Аналіз фективності електрозбереження

      2. Продуктивно-ринкова стратегія.  Визначення видів конкретної  продукції і технологій, які підприємство буде розробляти.

      3. Маркетингова стратегія. Виявлення  того, що потрібно споживачу. Зроби це краще за конкурентів. Піднеси це краще інших і при цьому не нашкодь природі і споживачу.

      4. Стратегія управління набором  галузей. Контроль за всіма  ділами діяльності і номенклатурою.  Введення нових галузей припинення  діяльності тих, котрі не погодяться з цілями фірми.

      5. Стратегія нововведень. Інновації, постійний пошук нового.

      6. Стратегія орієнтації на розширення  експортної діяльності.

      7. Стратегія закордонного інвестування. Створення власних підприємств  за рубежем (якщо там дешеві ресурси, звичні люди і сировина).

      8. Стратегія капіталовкладень ґрунтується  на плануванні поширеного відтворення.

      9. Стратегія розвитку. Підтримка високих  темпів зростання підприємства. Утворення дочірніх компаній.

      10. Стратегія поглинання. Придбання акцій інших компаній. Проникнення в нові галузі господарства. Транснаціонального капіталу.

      11. Стратегія зовнішньоекономічної  експансії. Інтегруванні стратегії  6-8 і 7-9, закордонне ліцензування.

      12. Скорочення чи стратегія останнього  заходу.

      13. Комбінована стратегія.

      Перераховані  стратегії є базовими і мають  окремі реалізації і підвиди.

      Визначення  єдиної стратегії підприємства є  заключним етапом процедури вибору.

      Метою цього вибору є ефективна довгострокова  робота організації.

      На  остаточний вибір стратегії також впливає цілий ряд факторів:

      1. Ризик — чим ризикуємо, і який рівень ризику вважати прийнятним.

      2. Знання минулих стратегій. Часто свідоме чи несвідоме керівництво підприємством знаходиться під впливом минулих стратегічних альтернатив, обраних підприємством.

      3. Реакція на власників. Часто власники акцій обмежуються гнучкістю керівництва при виборі конкретних стратегій. Наприклад, постійна група інвесторів скупила акції підприємства і змушує його змінити стратегію чи викупити акції по вищій ціні.

      4. Фактор часу — може сприяти успіху чи невдачі. Реалізація навіть гарної ідеї в невдалий момент може привести до збитків чи навіть розвалу підприємства.

      Кінцевою  дією даного етапу є вибір єдиної стратеги.

      З урахуванням всіх факторів, та цілей  на прикладі АТВТ ”Первомайськдизельмаш” можна зробити висновок:

      Основні цілі, це рентабельність, стійкість, енергоекономічність. Це удосконалення технічного рівня виробництва, та управління використанням енергоресурсів, розробка нових напрямків розвитку шляхом підвищення організації виробництва та забезпечення підвищення рентабельності

      Специфічна  ціль (підціль) – виробнича. Що забезпечує більш ефективне використання ресурсів; зниження витрат виробництва.

      Стратегія підприємства — конкурентна. Це зниження витрат виробництва, зменшення споживання енергії, впровадження нової технології, що призведе до економії енергоресурсів, та підвищить конкурентоспроможність продукції. Це дозволять забезпечити конкурентну перевагу підприємства в довгостроковому періоді.

      Основними напрямками обраної стратегії на прикладі АТВТ ”Первомайськдизельмаш” є: стабілізація фінансово-економічного становища та оптимізація господарської діяльності підприємства за допомогою організації сучасного високоефективного технологічного процесу виробництва продукції на основі принципів енерго- і ресурсозбереження, конкурентоспроможності й екологічної безпеки. Проведення комплексу заходів щодо впровадження сучасних технологій, реконструкція і переоснащення необхідного обладнання для більшої економії енергоресурсів, що дозволяють значно знизити екологічне навантаження та сприяє зростання прибутку. Для досягнення поставленої мети, за допомогою пропонованої стратегія, треба визначити шляхи та заходи що до економії енергоресурсів, що і зроблено в наступному розділі.