Порівняльна характеристика потенціалу Одеської області та іншого регіону країни (на підставі Харківської області)

конденсату з видобувними запасами 11,2 млн т, що складає 13,47% загальноукраїнських запасів.

Поряд з родовищами горючих копалин найважливіше значення для економіки регіону мають родовища твердих корисних копалин. До державного балансу України по Харківській області занесено 187 родовищ 15 видів твердих корисних копалин (вугілля, формувальні та скляні піски, цементна сировина та інші), з яких 71 родовище з 11 видами корисних копалин експлуатується.

Важливу роль серед мінеральних ресурсів регіону відіграють запаси кам’яного вугілля, яке представлене 6 родовищами з промисловими запасами 1987,1 млн т. Буре вугілля в Харківській області представлене одним родовищем із запасами – 390 млн т, яке підготовлене до промислового освоєння.

В регіоні розвідано 3 родовища формувальних пісків (Гусарівське, Вишнівське і Благодатівське) із загальними запасами 211,3 млн т. Два з них розробляються (Гусарівське і Вишнівське) із загальними запасами 125,2 млн т.

Харківська область має добре розвинену сировинну базу промисловості будівельних матеріалів. На її території налічується 150 родовищ корисних копалин, що застосовуються в будівництві, з яких 67 розробляються.

 

Демографічна ситуація

На 1 січня 2010 р. наявне населення Харківської області становило 2769,1 тис. осіб, з якого 79,96% складало міське і 20,04% – сільське населення.

Транспорт

Всіма видами транспорту області за 2009р. перевезено (відправлено) 57,8 млн т. вантажів, 617,3 млн пасажирів. В останні роки призупинено падіння обсягів вантажних і пасажирських перевезень, але ці обсяги ще значно нижче рівня 1990р. (по вантажних перевезеннях – майже у п’ять разів, по пасажирських – у два рази).

Порівняно з попереднім роком відправлення вантажів залізничним транспортом по Харківській області скоротилось на 15,9%, пасажирів – на 6,4%. На автомобільному транспорті на протязі останніх років спостерігалося поступове зростання вантажних і пасажирських перевезень, але у 2009 р. ці обсяги значно скоротилися. За рік підприємствами області усіх форм господарювання (з урахуванням обсягів перевезень, виконаних підприємцями – фізичними особами) перевезено 28,9 млн т. вантажів (менше на 36,3%), 160,7 млн пасажирів (менше на 4,3%).

Екологічна ситуація

Екологічний стан Харківської області характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримує наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища.

Харківський регіон має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами і посідає 24 місце серед областей України (1,8% від загальних водних ресурсів України з урахуванням припливу від суміжних територій).

За масштабами забруднення навколишнього природного середовища Харків посідає 15 – 17 місце в Україні.

У 2000 – 2009 рр. серед міст обласного підпорядкування найбільші викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та мобільних джерел зафіксовано у м. Харкові та м. Куп’янську, а серед районів Харківської області лідирують Зміївський, Балаклійський, Чугуївський та Харківський райони.

 

Екологічний стан Харківської області ускладнюється через невирішені проблеми в поводжені з твердими побутовими відходами (ТПВ). Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 65 – 95% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40 – 70% населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільській місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10 – 25%).

Найбільша площа спеціалізованих сховищ організованого складування (поховання) твердих побутових відходів знаходиться у м. Харкові, м. Чугуєві, м. Куп’янські та м. Лозовій, а також у Зміївському, Дергачівському та Лозівському районах. Частково токсичні промислові відходи І та ІІ класу небезпеки передаються на утилізацію спеціалізованим підприємствам; промислові відходи ІV класу небезпеки та частково ІІІ класу вивозяться на полігони твердих побутових відходів, що негативно впливає на екологічний стан Харківського регіону та України в цілому.

Основні обсяги іноземних інвестицій спрямовані в м. Харків, проте в останні роки все більше іноземних інвестицій потрапляє і в райони Харківської області.

Згідно з Генеральною схемою планування території України Харківська область по видам та режимам переважного використання відноситься до території з інтенсивною, переважно міською житловою та громадською забудовою з високим та середнім рівнями містобудівного освоєння. В той же час, Харківська область сформувалася як транспортний та транскордонний регіон.

У схемі планування території Харківської області пропонується п’ять основних напрямків розвитку територій, а саме:

Зона урбанізації:

Центрально-Харківська із центром в м. Харків;

Ізюмська із центром в м. Ізюм;

Куп’янська із центром в м. Куп’янськ;

Лозовська із центром в м. Лозова.

Зона транскордонного співробітництва з Росією.

Території переважного оздоровчо-рекреаційного освоєння.

Зони впливу міжнародних транспортних коридорів та транспортних вузлів.

Райони пріоритетного сільськогосподарської діяльності.

 

Висновки

Перспективи

Одеська область

 

За використанням своїх туристично-рекреаційних можливостей область, останні 

5 років, займає третю рейтингову позицію серед 27 регіонів України після таких відомих туристичних центрів, як м. Київ та АР Крим.

 

Особливість економіко-географічного  розташування, сприятливі кліматичні умови, різноманітні природні лікувальні ресурси, розвинута мережа водних залізничних та автомобільних магістралей, наявність об‘єктів санаторно-курортного, оздоровчого та туристично-рекреаційного призначення з відповідною інфраструктурою дають змогу щорічно задовольняти туристичні, рекреаційні та оздоровчі потреби біля

1,0 млн. українських та іноземних  споживачів. Насамперед це понад  150 км морських пляжів, еталонні  грязі та ропа Куяльницького,  Тілігульського та Шаболатського  лиманів, 842 об‘єкти туристично-рекреаційного  та санаторно-курортного призначення  (у тому числі: 147 готелів; 44 санаторно-курортних закладів; 583 туристичних баз та баз відпочинку; 68 дитячих оздоровниць), які мають змогу одночасно прийняти та надати відповідні послуги понад 106,6 тис. осіб, понад 5,0 тис. об‘єктів культурної спадщини, біля 120 об‘єктів природно-заповідного фонду мають статус загальнодержавного і місцевого значення; 4 вокзали міжнародного сполучення, які щорічно обслуговують понад 7,5 млн. пасажирів тощо.

 

Досягнута позитивна динаміка розвитку галузі стала одним із найвагоміших чинників підвищення інвестиційної привабливості туристично-рекреаційної сфери області. Так, обсяги залучених прямих іноземних інвестицій в розвиток туристично-рекреаційної галузі області станом на 1 січня 2006 року склали 29,5 млн. дол. США, що на 9,1 млн. дол. США, або на 44,3% перевищує обсяги залучених іноземних інвестицій 2004 року.

 

За рахунок активізації підприємницької  ініціативи в розбудову, реконструкцію  і модернізацію матеріально-технічної  бази та інфраструктури туристично-рекреаційної й курортної галузі області у 2005 році було залучено 47,5 млн. грн власних коштів, що більше на 11,2%, або 4,8 млн. грн в порівнянні з 2004 роком.

 

 

Одеська область належить до провідних  рибогосподарських регіонів України. Вона стабільно посідає 3 місце в  країні по загальному вилову риби після АР Крим та

м. Севастополя, у яких розташовані  головні бази океанічного промислу. Економічні трансформації, створення ринкових засад функціонування і розвитку, зміни форм власності підприємств та їх реструктуризація (понад 80 відсотків підприємств недержавної форми власності) істотно поширили можливості розвитку промислового комплексу, але не змінили технологічної укладненості промисловості. Область розташована на перехресті міжнародних транспортних магістралей із півночі на південь та із заходу на схід, що визначає певним чином спеціалізацію регіону та пріоритети його розвитку.

 

 

 

Харківська область

1. Пріоритетними напрямами розвитку  економіки Харківської області  є інноваційні високотехнологічні  і наукоємні кластери: авіаційній промисловості; космічної області; енергомашинобудування; фармацевтичній промисловості; нано - і біотехнології. Також підлягають пріоритетному розвитку такі кластери економіки регіону, як: кластер газодобувний енергетичний; кластер житлово-комунального господарства; кластер області охорони здоров'я. У свою чергу, підлягають реструктуризації і реорганізації проблемні кластери економіки регіону: сільськогосподарського машинобудування; виробництва бронетехніки і дизелебудування.

 

2. Харківські  підприємства об'єктивно зацікавлені в участі іноземних партнерів у формуванні цілісних концернів і транснаціональних корпорацій в тих галузях виробництва, де вже сьогодні наша продукція відповідає світовому рівню по співвідношенню «ціна - якість», а також використанні українською стороною резервів захисту для вирішення проблем реструктуризації підприємств сільськогосподарського машинобудування і радіоелектронної промисловості.

 

3. Розвитку  експортоорієнтованих областей  може сприяти іноземні інвестиції. Перспективним механізмом залучення іноземних інвестицій може стати промислова зона «Рогань» як кластер нових високотехнологічних виробництв, здатний використовувати інтелектуальні активи, які створені в регіоні. Всі учасники проекту сподіваються, що дані дослідження і розробки допоможуть Харківщині підвищити експортний потенціал.

 

З початку  року в Харківської області темпи  зростання обсягів виробництва  валової продукції сільського господарства в області склали 109,3%. 

 

Список літератури

1. http://region.odessa.gov.ua – Паспорт області
2. http://www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Odesa-Teplodar-Yuzhne_Subregion_Ukr.pdf - матеріали до стратегічного плану економічного розвитку
3. http://oblrada.odessa.gov.ua – аналіз та тенденції розвитку Одеської області
4. http://www-rada.univer.kharkov.ua/files/strategy.pdf - стратегія розвитку Харківської області
5. http://kharkov.vbelous.net/ukrain/region.htm - Харківський реіон