Метрологія

    Єдині правила розробки, оформлення і збереження технологічної документації дозволяють використовувати прогресивні способи  машинної її обробки і полегшують передачу документації на інші підприємства.

    Стандарти ЄСТД позначаються перед номером  стандарту цифрою 3.

  Державна система  забезпечення єдності вимірювань (ДСВ)

    Комплекс  НД регламентують загальні правила  і норми метрологіного забезпечення стосовно одиниць фізичних величин та їх еталонів, метрологічної тeрмінології.

    Ця  система відіграє в наш час  особливу роль. B cучасній промисловості затрати праці на виконання вимірювань складають пересічно близько 10% загальних затрат праці на всіх стадіях створення і експлуатації продукції, а в окремих галузях промисловості досягають 50-60% (електронна, радіотехнічна та інші). Ефективність цих затрат визначається достовірністю і відтворюваністю вимірювань, які можуть бути досягнуті лише в умовах добре організованого метрологічного забезпечення господарствакраїни.

    Стандарти ДСВ позначаються перед номером  стандарту цифрою 8.

    Система стандартів безпеки  праці (ССБП)

    Ця  система стандартів встановлює єдині  правила і норми, що стосуються безпеки  людини в процесі праці. Введення системи в дію повинно забезпечувати  значне зниження виробничого травматизму  і професійних захворювань.

    Стандарти ССБП позначаються перед номером  стандарту цифрою 12.

    Єдина система технологічної  підготовки виробництва (ЄСТВ)

    Це  комплекс міждержавних стандартів і  галузевих систем технологічної  підготовки виробництва, ЄСТПВ забезпечує умови для скорочення термінів підготовки виробництва, освоєння і випуску  продукції заданої якості, забезпечення високої гнучкості виробничої структури  і значної економії трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

    Одним з найважливіших принципів, покладених в основу ЄСТПВ, є типізація технологічних  процесів виготовлення уніфікованих об"єктів виробництва і засобів технологічного оснащення на основі їх класифікацій і групування за подібними конструктивно-технологічними ознаками, що створює основу для підвищення рівня типових технологічних процесів.

    Впровадження  цього принципу дає можливість в  кілька разів скоротити строки підготовки виробництва нових виробів і  обсяг розроблюваної технологічної  документації.

    Типові  технологічні процеси базуються  на використанні стандартних вихідних заготовок, стандартних методів  обробки деталей стандартних  засобів технологічного оснащення, прогресивних форм організації виробництва. Вони розробляються на основі нових  технологічних рішень.

    Стандарти ЄСТПВ позначаються перед номером  стандарту цифрою 14. 

    3. Загальні вимоги до органів з сертифікації продукції відповідно до вимог ДСТУ EN 45001-98 

    Згідно  з ДСТУ EN 45001-98 органами з сертифікації можуть бути акредитовані державні організації, що мають статус юридичної особи  та можуть бути визнані третьою стороною.

    Діяльність  органу з сертифікації здійснюється під керівництвом Національного  органу з сертифікації на підставі укладеної з ним угоди.

    Організація може бути акредитована як орган з  сертифікації, якщо вона є незалежною від розробника, виробника, постачальника, споживача і має компетентність, яка дозволяє їй проводити сертифікацію у заявленій галузі акредитації.

    Для цього організація повинна мати:

    — організаційну структуру, адміністративні  та юридичні права для управління роботами з сертифікації у заявленій  галузі акредитації;

    — компетентний персонал, кваліфікація якого підтверджена документально  за результатами атестації;

    — актуалізований фонд нормативних документів на продукцію та методи її випробувань;

    — систему двосторонніх зв‘язків з  виробниками або постачальниками  сертифікованої продукції, яка забезпечує своєчасне їх інформування про заплановані  зміни вимог нормативних документів на продукцію, що повинно бути документально  підтверджено;

    — договірні зобов’язання з акредитованими в Системі випробувальними лабораторіями (центрами) для проведення випробувань  продукції з метою сертифікації, а в разі необхідності — з органами з сертифікації систем якості;

    — штатний персонал, який веде технічний  нагляд за виробництвом сертифікованої продукції, або договори на проведення нагляду з органами з сертифікації систем якості чи з територіальними  центрами стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України;

    — статут, що визначає її діяльність;

    — положення про орган з сертифікації продукції;

    — настанову з якості;

    — комплект організаційно-методичних та нормативних документів системи  сертифікації продукції в заявленій  галузі акредитації;

    — документи, що встановлюють правила  та порядок проведення технічного нагляду  за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції;

    досвід  роботи з сертифікації, що підтверджується  документально за результатами виконаних  робіт. Орган з сертифікації повинен  забезпечувати конфіденційність інформації, що становить комерційну або професійну таємницю.

    Орган з сертифікації повинен здійснювати  внутрішні перевірки ефективності функціонування системи забезпечення якості згідно з вимогами Настанови ISO/ІЕС 56 з документальним оформленням  результатів перевірок, які мають  бути доступними для осіб, що здійснюють інспекційний контроль.

    Дії органу з сертифікації не повинні  мати дискримінаційного характеру. Вимоги до органу з сертифікації можуть бути доповнені під час його акредитації  з урахуванням положень настанов ISO/ІЕС 39, 40 та європейського стандарту  ЕN 45011.

    Вимоги  до документації органу з сертифікації

    Орган з сертифікації повинен мати «Положення про орган з сертифікації»  та «Настанову з якості», яка повинна  містити всю інформацію, необхідну  для ефективного функціонування системи забезпечення якості, в тому числі:

    — заяву про політику в галузі якості;

    — стислий опис юридичного статусу  органу з сертифікації;

    — кваліфікацію та повноваження як штатного, так і позаштатного персоналу  органу з сертифікації;

    — процедури підбору та навчання персоналу  органу з сертифікації;

    — процедури, пов’язані з розглядом  апеляцій;

    — процедури проведення внутрішніх перевірок  функціонування системи якості;

    — повноваження Ради органу з сертифікації;

    — організаційну структуру, відповідальність та розподіл функцій між виконавчими  групами;

    — копії атестатів акредитації  та паспортів випробувальних лабораторій (центрів), що зайняті в проведенні випробувань продукції, яка сертифікується;

    — перелік субпідрядників, копії атестатів  їх акредитації або інших документів, що підтверджують їх компетентність;

    — посадові інструкції персоналу, що визначають службові обов’язки і відповідальність та ін.

    У разі наявності затвердженого порядку  сертифікації однорідної групи продукції, що міститься в галузі сертифікації конкретного органу він (за необхідності) може розробляти доповнення до цього  порядку щодо окремих процедур, які  враховують специфіку діяльності органу.

    Орган з сертифікації повинен мати фонд актуалізованих нормативних документів на продукцію, що сертифікується, та на методи її випробувань.

    Орган з сертифікації повинен підтримувати в робочому стані систему реєстрації та протоколювання. Протоколи та реєстраційні записи повинні зберігатись протягом терміну, встановленого ДСТУ 3415-96.

    Орган з сертифікації повинен мати систему  контролю за документацією, що забезпечує її своєчасну актуалізацію та наявність  на робочих місцях необхідних чинних документів.  

    4. Вітчизняний та світовий досвід управління якістю

    Набуття Україною членства у СОТ сприятиме  інтенсифікації розвитку зовнішньоекономічної діяльності як її регіонів, так і  країни загалом. Входження в світовий економічний простір передбачає не тільки відкриття нових товарних ринків, а й можливість одночасного  захисту національного товаровиробника  в конкурентоспроможному середовищі. В цьому плані вельми корисним є багаторічний досвід країн світової організації торгівлі з розробки та впровадження систем управління якістю.

    Слід  визнати, що до головних завдань економіки  розвинутих країн відносять підвищення продуктивності праці. Одночасно значна увага приділяється витратам, пов'язаним із виготовленням високоякісної  продукції. Вони складаються з витрат на технічний контроль, на розробку і реалізацію заходів профілактичного  характеру та втрат від браку. Такий підхід дозволяє при низькому рівні собівартості отримувати високі прибутки і забезпечувати конкурентноздатність на світовому ринку. Досягається це лише в умовах функціонування систем сертифікації та управління якістю.

    Системи сертифікації практично застосовуються у всіх країнах світу. В окремих з них вони здійснюється як в рамках регіональних співдружностей держав, так і на міжнародному рівні ООН, ISO, МЕК. На сьогодні в Європі діє близько 700 органів з сертифікації. В країнах Європейського Союзу та в країнах-членах Європейської асоціації вільної торгівлі сертифікується більше 5000 виробів. При цьому використовується більше 300 систем сертифікації. Всі вони взаємопов'язані і діють узгоджено.

    Міжнародна  практика сертифікації направлена на усунення технічних перешкод, які  виникають при сертифікації продукції  в різних країнах світу. В основі координації міжнародних відносин у сфері сертифікації є Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка пропонує  спеціальні рекомендації для їхніх учасників (близько 100 країн) у сфері управління якістю продукції.

    Для продовольчих товарів, продукції сільського і лісового господарства використовується сертифікація відповідності стандартам JAS, які розробляються Японською асоціацією сільськогосподарських стандартів. Сертифікація базується на випробуваннях (контролі) проб, відібраних випадковим способом із партії продукції. Безпосередній контроль проводять незалежні організації, зареєстровані Міністерством сільського, лісового і рибного господарства.

    Отримати  право застосування знаків JISC або JAS іноземному виробнику доволі важко, так як це передбачає ведення всієї документації і листування японською мовою. В деяких випадках закордонні організації на основі погодження (договорів) можуть отримати право проводити перевірку якості, проставляти відповідні знаки і здійснювати інспекційні перевірки в своїх випробувальних лабораторіях під контролем Міністерства внутрішньої торгівлі і промисловості Японії. Так, знак VCCI, який проставляється на продукції, означає її електромагнітну сумісність. Знак SG підтверджує безпечність споживачів товарів. Знак Т означає безпеку продукції побутової електротехніки і електроніки, що імпортується і проходить обов'язкову сертифікацію. Порядок отримання права наносити ці знаки визначений Міністерством внутрішньої торгівлі і промисловості.

    Слід  зауважити, що досвід Японії в сфері  управління якістю та сертифікації товарів  знайшов широке застосування в країнах  Азії, Африки і латинської Америки, які розвиваються.

    Сертифікація  систем управління якістю відіграє важливу роль в тих галузях, де не можуть бути розроблені стандарти на продукцію, які зазвичай відповідають багатьом інтересам, незалежно від того, на що вони поширюються. Саме тому часто виникає питання, який з механізмів сертифікації кращий – продукції чи систем управління якістю. 3арубіжний досвід довів доцільність кожного з цих механізмів. Співставлення основних етапів сертифікації як продукції, так і систем управління якістю відображено в табл. 1.2.