Бартерні операції

  МІНІСТЕРСТВО  НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

  ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

  Кафедра політології и права. 
 
 
 

Самостійна  робота

з підприємницького права

 на  тему: Бартерні операції 
 
 
 
 
 

  Виконала:                                                                  Студентка гр. 3МО1   

                                                                                     Шевелюк Олександра

  Перевірив:                                                                Стеценко М.В. 
 
 

Херсон 2009

 

   План

1. Визначення бартерних операцій…………………………………………..3
2. Основні положення укладення бартерного договору……………………5
3. Строки бартерних операцій………………………………………………..7
4. Обмеження щодо бартерних операцій……………………………………10
5. Ліцензування………………………………………………………………..12

Висновки………………………………………………………………………..13

Список літератури……………………………………………………………...16 
 

 

Визначення  бартерних операцій

  Операції  купівлі-продажу, за якими у єдиному  документі, що підписується сторонами, передбачаються взаємні зобов'язання сторін або провести безгрошовий обмін товарами рівної вартості, або прийняти в оплату поставлених однією зі сторін товарів частково кошти і частково товари, називаються зустрічною торгівлею. Другий варіант характеризує найбільш загальну ознаку зустрічної торгівлі, перший — її окремий випадок, іменований бартером.

  Поширеність бартерних операцій в Україні  викликана економічною кризою, що супроводжується кризою неплатежів, що і змушує підприємців обмежувати розрахунки грошима і здійснювати зустрічний обмін товарами.

  Специфіка правового регулювання бартерних операцій   знайшла  своє  вираження  у Законі  України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. (далі — Закон). Він виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартери акції економіки, що спричиняє скорочення валютних надходжень в Україну.

  Цей Закон установлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм і визначає повноваження і функції державних органів при здійсненні контролю за проведенням товарообмінних (бартерних) операцій.

  Поняття "бартер (товарний обмін)" і "бартерна (товарообмінна) операція" визначені  як у вгаданому вище Законі, так  і в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств".

  У Законі України "Про оподаткування  прибутку підприємств" бартер (товарний обмін) визначений як господарська операція, що передбачав проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

  Відповідно  до ст. 1 Закону "Про регулювання  товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності — це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Таким чином, бартерна операція припускає  обмін визначеної кількості одного або кількох видів товарів    на    еквівалентну    за    вартістю    кількість іншого товару або видів товарів. Відмінною рисою бартеру є невикористання грошової форми розрахунків.

  Визначення  у Законі передбачає можливість оформляти  бартерну операцію договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі. До видання цього Закону можливість часткової оплати коштами в межах бартерні операції вже була передбачена у п. 4.2 Закону України "Про податок на додану вартість".

  Крім  того, у визначенні поняття "товарообмінна (бартерна) операція" безпосередньо передбачений обмін не тільки товарами, а й роботами (послугами). Слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" товар — це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі). 

Основні положення укладення бартерного договору.

  Оцінка  товарів за бартерними договорами Здійснюється з метою створення умов для  забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін (ст. 1.1).

  Бартерний договір був визначений як єдиний договір між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не опосередкований рухом коштів. Це визначення відповідає загальноприйнятому визначенню бартерного договору (договору про зустрічні Поставки) як угоди між комерційними підприємствами про взаємну поставку товарів в обмін на еквівалентну за вартістю кількість інших товарів. За своєю правовою природою договір бартеру є різновидом договору міни.

Переваги  

>спрощення  розрахунків 

>розширення  можливостей просування на ринок  країни-контрагента 

>додаткова  можливість отримання обладнання в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов

>пом'якшення  проблеми інвалютного фінансування  імпорту  

Недоліки 

>обов'язковість  збігу потреб партнерів 

>складність  переговорів щодо узгодження  ціни і кількості зустрічних товарних потоків

>ускладнений  контроль узгодженої якості товарів 

>односторонність  вигоди в бартерній угоді 

>значні витрати  часу, пов'язані з підготовкою  і виконанням угоди  

При віднесенні операції до бартерної слід враховувати  її характерні особливості:

> разовий характер;

> участь двох  сторін;

> оформлення  угоди одним контрактом;

> визначення  кінцевої специфікації і обсягу  угоди до підписання контракту; 

> термін розрахунків  не повинен перевищувати 90 днів. Продовження зазначеного терміну бартерної операції можливо при отриманні суб'єктом зовнішньоекономічного разового індивідуального дозволу ліцензійної комісії при Головному управлінні з питань зовнішньої торгівлі;

> на кількість  товарів, що обмінюються не  впливає зміна цін на світовому ринку.

  Бартерний контракт за його структурою та змістом  вважають ніби здвоєним контрактом купівлі-продажу  з усіма властивими йому особливостями взаємовідносин сторін.

  Відповідно  до ст. 1.2 Закону у бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

  У Законі закріплено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України. Водночас, Закон передбачає, що з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонене проведення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 1.4).

  Постановою  Кабінету Міністрів України "Про  деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 29.04.99 р. № 756 у виконання ст. 1 і 2 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" затверджені переліки товарів (робіт, послуг), із використанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності забороняється згідно з додатками 1 і 2 до цієї постанови.

  Строки  бартерних операцій

  Важливе значення має встановлення в Законі строків бартерних операцій —  тимчасових меж дії, виконання бартерних  операцій. Відповідно до Закону граничний строк між експортом товарів за бартерним договором та зустрічним імпортом  90 календарних Днів. Відповідно до ст. 2.1 Закону товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів,, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг — з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

     Закон установлює скорочені строки бартерної  операції у разі експорту високоліквідних  товарів — строки ввезення на митну  територію України імпортних  товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

     Постановою  Кабінету Міністрів України "Про  деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 29.04.99 р. № 756 затверджений перелік високоліквідних товарів, у разі експорту яких за бартерним договором строки введення на митну територію України не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення ввізної вантажної митної декларації.

     За  окремими видами товарів (наприклад, каучук натуральний, синтетичний тощо) встановлений строк 150 календарних днів для здійснення бартерних операцій.

     Перевищення встановлених Законом строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

  На  плин цього строку не впливає переоформлення бартерного договору — цей термін не переривається і не поновлюється.

  Якщо  за іншими зовнішньоекономічними договорами строк 90 календарних днів встановлений для зарахування виручки резидентів в іноземній валюті, то в бартерних  операціях у той самий строк  має бути завезений імпортований товар.

  У Законі детально врегульована процедура  дій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при переоформленні бартерного договору.

  У разі, коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України — сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором є подання зазначеним суб'єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.