Міграція населення України: причини і особливості її виникнення

    Розділ 3. Причини та наслідки міграції населення Україні.

    Проблемою українського ринку праці є надмірна трудова міграція (за різними оцінками від 2 до 7 млн. осіб). Близько 80% трудових мігрантів працюють за кордоном нелегально, хоча із 13 країнами світу Україна  підписала двосторонні міждержавні  угоди щодо працевлаштування мігрантів, а з 15 ведуться переговори. За даними статистичних опитувань, наші мігранти мають досить високий освітній рівень. 75% з них мають вищу чи незакінчену  вищу освіту. Той факт, що за кордоном респонденти працюють як правило  не за фахом, не є фактором, що стримує  міграцію. Тобто, досить кваліфіковані  фахівці з різних сфер, освічені люди, на підготовку яких витрачені  значні, переважно державні кошти, не можуть реалізуватись у власній  країні, а отже і кошти витрачені  на їх підготовку залишаються не відпрацьованими  державі. До того ж, значний відсоток серед мігрантів складає молодь. Серед громадян віком 15-70 років, які  шукали іншу основну або додаткову  роботу у 2006 році, кожен третій був  молодою людиною віком 15-29 років. Основною причиною, яка спонукає молоду людину шукати іншу роботу є низький  рівень оплати праці та неповна зайнятість. До того ж молодь, виїжджаючи за кордон або до інших регіонів у пошуках  тимчасового заробітку, має більше шансів та причин й можливостей залишитись на постійне місце проживання. Тобто, так би мовити, складає групу ризику, яка не повертається на батьківщину. Отже, вилучає назавжди себе, як працівника та своїх майбутніх дітей, як осіб, що оновлюють трудові ресурси.

    Поняття «міграція» та всі похідні від  нього передбачають добровільний переїзд населення, який зумовлений економічними, соціально-політичними, природними або релігійно-етнічними причинами:

    Економічні  причини міжнародної міграції робочої  сили:

• нерівномірний економічний розвиток країн світового господарства;
• рівень розвитку НТП;
• рівень економічного розвитку держави;
• рівень соціального розвитку;
• рівень зайнятості населення (безробіття);
• рівень доходів населення;

    Соціально-політичні  причини міжнародної міграції робочої  сили:

• соціально-політичний розвиток  окремих регіонів;
• політична нестабільність;
• військові перевороти;
• політичні перевороти;

    Релігійно-етичні причини:

• повернення емігрантів на етнічну  батьківщину;
• міграція релігійних сект із країн в країну.

    Природні  причини міжнародної міграції:

• стихійні лиха (паводки, землетруси і т.д.)

    Отже, серед основних причин міграції населення  України, можна виділити наступні:

    1. Високий рівень безробіття

    2. Низький рівень заробітної плати

    3. Непотрібність фаху на батьківщині

    4. Зникнення деяких галузей виробництва  або значне їх скорочення

    5. Економічна нерозвиненість окремих  регіонів або не повна їх  переорієнтація на ринкову економіку  (це стосується особливо Західної  України, де майже відсутні  великі промислові підприємства, а статус «загальносоюзного курорту»  цей регіон втратив, через що  було вивільнено значну частину  трудових ресурсів, яка переміщується  у Східну Україну або до  сусідніх держав).

    Високий рівень безробіття в країні зумовлений більше об’єктивними причинами, тобто  тими економічними законами, на дію  яких людина майже не може впливати. Здобуття незалежності, перехід від  планової економіки до ринкової, швидкість  темпів проходження країною шляху  розвитку від адміністративно-командної  системи до демократії, спад економіки, застарілість основних фондів, шалений  темп науково-технічного прогресу, економічні реформи і т.д. Що стосується рівня  реальних доходів громадян, то подивимось на взаємозв’язок динаміки валового внутрішнього продукту та рівня реальних доходів громадян (Графік 1). З нього  можна зробити висновок, що підвищення заробітної плати не підкріплене  підвищенням ВВП, що призводить до швидкого «з’їдання» досягнутого рівня інфляцією  наступних років. Статистика свідчить про суперечливі наслідки трудової міграції для України. Максимальні  середньомісячні доходи трудових мігрантів  складають понад 2 млрд. грн. або 400 млн. дол. США. В країні зменшується рівень бідності зростає сукупний попит, збільшується місткість ринку тощо. Одночасно від 2 до 6 млрд. дол.. США на рік не оподатковуються державою, а ціни на товари і послуги на внутрішньому ринку зростають без відповідного збільшення купівельної спроможності основної маси населення. Соціологічне опитування трудових мігрантів показало, що 95% їх у всіх регіонах країни оцінила результати своїх зарубіжних подорожей однозначно позитивно. Забезпечення певного рівня матеріального добробуту, запобігання зубожінню людей в умовах глибокої соціальної кризи і таким чином, зниження соціальної напруги в суспільстві є найважливішим наслідком міжнародної міграції. З іншого боку Україна втрачає трудові ресурси та стикається з низкою соціальних проблем, які пов’язані з вихованням та навчанням дітей трудових мігрантів, що лишаються без належного нагляду дорослих.

    Трудова міграція населення України –  це проблема, у вирішенні якої слід звернути увагу на такі аспекти.

    Україна стала сусідом Європейського  Союзу. Країни, які поповнили Союз, отримали можливість доступу до ринку  товарів Євросоюзу, а також до ринків праці. Сьогодні ринок цих  країн потребуватиме більше трудових мігрантів, однак, зобов’язання, прийняті перед вступом, ускладнили в’їзд  та легалізацію. З іншого боку, близькість до України дозволяє створювати спільні  підприємства у прикордонних регіонах із залученням місцевої робочої сили. Це необхідно врахувати при плануванні та розміщенні продуктивних сил в  регіоні. Як країна значної кількості  трудових мігрантів Україна також  є об’єктом міграції з країн Південно-Східної  Азії. Жителі цих країн працюють в сільському господарстві та торгівлі, а також Україна є транзитною країною для нелегальних мігрантів  в Західну Європу, що зумовлює проблему у відносинах з Євросоюзом. Значна кількість мігрантів-заробітчан викликає неоднозначну реакцію суспільства  в країнах працевлаштування. Супротив експансії українських жінок  в життя італійського суспільства, наприклад, вже проявився в організованому протистоянні в певних регіонах Італії. Загрозливим для демографічного стану України є те, що високорозвинені  Європейські країни (Німеччина, Італія, Англія, Франція) та Росія перебувають  у фазі демографічної кризи, що змушуватиме  їх створювати сприятливі умови трудової міграції з України в майбутньому). Таким чином, для розв’язання  проблем трудової міграції в Україні, на наш погляд необхідно, перш за все  вирішити питання підвищення рівня  оплати праці; по-друге розв’язати соціальні питання пов’язані  із збагаченням змісту роботи, дотриманням  умов колективних договорів і  угод щодо цього; по-третє прийняти трудовий кодекс України. 

Висновки

     Міграція — це переміщення населення з постійного місця проживання, пов’язане з перетином певних меж (міста, району, області, країни, материка). Переміщення населення може бути пов’язане зі зміною місця проживання або без його зміни. Можливі і сезонні виїзди на збирання врожаю, на лісозаготівлю тощо.

     Роль  міграції у житті суспільства  досить значна, особливо у відтворенні  населення певних регіонів. Відомо, що у міграції беруть участь переважно  люди молодших вікових груп. У місцях їх прибуття зростає частка молоді, а значить, і можливості покращання демографічної ситуації (створення  сім’ї, зростання народжуваності, зменшення  частки населення старшого віку, а  отже, і загальних коефіцієнтів смертності).

     Протилежні  наслідки міграції населення спостерігаються  у районах вибуття мігрантів.

     Міграції  відіграють і важливу економічну роль. Насамперед вони сприяють територіальному  перерозподілу трудових ресурсів, більш  повному їх використанню. Крім того, міграція населення сприяє розвитку нових виробництв, освоєнню нових  територій тощо.

     Міграції  відіграли значну роль у динаміці загальної чисельності населення  України. Протягом 1970—1993 рр. сальдо міграції населення України було додатнім, і населення країни зростало за рахунок його механічного руху.

     Починаючи з 1994р. і по теперешній час, сальдо міграції населення України набуло від’ємних значень і стало фактором зменшення загальної чисельності населення країни.

     Від’ємне  сальдо міграції досягло своїх максимальних значень у високоіндустріальних і гіперурбанізованих областях Донбасу  і Придніпров’я. Основними причинами  цього були причини соціально-економічного характеру: різкий спад промислового виробництва, зниження життєвого рівня населення, незадоволеність рівнем заробітної плати тощо.

     Найнижчі  значення показників від’ємного сальдо міграції були у західних областях України: Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій. 

    Список  використаної літератури

1. Закон України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991р. зі змінами та доповненнями.
2. Конституція України, прийнята 28.06.96. – К., 1996.
3. Кодекс Законів про працю України. – К., 1997.
4. Положення про державну службу зайнятості: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.91 № 47 // ЗПУ України. – 1991. - № 6.
5. Положення про порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та про умови надання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітним і членам їх сімей: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.91 № 47 // ЗПУ України. – 1991. - № 6.
6. Кодекс Законів про працю України (за станом на 4 квітня 1995 року). – 2-е вид., доопрац. – К., 1995.
7. Г.В.Осовська, С.В.Крушельницька. Управління трудовими ресурсами. Навч. посібник. К., 2001.
8. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення.// Економіка України. 2001р. № 4.
9. Демографічні дослідження. Випуск 20. К., Издательство Института эконо¬мики НАН Украины, 1998, с. 199.
10. Сярий В. Трудова міграція громадян України до Російської Федерації та вплив на українсько-російські відносини. „Проблеми міграції” № 1, 1999, с. 35.
11. Стешенко В., Рудницький О., Хомра О., Стефановський А. Демографічні перспективи України до 2026 року. К., Издательство Института эконо¬мики НАН Украины, 1999, с. 29.
12. Ромашок Н. Міграція населення України. // Економіка України. 1999. №9.
13. Чисельність наявного населения України на 1 січня 1999 року. К., Госу¬дарственный комитет статистики Украины, 1999, с. 3.
14. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри (понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика). Енциклопедія, К., «Довіра», 1998, 871 с.
15. Богиня Д.П., Гришнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посібник – 2-е видання, - К.: Знання – Прес, 2001. – 313 с.
16. Рофе А.И., Збышко Б.Г. и др. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда: Учеб. пособие. – М.: Издательство „МИК”, 1997. – 160 с.
17. Рофе А.И. Научная организация труда: Учебное пособие. – М.: Издательство „МИК”, 1998. – 320 с. 
    18. Найденов В.С., Зейфман М.М. Нормативные основы организации труда. – К.: Техника, 1987. – 128 с. 
    19. Чернов В.И., Оленич Е.И. Нормирование труда: Учебно-метод. пособие для самост. изучения дисциплины. К.: КНЕУ, 2000. – 148 с. 
    20. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка.: Учебно-методическое пособие. – К.: МАУП, 1995. – 288 с..

Додаток А.

Табл. 1. Мігранти за віковими групами та рівнеми освіти, 2009р.

Табл. 2. Кількість громадян України, які офіційно працевлаштовані за кордоном, за країнами перебування, тис. осіб