Загальноприйнятими  принципами корпоративного управління є:  
   1) захист прав та законних інтересів акціонерів – визначення корпоративних прав акціонерів та забезпечення їх належного захисту;  
  2)  рівноправність акціонерів – рівне ставлення до акціонерів. Усі акціонери повинні мати можливість використовувати ефективні засоби захисту у разі порушення їхніх прав;  
   3) урахування законних інтересів зацікавлених осіб – визнання передбачених законом прав зацікавлених осіб та заохочування активного співробітництва між товариством та зацікавленими особами в створенні добробуту, робочих місць та поліпшенні фінансового стану товариства;  
   4) розкриття інформації та прозорість – забезпечення своєчасного і повного розкриття інформації з усіх суттєвих питань, що стосуються товариства, які включають його фінансовий стан, результати діяльності, власників та управління товариством;  
   5) розмежування повноважень органів управління – чіткий розподіл функцій та обов’язків між загальними зборами, спостережною (наглядовою) радою та правлінням; 
   6)  дієвість, незалежність та відповідальність спостережної ради – забезпечення стратегічного управління товариством, ефективного контролю за діяльністю правління (виконавчого органу), а також відповідальність спостережної ради перед товариством та акціонерами. Спостережна рада повинна мати можливість ухвалювати рішення з питань діяльності товариства незалежно від правління.

Напрями розвитку корпоративного управління

Напрямами розвитку корпоративного управління в  Україні є:  
    1) удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності акціонерів;  
    2) удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств;  
  

     3) розмежування повноважень між органами управління товариства;  
   урахування законних інтересів зацікавлених осіб;  
      4)   формування та розвиток культури корпоративного управління.

     Акціонерне товариство - організація, створена на основі добровільного погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іноземних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій, з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку.  
Акціонерні товариства мають ряд переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, які роблять їх найбільш придатною формою для великого бізнесу в силу цілого ряду причин. Перш за все акціонерні товариства можуть мати необмежений термін існування, в той час як період дії підприємств, заснованих на приватній власності чи товариств з участю фізичних осіб, як правило, обмежений рамками життя їх засновників.  
На сьогоднішній день кількість акціонерних товариств становить понад 36 тис. З них 33% становлять товариства відкритого типу і 67 – закритого. В 2003 році даними підприємствами було випущено 12,240 млрд.грн.  
Акціонерні товариства завдяки випуску акцій, одержують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у порівнянні з некорпоратизованим бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх набагато легше перетворити в гроші при виході з акціонерного товариства, ніж отримати назад долю в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.  
Проте діяльність акціонерних товариств та їх нинішній стан справ з практикою корпоративного управління в Україні не можна вважати задовільним. Негайно необхідно не тільки підвищувати культуру корпоративного управління, але й правову культуру всіх суб`єктів цього процесу. Фактично діяльність акціонерних товариств не узгоджена нормативно через різного роду різночитання в законодавстві. Саме тому подальші дослідження проблематики корпоративного контролю в акціонерних товариствах України мають бути спрямовані на розробку пропозицій по вдосконаленню чинного корпоративного законодавства, а саме, усунення ситуації, коли декілька нормативно-правових актів регулюють одні й ті ж самі правовідносини, у тому числі прописують загальні і спеціальні його норми. Ще більш катастрофічним для акціонерних товариств є намагання уряду позбутися поділу акціонерних товариств на відкриті та закриті.  
Наступним кроком у впровадженні реформ повинно стати вирівнювання в правах як національного, так і іноземного інвесторів, створення для них більш "прозорих" правил гри на ринку. При цьому необхідно законодавче відрегулювати діяльність акціонерних товариств, які є привабливою формою бізнесу для нерезидентів і фондових бірж, що зобов'язані обслуговувати цей сектор ринку. Для цього треба на певний строк звільнити від оподаткування будь-які операції з цінними паперами, зокрема скасувати утримання державного мита, податку на прибуток від операцій із цінними паперами.  
Реалізація запропонованих заходів дасть змогу в перспективі підвищити ліквідність цінних паперів та довіру інвесторів до національного фондового ринку.

Висновки

      В результаті проведеного в курсовій  роботі дослідження мною були зроблені наступні висновки:

      1. Акціонерне товариство - є самостійною юридичною особою, створеною для отримання прибутку від будь-яких видів діяльності, не заборонених законом.

      2. Акціонерні товариства бувають  відкритого та закритого типу. Акції відкритого акціонерного  товариства розповсюджуються шляхом відкритої підписки та є предметом купівлі-продажу на фондовій біржі. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються лише серед засновників і не можуть бути предметом купівлі-продажу на фондовій біржі.

      3. Акціонерне товариство є найбільш  прийнятною організаційно-правовою формою для великих підприємств з великою кількістю власників (акціонерів).

      4. Акціонерні товариства мають ряд переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, які роблять їх найбільш придатною формою для великого бізнесу в силу цілого ряду причин.

      5. З поняттям “акціонерне товаристно” нерозривне поняття “корпоративне управління”. Корпоративне управління - це система виборних та призначених органів, які здійснюють управління діяльністю відкритих акціонерних товариств, що відображає баланс інтересів власників і спрямована на забезпечення максимально можливого прибутку від усіх видів діяльності відкритого акціонерного товариства в межах норм чинного законодавства.  Аналіз розглянутих понять "корпоративне управління" показує, що його сутність повинна відбивати, насамперед, такі загальні елементи: взаємини між різними групами учасників; регламентація цих взаємин;  цілі корпоративного управління.  Узагальнюючи висловлене вище, можна стверджувати, що корпоративне управління являє собою спосіб впливу на систему взаємин між органами управління інвесторами, трудовим колективом і державою, що регламентується законодавчими і нормативними актами, внутрішніми нормативними документами і положеннями, з метою підвищення ефективності господарювання -одержання очікуваного прибутку. Загалом, у залежності від впливу на акціонерне товариство як концентрований вираз системи корпоративних відносин, прийнято виділяти зовнішні (вплив зовнішнього середовища) та внутрішні (процедурні механізми управління в акціонерному товаристві) механізми корпоративного управління.

           6. Визначальним у формуванні нової моделі господарювання в Україні є реформування відносин власності, де відбувається активний і безповоротний процес розширення корпоративного і приватного секторів економіки. В рамках самого процесу реформування економіки України — переходу від неринкової по своїй природі централізовано керованої (адміністративно-командної) форми суспільної власності до ринкового господарства — особливе місце і роль відводяться акціонерній власності. Саме акціонування є дійовим засобом, спрямованим на роздержавлення, демонополізацію і скорочення кількості великих підприємств.

      7. Акціонерна форма має ряд особливостей і переваг у порівнянні з іншими формами підприємства: по-перше, базуючи свою діяльність на принципі обмеженої відповідальності, акціонерне товариство забезпечує свої зобов'язання тільки власним майном, на яке відповідно до закону може бути накладено стягнення; по-друге, маючи у наявності значні фінансові можливості, акціонерне товариство створює свій капітал із засобів, одержаних від продажу акцій, який у наступному може збільшуватися за рахунок капіталізації прибутку і додаткових емісій акцій.

      8. Розвиток корпоративних відносин в Україні повинен відбуватися на основі загальноприйнятих принципів ефективного корпоративного управління з урахуванням українських особливостей та досвіду.

      9. Важливою особливістю акціонування є висока мобільність і гнучкість у залученні як внутрішніх грошових коштів, так і іноземного капіталу як джерела розширеного відтворення. Ця обставина має особливе значення для інтенсифікації процесу входження України у світове господарство

      10. В процесі становлення в Україні ринкової економіки і в зв'язку з широким розвитком підприємництва об'єктивно постає питання щодо вибору найефективнішої форми господарювання. Якщо для малого бізнесу найбільш прийнятною формою організації підприємницької діяльності є створення приватних підприємств з правом наймання робочої сили, то для середнього і великого бізнесу, як показує практика, більш ефективною формою господарювання є акціонерне товариство. В умовах, коли в Україні один з найвищих у світі рівнів концентрації і централізації виробництва, який є готовою матеріально-технічною і організаційною базою для створення і розвитку акціонерних товариств, акціонерна власність є пріоритетною для реформування економіки нашої країни.

Список  літератури

1. Акціонерне  право: Навчальний посібник / За ред. проф. Щербини В.С.- К.: Атіка,2000. – 544с.
2. Андреева Т.Б. Приватизація, структура власності та робота підпри-ємства//Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.-2000.-№12.

3.  Аржевитин С.М. Акционерные общества в Украине // Акционер. - 2001. - № 1. - С.10 - 14.

4. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія.- К.: НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.
5. Блюмхардт О. Управління акціонерним товариством (правовий аспект) // Чернівецький ун-т. Науковий вісник: Зб. наук. пр. - Чернівці, 2002. - Вип.131: Правознавство. - С.38-41.
6. Богапов Г. Продажний "Укртелеком": Телекомунікації: ["Укртелеком" продовжує залишатися найпривабливішим і найдинамічнішим підприємством на ринку телекомунікацій ] // Укр. газета.  
   - 2006. - 11-17 січ. (№ 1-2).
7. Виступ Президента України Л. Кучми на науковій конференції 16 листопада 2000 року //Урядовий кур'єр. -18 листопада 2000 року. - №215.
8. Дем'яненко П.В. Особливості формування акціонерної власності в Україні.  Феодосійський державний фінансово-економічний інститут, 2001 р.
9. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р., №1576-XII, ст. 47.
10. Закон України “Про підприємства в Україні”, №887-12, від 27/03/1991
11. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”, від 23.02.06 р. № 3480–IV
12. "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки". Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур'єр. - 23 лютого 2000 року. -№34.

13.  Камілова Е. Розвиток акціонерних товариств в Україні // Економіка АПК. - 2003. - № 3. - С.62- 42. . Щеpбина О. В. Пpавове становище акціонеpів за законодавством Укpаїни / [Ред. Ковальський В. С.]. - К.: Юpінком Інтеp, 2001. - 156, [1] с.: табл.
14. Кашанина Т.В. Корпоративное право: Учебник для вузов. - М.: НОРМА - ИНФРА Ч М, 1999. - 815с.
15. Корпоративное управление. Основные проблемы и конфликты // Экономика и жизнь. - 2000. - №51. - С. 6.
16. Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук, С.Я. Кісь, І.І. Проданова, О.С. Яцюк. Основи економічної теорії: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ, 2006.
17. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001.
18. Мочерный С. Модели трансформационных процессов экономики // Экономика Украины. - №2. - 2000. - С. 13-20.
19. Невмержицький Я.І. Особливості реалізації  механізмів корпоративного управління в Україні. К:КНЕУ, 2001 р.
20. Пишпек С. Об эффективном управлении корпоративной собственностью // Экономика Украины. - 2000. - № 4. - С. 86-88.
21. Румянцев С. Обговорюємо законопроект "Про акціонерні товариства"// Цінні папери України.-2001.-№9.
22. Сірош М.В., Аблялімов Р.Е. Роль різних груп акціонерів у корпоративному управлінні //Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.-2001.-№4.
23. Стеценко Б. Розмір дивіденду як фактор оптимізації дивідендної політики корпорації// Цінні папери України.-2001.-№3.

24. Храброва  И.А. Корпоративное управление: вопросы  интеграции. Аффилированные лица, организационное  проектирование, интеграционная динамика: - М.: Издательский Дом "АЛЬПИНА", 2000. - 198 с.