Активні операції банків

Величина кредитів, виданих  депозитним корпораціям, нерезидентам, іншим фінансовим корпораціям та сектору загального державного управління в сукупності не перевищує 8% загального розміру кредитного портфелю. Зміни питомої ваги кожної з перелічених статей були незначними.

Кредити нефінансовим корпораціям в розрізі  видів економічної діяльності. Аналіз структури виданих кредитів за видами діяльності приведено на рис. (Додаток 8). Розподіл кредитів за видами економічної діяльності протягом січня – вересня 2011 р. Не зазнав значних структурних змін. Найбільша частка кредитів, виданих нефінансовим корпораціям, продовжує припадати на торгівлю, ремонт автомобілів, побутових приладів та предметів особистого вжитку (36,1% станом на 01.10.2011 р. Та 34,8% станом на 01.01.2011 р.). Розподіл кредитів між іншими видами економічної діяльності наступний: 21,5% кредитів спрямовано в переробну промисловість (24,3% станом на 01.01.2011 р.), 15,9% – в операції з нерухомим майном, на оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям (15,5% станом на 01.01.2011 р.). На будівництво припадає 7,9% кредитів (8,6% станом на 01.01.2011 р.), на сільське господарство – 6,0% (5,3% станом на 01.01.2011 р.).

Кредити у розрізі валют і строків. За результатами січня – вересня 2011 р. частка кредитів в національній валюті збільшилась на 4,1 п.п. і станом на 01.10.2011 р. складала 56,8%. Частка кредитів в іноземній валюті становила 43,2% відповідно. Аналіз кредитів у розрізі строків і валют станом на 01.10.2011 р. наведено на рис. (див. Додаток 9)

Як бачимо, в  національній валюті продовжує переважати короткострокове та середньострокове кредитування (46,8% та 44,7% відповідно станом на 01.10.2011 р. Та 36,2% та 45,7% станом на 01.01.2011 р.). На частку кредитів, виданих в національній валюті строком понад 5 років, припадає всього 11,8% (12,2% станом на 01.01.2011 р.). В іноземній валюті переважають кредити на строк понад 5 років – 43,7% станом на 01.10.2011 р. (45,3% станом на 01.01.2011 р.), тоді як на кредити до 1 року припадає 28,0% (25,6% станом на 01.01.2011 р.). Дана тенденція, на думку аналітиків НРА «Рюрік», пов’язана з нестабільністю національної валюти України (гривні), тому банки встановлюють за кредитами в національній валюті процентні ставки вищі, ніж за кредитами в більш стабільних валютах, таких як долар США та євро. Однак, беручи кредити в іноземній валюті, позичальники наражаються на валютні ризики, що у випадку несприятливої зміни валютного курсу може негативно вплинути на їх платоспроможність.

В результаті погіршення платоспроможності позичальників  збільшується розмір простроченої заборгованості в кредитному портфелі банків та погіршується його якість. Дане явище негативно впливає на розвиток банківського бізнесу. Тому пріоритетним для банківської системи України є нарощення обсягів кредитного портфелю  в національній валюті. [7]

Щодо інвестиційних операцій, то інвестиційний портфель у структурі банківських активів впродовж останніх 5 років значно поступається за обсягами кредитному див. табл. 2.5

Табл. 2.5 Інвестиційний  та кредитні портфелі банківських установ.

Частка інвестиційних  у загальних активах банків, які  згідно своєї назви та спеціалізації  є інвестиційними також є низькою  і несуттєво відрізняється від суттєвого галузевого показника див. табл. 2.6.

Незважаючи  на широке розмаїття операцій банків на інвестиційному ринку, банківський  сектор національної економіки демонструє стійку тенденцію до скорочення обсягів  інвестиційного портфеля на користь  кредитного.[8]

 

Табл. 2.6. Інвестиційний  портфель інвестиційних банків

Така ситуація зумовлена низкою чинників, зокрема:

• Відсутністю ефективно функціонуючого фондового ринку;
• Вищою дохідністю кредитних операцій, порівняно з інвестиційними;
• Ширшим спектром ризиків, що виникають при здійсненні інвестиційних операцій;
• Відсутністю у банків «довгих» грошей для здійснення інвестиційних операцій;
• Наявністю у вітчизняних комерційних банків дочірніх структур, які опосередковано виконують частину інвестиційних операцій.

Специфіка інвестиційної  діяльності вітчизняних банків визначається також не стільки конкуренцією, скільки  співпрацею банківських та пара банківських  установ. Зокрема дедалі активніше  фінансові інститути взаємодіють  у сфері пенсійного страхування , оскільки у ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення» банкам надане переважне право бути зберігачами пенсійних активів фонду та передбачено можливість інвестування коштів фонду у банківські депозити. [9]

 Протягом попередніх 2-х років банківська система підтримувала значний обсяг коштів у ліквідних активах, що, враховуючи позитивну динаміку клієнтських ресурсів, дозволило накопичити «Подушку безпеки». У поточному році банки активізували кредитування (у т.ч. населення), що, одночасно із збереженням жорсткої монетарної політики НБУ, призвело до істотного скорочення вільних залишків на коррахунках. Високоліквідні активи (готівка і банківські метали, кошти на коррахунках в НБУ та банках) формують трохи більше 10% чистих активів і покривають майже п'яту частину короткострокових зобов'язань. Між тим, незважаючи на позитивну динаміку клієнтських коштів (Приріст з початку року склав 51,3 млрд. грн.), в цілому, такі ресурси (53% зобов'язань БСУ; майже на 60% покривають кредитний портфель) для вітчизняного банківського сектора залишаються не безпечними зважаючи на особливості вітчизняного законодавства і все ще низького рівня довіри внутрішніх інвесторів (переважно громадян) до банківської системи (останнє загрожує сплесками ажіотажного попиту на депозити в разі негативного інформаційного фону та / або погіршення економічної ситуації). Ймовірність нормативної та фінансової підтримки банківської системи регулятором залишається досить високою, хоча при здійсненні такої підтримки (в разі необхідності) цілком ймовірно застосування селективного підходу та посилення тиску на регулятора з боку міжнародних фінансових організацій. [5]

 

 

 

 

 

3. Перспективи розвитку та пропозиції щодо збільшення ефективності здійснення активних операцій комерційних банків.

У нинішніх проблемах  банків винна не тільки фінансова криза. Погіршення стану економіки лише спровокувало реалізацію тих ризиків, які були закладені банками в політику кредитування. На хвилі економічного зростання, у боротьбі за захоплення частки ринку банки найчастіше нехтували фундаментальними правилами кредитування. Склалася ситуація, коли в умовах зайвої доступності кредитних ресурсів темпи зростання споживання значно перевищили темпи зростання доходів, таким чином, дедалі більша частина товарів і послуг купувалася практично повністю за позикові кошти, що спровокувало необгрунтоване підвищення цін (яскравий приклад – перегрів ринку нерухомості). Боргове навантаження позичальників перевищувала всі допустимі межі. Незважаючи на відсутність у більшості позичальників валютних надходжень, істотна частина кредитів видавалася у валюті, тому навіть незначне падіння доходів після початку кризових явищ в економіці викликало масові неплатежі.

Діяльність  кредитних організацій невіддільна  від ризиків, тому для ефективної і стабільної роботи банківської системи необхідно розвивати й удосконалювати системи управління ризиками.

Для розвитку ризик-менеджменту  банкам необхідно:

▪ організувати досить детальний аналітичний облік  і управлінську звітність, застосовувати її для прийняття рішень;

▪ пов'язати систему ціноутворення з рівнем ризиків;

▪ удосконалити методологію аналізу позичальників (у тому числі використовувати кредитні рейтинги та галузеву аналітику);

▪ створити зважену  систему лімітування і організувати контроль концентрацій на етапі видачі кредитів (у тому числі зі створенням внутрішньобанківської електронної бази пов’язаних між собою клієнтів);

▪ створити сховища  інформації та накопичувати статистику (за простроченою заборгованістю в розрізі продуктів, за видами застав, термінами і цінами їх реалізації і т. д.);

▪ регулярно  проводити стрес-тестування за власними методиками;

▪ повністю стандартизувати  банківські продукти, скласти докладні технологічні карти з точками контролю;

▪ створити покроковий регламент по роботі з проблемною заборгованістю з розподілом функцій між підрозділами і встановленням термінів на кожен вид операцій, сформувати під нього систему звітності;

▪ розширити  спектр методів управління проблемною заборгованістю, при виборі методів оцінювати якість кредитного портфеля і перспективи повернення розміщених коштів. [10]

Інвестиційна  активність банківських структур на національному ринку гальмується  низкою чинників макроекономічного  характеру , що вимагають відповідних  макрорівневих заходів. Частково ця проблема може бути вирішена на макрорівні шляхом здійснення заходів щодо ефективного управління ризиками за інвестиційним портфелем банку, а саме: 1) розроблення ефективної інвестиційної стратегії; 2) застосування теорії портфельного інвестування; 3) удосконалення взаємодії банківських та пара банківських установ на інвестиційному ринку; 4)застосування системного підходу щодо управління ризиками за активними та пасивними операціями банків.

Зокрема комплексний  підхід щодо управління ризиками та удосконалення  взаємодії банку та парабанківських установ за інвестиційними, емісійними та депозитними операціями забезпечуватиме мінімізацію ризиків за інвестиційним портфелем банку , покращуючи його показники ліквідності та фінансової стійкості, а також сприятиме обмеженню ризиків інвесторі та емітентів, операції яких на інвестиційному ринку проведені за посередництвом банківської установи.[9]

Висновки

Комерційні  банки виконують посередницьку  функцію на фінансовому ринку  України. Однак недосконалість діючої системи кредитування і мобілізації  ресурсів для їх доходного інвестування, недоліки у визначенні оптимальних умов і методів організації кредитних відносин, недосконалість методик оцінки банківських ризиків та управління ліквідністю і прибутковістю операцій банків, утруднюють процес формування повноцінних ринкових засад у функціонування банківської системи України.

Збільшення  акціонерного капіталу (+ 13,4 млрд. грн.) у І півріччі поліпшило здатність банківської системи поглинати збитки від погіршення якості активів. У поточному році кредитно-інвестиційна політика більшості банків залишалася стриманою (посилення конкуренції на фінансовому ринку не привело до її значної лібералізації), а зміни законодавчого поля дозволили банкам активізувати списання безнадійних боргів за рахунок сформованих резервів. Майже 70% інвестиційних вкладень вітчизняних банків на початок другого півріччя становили інвестиції в держпапери.

Діяльність  кредитних організацій невіддільна  від ризиків, тому для ефективної і стабільної роботи банківської системи необхідно розвивати й удосконалювати системи управління ризиками, а саме удосконалювати системи визначення надійності позичальників, покращувати управління проблемною заборгованістю та удосконалювати банківські продукти.

Інвестиційна  активність банківських структур на національному ринку гальмується низкою чинників макроекономічного характеру , що вимагають відповідних макрорівневих заходів. Також необхідно умовою для збільшення ефективності інвестиційних операцій є комплексний підхід до визначення ризиків та колаборація з іншими пара банківськими установами в інвестиційному секторі.

 

Список  використаної літератури

1. Банківські операції: Навч. посіб. — 6-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2008. — 318 с. — (Вища освіта XXI століття).
2. Коцовська P.P., Павлишин О.П., Хміль Л.М. Банківські операції: Навч. посіб. — К.: УБС НБУ: Знання, 2010. — 390 с.

Гроші та кредит:підручник /М.І. Савлук, А. М. Мороз, І.М.Лазепко (та ін.); за заг. Ред.. М. І. Савлука – (5-те вид., без змін). – К.: КНЕУ, 2009 – 740 с.

Коваленко Д. І. Гроші  та кредит:  теорія  і практика:  Навч.  посібник.  —  К.: Центр  учбової  літератури, - 2010. — 344 с.

3. Основные тенденции развития банковской системы в первом полугодии 2011 года – [Електронний ресурс] - http://www.credit-rating.ua
4. Основні показники діяльності банків України – [Електронний ресурс] - http://bank.gov.ua/
5. Аналітичний огляд банківської системи України за 9 місяців 2011 року – [Електронний ресурс] - http://rurik.com.ua
6. Підсумки діяльності комерційних банків// Вісник НБУ. – 2009. -  №3.  – с. 48-60; 2010. - №3- с. 48-72.
7. Кривцун І.М., Інвестиційна діяльність комерційних банків//Економічний простір. – 2011 - №45 – с. 171-176.
8. Рынок проблемных активов банков Украины – исследование «Кредит-Рейтинга» – [Електронний ресурс] - http://www.credit-rating.ua

 

 

 

 

Додаток 1

Активи  банків України станом на 01.11.2011

№  з/п	Показники	Дата
		01.01.2007	01.01.2008	01.01.2009	01.01.2010	2011
						01.01	01.11
	АКТИВИ
I.	Активи банків	340179	599396	926086	880302	942088	1040081
	Загальні активи (не скориговані на резерви під активні операції)	353086	619004	973332	1001626	1090248	1204968
1.	Готівкові кошти та банківські метали	11430	18313	20668	21725	26749	27907
2.	Кошти в Національному банку України	15280	19120	18768	23337	26190	28909
3.	Кореспондентські  рахунки, що відкриті в інших банках	18535	26293	40406	51323	67596	73871
4.	Кредити надані	269294	485368	792244	747348	755030	829317
	з них:
4.1	кредити, що надані суб'єктам господарської діяльності	167661	276184	472584	474991	508288	581772
4.2	кредити надані фізичним особам	77755	153633	268857	222538	186540	180538
5.	Довгострокові кредити	157224	291963	507715	441778	420061	439190
5.1	з них: довгострокові кредити суб'єктам господарювання	90576	156355	266204	244412	262199	300031
6.	Прострочена заборгованість за кредитами	4456	6357	18015	69935	84851	83036
7.	Вкладення в  цінні папери	14466	28693	40610	39335	83559	78262
8.	Резерви під активні операції банків	13289	20188	48409	122433	148839	165514
	% виконання формування резерву	100.1	100.04	100.1	100.05	100.01	100.01
8.1	з них: резерв на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями	12246	18477	44502	99238	112965	124060