Акціонерний капітал та акціонерні товариства

«Акціонерний  капітал та акціонерні товариства»

ПЛАН

1. _{Акціонерні товариства як вид підприємства……..}
2. _{Сутність акціонерного капіталу………}
3. _{Розвиток акціонерних товариств в Україні…….}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

 

 

ВСТУП

На певному  етапі свого розвитку (19 ст.) суспільство  зіткнулося з проблемою, суть якої полягає  в тому, що індивідуальні капітали, якими б великими вони не були, виявилися  недостатніми для організації великих  підприємств, а саме: спорудження залізниць, будівництва великих підприємств, заснування великих банків. В той же час дрібне будівництво, основане на індивідуальній приватній власності, задовольнити зростаючі потреби людей вже не могло. Окрім того, приватна індивідуальна власність, відокремлюючи безпосереднього товаровиробника від засобів виробництва, стає гальмом у розвитку продуктивних сил суспільства. Щоб подолати цю суперечність (між зростаючими потребами суспільства і можливостями дрібного виробництва), необхідно було шукати таку форму організації суспільного виробництва, яка б, з одного боку, дала можливість об’єднати невеликі індивідуальні капітали в єдиний великий капітал, а з іншого – зацікавити безпосередніх робітників і власників індивідуальних капіталів у ефективному функціонуванні підприємства, основаного на таких засадах.

Фінансова стійкість  і ефективність акціонерних товариств  визначається фінансовими ресурсами, які є в їх розпорядженні, при  цьому власний капітал є основним джерелом їх фінансування. Сучасні умови української економіки далекі від ідеальних, і ринкова вартість акцій часто формується досить стихійно. Ефективне функціонування акціонерного товариства значною мірою обумовлюється структурою та розміром власного капіталу. Тому дослідження проблем формування й оптимізації структури власного капіталу акціонерних товариств набуває особливої актуальності.

Актуальність  і недостатнє дослідження охарактеризованої  проблематики зумовили вибір теми курсової роботи, окреслили мету і завдання дослідження.

Метою курсової роботи є теоретичне дослідження  формування, управління та оптимізації  структури капіталу акціонерного товариства.

Основним завданням  курсової роботи - дослідження теоретичних основ, методичних та прикладних аспектів, економічних закономірностей, механізмів і способів формування та управління капіталом акціонерних товариств. Акціонерне товариство – це підприємство, капітал якого утворюється за рахунок внесків його учасників (акціонерів) шляхом придбання ними акцій. Капітал, утворений таким чином, називається акціонерним капіталом. Отже, акціонерне товариство – це підприємство, засноване на колективному капіталі. Частка кожного учасника товариства в цьому капіталі визначається кількістю акцій, якими він володіє.

Необхідно виділити ознаки, що відрізняють акціонерне підприємство від одноосібного, а саме: - випуск і функціонування акцій; - демократична організація управління справами акціонерного підприємства; - потенційна можливість акціонерного підприємства бути більш ефективним порівняно з одноосібним підприємством.

Види акціонерних  товариств в Україні на сучасному етапі формуються переважно акціонерні товариства закритого типу.

Зумовлено це такими причинами: - чинне законодавство з роздержавлення і приватизації державного майна на першому етапі приватизації передбачало передачу цього майна переважно трудовим колективам. Закриті акціонерні товариства відповідають цій вимозі; - такий вид акціонерних товариств зумовлювався і відсутністю ринку цінних паперів, що утруднювало процес розповсюдження і вільного функціонування акцій. Цей фактор діє і зараз.

 

 

 

 

 

 

1. Акціонерні товариства як вид підприємства

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має  статутний фонд, поділений на певну  кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:

• воно є господарською організацією корпоративного типу, різновидом господарського товариства;
• належить до товариств - об’єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок - оплатити акцію, а персональна участь - трудова, в управлінні справами товариства - зазвичай є необов’язковою);
• статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;
• має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску;
• фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств,  набувають статусу акціонерів, права і обов’язки яких визначаються законом;
• особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Якщо правове  становище інших господарських товариств визначається передусім законами України «Про господарські товариства», «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», то діяльність АТ у зв’язку з наявністю у них акцій регулюється ще й законами України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні». Залежно від способу створення та порядку відчуження акцій акціонерні товариства традиційно поділяють на два основні види - відкриті акціонерні товариства (ВАТ) та закриті акціонерні товариства (ЗАТ), кожен з яких має свої особливості [1, c. 1-2]. Зокрема, ВАТ і ЗАТ відрізняються:

1. порядком розміщення акцій (у ВАТ - шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку, в ЗАТ - розміщенням серед засновників);
2. порядком руху учасників (у ВАТ він вільний, у ЗАТ - дещо обмежений, оскільки акції такого товариства не продаються/купуються на біржі);
3. видами акцій, що випускаються цими товариствами (ВАТ може випускати як іменні акції, так і акції на пред’явника, а ЗАТ - лише іменні);
4. порядком створення (у ВАТ він досить складний, що пов’язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних ЗАТ: реєстрації інформації про акції (що публікується), оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов’язаних з результатами підписки);
5. кількістю акцій, що розподіляються між засновниками: при створенні ЗАТ між засновниками останнього розподіляються усі оголошені до емісії акції, а засновники ВАТ повинні підписатися і протягом 2 років з моменту державної реєстрації бути держателями щонайменше 25% акцій товариства;
6. мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів (у ВАТ він має бути не меншим за 30%, а в ЗАТ - 50% номінальної вартості акцій);
7. переліком обов’язкових для розгляду на установчих зборах питань (у ВАТ він більш значний, що пов’язане з результатами підписки на акції ВАТ);
8. обсягом обов’язків і відповідальністю засновників: у засновників ВАТ вони більш значні, що пов’язано з підпискою на акції (обов’язок повернути особам, що підписалися на акції, сплачені ними суми, якщо заснування ВАТ не відбулося). Акціонерне товариство є суб’єктом права колективної власності. Його майно юридично відокремлене від майна власників товариства, тобто акціонерів, і є власністю саме товариства як юридичної особи.

По-перше, товариство визнається власником майна, яке  засновники й учасники згідно з установчим договором передають йому у власність. Воно називається вкладами засновників та учасників і з економічної точки зору являє собою фіксовані частки майнової участі цих осіб у статутному фонді товариства.

По-друге, товариство виступає власником іншого майна, яке на відміну від статутного фонду називається власним капіталом товариства. Це виготовлена у процесі господарювання продукція, доходи від продажу облігацій, інших цінних паперів. Це також кредити банків, інвестиції під державні контракти, надходження від продажу акцій, що належать державі, пожертвувань тощо.

Передбачені нормами  права види або частини майна  товариства відповідно до їхнього цільового  призначення становлять фонди акціонерного товариства.

Статутний фонд - одна з майнових гарантій стабільності товариства як ділового партнера. З цією метою ст. 24 Закону України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства як суму, еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Статутний фонд акціонерного товариства поділений на визначену установчими документами кількість акцій рівної номінальної вартості.

Збільшення  статутного фонду можливе лише за умови повної оплати акціонерами усіх раніше випущених акцій і відбувається  шляхом додаткової підписки на акції (випуску й реалізації нових акцій за рахунок додаткових грошових, матеріальних або інших внесків акціонерів, що здійснюється в тому ж порядку, як і для випуску акцій); збільшення номінальної вартості вже випущених акцій; обміну облігацій на акції.

Зменшення статутного фонду можливе шляхом зменшення  номінальної вартості випущених  акцій або зменшення кількості  акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. Зменшення статутного фонду неможливе за наявності заперечень кредиторів. [8, c. 205]

Для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків, позаплановими видатками, товариство створює резервний фонд. Розмір цього фонду встановлює законодавство. Він має бути не менше 25% статутного фонду товариства. Резервний фонд формується за рахунок чистого прибутку шляхом щорічного відрахування 5% прибутку до отримання необхідної суми.

Обов’язковим  фондом у товаристві є також фонд сплати дивідендів. Цей майновий фонд теж формується з чистого прибутку товариства.

Інші фонди  створюються, якщо це передбачено статутом товариства (наприклад, житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд). Згідно зі статтею 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», акція - це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред’явника, привілейованими  та простими.

Іменні акції розподіляються між засновниками закритих акціонерних товариств і відкритому продажу на біржі не підлягають, в них вноситься прізвище тієї особи, яка їх передплачує.

Обіг іменних  акцій фіксується або товариством (емітентом), яке зобов’язане вести  реєстр власників іменних цінних паперів, або реєстратором (юридичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів), якому емітент доручає вести реєстр шляхом укладення відповідного договору. Реєстрації підлягає і передача (трансферт) іменних акцій іншим особам, тобто перехід прав участі.

Акції на пред’явника на відміну від іменних обертаються вільно, акціонерне товариство фіксує у книзі реєстрації лише загальну кількість пред’явницьких акцій.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь в розподілі майна акціонерного товариства у випадку його ліквідації. Вони можуть випускатись із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості дивідендом, який виплачується незалежно від річного прибутку товариства.

Власники привілейованих акцій не мають права брати  участь в управлінні акціонерним  товариством, якщо інше не передбачено  його статутом.

Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства. [2, c. 26]

Мінімальна  номінальна вартість акції не може бути меншою за 50 грн. Номінальна вартість акції, більша за 50 грн, повинна бути кратною мінімальній вартості акції.

Закон забороняє  випускати акції для покриття збитків, пов’язаних з господарською  діяльністю акціонерного товариства.

Дивіденди за акціями  виплачуються раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому  статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету та процентів за банківський кредит. Акціонерному товариству притаманний корпоративний характер управління, тому воно є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, ланками якої є:

• вищий орган - загальні збори акціонерів,
• виконавчий орган - правління,
• контрольні органи - спостережна рада (контроль за діяльністю правління й захист інтересів акціонерів у перерві між загальними зборами акціонерів) і ревізійна комісія (контроль за фінансово-господарською діяльністю правління). [11, c. 63]