Аналіз валютних операцій банку

3 даних таблиці бачимо, що сума коштів в іноземній валюті збільшилась практично вдвічі, причому зменшилися кошти на вимогу юридичних осіб та цінні папери власного боргу. Збільшилася сума коштів у ВАТ «Кредит оптима Банк» на вимогу, що є не зовсім позитивним, адже міжбанківські ресурси є більш дорогими. Також зростання обсягу залучених коштів може свідчити про проблеми з ліквідністю, які потребували залучення дорогих ресурсів, що, у свою чергу, позначиться на середній вартості ресурсів банку та прибутковості.

Для визначення ефективності та ступеня використання банком залучених ресурсів в іноземній валюті необхідно розрахувати показник повноти використання залучених коштів в іноземній валюті:

К вик. інв. = обсяг кредитних валютних вкладень

                        обсяг валютних залучених коштів '

Визначимо цей показник для ВАТ «Кредит оптима Банк»

на 2009 рік.

К вик.інв. = 12844432/13343720=0,963

Показник 0,963 вказує на те, що банк використовує залучені ресурси не тільки для операцій кредитування, а й для інших активних операцій. Також слід зазначити, що у разі сприятливих умов на грошово-кредитному ринку, стабільності курсу національної валюти частка коштів банку може бути сконвертована у межах нормативу валютної позиції та використовуватись для активних операцій у національній валюті.

2.2 Аналіз ефективності валютних операцій.

Завершальним етапом аналізу будь-яких операцій є оцінка їх ефективності, яка здійснюється через аналіз доходів та витрат банку. Ефективність банківських операцій визначається не тільки рівнем одержаного доходу в загальній сумі доходів банку, а головним чином рівнем рентабельності.

Отже, рентабельність валютних операцій — один із важливих і вартісних показників ефективності роботи уповноваженого банку на валютних ринках. Перший показник дає змогу визначити частку прибутку від валютних операцій у доходах. Водночас він не відображає економічної ефективності використання валютних ресурсів, оскільки не розкриває прямої залежності між одержаним прибутком і ресурсами, що використовуються [15, c.139].

Тому поряд із цим показником слід визначати рентабельність витрат, пов'язаних із валютними операціями, що дає змогу з'ясувати розмір прибутку на одиницю витрат.

Також розраховуються показники:

РА= (П/СА)*1ОО%

де: РА - рентабельність валютних активів %; П- прибуток;  

СА — середні валютні активи.

Рентабельність валютних активів характеризує ефективність використання валютних ресурсів банку. Вона змінюється під впливом динаміки абсолютної величини валютного прибутку та валютних активів. Значення показника залежатиме від співвідношення темпів зростання активів і прибутку.

ЧП= (П/ЗП)*100%

де: ЧП - частка прибутку від валютних операцій у загальному прибутку банку, %; ЗП - загальний прибуток банку.

Цей показник відображає вплив валютних операцій на загальний фінансовий результат діяльності комерційного банку.

Дса=(Д/ССА)*100%

де: Дса - дохід від валютних операцій до середніх сукупних активів банку, %; ССА — середні сукупні активи; Д - дохід.

За допомогою даного показника оцінюється ступінь залежності діяльності банку від валютних доходів.  

ЧС= (ПД/ПА)*100%- (ПВ/ПЗ)*100%

де: ЧС - чистий спред за валютними операціями; ПД - процента доходи за валютними операціями; ПА - процентні валютні активи; ПВ — процентні витрати за валютними операціями; ПЗ - процентні валютні зобов'язання.

Чистий спред за валютними операціями - це різниця між процентною ставкою за наданими валютними ресурсами та процентною ставкою за залученими ресурсами. Цей показник характеризує ефективність процентної політики банку у сфері валютних операцій, а також гостроту конкуренції на ринку валютних кредитів і депозитів.

ЧМ= ((ПД-ПВ)/СА)*100%

де: ЧМ - чиста процентна маржа за валютними операціями, %.

Чиста процентна маржа відображає рентабельність чистого процентного доходу за валютними операціями на середні валютні активи. Зменшення процентної маржі негативно характеризує діяльність банку. Воно може бути спричинене зниженням процентних ставок за операціями з розміщення валютних ресурсів; подорожчанням залучених ресурсів; скороченням частки валютних активів, що дають дохід, у загальному їх обсязі.

Пп=(П/КС)

де: Пп - прибуток від валютних операцій на одного працівника валютного підрозділу банку; КС - кількість спеціалістів, залучених до проведення валютних операцій.

Пв=П/Вп

де: Пв- прибуток від валютних операцій у відношенні до витрат на утримання персоналу валютних підрозділів банку; Вп - витрати на утримання персоналу валютного підрозділу.

Останні два показники характеризують ефективність роботи працівників, залучених до проведення валютних операцій, зокрема, дають змогу визначити продуктивність праці персоналу валютних підрозділів банку та окупність витрат на його утримання.

Отже, повертаємося до останнього етапу аналізу валютних операцій аналізу їх ефективності. На цьому етапі необхідно визначити, яка частка доходів від операцій в іноземній валюті у загальному обсязі доходів банку та за якими операціями вони отримані. Аналогічні аналітичні процедури здійснюються за витратами від операцій в іноземній валюті. При цьому слід мати на увазі, що доходи та витрати від валютних операцій формуються в національній та іноземній валюті. Відповідно до чинного законодавства банку згідно із власними тарифами дозволяється утримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції з чеками, що прийняті на інкасо, операції з пластиковими картками міжнародних платіжних систем, ін..) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за користування їхніми послугами.

Ті доходи і витрати, що отримані або нараховані банком в іноземній валюті, відображаються у балансі банку у валюті операції з одночасним перерахуванням їх у національну валюту за офіційним курсом на день здійснення операції. Облік доходів і витрат в іноземній валюті здійснюється за окремими аналітичними рахунками технічного рахунка № 3800 «Позиція, банку щодо іноземної валюти та банківських металів», з одночасним їх відображенням на рахунках 6-го класу, що дає можливість аналізувати їх у валюті операції та в еквіваленті за поточним офіційним курсом НБУ. Розглянемо основні види доходів від валютних операцій:  

- проценти за наданими кредитами суб'єктам підприємницької діяльності;

- проценти за міжбанківськими кредитами та депозитами;

- доходи від операцій із цінними паперами;   .

- проценти за кредитними картками;

- проценти за овердрафтами;

- комісійні доходи від операцій із чеками;

- комісійні доходи за переказами фізичних осіб;

- комісійні доходи за відкриття та ведення поточних і депозитних рахунків клієнтів;

- доходи від операцій купівлі-продажу іноземної валюти;

- доходи за агентськими угодами.

Також аналіз валютних доходів можна згрупувати за такими групами:

1. Процентні доходи банку від валютних кредитів.

2. Непроцентні доходи банку (комісія за ведення валютних рахунків, плата за послуги банку, акредитиви).

3. Доходи від торговельних операцій в іноземній валюті.

4. Доходи від неторговельних операцій (обміну валют, пластикові картки).       

5.Інші види доходів (дорожні чеки, гарантії, поручительства).

Розглянемо таблицю 7, в якій здійснено аналіз доходів банку за валютними операціями:

Таблиця 7

Аналіз структури доходів банку від валютних операцій за 2008-2009 р.р.

ВАТ «Кредит оптима Банк»

тис. грн.

Аналізуючи дані таблиці бачимо, що найбільшу частку в доходах ВАТ «Кредит оптима Банк» за 2008 рік становлять торговельні доходи (75,12 %), тоді як в 2009 році - комісійні (142,0 %). Однак слід зазначити, що у 2009 році банк отримав збитки за торговельними операціями, що можна пояснити значними коливаннями валютних курсів. Інші види операцій з валютою приносять банку незначний дохід, проте їх наявність є обов'язковою умовою залучення клієнтів, які потребують широкого спектра банківських послуг у валюті, і без надання подібних послуг банк не буде конкурентоспроможним на ринку. Також ми бачимо, що абсолютний приріст є від'ємним майже за усіма видами доходів (окрім статті «Інші доходи»), що можна пояснити не тільки коливанням курсів, а й економічним станом країни (економічна криза). Аналогічно проводиться аналіз валютних витрат банку. До них належать:

- процентні витрати за коштами клієнтів;

- процентні витрати за валютними депозитами:

- процентні витрати за цінними паперами власного боргу у валюті;

- комісійні витрати;

- витрати за переказами;

- комісійні за купівлю чеків;

- комісійні банків за обслуговування коррахунків;

- комісійні за купівлю валюти.

Додатково можна визначати питому вагу доходів у розрізі операцій та валют, з тим щоб визначити прибутковість операцій у розрізі валют. Таким чином:

Ефективність валютних операцій = Прибуток від операцій з різною валютою/Витрати на здійснення валютних операцій (вартість придбання + витрати банку на утримання апарату по валютних операціях).

Структура доходів від валютних операцій у розрізі валют показує. прибутковість операцій у розрізі валют, а розрахунок абсолютного приросту та темпу приросту доходів від валютних операцій характеризує тенденції у прибутковості валютних операцій.

Важливим показником ефективності використання валютних коштів ВАТ «Кредит оптима Банк» є показник дохідності валютних операцій. Необхідно проаналізувати його динаміку порівняння з аналогічним показником за операціями у національній валюті, визначити, за рахунок яких факторів відбулися зміни абсолютного та відносного приросту доходів від валютних операцій: приріст ресурсної бази;

- збільшення (зменшення) обсягів валютних операцій;

- зміни у клієнтській базі;

- тарифна політика;

- наслідки політичної та економічної ситуації у країні;

- зменшення (збільшення) вартості валютних ресурсів;

- зміни у кредитній, депозитній та курсовій політиці банку;

- структурні зміни у розміщенні чи залученні валютних ресурсів.

Аналогічно здійснюється структурний аналіз витрат за операціями в іноземній валюті. При цьому необхідно порівняти доходи і витрати банку від операцій в іноземній валюті в абсолютній величині та у динаміці.

Завершальним етапом аналізу валютних операцій є розрахунок відносних показників дохідності та витратності. А саме:

-         питома вага валютних доходів у загальному обсязі доходів банку;

-         питома вага валютних витрат у загальному обсязі витрат банку;

-         доходи від валютних операцій на 1 грн., валютних активів;

-         доходи від валютних операцій на 1 грн., активів банку, всього;

-         доходи від валютних операцій на одного працівника валютного відділу (управління);

-         валютні витрати в розрахунку на 1 грн. залучених ресурсів в іноземній валюті.

Використання відносних показників дохідності та витратності дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності роботи з валютою різних банків та їхніх структурних підрозділів (філій). Звісно, перелічені показники повинні аналізуватись у динаміці для оцінки загальної тенденції їх зміни.

Розділ 3. Перспективи і проблеми розвитку валютних операцій банку.

Головною проблемою розвитку валютних операцій є мала активність  валютного сектору банківської діяльності. На неї впливають такі фактори як курсовий, нормативний та ціновий.

Курсовий фактор впливає на динаміку валютного фінансування банками економіки передусім завдяки стабільності валютного курсу, чого нашій країні досить не вистачає. В умовах нестабільності національних грошей кредити в іноземній валюті використовують як засіб страхування ризиків і кредитори та позичальники. Такі тенденції свідчать про недостатню ефективність використання валютних ресурсів.

Що стосується нормативного, сучасний механізм державного валютного регулювання в Україні сформований за усіма правилами світової практики: маємо валютну інтервенцію, управління валютними резервами, девальвацію, ревальвацію, валютні обмеження, регулювання рівня конвертованості валюти, регулювання платіжного балансу, режиму валютного курсу.

Крім того помітною рисою є те, що українське законодавство має не маленький вплив на регулювання валютних відносин, проте досить помітно і те, що воно є неузгодженим. Ярким прикладом слугує втручання Пенсійного фонду в роботу валютного ринку: ставка збору з безготівкових валютообмінних операцій з початку поточного року підвищена в 2,5 рази (з 0,2% до 0,5%), що автоматично призвело до подорожчання іноземної валюти на готівковому ринку. Причому офіційні джерела повідомляють, що Національний банк України не погоджується із додатковим підвищенням вартості іноземної валюти, але вже попередив банки про необхідність сплати збору. Що цікаво, так це те що у випадку невиконання рішення Пенсійного фонду України, банкам загрожують санкції. "Є стандартна відповідальність за неповну сплату збору до Пенсійного фонду", - говорить глава правління ПФУ Олексій Зарудний. Т тут же маємо: "Національний банк ніколи не підтримував і не підтримує підвищення пенсійного збору. Це погіршує можливості функціонування валютного ринку, оскільки додаткове оподаткування призводить до подорожчання операцій, а їх обсяги штучно стримуються, - розповідає джерело в департаменті валютного регулювання НБУ. Національний банк неодноразово рекомендував скасувати цей збір, але ми не маємо права законодавчої ініціативи, і держбюджет - це не наш мандат" [28].