Контрольна робота з „Економіка - І”

Кафедра економічної теорії

Контрольна робота

з предмету

„Економіка - І”

 

І Структура та інфраструктура ринку 

ІІ Практичні завдання - варіант № 16

      Завдання 4.5

      Вдосконалення технології виробництва впливає  на попит і пропозицію. Як це відіб'ється  на зміні позиції кривих попиту і пропозиції: а) змістить криву попиту (D) вгору і вправо, б) змістить криву D вниз і вліво, в) змістить криву пропозиції (S) вниз і вправо,              г) змістить криву S вгору і вліво? Відобразіть це графічно. 

      Завдання 7.5

      Витрати підприємства на утримання виробничих приміщень, машин і обладнання склали 300 тис. грн. на рік, орендна плата і рентні платежі - 20 тис, проценти за кредит -120 тис, витрати на сировину, матеріали, паливо і електроенергію досягли 1,2 млн. грн., на транспортні послуги - 40 тис. грн., на заробітну плату основним працівникам - 720 тис, управлінцям і обслуговуючому персоналу - 190 тис. грн.

      Обчисліть величину постійних і змінних  витрат підприємства, знайдіть середні  постійні, змінні і повні витрати, якщо воно за рік випускає 10 000 одиниць однотипної продукції.

      Знайдіть  величину граничних витрат підприємства, якщо при зростанні обсягу виробництва  на 500 одиниць повні витрати зросли до 2,72 млн. грн. Чи вигідно підприємству нарощувати обсяг виробництва, якщо й надалі зростатимуть його граничні витрати? 

      Завдання 10.7

      Денна норма виробітку становить 10 деталей  із розцінкою 1,5 грн. за деталь. За першу  понаднормову деталь розцінка зростає  до 1,6 грн., за другу - до 1,7 грн., за третю - до 1,8 грн. і т.д., тобто розцінка однієї додаткової деталі збільшується на 0,1 грн.

      Яка система заробітної плати тут  застосовувалась? Якою буде сума місячної заробітної плати (20 робочих днів), якщо робітник постійно перевиконував денну  норму на 5 деталей? 

      Завдання 12.2

      У три однакових за площею земельні ділянки, на яких вирощується зерно пшениці, вкладено по 40 тис. грн. Із ділянки І зібрано 500 т зерна пшениці, з ділянки II - 800 т, з ділянки III - 1000 т. Для забезпечення розширеного відтворення ділянки повинні давати прибуток не менше 20%-від вкладених коштів. Однак закупівельна ціна 1 т зерна різна, тому, що ділянки знаходяться в різних зонах: за зерно з ділянки І держава сплачує 96 грн. за тонну, з ділянки II - 70 грн., із ділянки III - 60 грн.

      Який  вид ренти виникає за даних умов? Розрахуйте по кожній ділянці, яка сума залишається в розпорядженні виробників, а яку одержить держава – власник землі, якщо роздрібна ціна зерна встановлюється на рівні закупівельних цін із найгіршої ділянки землі - ділянки І. 

      Завдання 14.4

      Використовуючи дані завдання 14.3, обчисліть величину ВНП за доходами, якщо сальдо закордонних доходів і доходів на іноземний капітал, вивезених за кордон, досягло величини 11 млрд. гр. од. із знаком «мінус».

(величина споживчих витрат населення досягла 1 200 млрд. гр. од., фонд заробітної плати - 980 млрд., вартість спожитого капіталу (амортизація) склала 380 млрд., приватні інвестиції -400 млрд., прибуток фірм із дивідендами - 290 млрд., державні витрати на закупівлю продукту - 320 млрд., процентні платежі - 180 млрд., а рента - 70 млрд. гр. од.)

 

СТРУКТУРА ТА ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ 

     Пізнати ринок як економічну категорію неможливо  без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається  і які взаємодіють між собою. Для цього слід обрати критерій, за яким можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути кілька, оскільки ринок є складним і багатоманітним явищем економічного життя .

     Класифікація  ринків за економічним  призначенням об'єктів  ринкових відносин.

  Ринок засобів виробництва і предметів споживання призначений для задоволення як потреб людини так і на задоволення виробничих потреб. Він безпосередньо відображує виробництво і споживання, попит і пропозицію товарів. Ринок засобів виробництва спрямований на задоволення виробничих потреб. Його суб'єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються економічною діяльністю. Самостійність останніх залежить від забезпеченості засобами виробництва, можливості вільної реалізації продукції, встановлення на неї цін, укладення договорів. Підприємництво існує лише тоді, коли кожна юридична і фізична особа мають можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва

     Фінансовий  ринок (ринок капіталу, фондовий ринок) — це специфічна сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів. Вона характерна лише для розвиненої ринкової економіки і включає: валютний, кредитний ринки і ринок цінних паперів. Такий ринок формується на основі коштів підприємств, організацій і населення й обслуговує обіг платіжних коштів, кредитів та цінних паперів. У розвиненому конкурентному середовищі він створює гнучкий механізм мобілізації та перерозподілу вільних коштів для забезпечення фінансування витрат підприємств і організацій, істотного розширення можливостей вишукування необхідних фінансових ресурсів для виробничого і соціального розвитку.

   Ринок праці (робочої сили) є однією з найважливіших ланок у розвиненій ринковій системі й означає надання прав кожній людині на вільний продаж своєї робочої сили за власним бажанням і вибором на засадах трудового найму.

  Об'єктом купівлі-продажу робоча сила стає за умов існування, з одного боку, вільного вибору професії або виду діяльності, що передбачає вільне переміщення людини в межах країни і за її межами, придбання будинку, квартири або оренди її на певний час, а з іншого боку — вільного вибору між зайнятістю і незайнятістю у суспільному виробництві. Інакше кажучи, не тільки людина, яка здатна до праці, може це робити чи не робити, а й той, хто наймає робочу силу, також мас право на вибір. А це означає, що невіддільним атрибутом ринку праці є безробіття — надзвичайно складна економічна і соціальна проблема для будь-якої країни.

  Класифікація ринків за ступенем зрілості ринкових відносин.

     Розвинений  ринок здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції товаровиробників і споживачів. Ціна на такому ринку формується під впливом закону вартості, попиту і пропозиції, граничної корисності. Вона с головним регулятором економічного життя. Поряд з цим держава виступає замовником значної кількості товарів і послуг, здійснює контроль за деякими цінами, встановлює мінімальну заробітну плату, а отже, є регулятором ринкових відносин. Характерними рисами розвиненого ринку є наявність різноманітних бірж, банків, страхових компаній, аудиторських і брокерських фірм та інших інституцій ринкової інфраструктури: відпрацьованість і узгодженість законодавчих актів, нормативних документів щодо господарського життя, його суб'єктів, їхніх прав, обов'язків і відповідальності; стійкої позитивної психологічної налаштованості населення щодо ринку.

  Ринок, що формується, перебуває у стадії становлення і тому, природно, не може бути розвиненим, зрілим. Для Цього характерні наявність елементів неринкових відносин (натуральний обмін, або бартер, надмірне втручання держави у господарське життя), невідпрацьованість законодавчих документів, антиринкова психологія багатьох верств населення. Варіантів такого формування може бути два. Перший — коли відбувається перехід від натурального до товарного господарства. Це класичний тип формування ринкової економіки, який пов'язаний з переходом суспільства від аграрної до індустріальної ери. Другий — пов'язаний зі зміною послідовності економічних перетворень, тобто мас інверсійний характер. Це характерно для всіх постсоціалістичних країн, у тому числі й для України, де тривалий час пануючою була директивно-планова форма зв'язку, яка поєднувала елементи ринкових і неринкових відносин. Ринкове трансформування у зв'язку з цим передбачає заміну планово-директивних зв'язків на ринкові, подолання державного монополізму і формування конкурентного середовища з вільним ціноутворенням.

  Ринок з різним  ступенем обмеження  конкуренції (монопольний, олігопольний). Монопольним називають ринок, на якому домінує один постачальник або продавець. Головною ознакою олігополії є ситуація, коли на ринку товарів чи послуг панує мала кількість господарських суб'єктів.

   Класифікація ринків відповідно до чинного законодавства.

     Легальний (офіційний) ринок  – існує в правовому полі.

     Нелегальний (тіньовий) ринок заборонений законом. Він є продовженням тіньової економіки, що являє собою несанкціоновану господарську діяльність. Така економіка існує в усіх країнах незалежно від соціально-економічного устрою.

       Тіньовий ринок має таку саму  структуру, то й легальний (офіційний), тобто його елементами є і предмети споживання, і засоби виробництва, і кредит, і робоча сила.

  Міжнародна практика до тіньової економіки відносить два компоненти:

 заниження  або приховування від обліку  доходів від реалізованої в країні діяльності та доходи від незаконної в країні діяльності.

  Перший компонент пов'язаний з легальними видами діяльності, доходи від якої приховуються з різних причин. Це, зокрема, приховування від податкових органів нерегулярних заробітків та доходів.

  Другий компонент називають нелегальною, підпільною або «чорною» економікою: наркобізнес, проституція, рекет та інші види злочинної діяльності. Ця діяльність переважно не створює нової продукції, лише перерозподіляє уже створені доходи.

  «Чорний» ринок виникає внаслідок нездорових потреб окремих людей і намагання інших нажитися на цьому.

       Несанкціонована діяльність зумовлює  розвиток шахрайства, крадіжки, зловживання  чиновників владних структур  і виникнення мафії.

  Боротьба з тіньовою економікою може бути успішною лише за умови подолання товарного дефіциту, монопольних явиш у процесах виробництва, обміну, розподілу і споживання. Жодними адміністративними карними методами при збереженні їхньої економічної бази мафіозні структури побороти не вдасться.

  

     Класифікація ринків за адміністративно-територіальною ознакою.

     Місцевий  ринок розташований у певному місці (на певній території), де здійснюється купівля-продаж різноманітних товарів і послуг. У Києві це Бессарабський, Володимирський, Подільський та інші продовольчі ринки, оптові ринки, універмаги, універсами, різноманітні магазини тощо.

       Національний (внутрішній) є ринком конкретної країни, який інтегрує у собі всі ринки: предметів споживання і послуг, засобів виробництва, нерухомості, науково-технічних розробок та інформації, фінансовий, валютний, ринок праці, місцеві ринки, легальний і нелегальний, ринки з різним ступенем обмеження конкуренції. Акти купівлі-продажу на внутрішньому ринку здійснюються у національній валюті.

  Світовий ринок — це сукупність національних ринків, пов'язаних між собою стійкими товарно-грошовими відносинами. Він ґрунтується на міжнародному поділі праці, який спочатку характеризувався обміном сировинними ресурсами і продуктами сільськогосподарського виробництва. Тепер на світовому ринку широко представлена готова продукція у вигляді різноманітної техніки, одягу, продуктів харчування, а також капіталу, робочої сили, валюти, цінних паперів, інтелектуальної власності, послуг тощо.

 Як  бачимо, перелічені ринки, зберігаючи  загальні риси, відрізняються за об'єктом купівлі-продажу, специфікою ціноутворення, формування попиту та пропозиції, способом споживання і відтворення. Кожний ринок має своє місце реалізації (товарна, фондова, валютна біржа, біржа праці). Однак при цьому всі вони є елементами єдиного цілого, що й утворює інституцію ринку.

     Надзвичайно важливим і складним структурним  утворенням ринкової економіки є  ринкова інфраструктура. Інфраструктура ринку – сукупність інститутів ринку, які  обслуговують і забезпечують рух матеріальних і нематеріальних цінностей. Вона містить такі елементи: аукціони, торгово-промислові палати, торгові доми, ярмарки, маркетинг, біржі, брокерські, страхові, аудиторські фірми, холдингові компанії та ін. 

Таблиця 1

Основні елементи інфраструктури ринку