Аграрний ринок Бельгії

Висновок:

З даних  таблиці 3.1 можна зробити висновок, що оцінка сукупної підтримки галузі(TSE), в Бельгії є досить високою, і збільшилась з 2000 по 2007рр. на 2,6%. Оцінка підтримки виробника (РSE), є достатньою і збільшилася на 1,9%. Щодо України то показники державної підтримки дуже малі.

Таблиця 3.2

Висновок:

З даних таблиці  видно, що в Бельгії та в Україні  підтримка товаровиробника зменшилась. У країнах Європейського Співтовариства існує декілька видів державної допомоги фермерам відповідно до базових принципів надання фінансової допомоги аграрному сектору. Зокрема, допомога при інвестуванні для розвитку господарств (фермерств) складає 40 %, витрати у відсталих районах — до 50 %, при вкладанні грошей фермером у переробку або реалізацію продукції — 40 %, у районах з несприятливими кліматичними умовами — 50 %, а також для покращання довкілля, при намірах зайнятися фермерством, створенні груп виробників (кооперативів та ін.), стихійних лихах, епідеміях тварин, підвищенні якості продукції.

Окрім перерахованого, допомога надається на проведення наукових досліджень, сприяння рекламі. Передбачено надання короткострокових позик. В усіх інших випадках фермери ЄС можуть звертатися за кредитами до комерційних банків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 4 Перспективи торговельних відносин між Бельгією та  Україною  

    Попри те, що Україна та Бельгія розташовані  досить далеко одна від одної, торговельні  та культурні зв’язки двох країн  мають глибокі історичні корені. Вважається, що перші торгівельні  зв’язки Київської Русі з Фландрією та іншими регіонами сучасної Бельгії були започатковані ще в ХІ столітті, а в XIV-XVII століттях вони набули регулярного характеру. 
Київські купці привозили до Фландрії хутра, а купували сукно. Із Фландрії до Львова надходили вироби з вовни, прикраси з янтарю в обмін на хутро, шовк та східні приправи. Вже тоді фламандські картографи позначали на своїх мапах територію України. 
Значний внесок в індустріальний розвиток України було зроблено бельгійськими промисловцями наприкінці XІХ ст. – на початку XX ст. На увагу заслуговує той факт, що на початку минулого століття перші лінії електричного трамваю в Одесі та Києві були прокладені бельгійською компанією „Трактебель”, яка і тепер продовжує свою роботу на українському ринку. 
Окремо слід відзначити, що першим дипломатичним кроком європейської ходи України можна вважати започаткування у 1919-1923 рр. діяльності дипломатичної місії Української Народної Республіки у Брюсселі. 
Після здобуття Україною незалежності у відносинах з Бельгією розпочався якісно новий етап. Королівство Бельгія визнало Україну разом з іншими державами-членами Європейського Співтовариства 31 грудня 1991 року. 
Після встановлення дипломатичних відносин (10 березня 1992 року) регулярного характеру набув політичний діалог між Україною та Бельгією. Він був започаткований робочим візитом Президента України Леоніда Кравчука до Брюсселя у липні 1992 року. 
Міністри закордонних справ двох країн підтримують постійний діалог з актуальних питань розвитку двосторонніх відносин та проблематики міжнародного характеру. Важливого значення для поглиблення політичних контактів між Україною та Бельгією мають також двосторонні консультації на рівні міністерств закордонних справ. 
Політичний діалог між Бельгією та Україною підтримується і на парламентському рівні. В українському та бельгійському парламентах функціонують депутатські групи Україна-Бельгія та Бельгія-Україна. 
Спираючись на традиційні зв’язки, торговельно-економічне співробітництво між Україною та Бельгією характеризується стабільним та поступовим розвитком. З 1999 по 2003 роки бельгійський експорт в Україну збільшився у два рази. На початок 2003 року Україна посідала 45-е місце в бельгійському експорті. 
За даними бельгійського Агентства зовнішньої торгівлі, товарообіг між двома країнами за перші п’ять місяців 2004 року в порівнянні з аналогічним періодом 2003 року збільшилися на 23,47% і склав 209,872 млн. євро. 
Основними видами продукції, яку Бельгія експортувала в Україну протягом січня–травня 2004 року, були верстати, устаткування та механізми, електротехнічне обладнання, продукція хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості, пластмаси та вироби з них, каучук та гумові вироби, текстиль, напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали і вироби з них, інші товари. 
У свою чергу, Україна експортує до Бельгії метали і вироби з них, перли, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали і вироби з них, мінеральну продукцію, включаючи нафтопродукти, продукцію хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості та інші товари. 
В якості прикладу плідного співробітництва між Україною та Бельгією в економічній сфері слід навести діяльність на українському ринку відомої бельгійської пивоварної компанії „Interbrew”, яка у співпраці з чернігівськими, харківськими та миколаївськими пивоварами виробляє такі відомі марки пива, як „Стелла Артуа”, „Чернігівське”, „Талер”, „Янтар”, „Рогань”. Частка компанії на внутрішньому ринку пива України складає 34,3%. 
Враховуючи особливості державного устрою Бельгії, важливим аспектом розвитку двостороннього співробітництва є поглиблення співпраці з спільнотами та регіонами цієї країни, встановлення партнерських зв’язків з містами та областями України. 
У цьому зв’язку варто відзначити співпрацю між Києвом та регіоном Брюссель-столиця, Полтавською областю та провінцією Ено, містами-побратимами Донецьком та Шарлеруа, Черкаською областю та провінцією Люксембург, започаткування контактів між Дніпропетровською областю та провінцією Льєж, Львівською областю та провінцією Антверпен. 
Важливого значення у контексті розвитку зв’язків з регіонами Бельгії мала проведена у жовтні 2003 року широкомасштабна економічна місія Фландрії в Україну за участі близько 30 бельгійських компаній. У жовтні 2003 року Україну відвідала також делегація Валлонського регіону Бельгії з метою вивчення можливостей співробітництва в галузі розвитку інфраструктури. 
Продовжується активний українсько-бельгійський політичний діалог, у т.ч. на найвищому рівні.  Двосторонні зустрічі Прем’єр-міністра України з керівником Уряду Бельгії у березні 2009 р. в Брюсселі підтвердили налаштованність бельгійської сторони надавати практичну підтримку євроінтеграційного та євроатлантичного курсу нашої держави. Проведено двосторонні політичні консультації на рівні заступників міністрів зовнішньополітичних відомств двох країн, у ході яких було, зокрема, досягнуто домовленості суттєво активізувати діалог між Україною та Бельгією з євроінтеграційних питань  у контексті Бельгійського головування в ЄС у другій половині 2010 року. Реалізація положень підписаної у 2008 році Дорожньої карти двосторонніх відносин Україна-Бельгія на 2009-2010 рр. сприяла зростанню двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва. Протягом І півріччя 2009 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами склав 429 млн. дол. США, обсяг бельгійських інвестицій в економіку України збільшився на 4,3 млн. дол. США.

Основна продукція, яка була предметом торгівлі між Бельгією та Україною (2009 р.): 

• насіння і  плоди олійних рослин (рапс) з  обсягом 137,7 млн. євро (практично повністю експортувався з України до Бельгії, частка в загальній торгівлі склала 22,1% з приростом, порівняно з 2008 р. у 18,9%),
• фармацевтична продукція (56,1 млн. євро, 9% всієї торгівлі з приростом у 7,1%) в основному імпортувалася в Україну,
• продукція машинобудування (механізми і пристрої), хімічної промисловості, виробів з пластику, дерева, мінеральні продукти (мастильні матеріали).

Істотно зросли поставки з України металургійної  продукції (частка в торгівлі 4,2% із зростанням у 51,2% та позитивним для  України балансом у 16,4 млн. євро). 

15,5 млн.  євро позитиву до балансу торгівлі  додала така група товарів, як готовий одяг.[10] 

    Майже на 30% збільшилася торгівля субпродуктами  харчової промисловості (група 23) з  позитивом для торговельного  балансу України у 5,3 млн. євро. На фоні загального скорочення торговельних показників Бельгії з країнами світу українсько-бельгійська торгівля теж зазнала негативного впливу від наслідків економічної кризи: загальний обсяг торгівлі скоротився на 35,3% (623,996 млн. євро, або 870,350 млн. дол. США). Однак, аналіз структури двосторонньої торгівлі у 2009 р. свідчить про наявність позитивних для України тенденцій. Так, скорочення товарної торгівлі сталося, в першу чергу, в результаті скорочення бельгійського імпорту до України на 44,1% (377,486 млн. євро, або 526,518 млн. дол. США), в той час як український експорт зазнав незначного зменшення на 14,7% (246,510 млн. євро, або 343,832 млн. дол. США). Як результат, негативне для України сальдо торгівлі з Бельгією скоротилося втричі: з 386,872 до 130,976 млн. євро.Окрім того, у ІІ половині 2009 р. показники двосторонньої торгівлі продемонстрували тенденцію до виправлення: порівняно з І півріччям обсяги торгівлі зросли на 32,2%, при цьому динаміка зростання українського експорту (+113%) значно перевищує динаміку приросту імпорту з Бельгії (-1,3%). З метою подальшої активізації торговельно-економічних відносин між Україною та Бельгією і збалансування зовнішньоторговельного обороту було б доцільним заохочувати зацікавлених українських товаровиробників до участі у виставках, які проходять у Бельгії, з метою просування українських товарів на внутрішній ринок країни.                                                                 Таблиця 4.1

    Визначення  перспективних напрямків взаємної торгівлі між Бельгією  та Україною агропродовольством  2007р

Висновок:

З даних таблиці  видно, що Бельгія має порівняльні  конкурентні переваги щодо експорту всіх представлених вище товарів, та має високу залежність від імпорту насіння соняшника. Щодо пшениці, ячменю, жита, кукурудзи , Бельгія має переваги, тому можлива ймовірність експорту з Бельгії до України.

  ВИСНОВКИ

РОЗДІЛ 1

    Бельгія — держава у Західній Європі. На півночі омивається Північним морем. На суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході – з Німеччиною і Люксембургом, на півдні – з Францією. За густотою населення (298 чол. на 1 км²) Бельгія займає одне з перших місць серед країн світу. Протяжність природних кордонів Бельгії невелика, і країна часто виступала полем бойових дій сусідніх держав: Франції, Німеччини і Британії. У 1830 році Бельгія, нарешті, здобула незалежність. Під час Першої і Другої світових воєн Бельгія була сильно зруйнована, проте швидко відновила своє господарство. В наші дні це одна з найбільш високорозвинених індустріальних країн Европи. Бельгія підтримує дуже тісні економічні зв'язки з іншими європейськими країнами, а в її столиці, Брюсселі, знаходиться штаб-квартира Європейського Союзу Держав.

РОЗДІЛ 2

    Основні галузі економіки: інжинірінг і металургія, моторобудівна, харчова, хімічна, текстильна, вугільна та нафтова, скляна. Розвинуті основні види сучасного транспорту — залізничний, автомобільний, морський. Гол. морський порт — Антверпен. Між Брюсселем і іншими містами країни налагоджене регулярне вертолітне сполучення. Біля 1/4 загальної площі території Бельгії використовується під сільськогосподарські потреби. У кінці 1990-х років в сільському господарстві, а також в лісовому господарстві і сфері риболовецького промислу було зайнято 2,5 % всіх працюючих в країні. Сільське господарство покривало 4/5 потреб Бельгії в продовольстві і сільськогосподарській сировині. Широко використовуються сучасна сільськогосподарська техніка і хімічні добрива. Врожайність сільськогосподарських культур загалом висока, з одного гектара збирають бл. 6 т пшениці і до 59 т цукрового буряка. З загального обсягу зернових біля 4/5 припадає на пшеницю, 1/5 — на ячмінь. Інші важливі культури — цукровий буряк (щорічний збір до 6,4 млн т) і картоплю. Майже половина сільськогосподарських земель відведена під пасовища для худоби, а тваринництво дає 70 % всіх сільськогосподарської продукції. У 1997 нараховувалося бл. 3 млн голів великої рогатої худоби, включаючи 600 тис. корів, і бл. 7 млн голів свиней. Бельгія - переважно торгова країна. Вона здавна дотримується політики вільної торгівлі, але необхідність у захисті і підтримці змусила її в 1921 році об'єднатися в економічний союз з Люксембургом, відомий під назвою БЛЕС, а потім, у 1948 році, об'єднатися з Нідерландами в Бенілюкс. Членство в Європейському об'єднанні вугілля і сталі (1952 рік) та Європейському економічному співтоваристві (1958 рік, нині Європейський Союз) і підписання Шенгенської угоди (1990 рік) підштовхнули Бельгію разом з Нідерландами і Люксембургом до поступової економічної інтеграції з Францією, Німеччиною та Італією.