Управління банківськими ризиками в механізмі фінансової стійкості

 

Статья на тему:

Управління банківськими ризиками в механізмі фінансової стійкості

Фінансова криза виявила  значні проблеми у вітчизняній банківській  сфері. Головною із проблем неефективна  система управління ризиками у фінансових установах. У банківській системі України існує великий досвід управління ризиками. Цій проблематиці присвячено багато наукових праць, як зарубіжних так і вітчизняних вчених, таких як: Л.О.Примостка, В.Міщенко, П.Роуза, В.Севрука та багато інших.

Метою даної статті є вивчення теоретичних засад управління банківськими ризиками в механізмі фінансової стійкості.

Ризик – це ймовірність  того, що очікувана подія не відбудеться  або відбудеться з певними  відхиленнями, що, зрештою, призведе до небажаних наслідків (1,стр.5). Термін ризик, наприклад розкривається в Большом экономическом словаре (1998) – « возможность наступления события с отрицательными последствиями в результате определенных решений или действий» (1,стр.10).

Запорукою забеспечення фінансової стійкості банків служить необхідність ефективного та високоорганізованого управління ризиками, котрі постійно супроводжують діяльність банків.

Банківські ризики поділяються  на фінансові, зовнішні та функціональні. Зовнішні ризики виникають від проблем  не пов’язаних з діяльністю банку. Фінансові ризики виникають при  виконанні банком кредитної, інвестиційної  та іншої діяльності, а функціональні  з’являються при розробці і впровадженні нового продукту, внаслідок браку  часу на контролювання фінансово-господарської  діяльності.

Банківські ризики можна  класифікувати так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 – Класифікація банківських ризиків

 

Управління ризиками –  це процес, спрямований на виявлення, вимірювання, контроль та моніторинг ризикових  позицій банку, а також урахування взаємозв’язків між різними видами ризиків (1,стр.38).

На нашу думку, щоб вірно  управляти банківськими ризиками, треба визначитися з метою управління ризиками. Класифікація методів управління банківськими ризиками зображено на рис.1.2.

 

 

 

На даний момент із перерахованих  вище методів дуже часто застосовується таку: хеджування,; договори поруки та гарантії, страхування. Серед головних ризиків, з якими зіштовхується банк при здійсненні своєї діяльності є:

• Ринковий;
• Ризик ділової репутації;
• Кредитний;
• Валютний;
• Операційно – технологічний ризик.

Ці ризики дуже впливають  на діяльність банку і дуже потребують якісну систему управління ними. Вона має досягти певних цілей:

• Компенсувати прийнятий ризик має дохід отриманий банком;
• Рішення які потрібно прийняти мають бути конкретні;

Для попередження ризиків необхідно:

- треба зібрати інформацію про стан банку та проаналізувати ії;

- вивчити усе, що пов’язано  з клієнтами та партнерами  банку;

- проконтролювати їх платоспроможність;

- не допускати зловживань  з боку працівників банку та  шахрайства;

- треба розробити достатньо  ефективну систему захисту банківської  таємниці;

- зробити усе доступне, щоб у клієнтів склалась позитивна  думка про банк.

Отже ми можемо зробити  висновок, що управління банківськими ризиками – це одне із найголовніших  завдань банку, і щоб цього  досягти треба правильно вибрати  метод управління ризиками. А це в свою чергу призведе до максимізації прибутку та фінансової стійкості банку.  

 

 

 

Список джерел

1. Л.О.Примостка Управління банківськими ризиками: Навч.посібник – К.: КНЕУ, 2007. – 600с.
2. А.М.Герасименко Аналіз банківської діяльності: Підручник – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 600с.
3. http://www.prostobankir.com.ua/hr/stati/sredi_bankirov_snova_vostrebovany_risk_menedzhery