Реорганізація як ефективний метод санації підприємства

 

Зміст

 

Вступ …………………………………………………………………………………3

1. Поняття реструктуризації, причини та етапи її проведення…………………..5

2. Реорганізація підприємства, спрямована на укрупнення підприємства ……13

3. Реорганізація підприємства, спрямована на його розукрупнення …………..21

Висновки………………………………………………………………………….…26

Список використаної літератури ………………………………………………….28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Стабілізація вітчизняної  економіки та поступове нарощування  економічного потенціалу країни безпосередньо  пов'язані з реалізацією активної структурної політики, яка вважається ключовим елементом загальної стратегії  розвитку первинних ланок (підприємств, організацій) і в цілому суспільного виробництва.

Сучасний стан економіки  на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Останню можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації та санації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого — через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.

Тема реорганізації дуже актуальна на сьогодні. Кожен день ми чуємо про злиття підприємств, поглинання одних підприємств іншими, зміни форм власності. Все це –  форми реорганізації .

Реорганізація підприємства полягає в тому, що права та обов’язки  підприємства, що реорганізують переходять до інших підприємств у порядку  універсального правонаступника. До правонаступника може перейти увесь комплекс прав та обов’язків підприємства, що реорганізують або їх частина. У більшості випадків реорганізація відбувається добровільно за рішенням трудового колективу.

Процес реструктуризації можна розглядати як спосіб зняття суперечності між вимогами ринку  й застарілою логікою дій підприємства. По суті, реструктуризація підприємства трактується як здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих  на зміну структури підприємства, форм власності, організаційно-правових форм, управління ним, як здатність  привести підприємство до фінансового  оздоровлення, збільшити обсяг випуску  конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва.

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів  підприємницької діяльності, здатних  ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну  продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої  технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття реструктуризації, причини та етапи її проведення

У світовій і вітчизняній  теорії та практиці одним із поширених  засобів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація.

Законом України "Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації.

Реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних  заходів, спрямованих на реорганізацію  підприємства, зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску  конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів .

Керуючись даним визначенням, можна розмежувати поняття „реструктуризація” підприємства та „реорганізація”. Поняття "реструктуризація" є ширшим, оскільки реорганізація підприємства – один з етапів його реструктуризації.

Основний зміст реорганізації  полягає в повній або частковій  зміні власника статутного фонду  даної юридичної особи та в  зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу.

Процес реструктуризації може бути викликаний рядом зовнішніх і внутрішніх причин.

Зовнішні чинники реструктуризації :

• технологічний прогрес (новітні технології, передові методи комунікації та інформаційного зв’язку; зниження витрат на обробку даних, ефективні транспортні мережі);
• міжнародна економічна інтеграція (скорочення торговельних і митних бар’єрів, більш вільний потік капіталу, підвищення мобільності робочої сили, утворення економічних блоків та союзів, монетарна інтеграція та створення міжнародних валют);
• політика уряду (податкова, кредитна, митна, соціальна, інформаційна).

Внутрішні чинники реструктуризації :

• незадовільний рівень загального менеджменту (слабка орієнтація на ринок, відсутність стратегії, низька кваліфікація кадрів);
• слабкий фінансовий менеджмент з питань: управління грошовими потоками, прийняття інвестиційних рішень, управління затратами;
• не конкурентоспроможність продукції (поява нових продуктів і конкурентів, виробництво застарілої продукції, падіння обсягів продажу);
• високі витрати (високий рівень точки беззбитковості, високі постійні витрати, високі змінні затрати, високий рівень втрат, висока вартість сервісу);
• слабка робота служби маркетингу;
• конфлікт інтересів (власників, робітників, клієнтів, партнерів).

В умовах України, дія цих чинників підсилюється загальною економічною кризою, яка характеризується довготривалим спадом виробництва, невиправданим зростанням цін на ресурси і товари, розладом прямих господарських зв’язків і каналів збуту продукції, браком фінансових коштів, погіршенням фінансово-економічних показників діяльності підприємств, руйнуванням системи соціального захисту населення.

Характер та особливості  реструктуризаційних процесів значною мірою залежать від виду реструктуризації (рис. 1) .

Часткова (обмежена) реструктуризація – використовується підприємством  для відновлення технічної та економічної дієздатності; заходами такої реструктуризації можуть бути: додаткова емісія цінних паперів, переоцінка активів, зниження дебіторської заборгованості, переоформлення боргів та ін.

Комплексна реструктуризація – охоплює більш суттєві зміни  у формі розробки нової організаційної структури, технічної, технологічної  та при прибуткової політики, зміни  у менеджменті тощо .

 

Рисунок 1 - Види реструктуризації підприємства

Санаційна (відновлювальна) реструктуризація застосовується, коли підприємство перебуває у передкризовому або кризовому стані і має  за мету вийти з нього. Ознаками такого стану є:

• втрата ринкових позицій;
• проблеми з постачанням та залишками матеріалів, незавершеність виробництва;
• великі запаси готової продукції;
• заборгованість перед банками, кредиторами та державою;
• втрата ліквідності.

Основними напрямами реструктуризації дій у цій ситуації є:

• скорочення ресурсів;
• скорочення пропозиції;
• скорочення ринків;
• зменшення розмірів підприємства.

Перед здійсненням санаційної реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємства, що перебуває  в кризі, з урахуванням усіх головних характеристик діяльності даної  юридичної особи. На основі результатів аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства та про доцільність його реорганізації.

Адаптаційна (прогресивна) –  використовується за відсутності кризи, але при появі негативних тенденцій  з метою їх подолання та адаптації  підприємства до нових ринкових умов.

Ознаками такого стану  є: зниження загальної ефективності, вичерпання ринкового потенціалу, відсталість  порівняно зі світовими стандартами, перспективи на інших ринках, низька ефективність управління.

Випереджаюча – має  місце в успішних компаніях, які  передбачають можливість зміни умов функціонування і прагнуть підсилити  свої ключові позиції та конкурентні  переваги. Характерними рисами реструктуризації є:

- стратегічні альянси, купівля-продаж бізнесу.

Управлінська реструктуризація пов’язана зі зміною організаційної структури підприємства, менеджменту  інноваційної, технологічної та маркетингової  політики, системи підготовки і перепідготовки кадрів.

Технічна реструктуризація повинна забезпечити підприємству відповідний рівень виробничого  потенціалу, технології, ефективних систем постачання та ін., що дозволить виготовляти  конкурентоспроможну продукцію.

Економічна реструктуризація покликана забезпечити достатній  рівень рентабельності шляхом оптимізації  капітальних і поточних витрат, обсягу продажу, збалансованої цінової політики та ін.

Фінансова реструктуризація стосується управління пасивами підприємства, а саме його заборгованістю і передбачає зміну структури пасивів шляхом :

• відстрочки погашення заборгованості;
• зниження процентної ставки по заборгованості;
• визначення більш вигідної для підприємства схеми погашення заборгованості;
• заміни частки заборгованості на акції;
• анулювання частки або всієї заборгованості;
• отримання від кредиторів нових позик або гарантій.

Реструктуризація власності  стосується зміни власника на підприємстві та зміни власності через зміну участі в капіталі.

Оперативна реструктуризація розрахована на декілька місяців, і  підприємство вирішує питання підвищення своєї ліквідності за рахунок  внутрішніх ресурсів у рамках санаційної реструктуризації. Вона полягає у :

• створенні або виділенні нових структурних підрозділів підприємства;
• зменшенні величини оборотних фондів через виявлення і реалізацію зайвих запасів;
• скороченні обсягів основних фондів через реалізацію зайвого обладнання, транспортних засобів тощо.

Стратегічна реструктуризація здійснюється в довгостроковому періоді, базується на результатах оперативної реструктуризації і передбачає залучення як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування в межах адаптаційної та випереджаючої реструктуризації. Вона може передбачати такі дії, як:

- диверсифікація виробництва; 

- завоювання нових ринків збуту;

- придбання нового устаткування;

- впровадження новітніх технологій;

- реструктуризація організаційної структури підприємства;

- сертифікація виробництва; 

- підвищення кваліфікації персоналу;

- реструктуризація власності; 

- купівля-продаж бізнесу. 

За формальними ознаками розрізняють три види реорганізації (рис. 2) :

1. Реорганізація, спрямована  на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання). 2. Реорганізація,  спрямована на подрібнення підприємства ( поділ, виокремлення). 3. Реорганізація  без зміни розмірів підприємства (перетворення).

 

Рисунок 2 - Види реорганізації  підприємства

        Етапи процесу реструктуризації:

1. Усвідомлення необхідності змін.
2. Формування команди.
3. Діагностика стану підприємства, виявлення існуючих проблем.
4. Визначення цілей.
5. Розробка бізнес-плану реструктуризації.
6. Реалізація бізнес-плану реструктуризації.
7. Моніторинг реалізації бізнес-плану.
8. Коригуючі дії.