Экологическое состояние шахты им.Румянцева

ВСТУП

Наше місто завжди вважався потенційно небезпечним з точки  зору екології, оскільки тут розташовано  багато шахт, заводів, підприємств соціальної спрямованості з високим вмістом  речовин, небезпечних для навколишнього  середовища. У 70-80-ти роки приділялася велика увага екологічній обстановці міста. На ці потреби з міського, а також обласного бюджету виділялися великі суми грошей.

 Але на початку 90-х років вся ситуація змінилася докорінно. Україна стала самостійною державою. Економічний баланс всієї країни впав. Ця сформована обстановка не обійшла і наше рідне місто. Одна за одною стали закриватися шахти, припиняли свою роботу заводи, підприємства. На жаль, в цей важкий час керівництво міста доклало всі свої зусилля для підйому темпів виробництва на підприємствах, не враховуючи їх особливості, не зважаючи на те, якими способами піднімати темпи виробництва, і чи не вплине це на стан

навколишнього середовища.

Взагалі, в цей складний час мало хто замислювався про  екологічну обстановку міста. Керівництво  міста обрало екстенсивний шлях розвитку господарства. А це завжди завдає величезної шкоди природі. 
І до чого ж призвело це все? Яким став наше місто?

На території Донбасу більше 200 років здійснюється видобуток вугілля шахтним способом. Крім вугілля з шахт витягується велика кількість порожньої породи, яка складується у відвали. Їх на території регіону понад 1500. Кожен з

них займає площу від 20000 до 10000 м².

Відвали вугільних шахт горять, порошать. В результаті фізичного і хімічного вивітрювання порода руйнується, перетворюється в пил і разом з горючими газами і вогнищем горіння є одним з основних джерел забруднення атмосфери і погіршення санітарного стану міст і робітничих селищ вуглевидобувних шахт.

 

 

 

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ  ТА КЛІМАТИЧНИХ УМОВ РАЙОНУ

1.1 Фізико-географічні  умови

Структурний підрозділ «Шахта ім. К.О.Рум’янцева» державного підприємства «Артемвугілля» здана в експлуатацію в 1932р., відновлена в 1945р.

 Поле шахти розташоване в Центральному районі Донбасу на північному крилі Головної антикліналі на території Калінінського району м. Горлівки. У східному напрямі шахтне поле граничить з полем шахти ім. М.І.Калініна, в західному – з полем колишньої шахти ім. М.О.Ізотова. Рельєф місцевості рівнинний.

Зі сходу та південного сходу проммайданчик межує з  плоским діючим породним відвалом й  не діючим груповим породним відвалом .

З півночі на відстані 180 м пролягає технологічна дорога, по якій вивозиться порода на відвал.

З південної сторони на відстані 100м від проммайданчика шахти розташований вугільний склад  ЦЗФ «Узловська», а на відстані 500м  – стадіон шахти.

З західної сторони на відстані 100м – територія ЦЗФ «Узловська»

В гідрографіческому відношенні знаходиться на вододолі басейнів річок Бахмутка, Лугано, Кривий Горець, Кринка.

 

1.2 Кліматичні умови

Клімат помірно-континентальний. До особливостей кліматичних умов слід віднести відсутність різких переходів між сезонами.

Зима, як правило, починається  в двадцятих числах листопаду. Тривалість її - 125 днів, температурний режим нестійкий. Самий холодний місяць - січень. Середня місячна мінімальна температура повітря найбільш холодного місяця року складає -9,2 °С. Особливістю зим с відлиги. Середня тривалість однієї відлиги 5 днів. За зиму в середньому буває до 40 днів з відлигою, а в м’які зими -  до 70 днів.   У ці періоди максимальна температура може досягати 10-12 ºС.

Початок весни приходиться на середину березня. Весна - самий короткий сезон і триває 70 днів.

Літній сезон приходиться на початок травня і середину вересня. Тривалість літнього сезону коливається від 90 до 150 днів. Літо сухе і жарке. Самий жаркий місяць - липень. Середня місячна максимальна температура повітря найбільш жаркого місяця складає +26,7 ºС.

Осінь характеризується похмурою погодою, великим перепадом добових  температур.

По кількості опадів територія  відноситься до зони недостатнього  зволоження. У середньому за рік випадає близько 550 мм опадів: улітку - до 50 % річної суми у виді дощів; у зимові місяці - від 20 до 36 % у виді дощу і снігу.

До числа небезпечних  атмосферних явищ, що спостерігаються в районі, відносяться тумани, заметілі, гроза, град. Середнє число днів з туманами за рік складає 93, найбільше - 121 (більш 60 % туманів приходиться на зимові місяці), число днів з заметілями - 24 і 49, з грозою - 32 і 39, з градом - 2 і 6.

Протягом року в районі переважають вітри східного і  північно-східного напрямків.

В цілому природно-кліматичні умови характеризуються як сприятливі для функціонування вугледобувного підприємства.

Напрямок обрію	П	ПС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПЗ
Повторення вітру, %	9,8	11,5	17,8	13,4	12,8	11,6	12,9	10,2

Таблиця 1.Повторюваність вітрів за напрямами обрію

 

Рис. 1 Роза вітрів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Флора і фауна 

Розглянута територія  відноситься, згідно з наведеним  ботаніко-географічним районуванням України, до Чистяківського (Кримсько-Нагольному) геоботанічному району різнотравно-типчаково-ковилових степів і рослинності кам'янистих відкладень, розташованих на південному крилі

Донецького кряжу.

В даний час переважна  частина площ розорана і використовується під сільськогосподарські культури. Невеликі фрагменти зональної рослинності  збереглися лише на схилі балок, кам'янистих місцях і в долині річок. На більшості степових ділянок переважають тонконог-молочно-полинові збої. Як субдомінант виступає тимофіївка степова, тонконіг вузьколистий, з різнотрав'я

- шавлій і ін.

         На деяких ділянках збереглися фрагменти чагарникових степів. На гребенях гряд, на невеликих ділянках збереглися "наскальні" діброви з дуба звичайного і в'яза в поєднанні з кизильником чорноплідної та іншими степовими чагарниками.

У балках і ярах збереглися фрагменти байрачних ясенево-дубових  дібров в підліску з кленом татарським, бирючиною звичайною, вишнею степовою. 
У складі дикорослих рослин помітна частина представлена ​​видами, що залишилися від природної рослинності ("останцями"). Серед них переважають характерні для зональних степів спільноти: м’яти сплюснутої, в’язель різнобарвний, полин повзуча, типчак та ін. У специфічних біотопах (на пустирях, по узбіччях і укосах доріг) масове поширення мають плоскуха звичайна, спориш (горець пташиний), молокан татарський.

Для техногенних середовищ  існування зі специфічними екологічними умовами (проммайданчика, відвали, кар'єри) найбільшою мірою характерні адвентивні (заносні) рослини. На розглянутій території вони представлені видами: амброзія полинолистна, щириця, кардарі, блекота чорна, повитиця південна. Адвентивні рослини, мають широку екологічну амплітуду, поширені як в техногенних, так і окультурених місцях проживання.

Описувана територія характеризується практично повною відсутністю природних  ділянок з зональної степовою рослинністю, тому в фауні переважають  види тварин, пластичних у виборі місць  існування, пристосованих до життя  на видозмінених і активно використовуваємих людиною площах. 
Тварини, що мешкають на даній площі, пристосовані до степних та лісних ландшафтам. В межах зони впливу розширюваного породного відвалу відсутні території та об'єкти природно-заповідного фонду.

 

1.4. Оцінка впливу природних факторів на умови функціонування промислових об'єктів та комфортність проживання населення

На ситуаційній карті-схемі  вказане місце розміщення промислового майданчика СП «Шахта ім. К.О.Рум’янцева» ДП «Артемвугілля», нанесена координатна сітка, нормативна санітарно-захисна зона, зона впливу та вказані джерела викиду забруднюючих речовин до атмосфери.

Сельбищні території, зони відпочинку в районі розташування проммайданчику підприємства відсутні.

Об’єкти житлового, громадського призначення та інші прирівняні до них об’єкти (дитячі постанови, лікарні, підприємства харчової промисловості тощо) в межах нормативної санітарно-захисної зони проммайданчику відсутні.

Промисловий майданчик СП «Шахта ім. К.О.Румя’нцева» ДП «Артемвугілля» розташований у північно-східній частині м.Горлівка.

Зі сходу та південного сходу проммайданчик межує з плоским діючим породним відвалом й не діючим груповим породним відвалом. З півночі на відстані 180 м пролягає технологічна дорога, по якій вивозиться порода на відвал. З південної сторони на відстані 100м від проммайданчика шахти розташований вугільний склад ЦЗФ «Узловська», а на відстані 500м – стадіон шахти. З західної сторони на відстані 100м – територія ЦЗФ «Узловська», а на відстані 600м у цьому напрямку знаходиться одноповерхові фінські будиночки.

Таким чином, найближче до проммайданчика шахти житло розташовано  на відстані 600м у західному напрямку.

Зону впливу визначали  по речовині, що робить максимальний внесок у забруднення атмосферного повітря. Такою речовиною на промисловому майданчику підприємства є речовини у вигляді суспендованих твердих  частинок недиференційованих за складом. Радіус зони впливу складає 2625 м.

Ситуаційна карта-схема  наведена у додатку А

 

1.5 Санітарно-захисна  зона

СП «Шахта ім. К.О.Рум’янцева» ДП «Артемвугілля» відноситься до підприємства IIкласу з нормативним розміром санітарно-захисної зони (СЗЗ) 500 м. СЗЗ підприємства витримана. В межах нормативної СЗЗ не знаходяться об'єкти суспільного призначення та інші прирівняні до них об'єкти.

Нормативний розмір СЗЗ уточнюється  окремо для різних напрямків вітру  в залежності від результатів  розрахунку забруднення атмосфери  та середньорічної рози вітрів району розташування підприємства відповідно до вимог «Методики розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств»

Розрахунок СЗЗ з урахуванням рози вітрів виконується за формулою:

де - розрахунковий розмір ділянки місцевості у заданому напрямку, де   

             концентрація забруднюючої речовини перевищує ГДК, м;

  Р - середньорічна повторюваність напрямків вітрів румба, %;

  - повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій розі вітрів, %.

При восьмирумбовий розі вітрів = 100/8 = 12,5%.

Розрахунок СЗЗ з урахуванням  рози вітрів виконується по речовині, що робить максимальний внесок у забруднення атмосферного повітря. Уточнення нормативного розміру санітарно-захисної зони у даній роботі не проводилося, оскільки згідно розрахунку розсіювання, по жожній забруднюючій речовині, що скидається підприємством, не спостерігається перевищення граничнодопустимого викиду.

 

2. СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1 Виробнича структура підприємства

СП «Шахта ім. К.О. Рум’янцева» ДП «Артемвугілля» є типовим гірничим підприємством, виробнича діяльність якого спрямована на видобуток корисної копалини (кам’яне вугілля) підземним способом. Шахта здана в експлуатацію у 1932 р., відновлена у 1945р.

У східному напрямку шахтне поле межує з полем шахти ім. М.І. Калініна, у західному напрямку – з полем шахти ім. Н.А.Ізотова.

Проектна потужність шахти 850 тис. тонн на рік, встановлена виробнича  потужність шахти за станом на 01.012010р. 230 тис. тонн на рік вугілля марки  ОС. Промислові запаси по шахті станом на 01.01.2010р складають 32,716 млн. тонн. Категорія  шахти по метану – небезпечна по раптовим викидам. Вугільний пил  усіх пластів вибухонебезпечний.

Режим роботи шахти на підземних  роботах 4-х змінний з тривалістю кожної зміни по 6 годин:

1 зміна: 8.00 год. – 14.00 год.

2 зміна: 14.00 год. – 20.00 год.

3 зміна: 20.00 год. – 02.00 год.

4 зміна: 02.00 год. – 08.00 год.

Шахтне поле розкрите трьома центрально-розташованими стовбурами:

№1 – вантажно-людський. Стовбур призначений для спуску та підйому людей, спуску матеріалів та обладнання та підйому вугілля й породи у вагонетках;

№2 – скіповий. Призначений  для підйому породи;

№3 – скіповий. Стовбур  призначений для підйому вугілля  та;

№4 – вертикальний вантажний  стовбур призначений для підйому  породи та вугілля, відпуску матеріалів на горизонт, а також для обслуговування водовідливу.

На балансі шахти знаходить 15 вугільних пластів.  П’ять діючих ділянок, з яких 1 на гор.970, що доробляється.