Доходи, їх джерела і розподіл

ЗМІСТ

 

Вступ.........................................................................................................................3

Розділ 1. Класифікація доходів та їх джерела формування.................................5

1.1. Персональний розподіл  доходів. ....................................................................5

1.2. Функціональний  розподіл   доходів:  марксистська   та   маржиналістська концепції……………….…………………………………………........................10

Розділ 2. Сутність та механізм розподілу факторних доходів.........................18

2.1. Попит на ресурси  в теорії граничної продуктивності.................................18

2.2. Заробітна плата як явище ринку праці………………….............................23

Висновки................................................................................................................30

Додатки ……..………………………………………............................................32

Список використаних  джерел.............................................................................40

 

 

 

ВСТУП

Проведена  економічна  реформа  і  перехід   до   ринкових   механізмів функціонування  економіки  України,  органічне  включення   її   в   процеси  світового господарювання  вимагають  корінного  перегляду  всієї сукупності економічних важелів,  використовуваних  у  системі  керування.  Перехід  від переважно прямих адміністративних методів впливу до непрямих, заснованих  на ринкових  механізмах  і   взаємозв’язках,   має   потребу   в заглибленому теоретичному осмисленні широкого кола  мікро-  і макроекономічних  проблем, включаючи мотиваційний аспект господарської діяльності   економічних суб’єктів, об’єктивні закономірності формування і використання  доходів цих суб’єктів.

В умовах товарно-грошових відносин основним показником, що характеризує кінцевий  результат  виробничо-господарської  діяльності підприємства,   є прибуток. З доходами і  прибутком  підприємства  зв’язане рішення  важливих соціальних, економічних,  політичних,  етичних  проблем суспільства  як  на мікро-, так і на  макрорівні. 

В умовах ринкової економіки одержання прибутку є  безпосередньою метою виробництва. Прибуток створює визначені гарантії  для  подальшого існування підприємства, оскільки тільки  його  накопичення  у  виді  різних резервних фондів допомагає переборювати  наслідок  ризику,  зв’язаного  з реалізацією товарів на ринку.

Отже, сьогодні тема доходів населення, як фізичних так і юридичних осіб, є актуальною в кожній країні, оскільки саме вони визначають рівень бідності в державі, а також суттєво  впливають на рейтинги нації по світових показниках.

Метою цієї курсової роботи є поглиблення і закріплення  теоретичних знань з політичної економії по темі «Доходи населення, їхні джерела формування та форми  розподілу».

Виходячи з мети, курсовою роботою передбачається виконання  таких завдань:

• дати загальну характеристику поняттю «дохід» як економічної категорії;
• визначити види доходів населення за різними критеріями, спираючись на їхні джерела формування;
• здійснити аналіз функціонального та персонального розподілу доходів;
• дослідити механізм розподілу факторних доходів, ретельніше розглянувши процес формування попиту і пропозиції на ресурс «праця» та встановлення ринкової ціни праці, врахувавши вплив інституційних чинників (держави та профспілок) на ринок праці.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є  теоретичні та методологічні  аспекти доходів населення держави.

Предметом курсової роботи є дослідження взаємовідносин, які  склалися під час формування і  розподілу різних форм доходів в  країні.

 

 

РОЗДІЛ 1. КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ ТА ЇХ ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ

 

1.1. Персональний  розподіл доходів

У широкому розумінні дохід розглядається як грошові та натуральні надходження до суб'єктів господарського життя.

У вузькому значенні дохід — це потік грошових надходжень в одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік). На відміну від багатства, яке втілюється у запасах активів (будівлях, спорудах, знаряддях праці, цінних паперах, готівкових грошах і т. ін.), дохід передбачає приплив грошей.

В економічній теорії доходи класифікуються за різними критеріями:

1. За рівнем формування:

• доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід підприємства і т. ін.;
• доходи макроекономічного рівня: національний дохід; сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін.

2. За суб'єктами привласнення:

• доходи індивіда;
• доходи домогосподарства (сім'ї);
• доходи підприємства (фірми);
• доходи галузі;
• доходи територіальної громади;
• доходи держави;
• доходи суспільства (національний дохід).

3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:

• номінальний дохід — визначається в цінах поточного періоду;
• реальний дохід — визначається в цінах базового року (або в цінах поточного року за вилученням рівня інфляції).

4. Для аналізу діяльності  підприємства (фірми) використовують  такі форми доходу:

• Валовий дохід, що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг:

TR=PQ                                                         (1.1)

де ТR — валовий дохід;

Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги);

Q — кількість реалізованих товарів (послуг);

РQ — виручка від реалізації продукції обсягом Q одиниць.

• Середній дохід, що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг:

                                                        (1.2)

де АR — середній дохід;

Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги);

Q — кількість реалізованих товарів (послуг).

• Граничний дохід — приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг:

                                                      (1.3)

де MR — граничний дохід;

 — приріст валового доходу;

 — приріст обсягів  реалізованих товарів чи послуг;

PQ — виручка від реалізації продукції обсягом Q одиниць.

5. Залежно від включення  доходу в ціну товару:

• первинні доходи включаються в ціну товару: зарплата, процент, рента, прибуток, амортизація, непрямі чисті податки;
• вторинні доходи виникають у зв'язку з перерозподілом первинних доходів: прямі податки, дивіденди, трансфертні виплати державою, підприємством та домогосподарством і т. ін.

6. За джерелом отримання:

• Доходи від ресурсу "праця" як такого, що не має відособленого  від свого власника існування:

• заробітна плата;
• доходи працівників колективних підприємств;
• доходи від індивідуальної діяльності;
• доходи від підсобного господарства;
• доходи від кооперативної діяльності;
• доходи підприємців.

• Доходи від власності, яка має відособлене від власника існування:

• дивіденди від акцій;
• відсотки від паю;
• відсотки від банківських вкладів;
• доходи від облігацій;
• орендна плата тощо.

• Доходи, що безпосередньо  не пов'язані з оцінкою результатів  діяльності:

• часткова компенсація виплат на освіту;
• безоплатне надання послуг з охорони здоров'я;
• адресна допомога малозабезпеченим верствам населення;
• благодійні послуги;
• соціальні пенсії тощо.

7. Доходи, що утворюються внаслідок використання певних факторів виробництва (факторні доходи):

• доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів;
• рентний дохід;
• процентний дохід, або прибуток на капітал;
• підприємницький дохід (прибуток) у вигляді залишкового доходу.

В економічній  теорії є дві форми розподілу  доходів: функціональний і персональний.

Функціональний розподіл є первинним і тому значною  мірою визначає можливості й межі перерозподілу, внаслідок чого формуються кінцеві доходи окремих громадян, сімей і домогосподарств –  персональний розподіл.

Персональний розподіл доходів — це розподіл доходів між окремими фізичними особами, сім'ями або домогосподарствами. Аналіз персонального розподілу доходів дає можливість виявити фактори, що визначають рівень і структуру доходів окремих сімей.

Фактори, що впливають на структуру сімейних доходів:

• розмір грошових доходів членів сім'ї;
• наявність чи відсутність безплатних і пільгових благ;
• рівень цін на споживчі економічні блага;
• обсяг податків;
• наявність чи відсутність безробітних у сім'ї;
• ступінь соціальної захищеності;
• тривалість робочого дня працюючих у ринковому секторі;
• наявність чи відсутність доходів від власності, що функціонує незалежно від власника;
• наявність та число утриманців тощо.

Сімейний дохід — сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв'язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціальних, економічних та духовних потреб індивідів, сім'ї.

Сімейний дохід — економічна основа відтворення сім'ї.

Є різні джерела формування сімейних доходів:

• власність на ресурс "праця", який не має відособленого від власника існування і забезпечує доходи у фірмах: заробітна плата, доходи від особистого підсобного господарства, від індивідуальної та кооперативної трудової діяльності, нормальний прибуток підприємця, гонорари;
• власність на ресурси, що мають відокремлене від їх власника існування, забезпечує такі форми доходів: процент, рента, орендна плата, прибуток, дивіденди тощо;
• державні трансфертні виплати (пенсії, допомоги, безплатні послуги в галузі освіти та охорони здоров'я, пільги тощо);
• інші джерела (спадщина; дарування; виграші і т. ін.)

Про рівень життя населення  свідчить не тільки рівень сімейних доходів, а й напрямки їх використання, до яких належать:

• придбання економічних благ довгострокового користування (квартир, меблів, електропобутової техніки, затрати на освіту , довгострокове страхування життя тощо);
• придбання економічних благ поточного споживання (одяг, їжа, оплата комунальних послуг з охорони здоров'я, транспортних та інших послуг);
• сплата податків та обов'язкових неподаткових платежів;
• придбання цінних паперів, нерухомості та іншого майна з метою збереження цінності заощаджень або ж з метою отримання додаткових доходів на заощаджені кошти;
• інші витрати.

Рівень сімейних доходів  не повинен бути нижчим прожиткового мінімуму, який має дві форми прояву: фізіологічний та соціальний.

Фізіологічний мінімум враховує витрати на задоволення найнагальніших фізіологічних та фізичних потреб, включаючи витрати на оплату основних послуг (комунальних, транспортних і т. ін.) практично виключаючи придбання одягу, взуття та інших непродовольчих товарів з розрахунку, що на фізіологічний мінімум сім'я живе короткий час, і вона має необхідне житло, одяг, взуття та інші необхідні в побуті речі.