Природа та сутність грошей

 

Національна академія статистики, обліку та аудиту

 

 

Кафедра банківської  справи

 

 

Курсова робота

на тему: «  Природа та сутність грошей»

 

 

 

Виконав

студентка групи 08.06/4

Бур Юлія Сергіївна  

Науковий керівник

к.е.н Голюк  В.Я.                        

 

 

Київ 2011

Зміст

Вступ…………………………………………………………………3

Розділ 1.Сутність і подження грошей…………………………….5

   1.1.Сутність категорії “гроші"…………………………………..5

   1.2.Еволюція  форм грошей…………………………………......9

   1.3.Функції  грошей………………………………………………27

   1.4.Якісні  властивості грошей…………………………………..36

   1.5.Становлення  грошової одиниці України…………………..40

Розділ 2.Концептуальні засади дослідження сутності грошей...48

   2.1.Абстрактна  теорія грошей………………………………….48

   2.2.Класична  кількісна теорія грошей…………………………53

   2.3.Неокласична кількісна теорія грошей……………………..59

   2.4.Кейнсіанський  підхід до визначення сутності  грошей……65

   2.5.Сучасні  концепції дослідження сутності грошей………….71

Висновок…………………………………………………………….80

Список літератури………………………………………………

 

 

 

 

Вступ

Наше сучасне життя важко уявити без грошей. Не минає жодного дня, аби ми не використали це матеріальне об’єктивне економічне явище для задоволення власних потреб, але навряд хтось замислюється про природу виникнення та становлення грошей, адже ми стали сприймати їх існування як аксіому, що не потребує доведення, або як константу – сталу нашого буденного життя. На мою думку, найбуденніші речі вимагають детального дослідження, адже зазвичай все геніальне надзвичайно просте й в водночас – надзвичайно складне у своїй невибагливій простоті. Саме тому я обрала темою своєї курсової роботи «Природа та сутність грошей», з метою довести об’єктивну сутність та важливий вплив цього економічного явища.

Об’єктом мого дослідження є гроші.

Предметом є природа та сутність грошей.

Метою курсової роботи є проаналізувати сутність та походження (природу) грошей.

Відповідно  до поставленої мети визначено такі головні завдання:

• дослідити визначення сутності та історію виникнення грошей, розвитку їх форм;
• аналіз функцій грошей та їх взаємозв'язку;
• розглянути концептуальні засади дослідження сутності грошей, знайти спільне й відмінне.

Актуальність  проблеми  усвідомлювали з давніх часів. Розробці грошової теорії присвятили свої зусилля такі вчені: Макконелл  К. і Брю С., Фішер С., Гальчинский А.С, М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, 
І. М. Лазепко, І. В. Шамова, І. В. Токмакова

У даній курсові  роботі були застосовані такі методи дослідження як аналіз, узагальнення, порівняння та ін.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, десяти підрозділів, які присвячені розкриттю сутності грошей, їх функцій, форм, становленню грошової одиниці України, а також дослідженню їх сутності, висновків, списку використаних джерел (29 найменування). Загальний обсяг курсової роботи 85 сторінок.

 

 

 

Розділ 1.Сутність і подження грошей

1.1.Сутність  категорії “гроші"

Гроші — одне з найдавніших явищ у житті  суспільства — відіграють важливу  роль у його економічному і соціальному  розвитку. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців. Уже в працях Платона й Аристотеля є цікаві висловлювання про гроші. Часто згадується про них і в літописах періоду Київської Русі. Проте систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій почалися з розвитком капіталізму. Вивчення грошей значною мірою визначило формування економічної теорії як науки.

Класична  політекономія Заходу, по суті, виросла  з дослідження фундаментальних  проблем грошей, що були поставлені у працях А. Сміта і Д. Рікардо. Наукові розробки цих учених стали також джерелом теорії грошей К. Маркса,  яка  займає  важливе  місце  в   марксистській економічній науці. Багато уваги проблемам грошей приділялося у працях відомих економістів ХІХ—ХХ ст. — Дж. С. Міля, У. Джевонса, Л. Вальраса, М. Туган-Барановського, А. Маршалла, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, М. Фрідмана та ін.

Незважаючи  на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій  грошей, людство сьогодні не має  однозначної й остаточної відповіді  на питання, що ж таке гроші.[3, с.5]

У літературі існує  безліч різних визначень грошей, які значно відрізняються одне від одного.

Гроші – це категорія  товарного виробництва і товарного  обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі  відносини між товаровиробниками  з приводу обміну продуктами праці  через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати.

Гроші – це специфічний  товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є  загальним еквівалентом.

Під грошима  часто розуміється все те, що звичайно приймається в обмін на товари і послуги; продукт угоди між  людьми; товар особливого роду, що виконує  роль всезагального еквівалента; те, що використовується як гроші.[29] Л. Харріс визначає гроші як “будь який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця і засіб збереження вартості”.[6, с.75] Р. Барр пише, що “гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у даному платіжному співтоваристві”.[26, с. 281] С. Фішер, Р. Дорнбуш і Р. Шмалензі вважають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію: “Гроші – загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін за товари і послуги, а також при оплаті боргів”.[19, с. 473] Яскравим прикладом суто функціонального підходу в цьому питанні слугує визначення К. Р. Макконелла і С. Л. Брю: “Гроші – це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей і є гроші”.[23, с. 87]

Сучасна західна  грошова теорія обмежилась визначенням  сутності грошей як всього того, що використовується як гроші. У цьому визначенні проглядається спроба охопити всі можливі призначення, форми прояву і сфери використання грошей, але навряд чи в ньому є відповідь на питання, що таке гроші. Представники іншої економічної школи, що має своїми витоками трудову теорію вартості, визначають сутність грошей виходячи лише з їх місця в товарному обміні. З цих позицій гроші є специфічним товаром, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент. Це визначення має той недолік, що не враховує такого важливого призначення грошей, як обслуговування потреб нагромадження вартості. З цього погляду друге визначення видається вужчим, недостатньо повним порівняно з першим.

Усунути недоліки цих двох визначень грошей спробували прибічники так званого портфельного підходу до вивчення грошей. Вони використали умовний портфель активів окремого економічного суб’єкта, в якому всі активи розмістили в міру зниження їх ліквідності, тобто здатності до обміну (див. схему 1.1).

 

 

Рис. 1.1. Портфель активів економічного суб’єкта

[3,c.11]

На  першому місці в портфелі розміщена  готівка, оскільки вона має найвищу  абсолютну ліквідність, і тому ні в кого не виникає сумніву, що це — гроші. Навіть окремий показник для неї встановили — агрегат М0. На другому місці розміщені вклади до запитання та карткові, які мають хоч і високу ліквідність, проте нижчу, ніж готівка. Їх ще теж вважають грошима, проте дещо «нижчого сорту» і включають уже до іншого показника — агрегату М1. На третьому місці розміщені строкові вклади, які мають ще нижчу ліквідність, за що їх називають квазігроші і включають уже у третій грошовий показник — агрегат М3. Ще нижчу ліквідність має наступний актив — облігації, в якому є елементи з достатньою ліквідністю, а є й з украй низькою. Тому в одних країнах перші з них вважають ще грошима, а другі — ні, а в інших країнах усі облігації вже не вважають грошима. Так, у США короткострокові облігації державної позики ще вважають грошима і включають у новий грошовий агрегат МL. В Україні ж усі активи групи «облігації» не вважають грошима і показник, адекватний американському агрегату МL, взагалі не визначається.

За  портфельного підходу визначення грошей охоплює їх призначення як засобу обігу та платежу, так і засобу нагромадження вартості і тому є достатньо повним і більш прийнятним, ніж перші два. Проте і це визначення має істотний недолік — не дає можливості провести чітку межу між грошима (грошовими активами) і негрошима (негрошовими активами), унаслідок чого поряд з поняттям «гроші» з’являється поняття «квазігроші», маса їх визначається багатьма показниками (агрегатами), які різняться між собою ступенем ліквідності.[3,с.10-11]

При застосуванні у сфері інвестування гроші стають носієм капіталу, у зв’язку з  чим виникає необхідність розрізняти гроші як гроші і гроші як капітал.

Гроші як гроші  використовуються переважно для  реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення  обмежується посередництвом в обміні.

Гроші як капітал використовуються для  забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал. В усіх цих випадках цільове призначення грошей значно розширюється, розвиваються їх нові функціональні форми, зокрема засіб нагромадження і засіб платежу, істотно зростає роль грошей в економічному житті суспільства.

Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестали використовуватися як гроші.

Функціонуючи  як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економічними суб’єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг.

Гроші стають капіталом  переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому  ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді процента.

При обслуговуванні виробничого  споживання гроші одночасно є  власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню прибутку.

Найвиразніше гроші як капітал виявляють себе в межах  кругообороту капіталу окремого підприємства. Наявна у нього сума грошей (на банківських  рахунках, у касах) є одночасно  частиною оборотного капіталу підприємства і масою ліквідності, що забезпечує його поточну платоспроможність. Збільшення цієї суми одночасно збільшує оборотний капітал підприємства, тобто масу наявних ресурсів, його ліквідність, робить підприємство економічно могутнішим.

У межах всієї  економіки наявна сума грошей характеризує лише масу її ліквідності і не є  частиною обсягу реального капіталу. Зростання цієї суми зумовлює лише поліпшення ліквідності економіки, зростання рівня її монетизації, проте обсяг реального капіталу від цього не збільшується. Якщо зростання загальної маси грошей буде надмірним, це призведе лише до їх знецінення.[3,с.14-15]

Отже, гроші  за походженням є не просто товаром, але й носієм певних суспільних відносин, формування яких зумовило виокремлення грошей поміж інших товарів. Окрім того вони являються об’єктивним елементом економіки і тому не можуть бути скасовані, доки існують певні суспільні відносини, що потребують їх існування. Гроші – це результат еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку, і тому на підставі усього вище наведеного ми можемо сказати, що вони є постійно еволюціонуючою категорією.

1.2.Еволюція  форм грошей

Гроші пройшли  тривалий і складний шлях розвитку з точки зору не тільки ускладнення  їх економічної суті та підвищення суспільної ролі, а й урізноманітнення їх форм. Під впливом зміни суспільних відносин, формою виразу яких є гроші, та ускладнення вимог ринку до грошей останні періодично скидали одну форму і набували іншої, більш адекватної новим умовам. Історія грошей, по суті, є процесом поступового відбору окремих товарів чи особливих штучних форм, найбільш придатних виконувати функції грошей у певних ринкових умовах. Загальний процес еволюції форм грошей схематично показано на Рис 1.1.

[3,c.16]

 

 

Еволюція  форм грошей відбувалася в напрямі  від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

Між періодами  використання повноцінних і неповноцінних  грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. У цей період в  одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших — неповноцінні (паперові). Крім того, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні — білонні — монети, а також паперові знаки грошей (банкноти). Останні не мали внутрішньої вартості і були за формою ідентичні неповноцінним грошам. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам.