Міграція населення України: причини і особливості її виникнення

    Міністерство  освіти і науки України

    Донецький національний університет

    Кафедра розвитку і розміщення продуктивних сил 
 
 

    Курсова робота

    по  дисципліні «Регіональна економіка»

    на  тему «Міграція населення України: причини і особливості її виникнення» 
 
 
 
 

    Студентки І курсу         Перевірила

    Спеціальності Міжнародна економіка                                  Гавриленко С. М.

    Економічного  факультету    

    Денного відділення 

    Групи 0503 Б

    Долженкова  Ксенія Олександрівна                      
 
 
 
 

    Донецьк 2010

    Зміст

    Вступ 3

    Розділ 1. Теоретичні основи вивчення процесів міграцій населення. 5

    1.1. Визначення й сутність поняття "міграція" 8

    1.2. Класифікація міграцій 8

    Розділ  2. Міграційні процеси на території України 9

    2.1. Статистика міграції населення  України 16

    Розділ 3. Причини та наслідки міграції населення Україні 26

    Висновок 30

    Список  використаної літератури 32

Додаток А 34

Додаток Б 35

 

    

    Вступ

    Актуальність  цієї роботи полягая в тім, що на даному етапу часу Україна переживає проблеми, пов’язані із нестачею висококваліфікованих трудових ресурсів. Трудовий потенціал держави та кількість економічно активного населення є одними з найголовніших факторів, які визначають рівень економічної розвинутості країни. Одним із важливих чинників, які зумовлюють зміну чисельності населення країни та його перерозподіл між окремими регіонами та населеними пунктами, є міграції населення. Міграції – це переміщення людей із зміною місця проживання. Вони мають різну інтенсивність, спрямованість,тривалість залежно від багатьох причин.

    Метою даної роботи є аналіз класифікації міграцій, статистичних даних, визначення основних причин і напрямків, що викликають міграції населення, а також виявлення найбільш характерних особливостей цих міграцій.

    Робота  містить у собі три розділи. Перший являє собою аналіз теоретичних основ вивчень процесів міграцій населення. Він містить два розділи, що присвячені загальним поняттям теми та класифікацію міграцій. Другий розділ містить інформацію про міграційні процеси саме на території України. У третьому розділі розглянуті проблеми міграцій на території України та шляхи їх розв’язку.

    Переміщення населення і трудових ресурсів є одним із проявів інтернаціоналізації та демократизації господарського і соціально-культурного життя людства, а також наслідків гострих міжнаціональних протиріч, прямих зіткнень між народами та країнами, надзвичайних ситуацій і стихійних лих. Це і добровільні мігранти, що користуються правами та можливостями, наданими їм світовою цивілізацією і міжнародними ринками праці для вибору місця проживання та роботи, біженці і вимушені мігранти, що залишають Батьківщину під тиском обставин.

    Але найважливіше значення для економічного та соціального становища України  є міждержавна міграція населення  та трудових ресурсів, що виникає за наявності значного контрасту в рівнях економічного та соціального розвитку і темпах природного демографічного приросту країн, які приймають українських мігрантів. Географічними центрами імміграції для багатьох країн світу, в тому числі для України, є такі держави як США, Канада, Австралія, більшість західноєвропейських країн, а також країни з високими доходами від продажу нафти та швидким економічним зростанням (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати та ін.).

 

    

    Розділ 1. Теоретичні основи вивчення процесів міграцій населення

    Природним, закономірним процесом, що дозволяє збалансувати економічну, соціальну, політичну і  духовну сфери суспільства, є  міграція населення. До початку 1990 року її інтенсивність між регіонами  колишнього Радянського Союзу поступово  підсилювалася, але не носила екстремального характеру (за винятком значного відтоку  населення з Азербайджану і  Вірменії після подій січня 1990 р.). Історична ретроспектива дозволяє свідчити про те, що раніше міграція в значній мірі була викликана регіональною незбалансованістю трудових ресурсів, територіальними різницями в рівні життя, нерівномірним розміщенням робочих місць і навчальних закладів.

    В умовах іншої ідеологічної системи  вона розглядалася як явище, необхідне  практично тільки для задоволення  потреб народногосподарського комплексу. Такий підхід багато в чому визначав кінцеві результати досліджень, тому що в них не знаходилося місця  людині і споконвічно не ставилася  задача досліджень його особистих характеристик, а також ставлень, що складаються  в процесі життєдіяльності на новому місці проживання.

    В останні роки відбулися істотні  зрушення в політиці держав, які  отримали суверенітет в наслідок розпаду Радянського Союзу, і  явні протиріччя, що оголилися, у їхніх  взаємовідносинах. Ці протиріччя, впливають  на рівень життя представників різних соціальних спільностей, знаходять  практичне втілення в загостренні  відношень між народами, позбавляють  частину з них невід'ємних прав, формують негативні уявлення про  найближчих сусідів, змушують вживати  заходи, спрямовані на забезпечення своєї  безпеки, які часто виражаються  в переїзді до інших країн. Таким  чином, ми можемо аналізувати нові, мало вивчені процеси, що мають явну соціально-політичну спрямованість  і інтереси різних етносів, спільностей, а також конкретних їхніх представників.

    Але досліджуючи ці процеси, не можна  залишити без уваги вже наявний  багатий науково-дослідний матеріал, здатний забезпечити спадкоємність  у вивченні існуючих перед суспільством проблем, у тому числі й в області  міграції. Аналіз наукових джерел дозволяє судити про те, що під час існування  Радянського Союзу велика група  вчених, займаючись міграцією, формувала  уявлення про її сутнісні характеристики, які знайшли відбиток у реальній практиці.

    Значний внесок у дослідження теорії і  практики міграції в радянський період внесли такі вчені як: Ж.А.Зайончковская, А.В.Король, О.В.Лармін, И.С.Матлін, В.М.Моісеєнко, В.И.Переведенцев, В.В. Покмігевський, А.Х.Попова, В.Ф.Просвірін, Г.М.Романєнкова, Л.Л.Рибаковський, Н.П.Тихомиро, Ж.Т.Тощенко, А.У.Хомра, Б.С.Хорее  та інші. Їх наукові праці складають  лише невелику частину того багатого скарбу, вивчення якого дає можливість одержати знання і сприяє поясненню  нових видів і форм міграції в  нових умовах суспільного життя. Крім цього, відзначимо, що багато хто  з великих вчених не тільки глибоко  проаналізував у своїх роботах  міграційні процеси, але й на підставі наявного наукового матеріалу виявив тенденції їх розвитку, що дуже актуально  в останні роки. Звернемося до основних характеристик деяких робіт, у сукупності представивши їхній зміст.

    Велика  увага вчених у середині 60-х років  приділялася формуванню міграційних  потоків людей, які, перебираючись  із сільської місцевості в міста  і селища міського типу, ставали  основним кістяком робітничого класу. З одного боку, така тенденція ішла на користь індустріальному розвитку, з іншого, сприяла втраті трудових ресурсів у селах, багато з яких згодом приходили в запустіння. Люди, що знаходяться в працездатному  віці,  представниками яких частіше всього виступала молодь, назавжди перебиралися в міста, позбавляли, тим самим, можливості вижити сільську глибинку. Тому в цей період були розроблені класифікаційні фактори міграції та розкритий їхній вплив на різні групи населення.

    У роботах того періоду відзначалося, що існують два моменти, які мають  принципове значення при підході  до цієї проблеми. Перший - відносна самостійність  проблем міграції в містах і сільській  місцевості. Це пояснювалося наявністю  існуючих розходжень між містом і  селом, індустріальною та аграрною працею, між умовами і способом життя  міського і сільського населення. Другий - очевидна пов'язаність і складний взаємний вплив міграційних процесів, що протікають у міській і сільській  місцевості. Останнє визначалося  діалектичною єдністю і взаємодією причин міграції в районах виходу і поселення. Пояснення такого роду, відповідаючи заданим параметрам суспільного  розвитку, підсилювалися припущеннями про те, що сільські місцевості втрачають  своє початкове призначення, і в  цьому зв'язку, необхідно у більшості  розвивати міську інфраструктуру, яка  повинна забезпечити всім необхідним прибуваюче населення. У цьому зв'язку аналізувалася роль міграції у зростанні  великих міст.

    Висловлювалися  припущення про те, що необхідно  розрізняти: добровільну і змушену  міграції; різні форми переміщень між містами і селищами; переїзди зі зміною проживання: безповоротну і  сезонну міграції; туристичні поїздки  і т.д. Крім цього виділялися також  територіальні, галузеві, професійні, соціальні переміщення, а також  природний рух населення. Передбачалося  також виділення трудової, сезонної і маятникової міграцій. Визначаючи істотну значимість останніх, висловлювалася думка про їх об'єктивний облік  у зв'язку з переїздами населення  в прилеглі райони на навчання і  роботу.

    Крім  того досліджуються основні напрямки міграційних процесів у СРСР, виявляються  особливості міграцій міського і  сільського населення, формулюються погляди  на взаємозв'язок міграції та структури  населення.

    Розглядаючи дане дослідження, можна констатувати, що воно стало значним внеском  у науку, сприяло розумінню багатомірності і складності міграційних процесів у країні.

    Розглянуті  сукупні наукові роботи значно розширюють межу вивчення міграції, здатні забезпечити  високий ступінь достовірності  одержуваних результатів дослідження, а також дозволяють формулювати  необхідні висновки і рекомендації, пов'язані з раціональними вирішеннями  її проблем в інтересах суспільства.

1. Визначення й сутність поняття "міграція"

    Міграція  – це переїзд робочої сили в  рамках світового господарства.

    Еміграція – виїзд населення за кордон країни.

    Імміграція  – в’їзд певного контингенту  людей в країну.

    Рееміграція – процес повернення емігрантів в  свою країну.

    Поняття «міграція» та всі похідні від  нього передбачають добровільний переїзд населення, який зумовлений економічними, соціально-політичними, природними або релігійно-етнічними причинами.

2. Класифікація міграційних процесів.

    Міграція  – це механічний рух населення, один з найважливіших компонентів відтворення і динаміки населення, що впливає на розміщення населення по певній території. Міграції – це переміщення людей, що характеризується зміною місця проживання в межах області, країни або переїзд закордон. Суть міграції полягає в механічному переміщенні населення в часі і просторі.

    Виділяють декілька класифікацій міграції.

1. По територіальному розділенню. Територіальне розділення включає міждержавні і внутрідержавні міграції. Зовнішня міграція пов'язана з перетином державного кордону і ділиться на еміграцію, імміграцію і реемміграцию.
• Еміграція – виїзд населення за межі держави (наприклад, України), в якій раніше проживали.
• Імміграція – в'їзд населення до держави на тривале або постійне  мешкання.
• Внутрішні міграції – це переміщення населення в межах країни, між її регіонами.
2. По тимчасовому розділенню. Існує декілька типів тимчасової міграції, кожна з яких обумовлена певними чинниками:
• маятникова міграція (добова) в межах одного населеного пункту.