їх від основної роботи.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

 

Лекції № 3.  Забезпечення заходів і дій  
в межах єдиной системи цівільного захисту

 

Фінансування  заходів з ліквідації наслідків  НС, відшкодування збитків постраждалим

Матеріальне забезпечення цивільного захисту – це комплекс організаційних, інженерно-технічних, правових та інших заходів, спрямованих на безперервне постачання органів управління і сил цивільного захисту, а також населення, що потерпіло внаслідок надзвичайних ситуацій.

Потреба цивільного захисту у матеріальних ресурсах, техніці і спеціальних видах майна задовольняється Держкомресурсів та Мінекономіки цільовим призначенням на замовлення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і розподіляється ним відповідно до замовлення штабів Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових з'єднань і частин цивільної оборони.

Реалізація матеріальних ресурсів, спеціальних видів майна  цивільного захисту за номенклатурою, встановленою Держкомресурсів і Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, здійснюється Держкомресурсів, іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, які мають власну систему матеріального постачання.

 Задоволення потреби  цивільного захисту в інших видах матеріальних ресурсів і майна забезпечується постачальницькими органами Уряду Криму, обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями.

 Забезпечення спеціалізованих і невоєнізованих формувань цивільного захисту матеріальними засобами проводиться за нормами, які затверджуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 Для постачання  населення і невоєнізованих формувань  цивільного захисту спеціальним майном в Республіці Крим, областях, містах, на підприємствах, в установах і організаціях створюється мобілізаційний резерв. Номенклатура, обсяг, джерела фінансування та термін зберігання спеціального майна цивільного захисту у мобілізаційному резерві визначаються Урядом Криму, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, підприємствами після погодження з Держкомресурсів.

 Контроль за накопиченням  та зберіганням спеціального  майна цивільного захисту здійснюється відповідними органами державної виконавчої влади.

 Для матеріального  забезпечення рятувальних та  інших невідкладних робіт у  надзвичайних ситуаціях Держкомресурсів  утворює резервний фонд майна  та засобів, розпорядником якого  є начальник Цивільного захисту України.

 Аналогічний фонд  утворюється на територіальних  рівнях і його розпорядником  є відповідний начальник цивільної  оборони. 

Передбачені Законом  пільги, компенсації та гарантії особам рядового і начальницького складу органів  і підрозділів цивільного захисту та членам їх сімей надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Використання  спеціальних фінансових  та матеріальних резервів під час ліквідації  наслідків надзвичайних ситуацій

Матеріальні резерви  для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру створюються заздалегідь з метою екстреного використання їх у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Зазначені резерви створюються  центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування.

Порядок створення і  використання матеріальних резервів для  ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів  України

Страховий механізм відшкодування збитків від НС.

Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

Поняття державного резерву, його склад, призначення.

Державний резерв є особливим  державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

 До складу державного  резерву входять:

· мобілізаційний резерв – запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, подання медичної допомоги;

· запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;

· запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.

Державний резерв призначається  для:

¨ забезпечення потреб України в особливий період;

¨  надання державної підтримки окремим галузям народного господарства, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку та участь у виконанні міждержавних договорів;

¨ подання гуманітарної допомоги;

¨ забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Єдина система  державного резерву України 

Державний резерв створює  Кабінет Міністрів України. Організація  формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України (далі – система державного резерву).

Структура системи державного резерву і порядок управління державним резервом визначаються Кабінетом  Міністрів України.

Запаси державного резерву  незалежно від його місцезнаходження, а також підприємства, установи і організації та інші об'єкти, що входять до системи державного резерву, і земельні ділянки, на яких вони розміщені, є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження. Передача майна, необхідного для забезпечення зберігання матеріальних цінностей державного резерву і закріпленого за цими підприємствами, установами і організаціями, у тому числі в оренду, здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, іншого майна – на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відповідно до законодавства.

Підприємства, установи і організації системи державного резерву є режимними об'єктами, охорона і пожежна безпека  яких проводиться відомчою воєнізованою охороною.  Підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що виконують згідно з договором з центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, не входять до системи державного резерву.

Фінансування  операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), поновленням матеріальних цінностей державного резерву.

Утримання і розвиток системи державного резерву  здійснюється за рахунок коштів державного бюджету  та коштів, одержаних від допоміжної фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій системи державного резерву.

Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), освіженням (поновленням, заміною) матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, одержаних від реалізації матеріальних цінностей державного резерву в порядку освіження, позичання та розбронювання.

 Фінансування витрат  підприємств, установ і організацій, пов'язаних з обслуговуванням і зберіганням, списання збитків від уцінки і природних втрат матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, одержаних від позичання матеріальних цінностей державного резерву, а також коштів, одержаних від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

 Фінансування витрат  на капітальне будівництво, реконструкцію  і технічне переоснащення підприємств,  установ і організацій системи  державного резерву, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Информация о работе Конспект лекцій для напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка» для підготовки магістрів за спеціальністю: 8.03050301 – «міжнародна еко