Амортизационная политика Украины

      ВСТУП 

      Світова фінансова криза гостро позначила  проблеми країн по різних напрямах фінансово-економічної політики і  виявила недоліки фінансового механізму - системи методів фінансово-кредитного забезпечення, фінансово-кредитного регулювання  і дії на ефективність громадського відтворення.

      Вихід з кризи, передусім, припускає ріст ВВП на основі створення потужного  промислово-виробничого потенціалу, забезпечення фінансово-кредитними джерелами  усіх чинників виробництва : засобів  праці, предметів праці і робочої  сили. Підвищення ефективності виробництва безпосередньо пов'язане із заміною старою, фізично і морально зношеної, малоефективної техніки на нову високопродуктивну, впровадженням у виробництво на її основі передових технологій. В зв'язку з цим особливо актуальними стають питання амортизаційної політики в області відтворення основних виробничих фондів.

     Проблеми  нарахування амортизації в аспекті  створення джерел засобів для  оновлення зношений¬ных засобів  праці, формування ефективної амортизаційної політики підприємств входить в круг на¬учных інтересів багатьох учених. Цій проблемі, зокрема, присвячені праці вітчизняних учених А. Безуглого, Ю.Иванова, В. Мірошника, М. Недашковского, Т. Подлисецкого, В. Савчука, А. Соколовській, А. Фукса, В. Хмелевского та ін. Автори характеризують методи нарахування амортизації, визначають відмінності бухгалтерського і податкового підходів при її визначенні, досліджують ефект податкової економії за рахунок використання прискореної амортизації, називають недоліки і пропонують способи удосконалення методів нарахування амортизації. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СУТНІСТЬ  МЕТОДІВ АМОРТИЗАЦІЇ 

     Для здійснення правильної амортизаційної політики важливим є знання можливих методів амортизації основних фондів. Дослідження практики нарахування амортизації в зарубіжних країнах вказує на їх досить широкий діапазон, в якому за ознакою способу нарахування амортизації можна виділити три групи - лінійні методи, нелінійні і комбіновані (мал. 1).

      Гідності і недоліки двох методів - прямолінійного і зменшення залишкової вартості неодноразово освітлювалися у вітчизняній літературі. В той же час дослідженню кумулятивного і прогресивно-регресивного методів приділялося значно менше уваги, хоча вони досить широко застосовуються в країнах, де реалізується гнучка державна амортизаційна політика.

        Методи нарахування  амортизації:

     Лінійні   Нелінійні   Комбіновані

     Мал. 1 Класифікація методів нарахування  амортизації

      Як  бачимо, що методів амортизації багато і провести повний аналіз їх використання в одній статті є не можливим. В зв'язку з цим ми зупинимося на важливішому методі - методі прискореної амортизації.

     Прискореною слід рахувати таку систему нарахування  амортизації, яка впродовж амортизаційного періоду, що не перевищує економічно раціональний термін служби, забезпечує велику суму нарощених амортизаційних нарахувань в порівнянні з сумою нарощеної втрати вартості об'єкту амортизації внаслідок фізичного і морального зносу. Якщо ці суми рівні, то систему амортизації треба вважати неприскореною.

     Уповільненою  є система нарахування амортизації, при якій сума нарощених амортизаційних нарахувань менше суми втрат вартості об'єкту амортизації. Прискорена амортизація сприяє своєчасному оновленню як устаткування, так і продукції. Однак, слід звернути увагу на те, що застосування норм прискореної амортизації дає перевагу лише рентабельним підприємствам. Це обумовлено тим, що в перші роки експлуатації устаткування значно збільшується собівартість продукції за рахунок великих амортизаційних відрахувань [5].

     Доцільність прискореної амортизації полягає  в наступному:

     По-перше, застосування методу прискореної амортизації можна порівняти з безвідсотковою позикою на технічний розвиток підприємства. Це пояснюється тим, що в першій половині терміну експлуатації устаткування за рахунок збільшення амортизаційних відрахувань збільшується собівартість продукції, отже, зменшується оподатковуваний прибуток і відповідно податок на прибуток. Тому у розпорядженні підприємства залишається більше засобів для фінансування технічного розвитку і оновлення основних фондів. Таким чином, застосування методу прискореної амортизації дозволяє отримати пільги на податок на прибуток в перші роки використання знову введеного устаткування, а тим самим стимулює їх своєчасне оновлення і процес інноваційній діяльності.

     По-друге, великі амортизаційні відрахування сприяють росту інвестицій і процесу оновлення парку устаткування підприємств.

     По-третє, метод прискореної амортизації  дозволяє швидше перенести на витрати  підприємства знос устаткування. Це особливо важливо, оскільки устаткування може зноситися  морально швидше, ніж фізично. У разі швидкого морального старіння цього устаткування, швидше створюється резерв для його заміни. 
 
 
 
 
 

     РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕННЯ 

       В Україні основні засоби у виробництві споживаються швидше, ніж відшкодовуються, ріст їх залишкової вартості, що виступає базою для нарахування амортизації, йде за¬повільно, рівень зносу основних засобів підвищується (див. таблицю. 1). Так, в 2005 р. первинна вартість основних засобів зросла в порівнянні з 1999 р. на 18,5%, залишкова вартість - зменшилася на 5,8%, тобто амортизація нараховувалася більш високими темпами, ніж відбувався приріст основних засобів. Нарахована амортизація не повністю використовується на відновлення основних засобів. За той же період їх первинна вартість в промисловості зросла на 23,7%, а залишкова - зменшилася на 20,2%, що свідчить про уповільнені темпи нарахування амортизації в промисловості порівняно з національним господарством. Середня норма фактично нарахованої амортизації в промисловості в 2005 р. склала 4,36%, тобто лише досягла рівня 1990 р. Індекс інвестицій в основний капітал в 2005 р. був найнижчим за останні 6 років і склав 101,9%. Питома вага амортизації серед джерел інвестиційних ресурсів скоротилася до 18,5%. До речі, в країнах з розвиненою ринковою економікою амортизаційні засоби складають понад 70% усіх інвестиційних ресурсів підприємств і дві третини їх вкладаються в інноваційні проекти [3].

     Аналіз  оновлення основних засобів в  тих галузях промисловості України, які прийнято вважати провідниками інноваційного розвитку, показує, що воно нерідко здійснюється на застарілій технологічній базі. Українські вчені неодноразово висловлювали думку, що уповільнене відтворення технічної бази інноваційних підприємств погрожує системним відривом національної ач номики від країн-лідерів внаслідок несумісності технологій і низької сприйнятливості до інновацій. Одна з причин такого положення - послаблення ролі амортизації як фінансового ресурсу для оновлення основних засобів. Значне зменшення інвестиційного потенціалу амортизації в економіці України сталося не несподівано: воно є наслідком реалізації впродовж тривалого часу недостатньо обгрунтованої державної амортизаційної політики і її підпорядкування фіскальним інтересам [4]. 
 
 

     Таблиця 1. Динаміка стану  основних засобів  в економіці України.

     Система нарахування амортизації в Україні не відповідає стандартам, прийнятим в розвинених країнах. У США, наприклад, для цілей оподаткування і у внутріфірмовому бухгалтерському обліку застосовується цілий комплекс прийомів. Велика увага стимулюванню інноваційного розвитку, у тому числі і шляхом проведення гнучкої амортизаційної політики, приділяють федеральні органи державної влади. З 1950 по 1998 р. амортизаційне законодавство цієї країни кардинально змінювалося шість разів відповідно до змін циклів ділової активності. Формування і використання амортизаційних фондів знаходяться там під невсипущим контролем держави, про що свідчать спеціальна звітність, регулярні урядові доповіді з цих питань, періодичні коригування нормативних термінів служби окремих видів основних засобів з урахуванням особливостей і умов їх функціонування.

     Податкове законодавство Російської Федерації  в частині нарахування амортизації  також спирається на принципи гнучкої  амортизаційної політики, але в значно обмеженому в порівнянні із США варіанті.

Таблиця 2. Порівняльний аналіз систем нарахування амортизації основних засобів у налоговому обліку